Псалми, що читаються при хворобах

Милості Твої, Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій». Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими? Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш. Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. І покладу на море руку його і на ріки — правицю його. І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.» І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба. А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх. Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною, як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний». А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день і ніч? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним. Щоб не сказав ворог мій: «Я переміг його» і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся. Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, і співатиму імені Господа Всевишнього.

Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця. Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого. Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому. І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.

До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.

Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль, багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої, але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион. Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її, якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім».