1. Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь.

2. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки.

див. Мф. 22:37-40, Мк. 12:29-31

1. Возлю́биши Го́спода Бо́га твоєго́ всім се́рдцем твої́м, і все́ю душе́ю твоє́ю, і все́ю ми́слію твоє́ю: сія́ єсть пе́рвая і бо́льшая за́повідь.

2. Втора́я же подо́бна єй: возлю́биши і́скренняго твоєго́ я́ко сам себе́: в сію́ обою́ за́повідію весь зако́н і проро́ци ви́сять.

див. Мф. 22:37-40, Мк. 12:29-31

Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.

Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.

Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.

Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться.

Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас.

див. Мф. 5:3-12, Лк. 6:20-23

Блаже́нні ни́щії ду́хом: я́ко тіх єсть Ца́рствіє Небе́сноє.

Блаже́нні пла́чущії: я́ко ті́ї уті́шаться.

Блаже́нні кро́тциї: я́ко ті́ї наслі́дять зе́млю.

Блаже́нні а́лчущії і жа́ждущії пра́вди: я́ко ті́ї наси́тяться.

Блаже́нні ми́лостивії: я́ко ті́ї поми́ловані бу́дуть.

Блаже́нні чи́стії се́рдцем: я́ко ті́ї Бо́га у́зрять.

Блаже́нні миротво́рці: я́ко ті́ї си́нове Бо́жії нареку́ться.

Блаже́нні і́згнані пра́вди ра́ди: я́ко тіх єсть Ца́рствіє Небе́сноє.

Блаже́нні єсте́, єгда́ поно́сять вам, і іждену́ть, і реку́ть всяк зол глаго́л на ви лжу́ще, Мене́ ра́ди: ра́дуйтеся і веселі́теся, я́ко мзда ва́ша мно́га на небесі́х: та́ко бо ізгна́ша проро́ки, і́же (бі́ша) пре́жде вас.