|
Молитва 2, святого Іоанна Златоустого
|
Мlтва в7, с™aгw їwaнна златоyстагw:
|
|
Господи Боже мій, я знаю, що я недостойний і негідний того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, як Ти з висоти задля нас принизив Себе, так і нині знижся до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти в печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як ти не вважав за недостойне ввійти і повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого, так благозволь увійти і в дім покірної моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе, так змилосердься і наді мною грішним, що приходжу й доторкаюсь Тебе. І як Ти не погордував скверними й нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми ще більш, ніж її, скверними й нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде вугіль Пресвятого Твого Тіла й Дорогоцінної Твоєї Крови на освячення і на просвітлення і на здоров’я покірної моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого й лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і на здобуття Царства Твого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але з сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу й тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у сустави мої, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи в спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом із святими Твоїми, молитвами й благанням пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг і пречистих сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь. |
ГDи б9е м0й, вёмъ, ћкw нёсмь дост0инъ, нижE дов0ленъ, да под8 кр0въ вни1деши хрaма души2 моеS, занeже вeсь пyстъ и3 пaлсz є4сть, и3 не и4маши во мнЁ мёста дост0йна, є4же главY подклони1ти: но ћкоже съ высоты2 нaсъ рaди смири1лъ є3си2 себE, смири1сz и3 нhнэ смирeнію моемY. и3 ћкоже воспріsлъ є3си2 въ вертeпэ и3 въ ћслехъ безсловeсныхъ возлещи2: си1це воспріими2 и3 въ ћслехъ безсловeсныz моеS души2, и3 во њсквернeнное моE тёло вни1ти. и3 ћкоже не неудост0илъ є3си2 вни1ти, и3 свечерsти со грёшники въ домY сjмwна прокажeннагw: тaкw и3зв0ли вни1ти и3 въ д0мъ смирeнныz моеS души2, прокажeнныz и3 грёшныz. и3 ћкоже не tри1нулъ є3си2 под0бную мнЁ блудни1цу и3 грёшную, пришeдшую и3 прикоснyвшуюсz тебЁ: си1це ўмлcрдисz и3 њ мнЁ грёшнэмъ, приходsщемъ и3 прикасaющемъ ти сz. и3 ћкоже не возгнушaлсz є3си2 сквeрныхъ є3S ќстъ и3 нечи1стыхъ, цэлyющихъ тS: нижE мои1хъ возгнушaйсz сквeрншихъ џныz ќстъ и3 нечи1стшихъ, нижE мeрзкихъ мои1хъ и3 нечи1стыхъ ўстeнъ, и3 сквeрнагw и3 нечи1стэйшагw моегw2 љзhка. но да бyдетъ ми2 ќгль прес™aгw твоегw2 тёла, и3 чcтнhz твоеS кр0ве, во њсщ7eніе, и3 просвэщeніе, и3 здрaвіе смирeннэй моeй души2 и3 тёлу, во њблегчeніе тsжестей мн0гихъ мои1хъ согрэшeній, въ соблюдeніе t всsкагw діaвольскагw дёйства, во tгнaніе и3 возбранeніе ѕлaгw моегw2 и3 лукaвагw nбhчаz, во ўмерщвлeніе страстeй, въ снабдёніе зaповэдей твои1хъ, въ приложeніе бжcтвенныz твоеS бlгодaти, и3 твоегw2 цrтвіz присвоeніе. не бо2 ћкw презирazй прихождY къ тебЁ хrтE б9е, но ћкw дерзaz на неизречeнную твою2 бlгость: и3 да не на мн0зэ ўдалszйсz nбщeніz твоегw2, t мhсленнагw в0лка ѕвэроуловлeнъ бyду. Тёмже молю1сz тебЁ: ћкw є3ди1нъ сhй с™ъ вLко, њс™и2 мою2 дyшу и3 тёло, ќмъ и3 сeрдце, чревесA и3 ўтрHбы, и3 всег0 мz њбнови2, и3 вкорени2 стрaхъ тв0й во ўдесёхъ мои1хъ, и3 њсщ7eніе твоE неteмлемо t менє2 сотвори2: и3 бyди ми2 пом0щникъ и3 застyпникъ, њкормлsz въ ми1рэ жив0тъ м0й, сподоблsz мS и3 њдеснyю тебє2 предстоsніz, со с™hми твои1ми: мlтвами и3 молeньми пречcтыz твоеS м™ре, невещeственныхъ твои1хъ служи1телей и3 пречcтыхъ си1лъ, и3 всёхъ с™hхъ, t вёка тебЁ бlгоугоди1вшихъ. Ґми1нь. |
