|
Причaстіе
|
Причастя
|
|
Сщ7eнникъ же м0литсz: Вонми2, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, t с™aгw жили1ща твоегw2, и3 t пrт0ла слaвы цrтвіz твоегw2, и3 пріиди2 во є4же њс™и1ти нaсъ, и4же горЁ со nц7eмъ сэдsй, и3 здЁ нaмъ неви1димw спребывazй: и3 спод0би держaвною твоeю рук0ю преподaти нaмъ пречcтое тёло твоE и3 чcтнyю кр0вь, и3 нaми всBмъ лю1демъ. Сeй мlтвэ глаг0лемэй, діaконъ стоsй пред8 с™hми двeрьми, њпоzсyетсz nрарeмъ кrтови1днw. Тaже покланsетсz сщ7eнникъ, под0бнэ и3 діaконъ, на нeмже стои1тъ мёстэ, глаг0люща тaйнw, три1жды: Б9е, њчи1сти мS грёшнаго и3 поми1луй мS. Е#гдa же ви1дитъ діaконъ сщ7eнника простирaюща рyцэ, и3 прикасaющасz с™0му хлёбу, во є4же сотвори1ти с™0е возношeніе, возглашaетъ: В0нмемъ. Сщ7eнникъ, возносS с™hй хлёбъ, возглашaетъ: С™†z с™ы6мъ. Ли1къ: Е#ди1нъ с™ъ, / є3ди1нъ гDь, / ї}съ хrт0съ, / во слaву бGа nц7A. / Ґми1нь. И# пою1тъ ли1цы причaстенъ. Діaконъ же вх0дитъ во с™hй nлтaрь, и3 стaвъ њдеснyю сщ7eнника держaщагw с™hй хлёбъ, глаг0летъ: Раздроби2, вLко, с™hй хлёбъ. Сщ7eнникъ же раздроблsz и5 на четhре ч†сти со внимaніемъ и3 бlгоговёніемъ, глаг0летъ: Раздроблsетсz и3 раздэлsетсz ѓгнецъ б9ій, раздроблsемый и3 нераздэлsемый, всегдA kд0мый и3 никогдaже и3ждивaемый, но причащaющыzсz њсщ7azй. |
Священник, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки. Священник: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, зі святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям. Поки священник проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священник і диякон, кожний на своєму місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе: Боже, милостивий будь до мене, грішного (тричі). Коли священник простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує: Диякон: Будьмо уважні. Диякон входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує: Священник: Святеє святим. Хор: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь. Хор співає причасний (кінонік) дня або святого. Диякон, ставши праворуч священника, промовляє: Диякон: Розломи, владико, Святий Хліб. Священник, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє: Священник: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
