Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

або:

Очі всіх на Тебе, Господи, уповають з надією, бо Ти даєш поживу всім вчасно, простягаєш Свою щедру руку і всіх насичуєш милістю Своєю. Амінь.

або:

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, Ти благословив страви Своїм ученикам, благослови ж і нам поживу цю, бо і ми в Тебе віруємо, надіємось на Тебе, Тобі молимось і Тебе прославляємо на віки віків. Амінь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Або:

О́чі всіх на Тя, Го́споди, упова́ють, і Ти дає́ши їм пи́щу во благовре́менії, отверза́єши Ти ще́друю ру́ку Твою́ і ісполня́єши вся́коє живо́тно благоволе́нія.

Або:

Го́споди, Ісу́се Христе́, Бо́же наш, благослови́ нам пи́щу і питіє́ моли́твами Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере і всіх святи́х Твої́х, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Або^*:

Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, благослови́вий тра́пезу Свої́м ученико́м, Сам благослови́ і нам пи́щу сію́, поне́же і ми ві́руєм во і́м'я Твоє́, на Тя упова́єм, мо́лимся Тебі́ і Тя сла́вим во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Дякуємо Тобі, Христе Боже наш, що Ти наситив нас земними Твоїми дарами, не позбав нас і Небесного Твого Царства, але, як прийшов і став посеред учнів Твоїх, і мир їм подав, так і нині прийди до нас, Спасе, і спаси нас.

Благодари́м Тя, Христе́ Бо́же наш, я́ко наси́тил єси́ нас земни́х Твої́х благ; не лиши́ нас і Небе́снаго Твоєго́ Ца́рствія, но я́ко посреді́ ученико́в Твої́х прише́л єси́, Спа́се, мир дая́ їм, прийди́ к нам і спаси́ нас.

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного.

Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, поми́луй м'я, грі́шнаго.

Розсіяний розум мій збери, Господи, і застигле серце моє очисти, як апостолу Петрові дай покаяння, як митареві — молитву, як блудниці — сльози, щоб голосно взивати до Тебе: Боже, спаси мене, бо Ти Єдиний і Чоловіколюбний. Амінь.

Разсі́янний мой ум собери́, Го́споди, і олядені́вшеє^* се́рдце моє́ очи́сти, я́ко Петру́ дая́й мні покая́ніє, я́ко митарю́ — воздиха́ніє і я́ко блудни́ці — сле́зи, да ве́ліїм гла́сом взива́ю Ті: Бо́же, спаси́ м'я, я́ко єди́н Благоутро́бен і Человіколю́бець.

Або:

Го́споди, а́ще кото́рую моли́тву без внима́нія прочита́л і разсі́ялся в по́мислах, прости́ і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й.

Милосердний Боже, Отче і Господи, дай мені жадати всім серцем тільки того, чого потребує від мене Твоя свята воля. У всякому ділі дай мені силу шукати перш за все виконання святих Твоїх заповідей. Настав мене на Твою праведну путь і навчи у всякій справі не сходити з неї. Створи моє життя таким, щоб я міг робити все з волі Твоєї, дай мені силу виконати Твої святі заповіді. На всіх стежках життя мого підтримай мої слабкі сили, оборони від лукавої спокуси і благослови на все добре, чисте і святе, щоб і словами уст моїх і всіма ділами життя мого я прославляв святе ім’я Твоє, Бога Великого, для нас, людей, Милосердного Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Всемогутній Боже, Милосердний Отче! Я знаю, що я негідний приносити мою подяку Тобі. Ти не потребуєш нічого від мене, знаючи мою нікчемність, мою бідність перед Тобою. Але Ти дав мені ласкаво Твою заповідь приносити Тобі славословлення і подяку мого вдячного серця.

Великий Боже, Милосердний Отче! Яку, достойну величности Твоєї, подяку можу скласти Тобі я, бідний і нікчемний грішник? Все ж, віруючи у Твою милість до мене, грішного, у Твою всепрощальну любов, я приношу Тобі в ім’я Сина Твого, нашого Спасителя і Визволителя, жертву хваління, жертву славословлення мого відданого Тобі і вдячного серця. Ти благословляєш мене у кожній хвилині життя мого, Ти настановляєш мене на все добре, чисте і святе. Ти підтримуєш мене і ведеш мене по дорозі Твоїй, Ти приводиш мене терпляче до вічного блаженства у Твоїм Небеснім Царстві, прощаючи з любов’ю мої провини.

Ісполне́ніє всіх благи́х Ти єси́, Христе́ мой, іспо́лни ра́дости і весе́лія ду́шу мою́ і спаси́ м'я, я́ко єди́н Многоми́лостив, Го́споди, сла́ва Тебі́.

Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего. Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Господи Святий, Отче Всемогутній, Предвічний Боже, від якого походить всякий дар і всяке добро! Дякую Тобі за всі Твої добродійства, яких так багато подарував Ти мені, грішному і недостойному (грішній і недостойній), та сердечно молюся до Тебе: так як тепер Ти милостиво вислухав мої молитви і виявив до мене Свою доброту, так і назавжди виконуй мої добрі прохання і виявляй через мене велику милість Твою. Бо Ти щедрий і чоловіколюбний Бог є, і я Тобі славу возсилаю, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і пустомовства не дай мені! (поклін великий)

Духа ж ціломудрості, смиренномудрості, терпеливості й любові даруй мені, рабу Твоєму. (поклін великий)

Так, Господи Царю, дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. (поклін великий)

Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін великий]

Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін великий]

Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь. [Поклін великий]

Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, чисте світло Твого Богопізнання і очі розуму нашого розкрий на розуміння євангельської Твоєї науки. Дай нам страх Блаженних Заповітів Твоїх, щоб, перемігши всі тілесні пристрасті, ми проводили духовне життя, думали й чинили все так, як подобається Тобі. Бо Ти є світло душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з Предвічним Твоїм Отцем, і Всесвятим, і Благим, і Животворним Твоїм Духом, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Возсія́й в сердця́х на́ших, Человіколю́бче Влади́ко, Твоєго́ Богоразу́мія нетлі́нний світ і ми́сленния на́ша отве́рзи о́чі во Єва́нгельських Твої́х пропові́даній разумі́ніє; вложи́ в нас і страх блаже́нних Твої́х за́повідей, да плотські́я по́хоті вся попра́вше, духо́вноє жи́тельство про́йдем, вся я́же ко благоугожде́нію Твоєму́ і му́дрствующе і ді́юще. Ти бо єси́ просвіще́ніє душ і тіле́с на́ших, Христе́ Бо́же, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Або:

Го́споди, просвіти́ о́чі мої́ серде́чния сві́том ра́зума Свята́го Єва́нгелія Твоєго́.

Милосердний Господи, пошли нам благодать Духа Твого Святого, що подає розум і зміцнює духовні сили наші, щоб ми, уважно переймаючи науку, виросли Тобі, Творцеві нашому, на славу, батькам нашим на радість, Церкві й Україні на користь. Дякуємо Тобі, Боже, Творцеві нашому, що Ти сподобив нас ласки Твоєї, щоб розуміти навчання. Благослови наших начальників, батьків та вчителів, що ведуть нас до пізнання добра, і пошли нам розум та силу продовжувати науку нашу. Амінь.

Або:

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Преблаги́й Го́споди, низпосли́ нам благода́ть Ду́ха Твоєго́ Свята́го, да́рствующаго і укріпля́ющаго душе́вния на́ша си́ли, да́би, внима́юще преподава́ємому нам уче́нію, возросли́ ми Тебі́, на́шему Созда́телю, во сла́ву, роди́телем же на́шим на утіше́ніє, Це́ркві і Оте́честву на по́льзу.

Або:

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Ти, Ісусе Христе, зв’язав Апостолів Твоїх Союзом любові, тому і нас вірних слуг Твоїх до Себе цим Союзом прив’яжи, щоб ми виконували Заповіти Твої, щоб ми один одного нелицемірно любили, через наші молитви до Богородиці і Всіх Святих. Амінь.

Спаси, Господи і помилуй тих, хто ненавидить і кривдить нас, і спричиняє мені нещастя, і не дай їм загинути через мене грішного. Амінь.

Господи, Боже наш, Ти послав у світ Свого Сина, щоб він обтяжив Себе нашими стражданнями і поніс на Собі наші недуги, чинив добро та зціляв усіх. Смиренно молимо Тебе: поблагослови цих хворих людей, дай їм тілесну силу, зміцни дух і терплячість у хворобі. Верни їм здоров’я, щоб вони подолавши слабкість і підтримані Твоєю допомогою, втішилися здоров’ям і з радістю прославляли Тебе у громаді вірних в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Владико Вседержителю i Святий Царю, що всiх караєш, але не нищиш, змiцнюєш пiдупалих i пiдносиш повалених, печалi життя людського розвiюєш. Молимось Тобi, Боже наш, раба Твого хворого (ім’я) вiдвiдай милiстю Твоєю, прости йому всякий грiх вiльний чи невiльний. Так, Господи, Твою цiлющу силу з неба зiшли, торкнися тiла, погаси гарячку, вгамуй страждання i всяку таємну немiч. Будь лiкарем рабовi Твоєму, пiднiми його з постелi недуги i вiд ложа болю цiлим i здоровим, дай йому бути Церквi Твоїй послушним i волi Твоєї виконавцем. Бо Тобi належить милувати i спасати нас, Боже наш, i Тобi славу возсилаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Влади́ко, Вседержи́телю, Святи́й Царю́, наказу́яй і не умерщвля́яй, утвержда́яй низпа́дающия і возводя́й низве́рженния, тіле́сния челові́ков ско́рби ісправля́яй, мо́лимся Тебі́, Бо́же наш, рабо́в Твої́х [або: раба́ Твоєго́ / рабу́ Твою́] [імена], немощству́ющих [або: немощству́юща / немощству́ющу] посіти́ ми́лостію Твоє́ю, прости́ їм [або: єму́ / єй] вся́коє согріше́ніє во́льноє і нево́льноє. Єй, Го́споди, враче́бную Твою́ си́лу с Небесе́ низпосли́, прикосни́ся тілесі́, угаси́ огне́вицю, укроти́ страсть і вся́кую не́мощ тая́щуюся, бу́ди врач рабо́в Твої́х [або: раба́ Твоєго́ / раби́ Твоєя́] [імена], воздви́гни їх [або: єго́ / ю] от одра́ болі́зненнаго і от ло́жа озлобле́нія ці́лих і всесоверше́нних [або: ці́ла і всесоверше́нна / ці́лу і всесоверше́нну], да́руй їх [або: єго́ / ю] Це́ркві Твоє́й благоугожда́ющих і творя́щих [або: благоужда́юща і творя́ща / благоугожда́ющу і творя́щу] во́лю Твою́. Твоє́ бо єсть, є́же ми́ловати і спаса́ти ни, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Коли Апостоли Твої, Ісусе Христе, були на морі під час бурі, Ти прийшов до них, і сказав: «Не бійтеся», — і втихомирив бурю та привів їх спокійно до берега. Так, Господи, і мене бережи в моїй подорожі, будь помічником і захисником для мене перед усіма небезпеками, допомагай мені в труднощах і охороняй від усіляких негараздів, які можуть мені зустрітися в дорозі. Я передаю себе від Твій Всемогутній Покров, а Ти веди мене Своєю Всесильною Рукою і приведи до щасливого завершення моєї дороги. На Твою допомогу я сподіваюся і до Тебе безперестанно буду звертати очі свої. А коли небезпека наблизиться до мене, Ти захисти мене і приведи мене до місця безпечного і землі праведної. Амінь.

Господи Боже наш, Ти є Істиною й Живою Дорогою, Ти подорожував зі слугою Твоїм Йосифом, подорожуй, Владико, і зі слугою Твоїм (ім’я). Від усякого буревію й напасті збережи його, мир та Свою могутність влаштуй навколо нього, щоб він завжди поступав правдиво та згідно Заповітів Твоїх. Нехай він наповниться життєвих і Небесних дарів, і з Твоїм благословенням назад повернеться. Бо Твоє є Царство, і Сила, і Слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, і́стинний і живи́й путю́, состра́нствовати мни́мому Твоєму́ отцю́ Іо́сифу і Пречи́стій Ті Ді́ві Ма́тері во Єги́пет ізво́ливий, і Луці́ і Клео́пі во Еммау́с спутеше́ствовавий! І ни́ні смире́нно мо́лим Тя, Влади́ко Пресвяти́й, і рабо́м Твої́м сим [або: рабу́ Твоєму́ сему́ / рабі́ Твоє́й сей] [імена] Твоє́ю благода́тію спутеше́ствуй. І я́коже рабу́ Твоєму́ Тові́ї А́нгела храни́теля і наста́вника посли́, сохраня́юща і ізбавля́юща їх [або: єго́ / ю] от вся́каго зла́го обстоя́нія ви́димих і неви́димих враго́в, і к ісполне́нію за́повідей Твої́х наставля́юща, ми́рно же, і благополу́чно, і здра́во препровожда́юща, і па́ки ці́ло і безмʼяте́жно возвраща́юща; і даждь їм [або: єму́ / єй] все благо́є своє́ намі́реніє ко благоугожде́нію Твоєму́ благополу́чно в сла́ву Твою́ іспо́лнити. Твоє́ бо єсть, є́же ми́ловати і спаса́ти нас, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і со Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О, всеблагий отче наш Миколаю, пастирю й вчителю всіх, хто з вірою звертається під захист твій і теплою молитвою благає тебе: поспіши й захисти стадо Христове від вовків, що гублять його. Україну нашу й всяку країну християнську та й увесь світ захисти й збережи святими твоїми молитвами від землетрусу, наступу чужинців і народних заколотів, міжусобиці; від голоду, пошесті, потопу, вогню, меча й наглої смерті всяку людину охорони. І як помилував ти трьох чоловіків, що у в’язниці сиділи, та спас від гніву царського й кари смертної, так помилуй і нас, що розумом, словом і ділом у пітьмі гріхів перебуваємо. Спаси нас від гніву Божого і вічної кари, щоб за твоє клопотання й поміч та Своєю благодаттю й милосердям подав нам Христос Бог тихо і без гріха прожити на цім світі, і не засудив нас стояти ліворуч, а сподобив стати праворуч зі всіма святими й увійти в Царство вічної слави Бога. Амінь.

О всесвяти́й Нико́лає, уго́дниче преізря́дний Госпо́день, те́плий наш засту́пниче і везді́ в ско́рбіх ско́рий помо́щниче. Помози́ мні, грі́шному і уни́лому, в настоя́щем сем житії́, умоли́ Го́спода Бо́га дарова́ти мі оставле́ніє всіх мої́х гріхо́в, єли́ко согріши́х от ю́ности моєя́ во всем житії́ моє́м ді́лом, сло́вом, помишле́нієм і всі́ми мої́ми чу́встви, і во ісхо́ді душі́ моєя́ помози́ мі, окая́нному, умоли́ Го́спода Бо́га, всея́ тва́рі Соді́теля, ізба́вити м'я возду́шних мита́рств і ві́чнаго муче́нія, да всегда́ прославля́ю Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха і твоє́ ми́лостивноє предста́тельство, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Скоро поспіши до нас, доки не поневолив ворог, який ганьбить Тебе та погрожує нам, Христе Боже наш: погуби Хрестом Твоїм тих, що воюють проти нас, нехай зрозуміють, що може віра православних, молитвами Богородиці, єдиний Чоловіколюбче.

Ско́ро предвари́, пре́жде да́же не порабо́тимся враго́м, ху́лящим Тя і претя́щим нам, Христе́ Бо́же наш, погуби́ Кресто́м Твої́м борю́щия нас, да разумі́ють, ка́ко мо́жеть правосла́вних ві́ра, моли́твами Богоро́диці, єди́не Человіколю́бче.

Непереможний Воєводо і Господи, пекла Переможцю! Визволившись од вічної смерті, похвальні пісні приносимо Тобі, створіння й раби Твої. А Ти, що маєш милосердя невимовне, від усяких бід визволи нас, що взиваємо Тобі: Ісусе, Сину Божий, помилуй нас.

Возбра́нний Воєво́до і Го́споди, а́да Побіди́телю! Я́ко ізба́влься от ві́чния сме́рти, похва́льная воспису́ю Ті, созда́ніє і раб Твой, но я́ко імі́яй милосе́рдіє неізрече́нноє, от вся́ких м'я бід свободи́, зову́ща: Ісу́се, Си́не Бо́жий, поми́луй м'я.

Господи, воздвигни силу Твою, і прийди, щоб спасти нас.

Хай воскресне Бог і розвіються вороги Його, і біжать від лиця Його всі, хто ненавидить Його. Як щезає дим, нехай щезнуть.

Да воскре́снеть Бог і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́. Я́ко ісчеза́єть дим, да ісче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть бі́си от лиця́ лю́б’ящих Бо́га, і зна́менующихся кре́стним зна́менієм, і в весе́лії глаго́лющих: ра́дуйся, Пречестни́й і Животворя́щий Кре́сте Госпо́день, прогоня́яй бі́си си́лою на тебі́ проп'я́таго Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, во ад сше́дшаго, і попра́вшаго си́лу дия́волю, і дарова́вшаго нам тебе́, Крест Свой Честни́й, на прогна́ніє вся́каго супоста́та. О Пречестни́й і Животворя́щий Кре́сте Госпо́день! Помога́й мі со Свято́ю Госпоже́ю Ді́вою Богоро́дицею і со всі́ми святи́ми во ві́ки. Амі́нь.

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві^* Бо́га небе́снаго водвори́ться. Рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна. Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися. Ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща і бі́са полу́деннаго. Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься: оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́, Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́. Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́. Я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́. На а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї, покри́ю ї, я́ко позна́ і́м’я Моє́. Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́. Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.

Господи Боже мій, нехай буде дар Твій святий: Просфора і Свята Твоя Вода, на прощення гріхів моїх, на просвітлення розуму мого, на здоров’я душі і тіла мого, на приборкання моєї пристрасті і моєї немічності, безмежним Милосердям Твоїм, молитвами Пречистої Твоєї Матері і Всіх Святих Твоїх. Амінь.

Го́споди Бо́же мой, да бу́деть дар Твой святи́й і свята́я вода́ во оставле́ніє гріхо́в мої́х, в просвіще́ніє ума́ моєго́, во укріпле́ніє душе́вних і тіле́сних мої́х сил, во здра́віє душі́ і ті́ла моєго́, в покоре́ніє страсте́й і не́мощей мої́х по безпреді́льному милосе́рдію Твоєму́, моли́твами Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере і всіх святи́х Твої́х. Амі́нь.

Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти — сиріт Охоронитель, скорботних Пристановище і тих, що плачуть, Утішитель. Припадаю до Тебе я, сирота, із плачем і зітханням, і молюся Тобі: вислухай благання моє і не відверни лиця Твого від стогону серця мого та від сліз очей моїх. Молюся Тобі, Милосердний Господи, заспокой скорботу мою через розлуку з батьком моїм (ім’я) (матір’ю моєю; батьками моїми — імена), що породив і виховав мене, а душу його, що відійшла до Тебе з правдивою вірою в Тебе і твердо́ю надією на Твою чоловіколюбність і милість, прийми в Царство Твоє Небесне. Схиляюся перед Твоєю святою волею, яка взяла його від мене, і прошу Тебе: тільки не відійми від нього Твоєї милости і добросердечности. Знаю, Господи, що Ти, Суддя світу цього, караєш гріхи та нечестя батьків на дітях, онуках і правнуках аж до третього й четвертого роду; але Ти й милуєш батьків за молитви́ та чесноти дітей їхніх, онуків і правнуків. Зі скорботним і зворушеним серцем благаю Тебе, милостивий Судде, не карай вічною карою спочилого, незабутнього для мене раба Твого, батька мого (ім’я), але відпусти йому всі провини його вільні й невільні, які він учинив думкою, словом чи ділом, свідомо чи несвідомо, за життя свого тут, на землі, і з милосердя та чоловіколюбности Твоєї, молитвами Пречистої Богородиці і всіх святих помилуй його і від вічної муки визволи.

Милосердний Отче отців і дітей! Дай мені всі дні життя мого, до останнього мого зітхання не переставати пам’ятати про спочилого батька мого в молитвах моїх і благати Тебе, праведного Суддю, щоб Ти оселив його на місці світлому, в місці втіхи, у місці спокою, з усіма святими, де немає ні недуги, ні смутку, ані зітхання.

Милостивий Господи! Прийми нині щиру молитву цю за раба Твого (ім’я) і віддай йому нагородою Твоєю за працю й піклування у вірі та християнській побожності, бо він навчив мене знати Тебе, свого Господа, благоговійно молитися Тобі, лише на Тебе уповати в біді, скорботах і немочах, навчав виконувати заповіді Твої. За добре піклування його про моє духовне зростання, за теплі молитви, що він приносив за мене Тобі, і за всі дари, які він виблагав мені від Тебе, віддай йому Своєю милістю, Своїми небесними благами та радостями у вічному Царстві Твоєму.

Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш! Ти си́рих Храни́тель, скорб’я́щих Прибі́жище і пла́чущих Уті́шитель.

Прибіга́ю к Тебі́ аз, си́рий, стеня́ і пла́ча, і молю́ся Тебі́: усли́ши моле́ніє моє́ і не отврати́ лиця́ Твоєго́ от воздиха́ній се́рдця моєго́ і от слез оче́й мої́х. Молю́ся Тебі́, милосе́рдий Го́споди, утоли́ скорб мою́ о разлуче́нії с роди́вшими і воспита́вшими м'я роди́телями мої́ми [або: роди́вшим і воспита́вшим м'я роди́телем мої́м / роди́вшей і воспита́вшей м'я ма́терію моє́ю] [імена], ду́ші же їх [або: ду́шу же єго́ / ду́шу же єя́], я́ко отше́дшиє [або: отше́дшую] к Тебі́ с і́стинною ві́рою в Тя і с тве́рдою наде́ждою на Твоє́ человіколю́біє і ми́лость, прийми́ в Ца́рство Твоє́ Небе́сноє.

Преклоня́юсь пред Твоє́ю свято́ю во́лею, є́юже отʼя́ти [або: отʼя́т / отʼя́та] бисть у мене́, і прошу́ Тя, не отими́ то́чию от них [або: него́ / нея́] ми́лости і благосе́рдія Твоєго́. Вім, Го́споди, я́ко Ти, Судія́ ми́ра сего́, гріхи́ і нече́стія роди́телей наказу́єши в ді́тях, вну́ках і пра́внуках да́же до тре́тіяго і четве́ртаго ро́да; но і ми́луєши роди́телей за моли́тви і доброді́телі чад їх, вну́ков і пра́внуков. С сокруше́нієм і умиле́нієм се́рдця молю́ Тя, ми́лостивий Судіє́, не наказу́й ві́чним наказа́нієм усо́пших, незабве́нних для мене́ раб Твої́х, роди́телей мої́х [або: роди́теля моєго́ / ма́тер мою́] [імена], но отпусти́ їм [або: єму́ / єй] вся согріше́нія їх [або: єго́ / єя́] во́льная і нево́льная, сло́вом і ді́лом, ві́дінієм і неві́дінієм сотворе́нная ї́ми [або: їм / є́ю] в житії́ їх [або: єго́ / єя́] зді на землі́, і по милосе́рдію і человіколю́бію Твоєму́, моли́тв ра́ди Пречи́стия Богоро́диці і всіх святи́х поми́луй їх [або: єго́ / ю] і ві́чния му́ки ізба́ви.

Ти, милосе́рдий О́тче отце́в і чад! Да́руй мні во вся дні жи́зні моєя́ до послі́дняго іздиха́нія моєго́ не престава́ти па́м'ятовати о усо́пших роди́телях мої́х [або: усо́пшім роди́телі моє́м / усо́пшей ма́тері моєя́] в моли́твах свої́х, і умоля́ти Тя, пра́веднаго Судію́, да вчи́ниши їх [або: єго́ / ю] в мі́сті сві́тлі, в мі́сті прохла́дні і в мі́сті поко́йні со всі́ми святи́ми, отону́ду же отбіже́ вся́ка болі́знь, печа́ль і воздиха́ніє.

Ми́лостиве Го́споди! Прийми́ днесь о раба́х Твої́х [або: ра́бі Твоє́м / ра́бі Твоє́й] [імена] те́плую моли́тву мою́ сію́ і возда́й їм [або: єму́ / єй] воздая́нієм Твої́м за труди́ і попече́нія воспита́нія моєго́ в ві́рі і христия́нськом благоче́стії, я́ко научи́вшим [або: научи́вшему / научи́вшей] м'я пе́рвеє всего́ ві́діти Тя, своєго́ Го́спода, в благогові́нії моли́тися Тебі́, на Тебе́ єди́наго упова́ти в біда́х, ско́рбіх і болі́знех і храни́ти за́повіді Твоя́; за благопопече́ніє їх [або: єго́ / єя́] о моє́м духо́вном преуспе́янії, за те́плі приноси́мия ї́ми [або: ім / є́ю] о мні моле́нія пред Тобо́ю і за всі да́ри, ї́ми [або: їм / є́ю] іспро́шенниє мні от Тебе́, возда́й їм [або: єму́ / єй] Своє́ю ми́лостію, Свої́ми небе́сними бла́гами і ра́достьми в ві́чном Ца́рствії Твоє́м.

Ти бо єси́ Бог ми́лостей, і щедро́т, і человіколю́бія, Ти поко́й і ра́дость ві́рних рабо́в Твої́х і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Отце́м і Святи́м Ду́хом, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Отче, дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.

Дай мені цілком віддатися волі Твоїй святій, в усякий час цього дня, в усьому настав і підтримай мене.

Які б я не одержав звістки протягом дня, навчи мене сприйняти їх із спокійною душею і твердим упевненням, що на все свята воля Твоя.

В усіх словах і справах моїх керуй моїми думками й почуттями.

В усіх несподіваних випадках не дай мені забути, що все Ти послав.

Навчи мене щиро й розумно обходитися з кожною людиною, нікого не соромлячи й не засмучуючи.

Отче, дай мені сили знести втому прийдешнього дня та всі події сьогодення.

Керуй моєю волею і навчи мене молитися, вірити, надіятись, терпіти, прощати й любити.

Го́споди, даждь мі с душе́вним споко́йствієм прия́ти вся, я́же принесе́ть мі гряду́щий день.

Даждь мі всеці́ло преда́тися во́лі Твоє́й святі́й.

На всяк час сего́ дне во всем наста́ви і укріпи́ м'я.

Ка́я би ізві́стія аз ні получи́л бих в день сей, научи́ м'я прия́ти я со споко́йною душе́ю і тве́рдим убіжде́нієм, я́ко на вся єсть свята́я во́ля Твоя́.

Во всіх словесі́х і ді́ліх мої́х окорми́ моя́ помишле́нія і чу́вствія.

Во всіх непредви́денних слу́чаях не даждь мі заби́ти, я́ко вся низпо́слана Тобо́ю.

Научи́ м'я пря́мо і разу́мно ді́йствовати с ка́ждим бли́жнім, нікого́же смуща́я ніже́ огорча́я.

Го́споди, даждь мі си́лу претерпі́ти утомле́ніє гряду́щаго дне і вся бива́ющая в тече́нії дне.

Руководи́ моє́ю во́лею і научи́ м'я моли́тися, ві́рити, наді́ятися, терпі́ти, проща́ти і люби́ти.

Амі́нь.

Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості та милосерді на смирення рабів Твоїх і людинолюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай на нас справдяться слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь бореться за нас.

Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості та милосерді відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Тебе припадають: стань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.

Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають.

Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх.

Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння для тих, хто надіється на Тебе, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Всеще́дрий Го́споди і Влади́ко Человіколюби́ве, Ти у́бо мир сотвори́л єси́ до́брим, лю́ди по нему́ насажда́я, я́ко да всім жи́тельствовати на да́нній Тобо́ю землі́. Сего́ ра́ди взива́єм ни́ні в моли́тві ко Твоєму́ милосе́рдію, прося́ще ізба́вити ни от наше́ствія іноплеме́нних, і́же не по зако́ну Єва́нгельському творя́ть, но по го́рдості вели́цій і по не́нависті сатани́нськой. Согріши́хом, у́бо, Бо́же, согріши́хом: оба́че по ми́лості Твоє́й сохрани́ наро́д Твой, я́коже сохрани́л єси́ Ніневі́ю, і укріпи́ во́їни на́ша, я́коже укріпи́л єси́ ру́ці Ісу́са Нави́на на Амали́ка. Яви́, Го́споди, вразі́ на́ша постижде́нни, я́ко да ні єди́ною сла́вою їм украси́тися, прише́дших к нам, я́коже тать посреди́ нощі́, во є́же свобо́ду і жизнь жи́тельствующих во Украї́ні от’я́ти. Благослови́, Бо́же, защи́тителей на́ших храбо́рством і дерзнове́нієм, лі́карей си́лою неутоми́мою і милосе́рдієм, власть предержа́щих же благоми́слієм і му́дростію, да кі́йждо ді́лом би свої́м досто́йно наро́ду украї́нському послужи́л, а Ти, Миропода́телю Бо́же, зе́млю на́шу, я́коже а́гнця, от наше́ствія волко́в сохрани́л, да я́коже ни́ні, тако́жде би і в гряду́щая времена́ ми хвалу́ Тебі́ возноси́ли: Отцю́, і Си́ну, і Ду́хові Свято́му. Амі́нь!

Боже Великий, Боже Всесильний! Ми, грiшнi дiти Твої, у покорi сердець наших приходимо до Тебе i схиляємо голови нашi. Отче! Прости провини нашi та провини батькiв, дiдiв i прадiдiв наших. Прийми нинi, благаємо Тебе, щиру молитву нашу i подяку нашу за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай нашi молитви i прийми благання сердець наших. Благослови нашу Батькiвщину Україну, перемогу над ворогом, долю та щастя їй дай. Премилосердний Господи, усiм, хто вдається до Тебе з благанням, милiсть Твою подай. Благаємо Тебе, Боже, за Воїнів і Захисників, за братiв i сестер наших, за вдовиць, за сирiт, за калiк i немiчних, за тих, хто в окупації і полоні, за тих, хто в скрутних життєвих обставинах, за біженців i за всіх тих, хто Твого милосердя та допомоги Твоєї потребують. З’єднай нас усiх в єдину велику Христову сiм’ю, щоб усi люди України нашої єдністю й перемогами славили величне iм’я Твоє завжди, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.

Го́споди Бо́же Вседержи́телю, при́сно о лю́дех Твої́х любо́вію промишля́яй і ко спасе́нію всіх направля́яй, у Него́же власи́ вся на глава́х челові́чеських ізочте́ни суть. Смире́нно мо́лим Тя: рабо́в Твої́х, во́їнов [імена], в тя́готах слу́жби ра́тния укріпи́, упова́нієм і ві́рою уті́ши, благода́тію Твоє́ю на по́лі бра́ні, покрива́юще їх і сохраня́юще. Да по́двиг любве́ в служе́нії бли́жнім і Оте́чествію своєму́ соверши́вше, здра́ви і неврежде́нни в до́ми своя́ возвратя́ться, хва́ляще Тя, Єди́наго Бо́га, Творця́ і Промисли́теля на́шего, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха. Амі́нь.