Вечірня

Увійшовши у святий храм, священник накладає на себе єпитрахиль, стає перед Царськими вратами і виголошує:

Благослове́н Бог наш всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Чтець:

Амі́нь. Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Виголос:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Чтець: Амі́нь. Го́споди поми́луй, 12 разів. Сла́ва, і ни́ні: Прийді́те, поклоні́мся: тричі. І правиться Дев’ятий час.

Після нього відпусту не буває, але священник облачається у фелонь і перед Царськими вратами виголошує початок вечірні:

Благослове́н Бог наш:

І чтець: Амі́нь. Прийді́те, поклоні́мся: І псалом 103: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, Го́споди Бо́же мой:

[На всенічному бдінні диякон: Воста́ніте!

Хор: Го́споди, благослови́.

Предстоятель виголошує: Сла́ва Святі́й, і Єдиносу́щній, і Животворя́щей, і Неразді́льній Тро́йці всегда́, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

І починає предстоятель:

Прийді́те, поклоні́мся; тричі. Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Єму́.

Хор: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода: Благослове́н єси́ Го́споди:]

А священник, стоячи перед Царськими вратами з непокритою головою, читає тихо молитви світильничні.

Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́ве і многоми́лостиве, внуши́ моли́тву на́шу і воньми́ гла́су моле́нія на́шего: сотвори́ с на́ми зна́меніє во бла́го, наста́ви нас на путь Твой, є́же ходи́ти во і́стині Твоє́й, возвесели́ сердця́ на́ша, во є́же боя́тися і́мене Твоєго́ свята́го. Зане́ ве́лій єси́ Ти, і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог Єди́н, і ність подо́бен Тебі́ в бо́зіх, Го́споди; си́лен в ми́лості, і Благ в крі́пості, во є́же помога́ти, і утіша́ти, і спаса́ти вся упова́ющия во і́м'я свято́є Твоє́.

Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши нас, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши нас; но сотвори́ с на́ми по ми́лості Твоє́й, врачу́ і ісціли́телю душ на́ших. Наста́ви нас ко приста́нищу хоті́нія Твоєго́, просвіти́ о́чі серде́ць на́ших в позна́ніє Твоєя́ і́стини, і да́руй нам про́чеє настоя́щаго дне ми́рноє і безгрі́шноє, і все вре́м'я живота́ на́шего моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х.

Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Го́споди Бо́же наш, пом'яни́ нас, грі́шних і непотре́бних раб Твої́х, внегда́ призива́ти нам свято́є і́м'я Твоє́, і не посрами́ нас от ча́янія ми́лости Твоєя́; но да́руй нам, Го́споди, вся я́же ко спасе́нію проше́нія, і сподо́би нас люби́ти, і боя́тися Тебе́ от всего́ се́рдця на́шего, і твори́ти во всіх во́лю Твою́.

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Немо́лчними пі́сньми і непреста́нними славословле́ньми от святи́х сил воспіва́ємий, іспо́лни уста́ на́ша хвале́нія Твоєго́, є́же пода́ти вели́чествіє і́мені Твоєму́ свято́му; і даждь нам уча́стіє і наслі́діє со всі́ми боя́щимися Тебе́ і́стиною, і храня́щими за́повіді Твоя́, моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х Твої́х.

Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Го́споди, Го́споди, пречи́стою Твоє́ю дла́нію содержа́й вся́чеськая, долготерп'я́й на всіх нас і ка́яйся о зло́бах на́ших, пом'яни́ щедро́ти Твоя́ і ми́лость Твою́; посіти́ ни Твоє́ю бла́гостію і даждь нам ізбіжа́ти і про́чеє настоя́щаго дне, Твоє́ю благода́тію, от разли́чних ко́зней лука́ваго, і ненаві́тну жизнь на́шу соблюди́ благода́тію Всесвята́го Твоєго́ Ду́ха.

Ми́лостію і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на, с Ни́мже благослове́н єси́, со Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Бо́же вели́кий і ди́вний, неісповіди́мою бла́гостію і бога́тим про́мислом управля́яй вся́чеськая, і мирська́я нам блага́я дарова́вий, і поручи́вий нам обіща́нноє Ца́рство, обіща́нними благи́ми путесотвори́вий нам і дне преше́дшую часть от вся́каго уклони́тися зла; да́руй нам і про́чеє непоро́чно соверши́ти, пред свято́ю сла́вою Твоє́ю, пі́ти Тя єди́наго Блага́го і Человіколюби́ваго Бо́га на́шего.

Я́ко Ти єси́ Бог наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Бо́же вели́кий і ви́шній, єди́н імі́яй безсме́ртіє, во сві́ті живи́й непристу́пнім, всю твар прему́дростію созда́вий, разділи́вий между́ сві́том і между́ тьмо́ю, і со́лнце положи́вий во о́бласть дне, луну́ же і зві́зди во о́бласть но́щі, сподо́бивий нас грі́шних і в настоя́щий час предвари́ти лице́ Твоє́ іспові́данієм, і вече́рнеє Тебі́ славосло́віє принести́; Сам, Человіколю́бче, іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і прийми́ ю в воню́ благоуха́нія, пода́ждь же нам настоя́щий ве́чер і приходя́щую нощ ми́рну; облеци́ ни во ору́жіє сві́та, ізба́ви ни от стра́ха нощна́го і вся́кия ве́щі, во тьмі преходя́щия, і даждь сон, єго́же во упокоє́ніє не́мощі на́шей дарова́л єси́, вся́каго мечта́нія дия́воля отчужде́нний. Єй, Влади́ко, благи́х Пода́телю, да і на ло́жах на́ших умиля́ющеся, помина́єм в нощі́ і́м'я Твоє́, і поуче́нієм Твої́х за́повідей просвіща́ємі, в ра́дості душе́вній воста́нем к славосло́вію Твоєя́ бла́гости, моле́нія і моли́тви Твоєму́ благоутро́бію принося́ще, о свої́х согріше́ніїх і всіх люде́й Твої́х, я́же моли́твами святи́я Богоро́диці, ми́лостію посіти́.

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Після ж 103 псалма диякон (якщо є) або священик виходить північними дверима і на середині амвона виголошує єктенію велику. Священнослужителі для виголошення єктенії завжди виходять із вівтаря північними дверима і входять в вівтар по виголошенні південними.

Ми́ром Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О сви́шнім ми́рі і спасе́нії душ на́ших Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О святі́м хра́мі сем і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Бо́жиїм входя́щих вонь Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О [вели́ком] господи́­ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі] [ім'я], і о господи́­ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпі́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресві́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О богохрани́мій страні́ на́шей [Украї́ні], власті́х і во́їнстві єя́, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О гра́ді сем, [або: о ве́сі сей, або: святі́й оби́телі сей], вся́ком гра́ді, страні́ і ві́рою живу́щих в них Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О благорастворе́нії возду́хов, о ізоби́лії плодо́в земни́х і вре́меніх ми́рних Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних, і о спасе́нії їх, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О ізба́витися нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Виголос: Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Потім кафизму, Блаже́н муж:

Після закінчення кафизми, або її першого антифона, диякон, вийшовши північною брамою, виголошує малу ектенію:

Па́ки і па́ки ми́ром Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Виголошує священник:

Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і Сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Потім, Го́споди воззва́х; співається на глас стихир. Потім стихири. Слава, і нині:

Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне, хва́лим, благослови́м, благодари́м і мо́лимся Тебі́, Влади́ко всіх: іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і не уклони́ серде́ць на́ших в словеса́ іли́ в помишле́нія лука́вства; но ізба́ви нас от всіх лов'я́щих ду́ші на́ша, я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі на́ші, і на Тя упова́хом, не посрами́ нас, Бо́же наш.

Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Після молитви диякон промовляє до священника, показуючи орарем на схід:

Благослови́, влади́ко, святи́й вход.

І священник, благословляючи, промовляє:

Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Диякон: Амі́нь.

Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті.

Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.

Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священик, виголошує прокимен дня.

Се ни́ні благослові́те Го́спода, / всі раби́ Госпо́дні.

Стих: Стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.

Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́.

Стих: Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́.

Ми́лость Твоя́, Го́споди, / пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́.

Стих: Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть, на мі́сті зла́чні — та́мо всели́ м'я.

Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я, / і в си́лі Твоє́й суди́ мі.

Стих: Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х.

По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.

Стих: Возведо́х о́чі мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдеть по́мощ моя́.

Бо́же, засту́пник мой єси́ Ти, / і ми́лость Твоя́ предвари́ть м'я.

Стих: Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я.

Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся.

Стих: Облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася.

Стих: І́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься.

Стих: До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній.

Якщо Чотиридесятниця чи співається Аллилу́я, замість прокименів седмиці, співаємо:

Стих: Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́. Аллилу́я.

Стих: і во ві́ки віко́в.

Ми високим голосом: Аллилу́я.

Стих: Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего, і покланя́йтеся подно́жію но́гу Єго́, я́ко свя́то єсть. Аллилу́я.

Стих: і во ві́ки віко́в. Аллилу́я.

Стих: Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх. Аллилу́я.

Стих: і во ві́ки віко́в. Аллилу́я.

[У свята з полієлеєм після прокимна читаються паремії святу або святому; перед кожною виголошуємо:

Диякон: Прему́дрость.

І чтець назву паремії.

І знову диякон: Во́ньмем.

І чтець промовляє паремію.

Промовляє священник: Мир ті.

І чтець: І ду́хові твоєму́.

Ектенія сугуба: Рцем всі от всея́ душі́;]

Священик до кінця прокимна стоїть біля гірнього місця зі складеними руками обличчям на захід, потім відходить своє місце. А диякон по закінченні прокимна чи паремій, вийшовши північною брамою (а священик – стоячи перед св. престолом), проголошує:

Рцем всі от всея́ душі́ і от всего́ помишле́нія на́шего рцем.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Го́споди Вседержи́телю, Бо́же оте́ць на́ших, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся о [вели́ком] господи́­ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі] [ім'я], і о господи́­ні на́шем преосвяще́ннійшем єпи́скопі [або: архієпі́скопі, або: митрополи́ті], [ім'я], і всей во Христі́ бра́тії на́шей.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся о блаже́нних і приснопа́м'ятних созда́телех свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́] і о всіх преждепочи́вших отці́х і бра́тіях, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, ми́рі, здра́вії, спасе́нії, посіще́нії, проще́нії і оставле́нії гріхо́в рабо́в Бо́жиїх, бра́тії свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́].

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся о плодонося́щих і доброді́ющих во святі́м і всечестні́м хра́мі сем, тружда́ющихся, пою́щих і предстоя́щих лю́дех, ожида́ющих от Тебе́ вели́кия і бога́тия ми́лості.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Потім: Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей:

Диякон: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу Го́сподеві.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Ве́чера всего́ соверше́нна, свя́та, ми́рна і безгрі́шна, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

А́нгела ми́рна, ві́рна наста́вника, храни́теля душ і тіле́с на́ших, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Проще́нія і оставле́нія гріхо́в і прегріше́ній на́ших у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

До́брих і поле́зних душа́м на́шим і ми́ра ми́рові у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Про́чеє вре́м'я живота́ на́шего в ми́рі і покая́нії сконча́ти у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Христия́нськия кончи́ни живота́ на́шего, безболі́знени, непости́дни, ми́рни і до́браго отві́та на Стра́шнім Суди́щі Христо́ві про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник: Мир всім.

Хор: І ду́хові твоєму́.

Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Го́споди Бо́же наш, приклони́вий небеса́ і соше́дий на спасе́ніє ро́да челові́чеськаго, при́зри на раби́ Твоя́ і на достоя́ніє Твоє́. Тебі́ бо стра́шному і Человіколю́бцю Судії́, Твої́ раби́ поклони́ша глави́, своя́ же покори́ша ви́я, не от челові́к ожида́юще по́мощі, но Твоєя́ прося́ще ми́лости, і Твоєго́ ча́юще спасе́нія; я́же сохрани́ на вся́коє вре́м'я, і по настоя́щем ве́чері, і в приходя́щую нощ, от вся́каго врага́, от вся́каго проти́внаго ді́йства дия́вольськаго, і от помишле́ній су́єтних, і воспомина́ній лука́вих.

Бу́ди держа́ва Ца́рствія Твоєго́ благослове́нна і препросла́влена, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

У дні, коли відбувається всеношна, виходимо в притвор храму зі співом літійних стихир храму (під неділю) або свята для здійснення літії. Священник і диякон з кадилом, що передуються двома свіщеносцями, виходять з вівтаря північною брамою і стають у притворі. Диякон здійснює кадіння святих ікон у притворі, настоятеля, співаючих та народу. Сла́ва, святого: І ни́ні, Богородичний. Після закінчення співу стихир диякон (а якщо його немає – священник) вимовляє такі молитовні прохання:

Спаси́, Бо́же, лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́; посіти́ мир Твой ми́лостію і щедро́тами, возви́си рог христия́н правосла́вних і низпосли́ на ни ми́лості Твоя́ бога́тия, моли́твами Всепречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї; си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́; предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, честна́го сла́внаго проро́ка, Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна; святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол; і́же во святи́х оте́ць на́ших, і вселе́нських вели́ких учи́телей і святи́телей, Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва і Іоа́нна Златоу́стаго; і́же во святи́х отця́ на́шего Никола́я, архієпи́скопа Мірлікі́йськаго, чудотво́рця; святи́х равноапо́стольних Мефо́дія і Кири́лла, учи́телей слове́нських; святи́х равноапо́стольних вели́каго кназя Влади́мира і вели́кия княги́ні О́льги; і́же во святи́х оте́ць на́ших всея́ Руси́ чудотво́рцев, Михаї́ла, Петра́, Алеxі́я, Іо́ни, Мака́рія, Фили́ппа, І́ова, Єрмоге́на, Філаре́та, Інноке́нтія і Ти́хона; святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х і пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], і всіх святи́х; мо́лим Тя, Многоми́лостиве Го́споди, усли́ши нас, грі́шних, моля́щихся Тебі́, і поми́луй нас.

Хор: Го́споди, поми́луй. [40 разів].

Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, благоче́стівих лю́дех, власті́х і во́їнстві єя́, о держа́ві, побі́ді, пребива́нії, ми́рі, здра́вії, спасе́нії їх, і Го́споду Бо́гу на́шему найпа́че поспіши́ти і пособи́ти во всіх, і покори́ти под но́зі їх вся́каго врага́ і супоста́та.

Хор: Го́споди, поми́луй. [30 разів].

Єще́ мо́лимся о [вели́ком] господи́­ні і отці́ на́шем Святі́йшем Патріа́рсі [або: Блаже́ннійшем Митрополи́ті] [ім'я], і о господи́­ні на́шем преосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпі́скопі, або: єпі́скопі] [ім'я] [якщо в монастирі: і о архімандрі́ті, або: ігу́мені на́шем] [ім'я] і о всем во Христі́ бра́тстві на́шем, і о вся́кой душі́ христия́нстій, скорб'я́щей же і озло́бленній, ми́лості Бо́жії і по́мощі тре́бующей. О покрове́нії свята́го гра́да сего́ і живу́щих в нем [або: ве́сі сея́ і живу́щих в ней; або: святи́я оби́тели сея́ і живу́щих в ней]. О ми́рі і состоя́нії всего́ ми́ра. О благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церквей. О спасе́нії і по́мощі со тща́нієм і стра́хом Бо́жиїм тружда́ющихся і служа́щих оте́ць і бра́тій на́ших. О оста́вльшихся і во отше́ствії су́щих. О ісціле́нії в не́мощех лежа́щих. О успе́нії, осла́бі, блаже́нной па́м'яті, і о оставле́нії гріхо́в всіх преждеотше́дших оте́ць і бра́тій на́ших, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних. О ізбавле́нії пліне́нних, і о бра́тіях на́ших во слу́жбах су́щих, і о всіх служа́щих і служи́вших во святі́й оби́телі сей, рцем.

Хор: Го́споди, поми́луй. [50 разів].

Єще́ мо́лимся о є́же сохрани́тися гра́ду сему́ [або: ве́сі сей], і свято́му хра́му сему́ [якщо в монастирі: святі́й оби́телі сей], і вся́кому гра́ду і страні́ от гла́да, губи́тельства, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствія іноплеме́нников, і междоусо́бния бра́ні; о є́же ми́лостиву і благоуві́тливу би́ти Благо́му і Человіколюби́вому Бо́гу на́шему, отврати́ти вся́кий гнів на ни дви́жимий, і ізба́вити ни от належа́щаго і пра́веднаго Своєго́ преще́нія, і поми́ловати ни.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Єще́ мо́лимся і о є́же усли́шати Го́споду Бо́гу глас моле́нія нас грі́шних і поми́ловати нас.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Потім поминає, якщо бажає, живих і мертвих тайно.

Потім: Усли́ши ни, Бо́же Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́ і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших, і поми́луй ни.

Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Потім глаго́леть: Мир всім.

Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним.

Усі схиляють голови і схиляються до землі, а священник молиться голосно:

Влади́ко Многоми́лостиве Го́споди, Ісу́се Христе́, Бо́же наш, моли́твами Всепречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї; си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́; предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, честна́го сла́внаго проро́ка, Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна; святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол; і́же во святи́х оте́ць на́ших, і вселе́нских вели́ких учи́телей і святи́телей, Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва і Іоа́нна Златоу́стаго; і́же во святи́х отця́ на́шего Никола́я, архієпи́скопа Мірлікі́йськаго, чудотво́рця; святи́х равноапо́стольних Мефо́дія і Кири́лла, учи́телей слове́нських; святи́х равноапо́стольних вели́каго князя Влади́мира і вели́кия княги́ні О́льги; і́же во святи́х оте́ць на́ших всея́ Руси́ чудотво́рцев, Михаї́ла, Петра́, Алеxі́я, Іо́ни, Мака́рія, Фили́ппа, І́ова, Єрмоге́на, Філаре́та, Інноке́нтія і Ти́хона; святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х і пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], і всіх святи́х Твої́х, благоприя́тну сотвори́ моли́тву на́шу, да́руй нам оставле́ніє прегріше́ній на́ших, покри́й нас кро́вом крилу́ Твоє́ю, отжени́ от нас вся́каго врага́ і супоста́та, умири́ на́шу жизнь; Го́споди, поми́луй нас, і мир Твой, і спаси́ ду́ші на́ша, я́ко Благ і Человіколю́бець.

Потім починаємо стихири на вірші і при співі їх входимо до храму. Сла́ва, і ни́ні, Богородичний.

Потім, Ни́ні отпуща́єши: Трисвяте. По О́тче наш:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Богоро́дице Ді́во: промовляємо тричі.

Під час співу диякон тричі кадить навколо столу, на якому предложено для освячення п'ять хлібів, пшеницю та дві посудини – з вином та з оливою, і наприкінці – настоятеля. Священник же, взявши один хліб, чинить ним знак хреста над іншими хлібами і виголошує таку молитву:

Коли промовляє: Сам благослови́: тоді правою рукою вказує на предложені хліби, пшеницю, вино та єлей.

Го́споди Ісу́се Христе́ Бо́же наш, благослови́вий п'ять хлі́бов і п'ять ти́сящ наси́тивий, Сам благослови́ і хлі́би сія́, пшени́цю, вино́ і єле́й; і умно́жи сія́ во гра́ді сем [або: в ві́си сей, або: во святі́й оби́телі сей] і во всем ми́рі Твоє́м, і вкуша́ющия от них ві́рния освяти́. Я́ко Ти єси́ благословля́яй і освяща́яй вся́чеськая, Христе́ Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́нно от ни́ні і до ві́ка. Тричі. І промовляємо: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я: аж до слів: не лиша́ться вся́каго бла́га.

Священник, пройшовши вперед, стоїть перед Царською брамою. По закінченні співу псалма, благословляючи народ, проголошує:

Благослове́ніє Госпо́днє на вас, Того́ благода́тію і человіколю́бієм, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

І відразу повинно бути читання.

Нехай буде відомо, що благословенний хліб допомагає від усяких лих, якщо з вірою приймається.

І це хай буде тобі відомо, священику, і пам’ятай, щоб дотримувати пильно: єлею цього благословенного вдруге не благословляй, ні вина, ні пшениці ані хліба на іншій всенічній, але завжди нове. Єлеєм цим, що його благословив, помазуй людей, що цілують образ; можеш із їжею споживати; вино ж випий з побожністю, бо воно благословенне. Хліби, роздробивши, роздай або вдома на трапезі перед іншими стравами споживи. Правити ж службу Божу на цих хлібах або на вині не смій, згідно з правилами Номоканону про священнодійство. Пшеницю або посій, або з іншою змели і з подякою споживи.

В інші ж дні, коли нема свята і літія не правиться, правиться повсякденна вечірня так:

після великої єктенії кафизма чергова; після кафизми мала єктенія. І на Го́споди воззва́х, стихири. Сві́те ти́хий: і прокимен дня; або, Аллилу́я.

Потім, Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей: І ектенія́: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу: І на стиховні стихири; і Ни́ні отпуща́єши; Трисвяте. І тропарі в належному за Уставом порядку. І після цього єктенія: Поми́луй нас, Бо́же:

Після виголосу священник виголошує: Прему́дрость.

Хор: Благослови́.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Утверди́ Бо́же, святу́ю правосла́вную ві́ру, правосла́вних христия́н, во вік ві́ка.

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м:

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Слава, і нині:

Священник, стоячи біля Царської брами, звертається на захід до народу і вимовляє відпуст, на якому поминає святого, якому присвячений храм і святого, якому звершується служба:

[Воскреси́й із ме́ртвих] Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столов, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], святи́х пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.

І хор співає многоліття.

У дні посту чи коли співається Аллилу́я промовляється тропар, глас 4: Богоро́дице Ді́во, ра́дуйся:

Потім, Го́споди поми́луй, 40 разів. Сла́ва, і ни́ні: Честні́йшую Херуви́м; Іменем Госпо́днім благослови́, о́тче.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Небе́сний Царю́, ві́ру утверди́:

Священик вимовляє молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами:

Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін великий]

Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін великий]

Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко Благослове́н єси́ во ві́ки віко́в, амі́нь. [Поклін великий]

Також 12 малих поклонів із молитвою: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго.

І знову всю молитву: Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́: І поклін один великий.

Потім, Трисвяте. По Отче наш: Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [12 разів].

Потім моли́тву: Всесвята́я Тро́йце, Єдиносу́щная держа́во:

Потім: Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но от ни́ні і до ві́ка. [Тричі]. І поклони три. Сла́ва, і ни́ні:

Потім псалом 33: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я:

І потім: Прему́дрость.

Хор: Досто́йно єсть;

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м:

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Сла́ва, і ни́ні: Го́споди, поми́луй. [Тричі]. Благослови́.

Священник виголошує кінцевий відпуст, якщо Великий Піст.

Якщо інший піст і співається Аллилу́я, після поклонів, Трисвятого і виколосу: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [12 разів]. Слава, і нині: І знову, Го́споди поми́луй, [Тричі]. Благослови́. І відпуст.