Священник, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки.

Священник: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, зі святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.

Поки священник проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священник і диякон, кожний на своєму місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:

Боже, милостивий будь до мене, грішного (тричі).

Коли священник простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує:

Диякон: Будьмо уважні.

Диякон входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує:

Священник: Святеє святим.

Хор: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Хор співає причасний (кінонік) дня або святого.

Диякон, ставши праворуч священника, промовляє:

Диякон: Розломи, владико, Святий Хліб.

Священник, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:

Священник: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.