Молитви пораненого чи хворого воїна
Всемогутній і милосердний Боже, Отче мій! До Тебе звертаюся в цій великій біді, в якій я тепер перебуваю. Я поранений(-на) (хворий)(-ра) і до ліжка мого прикутий(-та). То до кого ж маю звернутися, в кого допомоги шукати, як не в тебе, лікарю недужих, утішителю засмучених, допомого потребуючих? Мучуся в недузі моїй і нікого не маю тут, окрім Тебе, Бога мого. Тому до Тебе припадаю і черпаю від Тебе надію і силу та молю Тебе: втихомир мої болі, вилікуй мої рани і вирятуй мене із недуги моєї. Дай мені з постелі смутку краще пізнати себе, відвернутися від своїх гріхів і в здоров'ї кращим(-щою) встати із ложа болізні моєї.
Прошу Тебе і за всіх хворих та поранених, споглянь милостиво на них. Просвіти розумом Своїм тих, що нас лікують, додай терпеливості тим, що нас доглядають, приведи до нас добрих друзів, які словом втіхи зціляють духовні рани. Поверни мене до здоров'я, бо хочу Тобі служити і свій військовий обов'язок сповняти. Амінь.
Господи Боже, Владико життя мого! Ти з Милості Своєї сказав: «Я не хочу смерті грішника, але щоб він навернувся і живим був» (Єз. 33, 11). Я знаю, що ця хвороба, яку я терплю, це кара за мої гріхи та беззаконня, знаю, що ділами своїми я заслужив найважчої кари, але, Чоловіколюбче, чини зі мною не за злобою моєю, а за безмежним Милосердям Твоїм. Не побажай смерті моєї, але дай мені сили, щоб я терпляче переносив біль (хворобу), як заслужене мною випробовування, після якого щоб я навернувся(-нулася) всім серцем, усією душею і всіма моїми почуттями до Тебе, Господа Бога і Творця мого, і жив(-ла) для виконання Святих Твоїх Заповітів, для спокою моїх рідних і для мого спасіння. Амінь.
Господи Ісусе, Сину Божий, Милосердний Зцілителю душ і тіл наших, зглянься на мене, негідного(-ну), немічного(-ну) і грішного(-ну) раба(-у) Твого(-ю). Ти уздоровлював покалічених і немічних по вірі їх у Божество Твоє, кажучи: «По вірі твоїй нехай буде тобі» (Мт. 8, 5-13). Я знаю, Господи, що віра моя слабка, але благаю Тебе, Джерело життя, і взиваю: «Вірую, Господи, поможи мені в моєму невірстві» (Мк. 9, 24). Ти, Господи, приймав малу віру сліпих, покалічених і всяких немічних і давав їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного(-ну). Я знаю, я грішний(-на) і негідний(-на) ласки Твоєї, але Ти Сам сказав, що для грішників прийшов, і це дає мені надію звернутися до Тебе, Милосердний Господи. Піднеси мене, Спасителю мій, з постелі немочі моєї, продовж дні життя мого, щоб я міг(могла) в покаянні закінчити його і сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві слави лиця Твого вже не буде ні недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої милости Твоєї, зглянься наді мною, немічним(-ною), дай мені силу славити Тебе, Єдиного і Милосердного, з Отцем і Святим і Животворчим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
