Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Порівняти:
⇄
Молитва 6, святого Симеона Нового Богослова
МОЛИТВА 7: СВ. СИМЕОНА НОВОГ БОГОСЛОВА

Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і тримати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисти мене ними, Слово, відпусти і провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш безліч злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано і також і те, чого я не вчинив. Поглянь на і покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже і всього, щоб я з чистим серцем, з трепетною думкою і сокрушенною душею причастився непорочних Твоїх і пресвятих Таїн, що оживляють і обожнює усякого, хто їсть і п’є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: “Кожний, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому”.

Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник Божественних і Боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвічує. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, Дихання моє, Життя моє, Утіхо моя, Спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, зі сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх животворчих і непорочних Таїн, щоб Ти перебував, як і сказав, зо мною, най нещасливішим: щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодаті, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного і розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що щиро каються, Ти оливою милості і очищаєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче і справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суглобами душі й тіла і мого поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен нині і повіки. Амінь.

Од прљавих усана, од гаднога срца, од нечистога језика, од душе оскврнављене, прими молбу, Христе мој, и немој превидети ни моје речи, ни поређења, ни бестидност. Дај ми, Христе мој, да смело говорим оно што желим; и осим тога научи ме шта треба да творим и говорим. Сагреших већма од блуднице, која, сазнавши где се налазиш и купивши миро, дође да смело помаже Твоје ноге, Бога мог, Господара и Христа мог. Као што ниси одгурнуо њу која Ти је од срца дошла, ни на мене се немој згадити, Речи /=Логосе/, него ми допусти да Твоје ноге и држим, и целивам, и да их бујицама суза, као скупоценим миром, смело помажем. Умиј ме сузама мојим, очисти ме њима, Речи /=Логосе/. Отпусти и сагрешења моја, и подај ми опроштај. Знаш и мноштво зала, знаш и ране моје, и модрице моје видиш; али, и веру знаш, и намеру видиш, и уздисање чујеш. За Тебе, Боже мој, Творче мој, Избавитељу мој, није сакривена ниједна суза, нити делић једне сузе. Очи Твоје већ видеше оно што ја нисам учинио; а у књизи Твојој записано је и оно што још није учењено. Види смерност моју; види толики мој труд, и опрости ми све грехе, Боже свега, да се чистим срцем, дршћући разумом, и душом скрушеном, причестим Твојим чистим и пресветим Тајнама, помоћу којих се оживљује и обожује сваки који Тебе једе и пије чистим срцем. Јер Ти си рекао, Господару мој: сваки који једе моје тело и пије моју крв, у мени борави и ја у њему. Истинита је зацело реч Господара и Бога мог, јер причешћујући се Божанским и боготворећим Даровима, ја већ нисам сам но с Тобом, Христе мој, Светлошћу Тросунчаном која просвећује свет. Нека дакле не будем сам без Тебе Животодавца, дисања мог, живота мог, радовања мог, спасења свету. Тога ради приступих Ти као што видиш, са сузама и душом скрушеном. Молим да добијем избављење од мојих сагрешења, и да се неосуђено причестим Твојим животодавним и непорочним Тајнама, да би Ти, као што си рекао, остао са мном свејадним, да ме не би саблазнитељ, нашавши ме без Твоје благодати, лукаво зграбио, и саблазнивши, удаљио од Твојих боготворећих речи. Тога ради падам пред Тобом и свесрдно Ти вапијем: као што си блудног сина примио, и блудницу која Ти је пришла, тако прими мене блудног и развратног, Милосрдни. Јер приступајући Ти сада душом скрушеном, знам, Спаситељу, да Ти нико не сагреши као ја, нити сатвори дела која ја сатворих. Али опет и ово знам, да ни величина сагрешења, ни мноштво грехова, не могу превазићи велику дуготрпељивост и крајње човекољубље Бога мог. Но оне који се усрдно кају Ти милошћу сапатње и очишћујеш, и осветљујеш, и чиниш учесницима светлости, великодушно их чинећи заједничарима Твога Божанства. И често пута казујеш им као Својим истинским пријатељима чудне ствари и за Анђеле и за људски разум. То ме чини смелим, то ме окриљује, Христе мој. И уздајући се у Твоје богато према нама доброчинство, радујући се уједно и дршћући, причешћујем се огњем ја трава, и - о необичног чуда! орошаван на неисказан начин, као некада купина која је несагориво горела. Сада захвалним умом и захвалним срцем, захвалним удовима мојим, душе и тела мога, клањам се и величам и славим Те, Боже мој, који си благословен сада и занавек.