Знаю, Господи, що я недостойно причащаюся Пречистого Твого Тіла і Дорогоцінної Твоєї Крови, і винуватий я, і осуд для себе їм і п’ю, не розважаючи про Тіло і Кров Тебе, Христа і Бога мого. Але, сміливо покладаючись на милосердя Твоє, приходжу до Тебе, що сказав: хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому. Змилосердься, Господи, і не докоряй мені грішному, але вчини зо мною з милости Твоєї. І нехай будуть мені ці святощі на зцілення і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі й тіла; на відігнання всякої примхливої думки й лукавого вчинку, і діла диявольського, що через розум діє в суставах моїх; на сміливість і любов до Тебе; на поправу життя й певність; на збільшення чесноти й звершености; на сповнення заповідей, на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; не на суд і не в осуд. Амінь.

Вім, Го́споди, я́ко недосто́йні причаща́юся Пречи́стаго Твоєго́ Ті́ла і Честни́я Твоєя́ Кро́ве, і пови́нен єсьм, і суд себі́ ям і пію́, не разсужда́я Ті́ла і Кро́ве Тебе́, Христа́ і Бо́га моєго́, но на щедро́ти Твоя́ дерза́я прихожду́ к Тебі́ ре́кшему: яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть і Аз в нем. Умилосе́рдися у́бо, Го́споди, і не обличи́ м'я, грі́шнаго, но сотвори́ со мно́ю по ми́лості Твоє́й; і да бу́дуть мі свята́я сія́ во ісціле́ніє, і очище́ніє, і просвіще́ніє, і сохране́ніє, і спасе́ніє, і во освяще́ніє душі́ і ті́ла; во отгна́ніє вся́каго мечта́нія, і лука́ваго дія́нія, і ді́йства дия́вольськаго, ми́сленні во удесі́х мої́х ді́йствуємаго, в дерзнове́ніє і любо́в, я́же к Тебі́; во ісправле́ніє житія́ і утвержде́ніє, в возраще́ніє доброді́телі і соверше́нства; во ісполне́ніє за́повідей, в Ду́ха Свята́го обще́ніє, в напу́тіє живота́ ві́чнаго, во отві́т благоприя́тен на Стра́шнім Суди́щі Твоє́м; не в суд іли́ во осужде́ніє.