Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя, Творче всього творіння видимого і невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благости в останній час тіло прийняв і був розп’ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю кров’ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного, і нахили вухо Твоє до мене, і вислухай слова мої. Бо згрішив я, Господи, згрішив перед небом і перед Тобою і став недостойний поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив Твою благість, порушив Твої заповіді і не послухав Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, Незлопам’ятливий, Довготерпеливий і Многомилостивий, не віддав мене на погибель з беззаконнями моїми, і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: не бажаю Я смерти грішника, але нехай він покається і буде живий. Бо Ти, Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання правди прийшли. Тому і я, хоч і недостойний неба й землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав гріхові, віддав у неволю пристрастям і осквернив Твій образ; але, Твоїм ділом і творінням бувши, я, нещасний, не трачу надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбче Господи, як блудницю, як розбійника, як митаря і як блудного, і візьми мій важкий тягар гріхів, Ти, що гріхи світу взяв, що зціляєш немочі людські, що кличеш до Себе і заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тілесної і душевної і навчи мене приступати до святощів зо страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з’єднався з святим Твоїм Тілом і Кров’ю, і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Ісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний душею й тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був спільником нетлінних Твоїх благ, які Ти приготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.

Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, Істо́чниче жи́зні і безсме́ртія, всея́ тва́рі ви́димия і неви́димия Соді́телю, Безнача́льнаго Отця́ Соприсносу́щний Си́не і Собезнача́льний, премно́гия ра́ди бла́гости в послі́днія дні в плоть оболки́йся, і распни́йся, і погреби́йся за ни неблагода́рния і злонра́вния, і Твоє́ю Кро́вію обнови́вий растлі́вшеє гріхо́м єстество́ на́ше. Сам, Безсме́ртний Царю́, прийми́ і моє́, грі́шнаго, покая́ніє, і приклони́ у́хо Твоє́ мні, і усли́ши глаго́ли моя́. Согріши́х бо, Го́споди, согріши́х на не́бо і пред Тобо́ю, і нісьм досто́їн воззрі́ти на висоту́ сла́ви Твоєя́: прогні́вах бо Твою́ бла́гость, Твоя́ за́повіді преступи́в, і не послу́шав Твої́х повелі́ній. Но Ти, Го́споди, незло́бив сий, долготерпіли́в же і многоми́лостив, не пре́дал єси́ м'я поги́бнути со беззако́ньми мої́ми, моєго́ вся́чеськи ожида́я обраще́нія. Ти бо рекл єси́, Человіколю́бче, проро́ком Твої́м: я́ко хоті́нієм не хощу́ сме́рти грі́шника, но є́же обрати́тися і жи́ву би́ти єму́. Не хо́щеши бо, Влади́ко, созда́нія Твоє́ю руку́ погуби́ти, ніже́ благоволи́ши о поги́белі челові́честій, но хо́щеши всім спасти́ся і в ра́зум і́стини прийти́. Ті́мже і аз, а́ще і недосто́їн єсьм небесе́ і землі́, і сея́ привре́менния жи́зні, всего́ себе́ повину́в гріху́, і сласте́м порабо́тив, і Твой оскверни́в о́браз; но творе́ніє і созда́ніє Твоє́ бив, не отчаява́ю своєго́ спасе́нія, окая́нний, на Твоє́ же безмі́рноє благоутро́біє дерза́я прихожду́. Прийми́ у́бо і мене́, Человіколю́бче Го́споди, я́коже блудни́цю, я́ко разбо́йника, я́ко митаря́ і я́ко блу́днаго, і возьми́ моє́ тя́жкоє бре́м'я гріхо́в, гріх взе́мляй ми́ра, і не́мощі челові́чеськія ісціля́яй, тружда́ющияся і обремене́нния к Себі́ призива́яй і упокоєва́яй, не прише́дий призва́ти пра́ведния, но грі́шния на покая́ніє. І очи́сти м'я от вся́кия скве́рни пло́ті і ду́ха, і научи́ м'я соверша́ти святи́ню во стра́сі Твоє́м, я́ко да чи́стим сві́дінієм со́вісти моєя́, святи́нь Твої́х часть приє́мля, соєдиню́ся Свято́му Ті́лу Твоєму́ і Кро́ві, і імі́ю Тебе́ во мні живу́ща і пребива́юща, со Отце́м і Святи́м Твої́м Ду́хом. Єй, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же мой, і да не в суд мі бу́деть прича́стіє Пречи́стих і Животворя́щих Та́їн Твої́х, ніже́ да не́мощен бу́ду душе́ю же і ті́лом, от є́же недосто́йні тім причаща́тися. Но даждь мі да́же до коне́чнаго моєго́ іздиха́нія неосужде́нно восприйма́ти часть святи́нь Твої́х, в Ду́ха Свята́го обще́ніє, в напу́тіє живота́ ві́чнаго і во благоприя́тен отві́т на Стра́шнім Суди́щі Твоє́м; я́ко да і аз со всі́ми ізбра́нними Твої́ми о́бщник бу́ду нетлі́нних Твої́х Благ, я́же угото́вал єси́ лю́б’ящим Тя, Го́споди; в ни́хже препросла́влен єси́ во ві́ки. Амі́нь.

Господи Боже мій, я знаю, що я недостойний і негідний того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, як Ти з висоти задля нас принизив Себе, так і нині знижся до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти в печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як ти не вважав за недостойне ввійти і повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого, так благозволь увійти і в дім покірної моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе, так змилосердься і наді мною грішним, що приходжу й доторкаюсь Тебе. І як Ти не погордував скверними й нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми ще більш, ніж її, скверними й нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде вугіль Пресвятого Твого Тіла й Дорогоцінної Твоєї Крови на освячення і на просвітлення і на здоров’я покірної моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого й лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і на здобуття Царства Твого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але з сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу й тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у сустави мої, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи в спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом із святими Твоїми, молитвами й благанням пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг і пречистих сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.

Го́споди Бо́же мой, вім, я́ко нісьм досто́їн, ніже́ дово́лен, да под кров вни́деши хра́ма душі́ моєя́, зане́же весь пуст і па́лся єсть, і не і́маши во мні мі́ста досто́йна, є́же главу́ подклони́ти. Но я́коже с висоти́ нас ра́ди смири́л єси́ Себе́, смири́ся і ни́ні смире́нію моєму́; і я́коже восприя́л єси́ в верте́пі і в я́слех безслове́сних возлещи́, си́це восприйми́ і в я́слех безслове́сния моєя́ душі́, і во оскверне́нноє моє́ ті́ло вни́ти. І я́коже не неудосто́їл єси́ вни́ти і свечеря́ти со грі́шники в дому́ Си́мона прокаже́ннаго, та́ко ізво́ли вни́ти і в дом смире́нния моєя́ душі́, прокаже́нния і грі́шния. І я́коже не отри́нул єси́ подо́бную мні блудни́цю і грі́шную, прише́дшую і прикосну́вшуюся Тебі́, си́це умилос́ердися і о мні, грі́шнім, приходя́щем і прикаса́ющем Ті ся. І я́коже не возгнуша́лся єси́ скве́рних єя́ уст і нечи́стих, цілу́ющих Тя, ніже́ мої́х возгнуша́йся скве́рнших о́ния уст і нечи́стших, ніже́ ме́рзьких мої́х і нечи́стих усте́н, і скве́рнаго і нечи́стійшаго моєго́ язи́ка. Но да бу́деть мі угль Пресвята́го Твоєго́ Ті́ла і Честни́я Твоєя́ Кро́ве во освяще́ніє, і просвіще́ніє, і здра́віє смире́нній моє́й душі́ і ті́лу, во облегче́ніє тя́жестей мно́гих мої́х согріше́ній, в соблюде́ніє от вся́каго дия́вольськаго ді́йства, во отгна́ніє і возбране́ніє зла́го моєго́ і лука́ваго оби́чая, во умерщвле́ніє страсте́й, в снабді́ніє за́повідей Твої́х, в приложе́ніє Боже́ственния Твоєя́ благода́ті і Твоєго́ Ца́рствія присвоє́ніє. Не бо я́ко презира́яй прихожду́ к Тебі́, Христе́ Бо́же, но я́ко дерза́я на неізрече́нную Твою́ бла́гость; і да не на мно́зі удаля́яйся обще́нія Твоєго́, от ми́сленнаго во́лка звіроуловле́н бу́ду. Ті́мже молю́ся Тебі́: я́ко єди́н сий Свят, Влади́ко, освяти́ мою́ ду́шу і ті́ло, ум і се́рдце, чревеса́ і утро́би, і всего́ м'я обнови́, і вкорени́ страх Твой во удесі́х мої́х, і освяще́ніє Твоє́ неот’є́млемо от мене́ сотвори́; і бу́ди мі помо́щник і засту́пник, окормля́я в ми́рі живо́т мой, сподобля́я м'я і одесну́ю Тебе́ предстоя́нія со святи́ми Твої́ми, моли́твами і моле́ньми Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, невеще́ственних Твої́х служи́телей і пречи́стих сил, і всіх святи́х, от ві́ка Тебе́ благоугоди́вших. Амі́нь.

Єдиний Чистий і Нетлінний Господи! Ти, що з невимовної милости чоловіколюбства прийняв цілу нашу тлінність від чистої і непорочної крови Тієї, Яка надприродно породила Тебе, Христе Ісусе, Премудросте Божа, Спокою і Сило, зшестям Божественного Духа і благоволінням Віковічного Отця. Ти, що через Твоє втілення прийняв животворчі й спасенні страждання, хрест, цвяхи, копіє, смерть, — умертви мої душогубні пристрасті тілесні. Ти, що Твоїм погребінням полонив царство пекельне, поховай добрими мислями мої лукаві замисли й знищ духа лукавства. Ти, що Твоїм на третій день живоносним воскресінням підвів упалого праотця, піднеси мене, грішного, подаючи мені способи покаяння. Ти, що Твоїм преславним вознесенням на небо обожествив прийняте тіло і вшанував його перебуванням праворуч Отця, сподоби мене через причастя Святих Твоїх Таїн здобути блаженну долю спасенних. Ти, що через пришестя Утішителя Твого Духа вчинив святих Твоїх учеників почесним сосудом, яви й мене вмістилищем Його пришестя. Ти, що знов прийдеш судити вселенну по правді, благоволи, щоб і я зустрів на хмарах Тебе, мого Суддю і Творця, з усіма святими Твоїми, щоб я безконечно прославляв і оспівував Тебе з Одвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Єди́не чи́стий і нетлі́нний Го́споди, за неізрече́нную ми́лость человіколю́бія на́ше все восприє́мий сміше́ніє от чи́стих і ді́вственних крове́й, па́че єстества́ Ро́ждшия Тя, Ду́ха Боже́ственнаго наше́ствієм і благоволе́нієм Отця́ присносу́щнаго, Христе́ Ісу́се, Прему́дросте Бо́жия, і Ми́ре, і Си́ло. Твої́м восприя́тієм животворя́щая і спаси́тельная страда́нія восприє́мий: Крест, гво́здія, копіє́, смерть, — умертви́ моя́ душетлі́нния стра́сті тіле́сния. Погребе́нієм Твої́м а́дова пліни́вий ца́рствія, погреби́ моя́ благи́ми по́мисли лука́вая сові́тованія і лука́вствія ду́хи разори́. Тридне́вним Твої́м і живоно́сним воскресе́нієм па́дшаго пра́отця возста́вивий, возста́ви м'я гріхо́м попо́лзшагося, о́брази мні покая́нія предлага́я. Пресла́вним Твої́м вознесе́нієм плотсько́є обожи́вий восприя́тіє і сіє́ десни́м Отця́ сіді́нієм почти́й, сподо́би м'я прича́стієм Святи́х Твої́х Та́їн десну́ю часть спаса́ємих получи́ти. Сни́тієм Уті́шителя Твоєго́ Ду́ха сосу́ди че́стни свяще́нния Твоя́ ученики́ соді́лавий, прия́телище і мене́ покажи́ Того́ прише́ствія. Хотя́й па́ки прийти́ суди́ти вселе́нній пра́вдою, благоволи́ і мні усрі́сти Тя на о́блаціх, Судію́ і Созда́теля моєго́, со всі́ми святи́ми Твої́ми: да безконе́чно славосло́влю і воспіва́ю Тя, со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Єдиний, що маєш владу прощати людям гріхи, прости, як Благий і Чоловіколюбець, усі мої провини свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Божественних і Найславніших, і Пречистих, і Животворчих Твоїх Таїн не на муку, не на примноження гріхів, але на очищення й освячення й запоруку майбутнього життя й Царства, на оборону й допомогу, і на поборення супротивників, і на знищення многих моїх провин. Бо Ти Бог Милостивий і Милосердний, і Чоловіколюбний, і Тобі ми славу віддаємо з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, єди́не імі́яй власть челові́ком оставля́ти гріхи́, я́ко Благ і Человіколю́бець, пре́зри моя́ вся в ві́дінії і не в ві́дінії прегріше́нія; і сподо́би м'я неосужде́нно причасти́тися Боже́ственних, і Пресла́вних, і Пречи́стих, і Животворя́щих Твої́х Та́їн, не в тя́жесть, ні в му́ку, ні в приложе́ніє гріхо́в, но во очище́ніє, і освяще́ніє, і обруче́ніє бу́дущаго живота́ і Ца́рствія, в сті́ну і по́мощ, і в возраже́ніє сопроти́вних, во істребле́ніє мно́гих мої́х согріше́ній. Ти бо єси́ Бог ми́лости, і щедро́т, і человіколю́бія, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Отце́м, і Святи́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Знаю, Господи, що я недостойно причащаюся Пречистого Твого Тіла і Дорогоцінної Твоєї Крови, і винуватий я, і осуд для себе їм і п’ю, не розважаючи про Тіло і Кров Тебе, Христа і Бога мого. Але, сміливо покладаючись на милосердя Твоє, приходжу до Тебе, що сказав: хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому. Змилосердься, Господи, і не докоряй мені грішному, але вчини зо мною з милости Твоєї. І нехай будуть мені ці святощі на зцілення і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі й тіла; на відігнання всякої примхливої думки й лукавого вчинку, і діла диявольського, що через розум діє в суставах моїх; на сміливість і любов до Тебе; на поправу життя й певність; на збільшення чесноти й звершености; на сповнення заповідей, на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; не на суд і не в осуд. Амінь.

Вім, Го́споди, я́ко недосто́йні причаща́юся Пречи́стаго Твоєго́ Ті́ла і Честни́я Твоєя́ Кро́ве, і пови́нен єсьм, і суд себі́ ям і пію́, не разсужда́я Ті́ла і Кро́ве Тебе́, Христа́ і Бо́га моєго́, но на щедро́ти Твоя́ дерза́я прихожду́ к Тебі́ ре́кшему: яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть і Аз в нем. Умилосе́рдися у́бо, Го́споди, і не обличи́ м'я, грі́шнаго, но сотвори́ со мно́ю по ми́лості Твоє́й; і да бу́дуть мі свята́я сія́ во ісціле́ніє, і очище́ніє, і просвіще́ніє, і сохране́ніє, і спасе́ніє, і во освяще́ніє душі́ і ті́ла; во отгна́ніє вся́каго мечта́нія, і лука́ваго дія́нія, і ді́йства дия́вольськаго, ми́сленні во удесі́х мої́х ді́йствуємаго, в дерзнове́ніє і любо́в, я́же к Тебі́; во ісправле́ніє житія́ і утвержде́ніє, в возраще́ніє доброді́телі і соверше́нства; во ісполне́ніє за́повідей, в Ду́ха Свята́го обще́ніє, в напу́тіє живота́ ві́чнаго, во отві́т благоприя́тен на Стра́шнім Суди́щі Твоє́м; не в суд іли́ во осужде́ніє.

Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми́ благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і держати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисть мене ними, Слово, відпусти й провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш множество злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я ще не вчинив. Поглянь на покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже всього, щоб я з чистим серцем, з боязкою думкою і сокрушенною душею причастився Непорочних Твоїх і Пресвятих Таїн, що оживляють і обожествляють усякого, хто їсть і п’є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: кожний, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому. Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник божественних і боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвіщає. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життяподавче, дихання моє, утіхо моя, спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, з сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх Животворчих і Непорочних Таїн, щоб Ти перебув, як і сказав, зо мною, найнещасливішим; щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодати, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від боготворчих Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного й розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що каються, Ти оливою милости і очищуєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суставами душі й тіла мого поклоняюся, величаю й прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен єси нині й повіки. Амінь.

От скве́рних усте́н, от ме́рзькаго се́рдця, от нечи́стаго язи́ка, от душі́ оскверне́ни, прийми́ моле́ніє, Христе́ мой, і не пре́зри мої́х ні слове́с, ніже́ образо́в, ніже́ безсту́дія^*. Даждь мі дерзнове́нно глаго́лати, я́же хощу́, Христе́ мой, па́че же і научи́ м'я, что мі подоба́єть твори́ти і глаго́лати.

Согріши́х па́че блудни́ці, я́же уві́ді, гді обита́єши, ми́ро купи́вши, при́йде де́рзостні пома́зати Твої́ но́зі, Бо́га моєго́, Влади́ки і Христа́ моєго́. Я́коже о́ну не отри́нул єси́ прише́дшую от се́рдця, ніже́ мене́ возгнуша́йся, Сло́ве; Твої́ же мі пода́ждь но́зі і держа́ти, і цілова́ти, і струя́ми сле́зними, я́ко многоці́нним ми́ром, сія́ де́рзостно пома́зати. Оми́й м'я слеза́ми мої́ми, очи́сти м'я ї́ми, Сло́ве. Оста́ви і прегріше́нія моя́ і проще́ніє мі пода́ждь.

Ві́си зол мно́жество, ві́си і стру́пи моя́, і я́зви зри́ши моя́, но і ві́ру ві́си, і проізволе́ніє зри́ши, і воздиха́ніє сли́шиши. Не таї́ться Тебе́, Бо́же мой, Тво́рче мой, Ізба́вителю мой, ніже́ ка́пля сле́зная, ніже́ ка́плі часть ні́кая. Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, в кни́зі же Твоє́й і єще́ несоді́янная напи́сана Тебі́ суть.

Виждь смире́ніє моє́, виждь труд мой єли́к, і гріхи́ вся оста́ви мі, Бо́же вся́чеських, да чи́стим се́рдцем, притре́петною ми́слію і душе́ю сокруше́нною нескве́рних Твої́х причащу́ся і Пресвяти́х Та́їн, ї́миже оживля́ється і обожа́ється всяк яди́й же і пія́й чи́стим се́рдцем; Ти бо рекл єси́, Влади́ко мой: всяк яди́й Мою́ Плоть, і пія́й Мою́ Кров во Мні у́бо сей пребива́єть в не́мже і Аз єсьм. І́стинно сло́во вся́ко Влади́ки і Бо́га моєго́, боже́ственних бо причаща́яйся і боготворя́щих благода́тей, не у́бо єсьм єди́н, но с Тобо́ю, Христе́ мой, Сві́том трисо́лнечним, просвіща́ющим мир. Да у́бо не єди́н пребу́ду кромі́ Тебе́ Живода́вця, диха́нія моєго́, живота́ моєго́, ра́дованія моєго́, спасе́нія ми́ру.

Сего́ ра́ди к Тебі́ приступи́х, я́коже зри́ши, со слеза́ми і душе́ю сокруше́нною ізбавле́нія мої́х прегріше́ній прошу́ прия́ти мі, і Твої́х Живода́тельних і Непоро́чних Та́їнств причасти́тися неосужде́нно, да пребу́деши, я́коже рекл єси́, со мно́ю треокая́нним; да не кромі́ обрі́ть м'я Твоєя́ благода́ті, преле́стник восхи́тить м'я льсти́вні, і прельсти́в отведе́ть боготворя́щих Твої́х слове́с. Сего́ ра́ди к Тебі́ припа́даю і те́пле вопію́ Ті: я́коже блу́днаго прия́л єси́ і блудни́цю прише́дшую, та́ко прийми́ м'я блу́днаго і скве́рнаго, Ще́дре.

Душе́ю сокруше́нною ни́ні бо к Тебі́ приходя́, вім, Спа́се, я́ко і́ний, я́коже аз, не прегріши́ Тебі́, ніже́ соді́я дія́нія, я́же аз соді́ях. Но сіє́ па́ки вім, я́ко не вели́чество прегріше́ній, ні гріхо́в мно́жество превосхо́дить Бо́га моєго́ мно́гоє долготерпі́ніє і человіколю́біє кра́йнєє; но ми́лостію состра́стія те́пле ка́ющияся, і чи́стиши, і сві́тлиши, і сві́та твори́ши прича́стники, о́бщники Божества́ Твоєго́ соді́ловаяй незави́стно, і стра́нноє і А́нгелом, і челові́чеським ми́слем, бесі́дуєши їм мно́гажди, я́коже друго́м Твої́м і́стинним. Сія́ де́рзостна творя́ть м'я, сія́ вперя́ють^* м'я, Христе́ мой.

І дерза́я Твої́м бога́тим к нам благодія́нієм, ра́дуяся вку́пі і трепе́ща, огне́ві причаща́юся трава́ сий, і стра́нно чу́до, ороша́єм неопа́льно, я́коже у́бо купина́ дре́вле неопа́льні горя́щи. Ни́ні благода́рною ми́слію, благода́рним же се́рдцем, благода́рними удеси́ мої́ми, душі́ і ті́ла моєго́, покланя́юся, і велича́ю, і славосло́влю Тя, Бо́же мой, я́ко благослове́нна су́ща, ни́ні же і во ві́ки.

Боже, полегши, відпусти й прости мені провини мої, якими я згрішив перед Тобою чи словом, чи ділом, чи думкою, волею чи неволею, свідомо чи несвідомо, — все мені прости, як Благий і Чоловіколюбець. І молитвами пречистої Твоєї Матері, духовних слуг Твоїх і всіх святих, що від віку вгодне Тобі чинили, благоволи, щоб я неосудно прийняв Святе і Пречисте Твоє Тіло і Дорогоцінну Кров на зцілення душі й тіла і на очищення лукавих моїх думок. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Бо́же, осла́би, оста́ви, прости́ мі согріше́нія моя́, єли́ка Ті согріши́х, а́ще сло́вом, а́ще ді́лом, а́ще помишле́нієм, во́лею іли́ нево́лею, ра́зумом іли́ неразу́мієм, вся мі прости́ я́ко Благ і Человіколю́бець, і моли́твами Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, у́мних Твої́х служи́телей і святи́х сил, і всіх святи́х от ві́ка Тебі́ благоугоди́вших, неосужде́нно благоволи́ прия́ти мі Свято́є і Пречи́стоє Твоє́ Ті́ло і Честну́ю Кров во ісціле́ніє душі́ же і ті́ла і во очище́ніє лука́вих мої́х помишле́ній. Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, со Отце́м і Святи́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Я недостойний того, щоб Ти, Владико Господи, ввійшов під покрівлю душі моєї, але тому, що Ти, як Чоловіколюбець, хочеш жити в мені, я сміливо приступаю. Накажи, я відчиню двері, що їх Ти один сотворив, і Ти ввійдеш чоловіколюбно, яким Ти єси з природи, ввійдеш і просвітиш затемнений розум мій. Вірую, Ти вчиниш це, бо блудницю, яка прийшла до Тебе зі сльозами, Ти не віддалив; і митаря, що покаявся, Ти не відкинув; і розбійника, що пізнав Царство Твоє, Ти не відігнав; і гонителя, що покаявся, Ти не залишив тим, ким він був; але всіх, що прийшли до Тебе з покаянням, Ти серед друзів своїх умістив, Єдиний Благословенний завжди, нині й на віки безконечні. Амінь.

Нісьм дово́лен^*, Влади́ко Го́споди, да вни́деши под кров душі́ моєя́, но поне́же хо́щеши Ти, я́ко Человіколю́бець, жи́ти во мні, дерза́я приступа́ю; повеліва́єши, да отве́рзу две́рі, я́же Ти єди́н созда́л єси́, і вни́деши со человіколю́бієм я́коже єси́, вни́деши і просвіща́єши помраче́нний мой по́мисл. Ві́рую, я́ко сіє́ сотвори́ши, не бо блудни́цю, со слеза́ми прише́дшую к Тебі́, отгна́л єси́; ніже́ митаря́ отве́ргл єси́ пока́явшася; ніже́ разбо́йника, позна́вша Ца́рство Твоє́, отгна́л єси́; ніже́ гони́теля пока́явшася оста́вил єси́, є́же бі; но от покая́нія Тебі́ прише́дшия вся, в ли́ці Твої́х друго́в вчини́л єси́, єди́н сий благослове́нний всегда́, ни́ні і в безконе́чния ві́ки. Амі́нь.

Господи Ісусе Христе, Боже мій, полегши, відпусти, очисти і просвіти мені, грішному і нікчемному і недостойному рабу Твоєму, провини, гріхи й помилки мої, що ними від молодих літ моїх аж до цього дня й години я згрішив свідомо й несвідомо, словами чи ділами, помислами, думками і намірами та усіма моїми почуттями. І молитвами пречистої Вседіви Марії, Матері Твоєї, що безсіменно Тебе породила, єдиної певної надії, оборони і спасіння мого, сподоби мене неосудно причаститися Пречистих, Безсмертних, Животворчих і Страшних Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне, на освячення, і просвічення, і зміцнення, і зцілення, і здоров’я душі й тіла; на знищення і цілковите вигублення лукавих моїх міркувань, помислів, намірів і нічних примар темних і лукавих духів. Бо Твоє Царство, і сила, і слава, і честь, і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же мой, осла́би, оста́ви, очи́сти і прости́ мі, грі́шному і непотре́бному і недосто́йному рабу́ Твоєму́, прегріше́нія, і согріше́нія, і гріхопаде́нія моя́, єли́ка Ті от ю́ности моєя́ да́же до настоя́щаго дне і часа́ согріши́х: а́ще в ра́зумі і в неразу́мії, а́ще в словесі́х іли́ ді́ліх, іли́ помишле́ніїх і ми́слех, і начина́ніїх, і всіх мої́х чу́вствах. І моли́твами безсі́менно Ро́ждшия Тя, Пречи́стия і Присноді́ви Марі́ї, Ма́тере Твоєя́, єди́ния непости́дния наде́жди і предста́тельства і спасе́нія моєго́, сподо́би м'я неосужде́нно причасти́тися Пречи́стих, Безсме́ртних, Животворя́щих і Стра́шних Твої́х Та́їнств во оставле́ніє гріхо́в і в жизнь ві́чную; во освяще́ніє, і просвіще́ніє, крі́пость, ісціле́ніє, і здра́віє душі́ же і ті́ла, і в потребле́ніє і всесоверше́нноє погубле́ніє лука́вих мої́х помисло́в, і помишле́ній, і предприя́тій, і нощни́х мечта́ній, те́мних і лука́вих духо́в; я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, і честь, і поклоне́ніє, со Отце́м і Святи́м Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Перед дверима храму Твого я стою, і від страшних мислей не визволяюся. Але Ти, Христе Боже, що митаря виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відчини мені милосердя Чоловіколюбства Твого і прийми мене, що приходжу і доторкаюся Тебе, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одежі Твоєї, зараз зцілення прийняла; а друга, обнявши Твої ноги, відпущення гріхів дістала. Я ж нещасний, що насмілився все Твоє Тіло прийняти, нехай не буду опалений. Але прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почування, спаливши мої гріховні провини молитвами Пречистої, що безсіменно породила Тебе, і сил небесних, бо Ти благословен єси на віки вічні. Амінь.

Пред две́рми хра́ма Твоєго́ предстою́ і лю́тих помишле́ній не отступа́ю; но Ти, Христе́ Бо́же, митаря́ оправди́вий, і ханане́ю поми́ловавий, і разбо́йнику рая́ две́рі отве́рзий, отве́рзи мі утро́би человіколю́бія Твоєго́ і прийми́ м'я приходя́ща і прикаса́ющася Тебі́, я́ко блудни́цю і кровоточи́вую; о́ва у́бо кра́я ри́зи Твоєя́ косну́вшися, удо́б ісціле́ніє прия́т, о́ва же пречи́стії Твої́ но́зі удержа́вши, разріше́ніє гріхо́в понесе́. Аз же, окая́нний, все Твоє́ Ті́ло дерза́я восприя́ти, да не опале́н бу́ду; но прийми́ м'я, я́коже о́ния, і просвіти́ моя́ душе́вния чу́вства, попаля́я моя́ гріхо́вния вини́, моли́твами безсі́менно Ро́ждшия Тя, і Небе́сних сил; я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Вірую, Господи, і сповідую, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими я перший. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це сама Чесна Кров Твоя. Молюся отже Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої: вільні й невільні, чи то в слові, чи ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.

Ві́рую, Го́споди, і іспові́дую, я́ко Ти єси́ воі́стину Христо́с, Син Бо́га жива́го, прише́дий в мир грі́шния спасти́, от ни́хже пе́рвий єсьм аз. Єще́ ві́рую, я́ко сіє́ єсть са́моє Пречи́стоє Ті́ло Твоє́ і сія́ єсть са́мая Честна́я Кров Твоя́. Молю́ся у́бо Тебі́: поми́луй м'я і прости́ мі прегріше́нія моя́, во́льная і нево́льная, я́же сло́вом, я́же ді́лом, я́же ві́дінієм і неві́дінієм, і сподо́би м'я неосужде́нно причасти́тися Пречи́стих Твої́х Та́їнств во оставле́ніє гріхо́в і в жизнь ві́чную. Амі́нь.

Ось приступаю до Божественного Причастя. Творче, не опали мене Причастям, — Вогонь бо єси, що спалює недостойних, — але ж очисти мене від усякої скверни.

Се приступа́ю к Боже́ственному Причаще́нію. Соді́телю, да не опали́ши м'я приобще́нієм, Огнь бо єси́, недосто́йния попаля́яй. Но у́бо очи́сти м'я от вся́кия скве́рни.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе; пом’яни мене. Господи, у Царстві Твоїм.

Ве́чері Твоєя́ та́йния днесь, Си́не Бо́жий, прича́стника м'я прийми́; не бо враго́м Твої́м та́йну пові́м, ні лобза́нія Ті дам, я́ко Іу́да, но я́ко разбо́йник іспові́даю Тя: пом'яни́ м'я, Го́споди, во Ца́рствії Твоє́м.

Владико Чоловіколюбче, Господи Ісусе Христе, Боже мій, нехай не на суд мені будуть святині оці, яких я недостойний, але на очищення і освячення душі й тіла і на запоруку майбутнього життя й Царства. Мені ж, з’єднаному з Богом, благо є перекласти на Господа надію на спасіння моє.

Влади́ко Человіколю́бче, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же мой, да не в суд мі бу́дуть Свята́я сія́, за є́же недосто́йну мі би́ти, но во очище́ніє і освяще́ніє душі́ же і ті́ла, і во обруче́ніє бу́дущия жи́зні і Ца́рствія. Мні же, є́же приліпля́тися Бо́гу, бла́го єсть полага́ти во Го́споді упова́ніє спасе́нія моєго́.

Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе; пом’яни мене. Господи, у Царстві Твоїм.

Ве́чері Твоєя́ та́йния днесь, Си́не Бо́жий, прича́стника м'я прийми́; не бо враго́м Твої́м та́йну пові́м, ні лобза́нія Ті дам, я́ко Іу́да, но я́ко разбо́йник іспові́даю Тя: пом’яни́ м'я, Го́споди, во Ца́рствії Твоє́м.