Ўкaзъ, кaкw подобaетъ глаг0лати tпyсты во вLчни прaздники, и3 бGомaтере, и3 во всE лёто.Вёдомо же да бyдетъ тебЁ њ сeмъ, їерeю: є3гдA tпyстъ глаг0леши дневнhй, и3ли2 на прaздникъ бцdы, да не и4маши глаг0лати въ нeмъ: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, честнaгw и3 слaвнагw є3S ржcтвA [и3ли2: ўспeніz, и3ли2: введeніz, и3 и3нhхъ прaздникwвъ є3S: и3ли2: с™aгw їwaнна предтeчи рождествA, и3ли2: ўсэкновeніz, и3 пр0чихъ с™hхъ пaмzти и3ли2 преставлeніz и4хъ, и3ли2 њбрётеніz, и3 пренесeніz мощeй]. Но си1це глаг0ли, ѓще прaздникъ бцdы, ржcтвA є3S и3ли2 ўспeніz, и3 пр0чихъ: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 человэколю1бецъ. Ѓще же с™aгw: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, моли1твами пречи1стыz своеS м™ре, и3 с™aгw ґп0стола [и3ли2: с™и1телz, и3ли2: мyченика], [и4м>къ], и3 всёхъ с™hхъ: и3 пр0чее до концA. Понeже не ржcтво2 бцdы, нижE введeніе, и3ли2 ўспeніе є3S, подвизaемъ къ бGу на моли1тву, но сaмую прес™yю бцdу: тaкожде, ни п†мzти, и3ли2 преставлє1ніz с™hхъ прив0димъ на мlтву къ бGу, но самёхъ и5хъ.
|
Як належить виголошувати відпустиСвященик повинен знати, що виголошувати відпуст денний або на свято Богородиці не належить так: Христо́с, І́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, честна́го і сла́внаго Єя́ Рождества́ [або: Успе́нія, або: Введе́нія та інших свят Її; або: свята́го Іоа́нна Предте́чі Рождества́, або: Усікнове́нія, та інших святих пам’яті або преставлення їх, або явлення і перенесення мощів]. Але, коли свято Богородиці, Її Різдва, або Успіння тощо, належить відпуст виголошувати так: Христо́с, І́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере і всіх святи́х поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець. Коли ж святого: Христо́с, І́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, і свята́го апо́стола [або: святи́теля, або: му́ченика], [ім'я], і всіх святи́х; та інше до кінця. Не Різдво бо Богородиці, не Введення або Успіння Її підносимо до Бога на молитву, але саму пресвяту Богородицю. Також не самі дні святкування або преставлення святих приводимо на молитву до Бога, але їх самих.
|
