Диякон, ставши перед Царськими вратами праворуч, тримає кадило в лівій руці, а правою з орарем показує священникові в напрямку святого престолу і півголосом каже:

Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє вхід, тихо промовляючи:

Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Підносячи кадило правою рукою вгору, диякон виголошує

Премудрість. Станьмо побожно.

Диякон входить у вівтар і кадить тільки святий престіл. За ним у вівтар входить священник, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують святий престіл, йдуть на Горнє місце і стають там лицем до людей, диякон праворуч від священика. Хор в цей час співає Світло тихе...

Хор: Світло тихе святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе! Прийшовши на захід сонця, бачивши світло вечірнє, оспівуєм Отця, Сина і Святого Духа — Бога. Достойний єси в усі часи оспіваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тому світ Тебе славить.

Після входу, стоячи на Горньому місці,

Диякон: Будьмо уважні.

Священник (благословляючи людей): Мир усім.

Диякон: Премудрість.

І виголошує прокимен дня зі стихами, а хор повторює тільки прокимен.