глас 6

Ірмос: Ні́бы па су́шы прайшо́ўшы па бе́здані нага́мі і ба́чачы, як то́не гані́цель-фарао́н, Ізра́іль ускліка́ў: запяе́м Бо́гу пе́сню перамо́гі.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Цяпе́р прыступі́ў я, грэ́шны і абцяжа́раны, да Цябе́, Уладара́ і Бо́га майго́; але́ не сме́ю глядзе́ць на не́ба, то́лькі малю́ся, ка́жучы: дай мне, Го́спадзі, ро́зум, каб учы́нкі свае́ я апла́каў го́рка.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

О, го́ра мне, грэ́шнаму! Бо́льш за ўсіх людзе́й акая́нны я, пакая́ння ня́ма ўва мне; дай мне, Го́спадзі, слёзы, каб учы́нкі свае́ я апла́каў го́рка.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Неразу́мны, акая́нны чалаве́к, у ляно́це ты час марну́еш; паду́май пра жыццё тваё, і звярні́ся да Госпада Бо́га, і апла́квай учы́нкі свае́ го́рка.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Маці Бо́жая Прачы́стая, глянь на мяне́, грэ́шнага, і ад па́сткі дыя́вала збаў мяне́, і на шлях пакая́ння скіру́й мяне́, каб учы́нкі свае́ я апла́каў го́рка!

Ірмос: Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нині приступив я, грішний і обтяжений провинами, до Тебе, Владики і Бога мого; не смію й глянути на небо, тільки молюся, промовляючи: дай мені, Господи, розум, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ой, горе мені, грішному! Найгірший я з усіх людей, і не маю каяття; дай мені, Господи, сльози, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Слава…^* Безрозсудний, нещасний чоловіче, нащо в лінощах час марнуєш? Подумай над життям своїм і навернися до Господа Бога, і гірко оплакуй вчинки твої.

І нині…^* Мати Божа Пречиста, споглянь на мене, грішного, порятуй мене від дияволових тенет і на шлях каяття скеруй мене, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Ірмос: Го́спадзі, няма́ тако́га свято́га, як Ты, Бо́жа мой, Які́ ўзвы́сіў го́днасць ве́руючых у Цябе́, До́бры, і ўмацава́ў нас на ка́мені запаве́ту Твайго́.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Калі́ паста́ўлены бу́дуць прасто́лы на Стра́шным Судзе́, тады́ ўчы́нкі ўсіх людзе́й адкры́юцца; го́ра там бу́дзе грэ́шным, на му́ку адпра́ўленым; і ве́даючы гэ́та, душа́ мая́, пака́йся ў злых учы́нках тваі́х.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Пра́веднікі ўзра́дуюцца, а грэ́шнікі бу́дуць пла́каць, тады́ ніхто́ не змо́жа дапамагчы́ нам, а ўчы́нкі на́шы асу́дзяць нас; таму́, паку́ль яшчэ́ не кане́ц, пака́йся ў злых учы́нках тваі́х.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Го́ра мне, мнагагрэ́шнаму, апага́ненаму ўчы́нкамі і ду́мкамі, ні кро́плі слёз не ма́ю я, бессардэ́чны; цяпе́р падымі́ся з зямлі́, душа́ мая́, і пака́йся ў злых учы́нках тваі́х.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Вось звярта́ецца, Спада́рыня, Сын Твой, і настаўля́е нас на до́брае, а я, грэ́шны, ад дабра́ заўжды́ ўцяка́ю; але Ты, Мі́ласцівая, памі́луй мяне́, каб я пака́яўся ў злых учы́нках маі́х.

Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс силу вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли будуть поставлені престоли на страшному суді, тоді відкриються вчинки всіх людей; горе тоді буде грішникам, на муку засудженим; і знаючи це, душе моя, покайся за лихі вчинки твої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Праведники зрадіють, а грішники заридають, тоді ж ніхто не зможе нам допомогти, але вчинки наші засудять нас; через те перше кінця покайся за лихі вчинки твої.

Слава… Ой, горе мені, многогрішному, що вчинками й думками осквернився, та через закам’янілість серця не маю ні краплі сліз; нині ж, душе моя, звільнися від земного і покайся за лихі вчинки твої.

Разважа́ю пра дзень стра́шны і апла́кваю мае́ злыя ўчы́нкі: які́ адка́з дам я пе́рад Бессмяро́тным Царо́м і як адва́жуся глядзе́ць на Суддзю́ я, блу́дны? Міласэ́рны О́йча, Сы́не Адзінаро́дны і Дух Святы́, памі́луй мяне́.

Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху, і цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.

Помишляю про день страшний і оплакую діла мої лукаві: що відповім Безсмертному Царю? І як насмілюся поглянути на Суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину Єдинородний і Душе Святий, помилуй мене.

Слава… і нині…

Звя́заны цяпе́р мно́гімі ако́вамі грахо́ў і апанава́ны лю́тымі страсця́мі і бе́дамі, да Цябе́ звярта́юся, майго́ рату́нку, і ўскліка́ю: дапамажы́ мне, Дзе́ва, Ма́ці Бо́жая.

Зв’язаний нині тенетами безлічі гріхів і поневолений лютими пристрастями й бідами, до Тебе вдаюся, мого порятунку, і взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.

Ірмос: “Хрысто́с — мая́ сі́ла, Бог і Гаспо́дзь”, — свята́я Ца́рква богадасто́йна спява́е, ускліка́ючы, ад чы́стага сэ́рца ў го́нар Го́спада святку́ючы.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Шыро́кая тут даро́га і прыда́тная, каб раско́шна жыць, але го́рка бу́дзе ў апо́шні дзень, калі́ душа́ з це́лам разлуча́цца бу́дзе; сцеражы́ся гэ́тага, чалаве́к, дзе́ля Ца́рства Бо́жага.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Чаму́ бе́днага ты кры́ўдзіш, пла́ту на́йміту затры́мліваеш, бра́та свайго́ не лю́біш, імкне́шся да распу́сты і го́нару? Пакі́нь гэ́та, душа́ мая́, і пака́йся дзе́ля Ца́рства Бо́жага.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

О, неразу́мны чалаве́ча, даку́ль ты бу́дзеш вя́знуць, як пчала́, збіра́ючы бага́цце сваё? Яно́ ж ско́ра згі́не, як пыл і по́пел; таму́ лепш імкні́ся да Ца́рства Бо́жага.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Спада́рыня Багаро́дзіца, памі́луй мяне́, грэ́шнага, і ў дабрадзе́йнасці ўмацу́й, і ахава́й мяне́, каб рапто́ўная смерць не забра́ла мяне́ негато́вым, і давядзі́ мяне́, Дзе́ва, да Ца́рства Бо́жага.

Ірмос: «Христос — моя сила, Бог і Господь», — свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Широка тут путь і зручна для хтивих учинків, але гірко буде в останній день, коли душа з тілом розлучатиметься: остерігайся цього, чоловіче, заради Царства Божого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нащо вбогого кривдиш, платню робітника затримуєш, брата твого не любиш, блуд і гордість примножуєш? Облиш усе це, душе моя, і покайся заради Царства Божого.

Слава… О, безумний чоловіче, доки потопатимеш, як бджола, збираючи багатство твоє? Ще трохи — й загине, бо воно — порох і попіл. Ти ж найбільше шукай Царства Божого.

І нині… Владичице Богородице, помилуй мене, грішного, і в чеснотах зміцни, і охорони, щоб нагла смерть не забрала мене неготового, і доведи мене, Діво, до Царства Божого.

Ірмос: Бажэ́ственным святло́м Тваі́м, До́бры, азары́, малю́ся, ду́шы тых, што звярта́юцца да Цябе́ зра́нку з любо́ўю, каб спазна́лі яны́ Цябе́, Сло́ва Бо́жае, і́сціннага Бо́га, Які́ з це́мры грахо́ўнай да Ся́бе клі́ча.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Успо́мні, акая́нны чалаве́ча, як з-за грахо́ў ты стаў рабо́м хлусні́, паклёпу, разбо́ю, хваро́б — лю́тых звяро́ў; душа́ мая́ грэ́шная, ці гэ́тага захаце́ла ты?

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Трымця́ць мае́ чле́ны, бо ўсі́мі я правіні́ўся: калі́ глядзе́ў вачы́ма, калі́ слу́хаў вуша́мі, калі́ языко́м гавары́ў зло́е, я ўсяго́ сяб́е́ гее́не адда́ў; душа́ мая́ грэ́шная, ці гэ́тага захаце́ла ты?

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Блудніка́ і разбо́йніка пакая́нне Ты прыня́ў, Спасі́целю; то́лькі я адзі́н ляно́таю грахо́ўнаю абцяжа́раны і злы́мі ўчы́нкамі заняво́лены; душа́ мая́ грэ́шная, ці гэ́тага захаце́ла ты?

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Дзі́ўная і ско́рая памо́чніца ўсім лю́дзям, Ма́ці Бо́жая, памажы́ мне, недасто́йнаму, бо душа́ мая́ грэ́шная гэ́тага захаце́ла.

Ірмос: Божественним Світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, душі тих, що зранку вдаються до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пригадай, окаянний чоловіче, як через гріхи став ти підневільним неправді, наклепам, грабункам, хворобам, хижим звірам; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тремтить моє тіло, бо ним усім завинив я: очима дивився, вухами слухав, язиком лихе промовляв, і всього себе прирік на пекельні муки; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Слава… Блудника й розбійника, що каялися, Ти, Спасителю, прийняв, я ж сам обрав уярмлення лінощами гріховними й поневолення лихими вчинками; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

І нині… Дивна й скора помічнице всіх людей, Мати Божа, допоможи мені, недостойному, бо душа моя грішна того запрагла.

Ірмос: Жыццёвае мо́ра, усхвалява́нае бу́раю напа́сцей, ба́чачы і да ці́хай пры́стані Тваёй прыплы́ўшы, я клі́чу да Цябе́: вы́ратуй ад гі́белі жыццё маё, Мнагамі́ласцівы.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Жыццё на зямлі́ я блу́дна пражы́ў і душу́ ў це́мру адда́ў; цяпе́р жа малю́ Цябе́, Мі́ласцівы Уладару́: вы́звалі мяне́ з гэ́тага ра́бства во́рага і дай мне ро́зум выко́нваць во́лю Тваю́.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Хто ро́біць тако́е, як я? Бо як свіння́ ляжы́ць у гра́зі, так і я граху́ служу́. Але́ Ты, Го́спадзі, вы́цягні мяне́ з бру́ду гэ́тага і схілі́ маё сэ́рца выко́нваць за́паведзі Твае́.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Павярні́ся, акая́нны чалаве́ча, да Бо́га, успо́мніўшы свае́ саграшэ́нні, прыпада́ючы да Тварца́ са слязьмі́ і е́нкам; і Ён, бу́дучы міласэ́рным, дасць табе́ ро́зум для пазна́ння во́лі Яго́.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Багаро́дзіца Дзе́ва, ад ба́чнага і няба́чнага зла захава́й мяне́, Прачы́стая, і прымі́ малі́твы мае́, і прынясі́ іх Сы́ну Твайму́, каб Ён даў мне ро́зум для выкана́ння во́лі Яго́.

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Життя на землі я розпусно прожив і душу в темряву віддав, нині ж благаю Тебе, Милостивий Владико: звільни мене від цієї служби ворогові й дай мені розум творити волю Твою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хто ще так робить, як я? Бо як свиня лежить у гної, так і я гріху служу. Але Ти, Господи, вирви мене з цього смороду і навчи моє серце виконувати заповіді Твої.

Слава… Навернись, окаянний чоловіче, до Бога, згадавши свої гріхи, слізно голосячи, припади до Творця; Він же, як Милосердний, дасть тобі розум пізнати волю Свою.

І нині… Богородице Діво, від видимого й невидимого зла збережи мене, Пречиста, і прийми молитви мої, і принеси їх до Сина Твого, щоб дав мені розум творити волю Його.

Душа́ мая́, наво́шта ты граха́мі багаце́еш, наво́шта во́лю дыя́вала выко́нваеш, на што надзе́ю ўсклада́еш? Пераста́нь рабі́ць гэ́та і звярні́ся да Бо́га з пла́чам, ускліка́ючы: міласэ́рны Го́спадзі, памі́луй мяне́, грэ́шнага.

Ікас

Паду́май, душа́ мая́, пра го́ркую гадзі́ну сме́рці і Стра́шны Суд Тварца́ твайго́ і Бо́га: бо А́нгелы гро́зныя во́зьмуць цябе́, душа́, і ў ве́чны аго́нь увяду́ць; таму́, паку́ль не прыйшла́ смерць, пака́йся, ускліка́ючы: Го́спадзі, памі́луй мяне́, грэ́шнага.

Душе моя, нащо гріхами багатієш, нащо волю диявола чиниш, на що надію покладаєш? Відвернися від зла і навернися до Бога, зі сльозами взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Ікос: Пригадай, душе моя, гіркий час смерти і страшний суд Творця твого і Бога: ангели бо грізні візьмуть тебе, душе, і у вогонь вічний уведуть; тож раніше смерти покайся, взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Ірмос: Расада́йнаю зрабіў А́нгел печ святы́м юнака́м, а нака́з Бо́жы, які халдзе́яў апалі́ў, перакана́ў мучы́целя ўсклі́кнуць: благаславёны Ты, Бо́жа айцо́ў на́шых.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Не спадзява́йся, душа́ мая́, на тле́ннае бага́цце і на здабы́так няпра́ведны, бо не ве́даеш ты, каму́ пакі́неш усё гэ́та, таму́ ўсклі́кні: памі́луй мяне́, Хрысце́ Бо́жа, недасто́йнага.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Не разлі́чвай, душа́ мая́, на цяле́снае здаро́ўе і на прыгажо́сць, яка́я ху́тка зніка́е, ты ж ба́чыш, што ду́жыя і малады́я паміра́юць, таму́ ўсклі́кні: памі́луй мяне́, Хрысце́ Бо́жа, недасто́йнага.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Успо́мні, душа́ мая́, пра ве́чнае жыццё — пра Ца́рства Нябе́снае, прыгатава́нае святы́м, і пра це́мру зне́шнюю і гнеў Бо́жы — злым, і ўсклі́кні: памі́луй мяне́, Хрысце́ Бо́жа, недасто́йнага.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Прыпадзі́, душа́ мая́, да Бо́жай Ма́ці і памалі́ся Ёй, бо Яна́ — ско́рая памо́чніца тым, хто ка́ецца, Яна́ ўмо́ліць Сы́на Хрыста́ Бо́га, і Ён памі́луе мяне́, недасто́йнага.

Ірмос: Росоносною вчинив піч ангел для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тлінне багатство й на нечесні прибутки, бо не знаєш, кому все це залишиш, але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тілесне здоров’я й на швидкоминущу вроду, бо ти бачиш, як сильні й молоді помирають; але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Слава… Пригадай, душе моя, вічне життя і Царство Небесне, приготоване для святих, і темряву безпросвітну та гнів Божий — для злих, і благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Ірмос: З по́лымя расу́ для святы́х утвары́ў Ты і ахвя́ру пра́веднага вадо́ю спалі́ў: бо Ты ўсё ро́біш, Хрысце́, як то́лькі захо́чаш. Цябе́ мы праслаўля́ем на ўсе вякі́.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Як магу́ не пла́каць я, калі паду́маю пра смерць? Я ж ба́чыў, як у труне́ ляжа́ў брат мой, бяссла́ўны і бры́дкі. Чаго́ я чака́ю і на што спадзяю́ся? То́лькі дай мне, Го́спадзі, паку́ль яшчэ́ не кане́ц, пакая́нне.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Як магу́ не пла́каць я, калі паду́маю пра смерць? Я ж ба́чыў, як у труне́ ляжа́ў брат мой, бяссла́ўны і бры́дкі. Чаго́ я чака́ю і на што спадзяю́ся? То́лькі дай мне, Го́спадзі, паку́ль яшчэ́ не кане́ц, пакая́нне.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Я ве́ру, што Ты пры́йдзеш судзі́ць жывы́х і мёртвых і ўсе ў сваі́м чы́не ста́нуць, стары́я і малады́я, уладары́ і князі́, дзе́вы і свяшчэ́ннікі; дзе апыну́ся я? Таму́ я ўскліка́ю: дай мне, Го́спадзі, паку́ль яшчэ́ не кане́ц, пакая́нне.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Прачы́стая Багаро́дзіца, прымі́ недасто́йную малі́тву маю́, і захава́й мяне́ ад рапто́ўнай сме́рці, і пада́й мне, паку́ль яшчэ́ не кане́ц, пакая́нне.

Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, зі Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як же мені не плакати, коли думаю про смерть, бо я бачив брата мого, що лежить у гробі спотворений і знеславлений. Чого ж чекаю і на що надіюся? Тільки дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння (ще раз Приспів і цей Тропар).

Слава… Вірую, що Ти прийдеш судити живих і мертвих, і всі встануть за своїм чином, старі й молоді, владики й князі, дівственики й священики; де ж я опинюся? Тому й благаю: дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння.

І нині… Пречиста Богородице, прийми недостойну молитву мою, охорони мене від наглої смерти і дай мені, раніше кінця мого, покаяння.

Ірмос: Бога лю́дзям немагчы́ма ба́чыць, бо на Яго і чыны́ а́нгельскія глядзе́ць не сме́юць; але́ праз Цябе́, Усячы́стая, ба́чным ста́ла для смяро́тных ^* Сло́ва ўцяле́сненае; Яго́ веліча́ючы, мы з нябе́снымі во́інствамі Цябе́ ўблажа́ем.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Цяпе́р да вас я звярта́юся, А́нгелы, Арха́нгелы і ўсе нябе́сныя сі́лы, які́я каля́ прасто́ла Бо́жага стаіце́: малі́цеся да Тварца́ свайго́, каб Ён зба́віў душу́ маю́ ад му́кі ве́чнае.

Памі́луй мяне́, Бо́жа, памі́луй мяне́.

Цяпе́р з пла́чам я звярта́юся да вас, святы́я патрыя́рхі, цары́ і праро́кі, апо́сталы і свяці́целі, і ўсе выбра́ннікі Хрысто́вы: дапамажы́це мне на Судзе́, каб Ён спас душу́ маю́ ад сі́лы варо́жай.

Сла́ва Айцу, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.

Цяпе́р да вас я ўзніма́ю ру́кі, святы́я му́чанікі, пустэ́льнікі, няві́ннікі, пра́веднікі і ўсе святы́я, што мо́ліцеся да Го́спада за ўвесь свет: няха́й памі́луе Ён мяне́ ў гадзі́ну сме́рці маёй.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амінь.

Ма́ці Бо́жая, дапамажы́ мне, я ве́льмі спадзяю́ся на Цябе́, умалі́ Сы́на Свайго́, каб Ён паста́віў мяне́, недасто́йнага, спра́ва ад Сябе́, калі ся́дзе і бу́дзе судзі́ць жывы́х і мёртвых. Амі́нь.

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з’явилось людям. Величаючи Його, з небесними силами Тебе прославляємо.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До вас нині вдаюся, ангели, архангели й усі небесні сили, що стоїте біля престолу Божого: моліться до Творця свого, щоб визволив душу мою від муки вічної.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вас нині благаю, святі патріархи, царі й пророки, апостоли й святителі та всі обранці Христові: допоможіть мені на суді, щоб спас душу мою від сил ворожих.

Слава… До вас нині підношу руки, святі мученики, пустельники, дівственики, праведники й усі святі, що молитеся до Господа за весь світ, щоб помилував мене в годину смерти моєї.

Уладару́ Хрысце́ Бо́жа, Ты паку́тамі Тваі́мі мяне́ ад паку́т пазба́віў і ра́намі Тваі́мі мае́ ра́ны загаі́ў, пада́й мне, які́ мно́га пе́рад Табо́ю награшы́ў, слёзы жа́лю; раствары́ ў маі́м це́ле пах Жыватво́рчага Це́ла Твайго́, і дай асало́ду душы́ маёй Тваёю Кашто́ўнаю Крывёю заме́ст той го́рычы, яко́ю праці́ўнік мяне́ напаі́ў; ро́зум мой, да долу пані́клы, узвы́сь да Сябе́ і адвядзі́ ад про́рвы пагі́бельнай, бо няма́ ў мяне́ пакая́ння, няма́ жа́лю, няма́ слязы́ суцяша́льнай, яка́я прыво́дзіць дзяце́й да і́хняй спа́дчыны. Я азмро́чыў сво́й ро́зум жыце́йскімі страсця́мі, не магу́ скірава́ць на Цябе́ свой по́гляд у час хваро́бы, не магу́ сагрэ́цца сляза́мі любо́ві да Цябе́. Але́ Ты, Уладару́ Го́спадзі Іісу́се Хрысце́, Ска́рбніца дабра́, пада́й мне пакая́нне ўсяцэ́лае і сэ́рца руплі́вае, каб шука́ць Цябе́; пада́й мне благада́ць Тваю́ і аднаві́ ўва мне ры́сы Твайго́ во́браза. Я пакі́нуў Цябе́, але́ Ты не пакі́нь мяне́; вы́йдзі на по́шукі мяне́; прывядзі́ на па́шу Тваю́ і далучы́ мяне́ да аве́чак вы́бранага Твайго́ ста́да; узгаду́й мяне́ з і́мі, жы́вячы Бажэ́ственнымі Тваі́мі Таі́нствамі, па малі́твах Прачы́стай Тваёй Ма́ці і ўсіх святы́х Тваі́х. Амі́нь.

Владико Христе Боже, Ти, що страстями Своїми пристрасті мої зцілив і ранами Своїми мої рани вилікував, дай мені, грішному, сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого Животворчого Тіла й осолоди душу мою Твоєю Чесною Кров’ю від тієї гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи з погибельної безодні; бо не маю каяття, не маю душевного жалю за гріхи, не маю сліз утіхи, що приводять дітей до свого насліддя.

Затьмарив я розум життєвими пристрастями, не можу звести очей до Тебе у хворобі, не можу зігрітися сльозами любови до Тебе. Але, Владико Господи Ісусе Христе, Скарбе добра, подай мені щире покаяння і серце, любов’ю наповнене, щоб шукало Тебе; подай мені благодать Твою та віднови в мені риси Твого образу. Я покинув Тебе, але Ти не покидай мене; вийди на пошук мене, виведи мене на пасовища Твої та прилучи мене до овець вибраної Твоєї отари, насити мене з ними поживою Божественних Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері й усіх святих Твоїх. Амінь.