|
Послёдованіе вечeрни.
|
Вечірня
|
|
Пришeдъ їерeй во хрaмъ с™hй, и3 наложи1въ на себE є3пітрахи1ль, стоS пред8 цrкими враты2, глаг0летъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. И# ўчинeнный чтeцъ глаг0летъ: Ґми1нь. Слaва тебЁ, б9е нaшъ, слaва тебЁ. ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Возглaсъ:Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Чтeцъ: Ґми1нь. ГDи поми1луй, в7i. Слaва, и3 нhнэ: Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды. И# pалмы2 f7-гw часA. По нeмъ же tпyста не бывaетъ, но глаг0летъ їерeй начaло: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: И# чтeцъ: Ґми1нь. Пріиди1те, поклони1мсz: И# pал0мъ Rг: Бlгослови2 душE моS гDа, гDи б9е м0й: [На бдёніи всен0щномъ діaконъ: Востaните! Ли1къ: ГDи бlгослови2. Предстоsтель возглашaетъ си1це: Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй, и3 животворsщей, и3 нераздёльнэй трbцэ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. И# начинaетъ предстоsтель, спою1щей и3 пр0чей брaтіи: Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды. Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ є3мY. Ли1къ: Бlгослови2 душE моS гDа: Бlгословeнъ є3си2 гDи:] Їерeй же, пред8 с™hми двeрьми стaвъ tкровeнною глав0ю, глаг0летъ мlтвы свэти6льничныz. |
Увійшовши у святий храм, священник накладає на себе єпитрахиль, стає перед Царськими вратами і виголошує: Благослове́н Бог наш всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Чтець: Амі́нь. Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́. Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша. Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Виголос:Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Чтець: Амі́нь. Го́споди поми́луй, 12 разів. Сла́ва, і ни́ні: Прийді́те, поклоні́мся: тричі. І правиться Дев’ятий час. Після нього відпусту не буває, але священник облачається у фелонь і перед Царськими вратами виголошує початок вечірні: Благослове́н Бог наш: І чтець: Амі́нь. Прийді́те, поклоні́мся: І псалом 103: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, Го́споди Бо́же мой: [На всенічному бдінні диякон: Воста́ніте! Хор: Го́споди, благослови́. Предстоятель виголошує: Сла́ва Святі́й, і Єдиносу́щній, і Животворя́щей, і Неразді́льній Тро́йці всегда́, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. І починає предстоятель: Прийді́те, поклоні́мся; тричі. Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Єму́. Хор: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода: Благослове́н єси́ Го́споди:] А священник, стоячи перед Царськими вратами з непокритою головою, читає тихо молитви світильничні. |
|
Мlтвы свэти6льничныz
|
Молитви світильничні
|
|
Мlтва пeрваz:
|
Молитва перша:
|
|
ГDи щeдрый и3 ми1лостивый, долготерпэли1ве и3 многоми1лостиве, внуши2 моли1тву нaшу, и3 вонми2 глaсу молeніz нaшегw: сотвори2 съ нaми знaменіе во блaго, настaви нaсъ на пyть тв0й, є4же ходи1ти во и4стинэ твоeй, возвесели2 сердцA н†ша, во є4же боsтисz и4мене твоегw2 с™aгw. занE вeлій є3си2 ты2, и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ, и3 нёсть под0бенъ тебЁ въ б0зэхъ гDи: си1ленъ въ ми1лости, и3 бlгъ въ крёпости, во є4же помогaти, и3 ўтэшaти, и3 спасaти вс‰ ўповaющыz во и4мz с™0е твоE. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́ве і многоми́лостиве, внуши́ моли́тву на́шу і воньми́ гла́су моле́нія на́шего: сотвори́ с на́ми зна́меніє во бла́го, наста́ви нас на путь Твой, є́же ходи́ти во і́стині Твоє́й, возвесели́ сердця́ на́ша, во є́же боя́тися і́мене Твоєго́ свята́го. Зане́ ве́лій єси́ Ти, і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог Єди́н, і ність подо́бен Тебі́ в бо́зіх, Го́споди; си́лен в ми́лості, і Благ в крі́пості, во є́же помога́ти, і утіша́ти, і спаса́ти вся упова́ющия во і́м'я свято́є Твоє́. Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Мlтва вторaz:
|
Молитва друга:
|
|
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши нaсъ, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши нaсъ: но сотвори2 съ нaми по ми1лости твоeй, врачY и3 и3сцэли1телю дyшъ нaшихъ. Настaви нaсъ ко пристaнищу хотёніz твоегw2, просвэти2 џчи сердeцъ нaшихъ въ познaніе твоеS и4стины, и3 дaруй нaмъ пр0чее настоsщагw днE ми1рное и3 безгрёшное, и3 всE врeмz животA нaшегw моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ. Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши нас, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши нас; но сотвори́ с на́ми по ми́лості Твоє́й, врачу́ і ісціли́телю душ на́ших. Наста́ви нас ко приста́нищу хоті́нія Твоєго́, просвіти́ о́чі серде́ць на́ших в позна́ніє Твоєя́ і́стини, і да́руй нам про́чеє настоя́щаго дне ми́рноє і безгрі́шноє, і все вре́м'я живота́ на́шего моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х. Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. |
|
Мlтва трeтіz:
|
Молитва третя:
|
|
ГDи б9е нaшъ, помzни2 нaсъ грёшныхъ и3 непотрeбныхъ р†бъ твои1хъ, внегдA призывaти нaмъ с™0е и4мz твоE, и3 не посрами2 нaсъ t чazніz ми1лости твоеS: но дaруй нaмъ, гDи, вс‰ ±же ко спасeнію прошє1ніz, и3 спод0би нaсъ люби1ти, и3 боsтисz тебE t всегw2 сeрдца нaшегw, и3 твори1ти во всёхъ в0лю твою2. Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди Бо́же наш, пом'яни́ нас, грі́шних і непотре́бних раб Твої́х, внегда́ призива́ти нам свято́є і́м'я Твоє́, і не посрами́ нас от ча́янія ми́лости Твоєя́; но да́руй нам, Го́споди, вся я́же ко спасе́нію проше́нія, і сподо́би нас люби́ти, і боя́тися Тебе́ от всего́ се́рдця на́шего, і твори́ти во всіх во́лю Твою́. Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Мlтва четвeртаz:
|
Молитва четверта:
|
|
Нем0лчными пёсньми и3 непрестaнными славословлeньми t с™hхъ си1лъ воспэвaемый, и3сп0лни ўстA н†ша хвалeніz твоегw2, є4же подaти вели1чествіе и4мени твоемY с™0му: и3 дaждь нaмъ ўчaстіе и3 наслёдіе со всёми боsщимисz тебE и4стиною, и3 хранsщими зaпwвэди тво‰, моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Немо́лчними пі́сньми і непреста́нними славословле́ньми от святи́х сил воспіва́ємий, іспо́лни уста́ на́ша хвале́нія Твоєго́, є́же пода́ти вели́чествіє і́мені Твоєму́ свято́му; і даждь нам уча́стіє і наслі́діє со всі́ми боя́щимися Тебе́ і́стиною, і храня́щими за́повіді Твоя́, моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х Твої́х. Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Мlтва пsтаz:
|
Молитва п'ята:
|
|
ГDи, гDи, пречи1стою твоeю длaнію содержaй всsчєскаz, долготерпsй на всёхъ нaсъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ нaшихъ, помzни2 щедрHты тво‰, и3 ми1лость твою2: посэти1 ны твоeю бlгостію и3 дaждь нaмъ и3збэжaти и3 пр0чее настоsщагw днE, твоeю бlгодaтію, t разли1чныхъ к0зней лукaвагw, и3 ненавётну жи1знь нaшу соблюди2 бlгодaтію всес™aгw твоегw2 д¦а. Ми1лостію и3 чlвэколю1біемъ є3динор0днагw твоегw2 сн7а, съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, со всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди, Го́споди, пречи́стою Твоє́ю дла́нію содержа́й вся́чеськая, долготерп'я́й на всіх нас і ка́яйся о зло́бах на́ших, пом'яни́ щедро́ти Твоя́ і ми́лость Твою́; посіти́ ни Твоє́ю бла́гостію і даждь нам ізбіжа́ти і про́чеє настоя́щаго дне, Твоє́ю благода́тію, от разли́чних ко́зней лука́ваго, і ненаві́тну жизнь на́шу соблюди́ благода́тію Всесвята́го Твоєго́ Ду́ха. Ми́лостію і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на, с Ни́мже благослове́н єси́, со Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Мlтва шестaz:
|
Молитва шоста:
|
|
Б9е вели1кій и3 ди1вный, неисповэди1мою бlгостію и3 богaтымъ пр0мысломъ ўправлszй всsчєскаz, и3 мірск†z нaмъ благ†z даровaвый, и3 поручи1вый нaмъ њбэщaнное цrтво, њбэщaнными бlги1ми путесотвори1вый нaмъ и3 днE прешeдшую чaсть t всsкагw ўклони1тисz ѕлA: дaруй нaмъ и3 пр0чее непор0чнw соверши1ти, пред8 с™0ю слaвою твоeю, пёти тS є3ди1наго бlгaго и3 чlвэколюби1ваго бGа нaшего. Ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Бо́же вели́кий і ди́вний, неісповіди́мою бла́гостію і бога́тим про́мислом управля́яй вся́чеськая, і мирська́я нам блага́я дарова́вий, і поручи́вий нам обіща́нноє Ца́рство, обіща́нними благи́ми путесотвори́вий нам і дне преше́дшую часть от вся́каго уклони́тися зла; да́руй нам і про́чеє непоро́чно соверши́ти, пред свято́ю сла́вою Твоє́ю, пі́ти Тя єди́наго Блага́го і Человіколюби́ваго Бо́га на́шего. Я́ко Ти єси́ Бог наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Мlтва седмaz:
|
Молитва сьома:
|
|
Б9е вели1кій и3 вhшній, є3ди1нъ и3мёzй безсмeртіе, во свётэ живhй непристyпнэмъ, всю2 твaрь премyдростію создaвый, раздэли1вый междY свётомъ и3 междY тм0ю, и3 с0лнце положи1вый во џбласть днE, лунy же и3 ѕвёзды во џбласть н0щи, спод0бивый нaсъ грёшныхъ и3 въ настоsщій чaсъ предвари1ти лицE твоE и3сповёданіемъ, и3 вечeрнее тебЁ славосл0віе принести2: сaмъ чlвэколю1бче, и3спрaви моли1тву нaшу ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, и3 пріими2 ю5 въ воню2 благоухaніz, подaждь же нaмъ настоsщій вeчеръ, и3 приходsщую н0щь ми1рну: њблецh ны во nрyжіе свёта, и3збaви ны2 t стрaха нощнaгw и3 всsкіz вeщи, во тмЁ преходsщіz, и3 дaждь с0нъ, є3г0же во ўпокоeніе нeмощи нaшей даровaлъ є3си2, всsкагw мечтaніz діaволz tчуждeнный. Е$й вLко, бlги1хъ подaтелю, да и3 на л0жахъ нaшихъ ўмилsющесz, поминaемъ въ нощи2 и4мz твоE, и3 поучeніемъ твои1хъ зaповэдей просвэщaеми, въ рaдости душeвнэй востaнемъ къ славосл0вію твоеS бlгости, молє1ніz и3 моли6твы твоемY благоутр0бію приносsще, њ свои1хъ согрэшeніихъ и3 всёхъ людeй твои1хъ, ±же моли1твами с™hz бцdы, ми1лостію посэти2. Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. И#сп0лншусz же предначинaтельному pалмY, глаг0летъ сщ7eнникъ и3ли2 діaконъ, ѓще є4сть, и3зшeдъ сёверною стран0ю и3 стaвъ на nбhчномъ мёстэ ґмвHна, є3ктенію2 сію2: |
Бо́же вели́кий і ви́шній, єди́н імі́яй безсме́ртіє, во сві́ті живи́й непристу́пнім, всю твар прему́дростію созда́вий, разділи́вий между́ сві́том і между́ тьмо́ю, і со́лнце положи́вий во о́бласть дне, луну́ же і зві́зди во о́бласть но́щі, сподо́бивий нас грі́шних і в настоя́щий час предвари́ти лице́ Твоє́ іспові́данієм, і вече́рнеє Тебі́ славосло́віє принести́; Сам, Человіколю́бче, іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і прийми́ ю в воню́ благоуха́нія, пода́ждь же нам настоя́щий ве́чер і приходя́щую нощ ми́рну; облеци́ ни во ору́жіє сві́та, ізба́ви ни от стра́ха нощна́го і вся́кия ве́щі, во тьмі преходя́щия, і даждь сон, єго́же во упокоє́ніє не́мощі на́шей дарова́л єси́, вся́каго мечта́нія дия́воля отчужде́нний. Єй, Влади́ко, благи́х Пода́телю, да і на ло́жах на́ших умиля́ющеся, помина́єм в нощі́ і́м'я Твоє́, і поуче́нієм Твої́х за́повідей просвіща́ємі, в ра́дості душе́вній воста́нем к славосло́вію Твоєя́ бла́гости, моле́нія і моли́тви Твоєму́ благоутро́бію принося́ще, о свої́х согріше́ніїх і всіх люде́й Твої́х, я́же моли́твами святи́я Богоро́диці, ми́лостію посіти́. Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. Після ж 103 псалма диякон (якщо є) або священик виходить північними дверима і на середині амвона виголошує єктенію велику. Священнослужителі для виголошення єктенії завжди виходять із вівтаря північними дверима і входять в вівтар по виголошенні південними. |
|
Е#ктеніS сугyбаz
|
Велика єктенія
|
|
Ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ [вели1комъ] господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсщ7eннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепjскопэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], честнёмъ пресвЂтерствэ, во хrтЁ діaконствэ, њ всeмъ при1чтэ и3 лю1дехъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ богохрани1мэй странЁ нaшей [ўкраи1нэ], властёхъ и3 в0инствэ є3S, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ грaдэ сeмъ, [и3ли2: њ вeси сeй, и3ли2: с™ёй nби1тели сeй], всsкомъ грaдэ, странЁ, и3 вёрою живyщихъ въ ни1хъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ бlгорастворeніи воздyхwвъ, њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ, и3 врeменэхъ ми1рныхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ плaвающихъ, путешeствующихъ, недyгующихъ, стрaждущихъ, плэнeнныхъ, и3 њ спасeніи и4хъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ и3збaвитисz нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглашeніе: Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть, и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже каfjсму, Бlжeнъ мyжъ: И# по каfjсмэ и3зшeдъ діaконъ сёверною двeрію, глаг0летъ мaлую є3ктенію2: Пaки и3 пaки ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже, ГDи воззвaхъ: поeтсz на глaсъ стіхи1ръ. Тaже стіхи6ры. Слaва, и3 нhнэ: |
Ми́ром Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О сви́шнім ми́рі і спасе́нії душ на́ших Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О святі́м хра́мі сем і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Бо́жиїм входя́щих вонь Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О [вели́ком] господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпі́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресві́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О богохрани́мій страні́ на́шей [Украї́ні], власті́х і во́їнстві єя́, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О гра́ді сем, [або: о ве́сі сей, або: святі́й оби́телі сей], вся́ком гра́ді, страні́ і ві́рою живу́щих в них Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О благорастворе́нії возду́хов, о ізоби́лії плодо́в земни́х і вре́меніх ми́рних Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних, і о спасе́нії їх, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О ізба́витися нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас Бо́же, Твоє́ю благода́тію. Хор: Го́споди, поми́луй. Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м. Хор: Тебі́, Го́споди. Виголос: Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Потім кафизму, Блаже́н муж: Після закінчення кафизми, або її першого антифона, диякон, вийшовши північною брамою, виголошує малу ектенію: Па́ки і па́ки ми́ром Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію. Хор: Го́споди, поми́луй. Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м. Хор: Тебі́, Го́споди. Виголошує священник: Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і Сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Потім, Го́споди воззва́х; співається на глас стихир. Потім стихири. Слава, і нині: |
|
Мlтва вх0да:
|
Молитва входу
|
|
Вeчеръ, и3 заyтра, и3 полyдне, хвaлимъ, бlгослови1мъ, бlгодари1мъ и3 м0лимсz тебЁ, вLко всёхъ: и3спрaви моли1тву нaшу ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, и3 не ўклони2 сердeцъ нaшихъ въ словесA и3ли2 въ помышлє1ніz лукaвства: но и3збaви нaсъ t всёхъ ловsщихъ дyшы нaшz, ћкw къ тебЁ, гDи, гDи, џчи нaши, и3 на тS ўповaхомъ, не посрами2 нaсъ б9е нaшъ. |
Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне, хва́лим, благослови́м, благодари́м і мо́лимся Тебі́, Влади́ко всіх: іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і не уклони́ серде́ць на́ших в словеса́ іли́ в помишле́нія лука́вства; но ізба́ви нас от всіх лов'я́щих ду́ші на́ша, я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі на́ші, і на Тя упова́хом, не посрами́ нас, Бо́же наш. |
|
Возглашeніе:
|
Виголос:
|
|
Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
Тaже бlгословлsетъ вх0дъ.
|
Священник благословляє вхід
|
|
Мlтвэ же скончaвшейсz, діaконъ глаг0летъ ко сщ7eннику, показyzй къ вост0ку десни1цею, держS вкyпэ и3 nрaрь треми2 пє1рсты: Бlгослови2, владhко, с™hй вх0дъ. И# сщ7eнникъ, бlгословлsz, глаг0летъ: Бlгословeнъ вх0дъ с™hхъ твои1хъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Діaконъ возглашaетъ: Премyдрость, пр0сти. Ли1къ же: Свёте ти1хій с™hz слaвы, / безсмeртнагw, nц7A нбcнагw, / с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE, / пришeдше на зaпадъ с0лнца, / ви1дэвше свётъ вечeрній, / поeмъ nц7A, сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа. / Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA / пётъ бhти глaсы препод0бными, / сн7е б9ій, жив0тъ даsй: / тёмже мjръ тS слaвитъ. По вх0дэ же, положи1въ nбhчный покл0нъ ўчинeнный монaхъ, и3ли2 чтeцъ, поeтъ прокjменъ днE. |
Після молитви диякон промовляє до священника, показуючи орарем на схід: Благослови́, влади́ко, святи́й вход. І священник, благословляючи, промовляє: Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Диякон: Амі́нь. Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті. Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить. Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священик, виголошує прокимен дня. |
|
Прокjмны
|
Прокимини на вечірні
|
|
Въ недёлю вeчера, глaсъ }:
|
В неділю ввечері, глас 8:
|
|
СE нhнэ бlгослови1те гDа / вси2 раби2 гDни. Стjхъ: Стоsщіи во хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw. |
Се ни́ні благослові́те Го́спода, / всі раби́ Госпо́дні. Стих: Стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего. |
|
Въ понедёльникъ вeчера, глaсъ д7:
|
В понеділок ввечері, глас 4:
|
|
ГDь ўслhшитъ мS, / внегдA воззвaти ми2 къ немY. Стjхъ: ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS. |
Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́. Стих: Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́. |
|
Во вт0рникъ вeчера, глaсъ №:
|
У вівторок ввечері, глас 1:
|
|
Ми1лость твоS, гDи, / поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2. Стjхъ: ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ, на мёстэ ѕлaчнэ тaмw всели1 мz. |
Ми́лость Твоя́, Го́споди, / пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́. Стих: Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть, на мі́сті зла́чні — та́мо всели́ м'я. |
|
Въ срeду вeчера, глaсъ є7:
|
В середу ввечері, глас 5:
|
|
Б9е, во и4мz твоE спаси1 мz, / и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми. Стjхъ: Б9е, ўслhши моли1тву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ. |
Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я, / і в си́лі Твоє́й суди́ мі. Стих: Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х. |
|
Въ четверт0къ вeчера, глaсъ ѕ7:
|
В четвер ввечері, глас 6:
|
|
П0мощь моS t гDа / сотв0ршагw нб7о и3 зeмлю. Стjхъ: Возвед0хъ џчи мои2 въ г0ры, tню1дуже пріи1детъ п0мощь моS. |
По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю. Стих: Возведо́х о́чі мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдеть по́мощ моя́. |
|
Въ пzт0къ вeчера, глaсъ з7:
|
В п'ятницю ввечері, глас 7:
|
|
Б9е, застyпникъ м0й є3си2 ты2, / и3 ми1лость твоS предвари1тъ мS. Стjхъ: И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS. |
Бо́же, засту́пник мой єси́ Ти, / і ми́лость Твоя́ предвари́ть м'я. Стих: Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я. |
|
Въ суббHту вeчера, глaсъ ѕ7:
|
В суботу ввечері, глас 6:
|
|
ГDь воцRи1сz, / въ лёпоту њблечeсz. Стjхъ: Њблечeсz гDь въ си1лу, и3 препоsсасz. Стjхъ: И$бо ўтверди2 вселeнную, ±же не подви1житсz. Стjхъ: Д0му твоемY подобaетъ с™hнz гDи, въ долготY днjй. Подобaетъ вёдати, ћкw ѓще прилучи1тсz м7-ца, и3ли2 Ґллилyіа, вмёстw прокjменwвъ седми1цы, поeмъ сі‰. |
Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся. Стих: Облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася. Стих: І́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься. Стих: До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній. Якщо Чотиридесятниця чи співається Аллилу́я, замість прокименів седмиці, співаємо: |
|
Въ пнdльникъ вeчера: Ґллилyіа, три1жды, во глaсъ ѕ7.
|
У понеділок ввечері: Аллилу́я, тричі, во глас 6.
|
|
Стjхъ: ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. Ґллилyіа. Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ. Мh же высочaйшимъ глaсомъ: Ґллилyіа. |
Стих: Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́. Аллилу́я. Стих: і во ві́ки віко́в. Ми високим голосом: Аллилу́я. |
|
Во вт0рникъ и3 въ четверт0къ вeчера: Ґллилyіа.
|
У вівторок і в четвер ввечері: Аллилу́я.
|
|
Стjхъ: Возноси1те гDа бGа нaшего, и3 покланsйтесz подн0жію н0гу є3гw2, ћкw с™о є4сть. Ґллилyіа. Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ. Ґллилyіа. |
Стих: Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего, і покланя́йтеся подно́жію но́гу Єго́, я́ко свя́то єсть. Аллилу́я. Стих: і во ві́ки віко́в. Аллилу́я. |
|
Въ срeду вeчера: Ґллилyіа.
|
В середу ввечері: Аллилу́я.
|
|
Стjхъ: Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ. Ґллилyіа. Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ. Ґллилyіа. [Ѓще комY и4мать бhти бдёніе, и3ли2 полmелeй, чтyтсz парєміи2 прaзднику и3ли2 с™0му. Діaконъ: Премyдрость. И# чтeцъ надписaніе парєміи2. И# пaки діaконъ: В0нмемъ. И# чтeцъ глаг0летъ парємію2. Глаг0летъ сщ7eнникъ: Ми1ръ ти2. И# чтeцъ: И# д¦ови твоемY. Е#ктеніA сугyбаz: Рцeмъ вси2 t всеS души2:] Њбрaщсz же сщ7eнникъ къ зaпаду, согбeнэ и3мёzй рyцэ, стои1тъ њжидazй и3сполнeніz прокjмена: тaже покланsетсz, и3 tх0дитъ на мёсто своE. По прокjмнэ же, глаг0летъ діaконъ, ѓще є4сть, и3зшeдъ сёверною стран0ю (їерeй же внyтрь nлтарS стои1тъ пред8 с™0ю трапeзою): Рцeмъ вси2 t всеS души2, и3 t всегw2 помышлeніz нaшегw рцeмъ. Ли1къ: ГDи поми1луй. ГDи вседержи1телю, б9е nц7ъ нaшихъ, м0лимъ ти сz, ўслhши, и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи поми1луй. Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши, и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz њ [вели1комъ] господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ блажeннэйшемъ митрополи1тэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ преwсвzщeннэйшемъ є3пcкпэ [и3ли2: ґрхіепjскопэ, и3ли2: митрополjтэ], [и4м>къ], и3 всeй во хrтЁ брaтіи нaшей. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей, властёхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz њ бlжeнныхъ и3 приснопaмzтныхъ создaтелехъ с™aгw хрaма сегw2 [ѓще во њби1тели: с™hz nби1тели сеS] и3 њ всёхъ преждепочи1вшихъ nц7ёхъ и3 брaтіzхъ, здЁ лежaщихъ и3 повсю1ду правослaвныхъ. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, спасeніи, посэщeніи, прощeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабHвъ б9іихъ, брaтіи с™aгw хрaма сегw2 [ѓще во њби1тели: с™hz nби1тели сеS]. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz њ плодоносsщихъ и3 добродёющихъ во с™ёмъ и3 всечестнёмъ хрaмэ сeмъ, труждaющихсz, пою1щихъ и3 предстоsщихъ лю1дехъ, њжидaющихъ t тебE вели1кіz и3 богaтыz млcти. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. |
Стих: Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх. Аллилу́я. Стих: і во ві́ки віко́в. Аллилу́я. [У свята з полієлеєм після прокимна читаються паремії святу або святому; перед кожною виголошуємо: Диякон: Прему́дрость. І чтець назву паремії. І знову диякон: Во́ньмем. І чтець промовляє паремію. Промовляє священник: Мир ті. І чтець: І ду́хові твоєму́. Ектенія сугуба: Рцем всі от всея́ душі́;] Священик до кінця прокимна стоїть біля гірнього місця зі складеними руками обличчям на захід, потім відходить своє місце. А диякон по закінченні прокимна чи паремій, вийшовши північною брамою (а священик – стоячи перед св. престолом), проголошує: Рцем всі от всея́ душі́ і от всего́ помишле́нія на́шего рцем. Хор: Го́споди, поми́луй. Го́споди Вседержи́телю, Бо́же оте́ць на́ших, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди, поми́луй. Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о [вели́ком] господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі] [ім'я], і о господи́ні на́шем преосвяще́ннійшем єпи́скопі [або: архієпі́скопі, або: митрополи́ті], [ім'я], і всей во Христі́ бра́тії на́шей. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о блаже́нних і приснопа́м'ятних созда́телех свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́] і о всіх преждепочи́вших отці́х і бра́тіях, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, ми́рі, здра́вії, спасе́нії, посіще́нії, проще́нії і оставле́нії гріхо́в рабо́в Бо́жиїх, бра́тії свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́]. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о плодонося́щих і доброді́ющих во святі́м і всечестні́м хра́мі сем, тружда́ющихся, пою́щих і предстоя́щих лю́дех, ожида́ющих от Тебе́ вели́кия і бога́тия ми́лості. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] |
|
Возглашaетъ сщ7eнникъ:
|
Виголошує священник:
|
|
Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже: Спод0би, гDи, въ вeчеръ сeй: Діaконъ: И#сп0лнимъ вечeрнюю моли1тву нaшу гDви. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Вeчера всегw2 совершeнна, свsта, ми1рна и3 безгрёшна, ў гDа пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. ЃгGла ми1рна, вёрна настaвника, храни1телz дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, ў гDа пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. Прощeніz и3 њставлeніz грэхHвъ и3 прегрэшeній нaшихъ, ў гDа пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. Д0брыхъ и3 полeзныхъ душaмъ нaшымъ, и3 ми1ра мjрови, ў гDа пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. Пр0чее врeмz животA нaшегw въ ми1рэ и3 покаsніи скончaти, ў гDа пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. Хrтіaнскіz кончи1ны животA нaшегw, безболёзнены, непостhдны, ми1рны и3 д0брагw tвёта на стрaшнэмъ суди1щи хrт0вэ пр0симъ. Ли1къ: Подaй гDи. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше сaми себE, и3 дрyгъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. |
Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Потім: Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей: Диякон: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу Го́сподеві. Хор: Го́споди, поми́луй. Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас Бо́же, Твоє́ю благода́тію. Хор: Го́споди, поми́луй. Ве́чера всего́ соверше́нна, свя́та, ми́рна і безгрі́шна, у Го́спода про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. А́нгела ми́рна, ві́рна наста́вника, храни́теля душ і тіле́с на́ших, у Го́спода про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. Проще́нія і оставле́нія гріхо́в і прегріше́ній на́ших у Го́спода про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. До́брих і поле́зних душа́м на́шим і ми́ра ми́рові у Го́спода про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. Про́чеє вре́м'я живота́ на́шего в ми́рі і покая́нії сконча́ти у Го́спода про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. Христия́нськия кончи́ни живота́ на́шего, безболі́знени, непости́дни, ми́рни і до́браго отві́та на Стра́шнім Суди́щі Христо́ві про́сим. Хор: Пода́й, Го́споди. Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м. Хор: Тебі́, Го́споди. |
|
И# сщ7eнникъ возглашaетъ:
|
І священник виголошує:
|
|
Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# д¦ови твоемY. Діaконъ: Главы6 нaшz гDви прикл0нимъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. |
Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові твоєму́. Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним. Хор: Тебі́, Го́споди. |
|
Моли1тва главопреклонeніz:
|
Молитва главопреклоніння:
|
|
ГDи б9е нaшъ, приклони1вый нб7сA и3 сошeдый на спасeніе р0да человёческагw, при1зри на рабы6 тво‰, и3 на достоsніе твоE. тебё бо стрaшному и3 чlвэколю1бцу судіи2, твои2 раби2 поклони1ша главы6, сво‰ же покори1ша вы6z, не t человBкъ њжидaюще п0мощи, но твоеS просsще ми1лости, и3 твоегw2 чaюще спасeніz: ±же сохрани2 на всsкое врeмz, и3 по настоsщемъ вeчерэ и3 въ приходsщую н0щь, t всsкагw врагA, t всsкагw проти1внагw дёйства діaвольскагw, и3 t помышлeній сyетныхъ, и3 воспоминaній лукaвыхъ. |
Го́споди Бо́же наш, приклони́вий небеса́ і соше́дий на спасе́ніє ро́да челові́чеськаго, при́зри на раби́ Твоя́ і на достоя́ніє Твоє́. Тебі́ бо стра́шному і Человіколю́бцю Судії́, Твої́ раби́ поклони́ша глави́, своя́ же покори́ша ви́я, не от челові́к ожида́юще по́мощі, но Твоєя́ прося́ще ми́лости, і Твоєго́ ча́юще спасе́нія; я́же сохрани́ на вся́коє вре́м'я, і по настоя́щем ве́чері, і в приходя́щую нощ, от вся́каго врага́, от вся́каго проти́внаго ді́йства дия́вольськаго, і от помишле́ній су́єтних, і воспомина́ній лука́вих. |
|
Тaже возглашaетъ сщ7eнникъ:
|
Потім виголошує священник:
|
|
Бyди держaва цrтвіz твоегw2 благословeна и3 препрослaвлена, nц7A и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже и3сх0димъ въ притв0ръ, пою1ще стіхи1ру хрaма и3ли2 прaздника, совершaюще літjю. Сщ7eнникъ же и3 діaконъ съ кади1льницею и3сх0дzтъ вкyпэ сёверною стран0ю, пред8и1дутъ же и5мъ со двэмA лампaдома: с™ы6мъ же двeремъ затворє1нымъ сyщымъ. Слaва, с™aгw: И# нhнэ, бGор0диченъ. И# по си1хъ глаг0летъ діaконъ, ѓще ли нёсть діaкона, сщ7eнникъ, мlтвы сі‰: Спаси2 б9е лю1ди тво‰, и3 благослови2 достоsніе твоE: посэти2 мjръ тв0й ми1лостію и3 щедр0тами, возвhси р0гъ хrтіaнъ правослaвныхъ, и3 низпосли2 на ны2 ми1лwсти тво‰ бwгaтыz, моли1твами всепречcтыz вLчцы нaшеz бцdы и3 приснодв7ы мRjи: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: чcтнaгw слaвнагw прор0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ: и5же во с™hхъ nц7ъ нaшихъ, и3 вселeнскихъ вели1кихъ ўчи1телей и3 с™и1телей, васjліа вели1кагw, григ0ріа бGосл0ва и3 їwaнна златоyстагw: и4же во с™hхъ nц7A нaшегw ніколaа, ґрхіепcкпа мmрлmкjйскагw, чудотв0рца: с™hхъ равноап0стольныхъ меf0діа и3 кmрjлла, ўчи1телей словeнскихъ: с™hхъ равноап0стольныхъ вели1кагw кн7зz влади1міра и3 вели1кіz кн7ги1ни џльги: и5же во с™hхъ nц7ъ нaшихъ всеS руси2 чудотв0рцевъ, міхаи1ла, петрA, ґлеxjа, їHны, макaріа, філjппа, јwва, є3рмогeна, філарeта, їннокeнтіа и3 тЂхwна: с™hхъ слaвныхъ и3 добропобёдныхъ мyченикwвъ, препод0бныхъ и3 бGон0сныхъ nц7ъ нaшихъ, с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoц7ъ їwакjма и3 ѓнны, и3 с™aгw [и4м>къ, є3гHже є4сть хрaмъ, и3 є3гHже є4сть дeнь], и3 всёхъ с™hхъ: м0лимъ тS, многоми1лостиве гDи, ўслhши нaсъ грёшныхъ, молsщихсz тебЁ, и3 поми1луй нaсъ. Ли1къ: ГDи поми1луй. [м7.] Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей, бlгочeстівыхъ лю1дехъ, властёхъ и3 в0инствэ є3S, њ держaвэ, побёдэ, пребывaніи, ми1рэ, здрaвіи, спасeніи и4хъ, и3 гDу бGу нaшему наипaче поспэши1ти и3 пособи1ти во всёхъ, и3 покори1ти под8 н0зэ и4хъ всsкаго врагA и3 супостaта. Ли1къ: ГDи поми1луй. [l.] Е#щE м0лимсz њ вели1комъ господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ с™ёйшемъ патріaрсэ [или2: блажeннэйшемъ митрополjтэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ преwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепjскопэ, и3ли2: є3пjскопэ] [и4м>къ] [ѓще же во њби1тели: и3 њ ґрхімандрjтэ, и3ли2: и3гyменэ нaшемъ] [и4м>къ] и3 њ всeмъ во хrтЁ брaтствэ нaшемъ, и3 њ всsкой души2 хrтіaнстэй, скорбsщей же и3 њѕл0бленнэй, ми1лости б9іи и3 п0мощи трeбующей. Њ покровeніи с™aгw грaда сегw2, и3 живyщихъ въ нeмъ [и3ли2 вeси сеS и3 живyщихъ въ нeй: и3ли2 с™hz њби1тели сеS и3 живyщихъ въ нeй]. Њ ми1рэ, и3 состоsніи всегw2 мjра. Њ бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквей. Њ спасeніи и3 п0мощи со тщaніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ труждaющихсz и3 служaщихъ nтє1цъ и3 брaтій нaшихъ. Њ њстaвльшихсz, и3 во tшeствіи сyщихъ. Њ и3сцэлeніи въ нeмощехъ лежaщихъ. Њ ўспeніи, њслaбэ, блажeнной пaмzти, и3 њ њставлeніи грэхHвъ всёхъ преждеtшeдшихъ nтє1цъ и3 брaтій нaшихъ, здЁ лежaщихъ и3 повсю1ду правослaвныхъ. Њ и3збавлeніи плэнeнныхъ, и3 њ брaтіzхъ нaшихъ во слyжбахъ сyщихъ, и3 њ всёхъ служaщихъ и3 служи1вшихъ во с™ёй nби1тели сeй, рцeмъ. Ли1къ: ГDи поми1луй. [н7.] Е#щE м0лимсz њ є4же сохрани1тисz грaду семY [и3ли2 вeси сeй], и3 с™0му хрaму семY [ѓще во њби1тели: с™ёй nби1тели сeй], и3 всsкому грaду и3 странЁ t глaда, губи1тельства, трyса, пот0па, nгнS, мечA, нашeствіz и3ноплемeнникwвъ, и3 междоус0бныz брaни: њ є4же ми1лостиву и3 благоувётливу бhти бlг0му и3 чlвэколюби1вому бGу нaшему, tврати1ти всsкій гнёвъ на ны2 дви1жимый, и3 и3збaвити ны2 t належaщагw и3 прaведнагw своегw2 прещeніz, и3 поми1ловати ны2. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Е#щE м0лимсz и3 њ є4же ўслhшати гDу бGу глaсъ молeніz нaсъ грёшныхъ, и3 поми1ловати нaсъ. Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды. Тaже поминaетъ ±же х0щетъ, живы6z и3 мє1ртвыz, тaйнw. Тaже: Ўслhши ны2 б9е сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концє1въ земли2 и3 сyщихъ въ м0ри далeче, и3 ми1лостивъ, ми1лостивъ бyди, вLко, њ грэсёхъ нaшихъ, и3 поми1луй ны2. Ми1лостивъ бо и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже глаг0летъ: Ми1ръ всBмъ. Діaконъ: Главы6 нaшz гDви прикл0нимъ. И# всBмъ прикл0ншымъ главы6 и3 на зeмлю прини1кшымъ, м0литсz сщ7eнникъ велеглaснw: ВLко многомлcтиве гDи, ї}се хrтE б9е нaшъ, моли1твами всепречcтыz вLчцы нaшеz бцdы и3 приснодв7ы мRjи: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: чcтнaгw слaвнагw прор0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ: и5же во с™hхъ nц7ъ нaшихъ, и3 вселeнскихъ вели1кихъ ўчи1телей и3 с™и1телей, васjліа вели1кагw, григ0ріа бGосл0ва и3 їwaнна златоyстагw: и4же во с™hхъ nц7A нaшегw ніколaа, ґрхіепcкпа мmрлmкjйскагw, чудотв0рца: с™hхъ равноап0стольныхъ меf0діа и3 кmрjлла, ўчи1телей словeнскихъ: с™hхъ равноап0стольныхъ вели1кагw кн7зz влади1міра и3 вели1кіz кн7ги1ни џльги: и5же во с™hхъ nц7ъ нaшихъ всеS руси2 чудотв0рцевъ, міхаи1ла, петрA, ґлеxjа, їHны, макaріа, філjппа, јwва, є3рмогeна, філарeта, їннокeнтіа и3 тЂхwна: с™hхъ слaвныхъ и3 добропобёдныхъ мyченикwвъ, препод0бныхъ и3 бGон0сныхъ nц7ъ нaшихъ, с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoц7ъ їwакjма и3 ѓнны, и3 с™aгw [и4м>къ, є3гHже є4сть хрaмъ, и3 є3гHже є4сть дeнь], и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ, бlгопріsтну сотвори2 моли1тву нaшу, дaруй нaмъ њставлeніе прегрэшeній нaшихъ, покрhй нaсъ кр0вомъ крилY твоeю, tжени2 t нaсъ всsкаго врагA и3 супостaта, ўмири2 нaшу жи1знь: гDи, поми1луй нaсъ, и3 мjръ тв0й, и3 спаси2 дyшы нaшz, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. Тaже начинaемъ стіхи6ры стіх0вны, и3 пою1ще вх0димъ въ хрaмъ. Слaва, и3 нhнэ, бчdенъ. Тaже, Нhнэ tпущaеши: Трис™0е. По Џ§е нaшъ: |
Бу́ди держа́ва Ца́рствія Твоєго́ благослове́нна і препросла́влена, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. У дні, коли відбувається всеношна, виходимо в притвор храму зі співом літійних стихир храму (під неділю) або свята для здійснення літії. Священник і диякон з кадилом, що передуються двома свіщеносцями, виходять з вівтаря північною брамою і стають у притворі. Диякон здійснює кадіння святих ікон у притворі, настоятеля, співаючих та народу. Сла́ва, святого: І ни́ні, Богородичний. Після закінчення співу стихир диякон (а якщо його немає – священник) вимовляє такі молитовні прохання: Спаси́, Бо́же, лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́; посіти́ мир Твой ми́лостію і щедро́тами, возви́си рог христия́н правосла́вних і низпосли́ на ни ми́лості Твоя́ бога́тия, моли́твами Всепречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї; си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́; предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, честна́го сла́внаго проро́ка, Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна; святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол; і́же во святи́х оте́ць на́ших, і вселе́нських вели́ких учи́телей і святи́телей, Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва і Іоа́нна Златоу́стаго; і́же во святи́х отця́ на́шего Никола́я, архієпи́скопа Мірлікі́йськаго, чудотво́рця; святи́х равноапо́стольних Мефо́дія і Кири́лла, учи́телей слове́нських; святи́х равноапо́стольних вели́каго кназя Влади́мира і вели́кия княги́ні О́льги; і́же во святи́х оте́ць на́ших всея́ Руси́ чудотво́рцев, Михаї́ла, Петра́, Алеxі́я, Іо́ни, Мака́рія, Фили́ппа, І́ова, Єрмоге́на, Філаре́та, Інноке́нтія і Ти́хона; святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х і пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], і всіх святи́х; мо́лим Тя, Многоми́лостиве Го́споди, усли́ши нас, грі́шних, моля́щихся Тебі́, і поми́луй нас. Хор: Го́споди, поми́луй. [40 разів]. Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, благоче́стівих лю́дех, власті́х і во́їнстві єя́, о держа́ві, побі́ді, пребива́нії, ми́рі, здра́вії, спасе́нії їх, і Го́споду Бо́гу на́шему найпа́че поспіши́ти і пособи́ти во всіх, і покори́ти под но́зі їх вся́каго врага́ і супоста́та. Хор: Го́споди, поми́луй. [30 разів]. Єще́ мо́лимся о [вели́ком] господи́ні і отці́ на́шем Святі́йшем Патріа́рсі [або: Блаже́ннійшем Митрополи́ті] [ім'я], і о господи́ні на́шем преосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпі́скопі, або: єпі́скопі] [ім'я] [якщо в монастирі: і о архімандрі́ті, або: ігу́мені на́шем] [ім'я] і о всем во Христі́ бра́тстві на́шем, і о вся́кой душі́ христия́нстій, скорб'я́щей же і озло́бленній, ми́лості Бо́жії і по́мощі тре́бующей. О покрове́нії свята́го гра́да сего́ і живу́щих в нем [або: ве́сі сея́ і живу́щих в ней; або: святи́я оби́тели сея́ і живу́щих в ней]. О ми́рі і состоя́нії всего́ ми́ра. О благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церквей. О спасе́нії і по́мощі со тща́нієм і стра́хом Бо́жиїм тружда́ющихся і служа́щих оте́ць і бра́тій на́ших. О оста́вльшихся і во отше́ствії су́щих. О ісціле́нії в не́мощех лежа́щих. О успе́нії, осла́бі, блаже́нной па́м'яті, і о оставле́нії гріхо́в всіх преждеотше́дших оте́ць і бра́тій на́ших, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних. О ізбавле́нії пліне́нних, і о бра́тіях на́ших во слу́жбах су́щих, і о всіх служа́щих і служи́вших во святі́й оби́телі сей, рцем. Хор: Го́споди, поми́луй. [50 разів]. Єще́ мо́лимся о є́же сохрани́тися гра́ду сему́ [або: ве́сі сей], і свято́му хра́му сему́ [якщо в монастирі: святі́й оби́телі сей], і вся́кому гра́ду і страні́ от гла́да, губи́тельства, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствія іноплеме́нников, і междоусо́бния бра́ні; о є́же ми́лостиву і благоуві́тливу би́ти Благо́му і Человіколюби́вому Бо́гу на́шему, отврати́ти вся́кий гнів на ни дви́жимий, і ізба́вити ни от належа́щаго і пра́веднаго Своєго́ преще́нія, і поми́ловати ни. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся і о є́же усли́шати Го́споду Бо́гу глас моле́нія нас грі́шних і поми́ловати нас. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Потім поминає, якщо бажає, живих і мертвих тайно. Потім: Усли́ши ни, Бо́же Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́ і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших, і поми́луй ни. Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Потім глаго́леть: Мир всім. Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним. Усі схиляють голови і схиляються до землі, а священник молиться голосно: Влади́ко Многоми́лостиве Го́споди, Ісу́се Христе́, Бо́же наш, моли́твами Всепречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї; си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́; предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, честна́го сла́внаго проро́ка, Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна; святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол; і́же во святи́х оте́ць на́ших, і вселе́нских вели́ких учи́телей і святи́телей, Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва і Іоа́нна Златоу́стаго; і́же во святи́х отця́ на́шего Никола́я, архієпи́скопа Мірлікі́йськаго, чудотво́рця; святи́х равноапо́стольних Мефо́дія і Кири́лла, учи́телей слове́нських; святи́х равноапо́стольних вели́каго князя Влади́мира і вели́кия княги́ні О́льги; і́же во святи́х оте́ць на́ших всея́ Руси́ чудотво́рцев, Михаї́ла, Петра́, Алеxі́я, Іо́ни, Мака́рія, Фили́ппа, І́ова, Єрмоге́на, Філаре́та, Інноке́нтія і Ти́хона; святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х і пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], і всіх святи́х Твої́х, благоприя́тну сотвори́ моли́тву на́шу, да́руй нам оставле́ніє прегріше́ній на́ших, покри́й нас кро́вом крилу́ Твоє́ю, отжени́ от нас вся́каго врага́ і супоста́та, умири́ на́шу жизнь; Го́споди, поми́луй нас, і мир Твой, і спаси́ ду́ші на́ша, я́ко Благ і Человіколю́бець. Потім починаємо стихири на вірші і при співі їх входимо до храму. Сла́ва, і ни́ні, Богородичний. Потім, Ни́ні отпуща́єши: Трисвяте. По О́тче наш: |
|
Возглашaетъ сщ7eнникъ:
|
Виголошує священник:
|
|
Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
|
И# мы2 tпусти1тельный тропaрь:
|
І ми відпустительний тропар:
|
|
Бцdе дв7о: глаг0лемъ три1жды. Предлагaютсz же на ўгот0ванномъ столЁ рaди бlгословeніz пsть хлёбwвъ, пшени1ца, и3 двA сос{да на сіE ўстрHенныz: є3ди1нъ и3сп0лненъ вінA t плодA л0знагw, другjй же є3лeа. Діaконъ же кади1тъ џкрестъ столA, и3 настоsтелz т0кмw, и3 їерeа. Їерeй же взeмъ є3ди1нъ хлёбъ, знaменуетъ и4мъ пр0чыz хлёбы, и3 глаг0летъ моли1тву сію2 велеглaснw: Е#гдA глаг0летъ: Сaмъ благослови2: тогдA десни1цею ўказyетъ на предложє1нныz хлёбы, пшени1цу, віно2 и3 є3лeй. ГDи ї}се хrтE б9е нaшъ, бlгослови1вый пsть хлёбwвъ и3 пsть тhсzщъ насhтивый, сaмъ бlгослови2 и3 хлёбы сі‰, пшени1цу, віно2 и3 є3лeй: и3 ўмн0жи сі‰ во грaдэ сeмъ [и3ли2 въ вёси сeй, и3ли во с™ёй nби1тели сeй] и3 во всeмъ мjрэ твоeмъ, и3 вкушaющыz t ни1хъ вBрныz њсвzти2. Ћкw ты2 є3си2 бlгословлszй и3 њсщ7azй всsчєскаz, хrтE б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. |
Богоро́дице Ді́во: промовляємо тричі. Під час співу диякон тричі кадить навколо столу, на якому предложено для освячення п'ять хлібів, пшеницю та дві посудини – з вином та з оливою, і наприкінці – настоятеля. Священник же, взявши один хліб, чинить ним знак хреста над іншими хлібами і виголошує таку молитву: Коли промовляє: Сам благослови́: тоді правою рукою вказує на предложені хліби, пшеницю, вино та єлей. Го́споди Ісу́се Христе́ Бо́же наш, благослови́вий п'ять хлі́бов і п'ять ти́сящ наси́тивий, Сам благослови́ і хлі́би сія́, пшени́цю, вино́ і єле́й; і умно́жи сія́ во гра́ді сем [або: в ві́си сей, або: во святі́й оби́телі сей] і во всем ми́рі Твоє́м, і вкуша́ющия от них ві́рния освяти́. Я́ко Ти єси́ благословля́яй і освяща́яй вся́чеськая, Христе́ Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. |
|
И# по ґми1нэ, ѓбіе:
|
І після "амінь", відразу:
|
|
Бyди и4мz гDне блгcвeно t нhнэ и3 до вёка. три1жды. И# глаг0лемъ: Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz: дaже до не лишaтсz всsкагw блaга. Сщ7eнникъ же tшeдъ стои1тъ пред8 с™hми двeрьми. По и3сполнeніи же pалмA, сщ7eнникъ къ нар0ду глаг0летъ: Бlгословeніе гDне на вaсъ, тогw2 бlгодaтію и3 человэколю1біемъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. И# ѓбіе полагaетсz чтeніе. Вёдомо же бyди, ћкw бlгословeнный хлёбъ є4сть помогaтельный t всsкихъ ѕHлъ, ѓще съ вёрою пріeмлетсz. |
Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́нно от ни́ні і до ві́ка. Тричі. І промовляємо: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я: аж до слів: не лиша́ться вся́каго бла́га. Священник, пройшовши вперед, стоїть перед Царською брамою. По закінченні співу псалма, благословляючи народ, проголошує: Благослове́ніє Госпо́днє на вас, Того́ благода́тію і человіколю́бієм, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. І відразу повинно бути читання. Нехай буде відомо, що благословенний хліб допомагає від усяких лих, якщо з вірою приймається. |
|
Ўвэщaніе:
|
Увіщання:
|
|
И# сE тебЁ вёдомо бyди, q їерeе! и3 блюди2, да сохрани1ши: є3лeй сeй бlгословeнный втор0е да не бlгослови1ши, ни віно2, ни пшени1цу, нижE хлёбы на втор0мъ бдёніи: но ѓще вельми2 мaлw, нHваz не u5 бlгословє1ннаz представлsй. є3лeй же сeй, є3г0же бlгослови1лъ є3си2, ѓще є4сть їкwностaсъ, на цэловaніи џбраза, лю1ди знaменай. м0жеши же и3 въ брaшнахъ снёсти: він0 же и3спи1ти со бlгоговёніемъ, nбaче ћкоже бlгословє1наz. хлёбы же на раздаsніи дwры2 раздроби1въ раздавaй, и3ли2 въ домY чeстнw на трапeзэ прeжде џбщихъ брaшенъ ћждь: пшени1цу же и3ли2 сёй, и3ли2 со и3н0ю и3змели2, и3 съ благодарeніемъ и3ждиви2. Літургисaти же си1ми хлёбами, и3ли2 він0мъ, да не дeрзнеши, по прaвилу номоканHнному њ свzщеннодёйствіи. Во и3ны6z же дни2, ѓще нёсть прaзднества комY, твори1тсz на вечeрни си1це: По вели1кой є3ктеніи2 каfjсма рzдовaz, и3 по каfjсмэ є3ктеніA мaлаz. И# на ГDи воззвaхъ, стіхи6ры. Свёте ти1хій: и3 прокjменъ днE: и3ли2, Ґллилyіа. Тaже, Спод0би, гDи, въ вeчеръ сeй: И# є3ктеніA: И#сп0лнимъ вечeрнюю моли1тву нaшу: И# на стіх0внэ стіхи6ры: и3 Нhнэ tпущaеши: Трис™0е. И# тропари2 по ўстaву чи1на. И# пот0мъ є3ктеніA: Поми1луй нaсъ б9е: По возглaсэ же їерeй глаг0летъ: Премyдрость. Ли1къ же: Бlгослови2. Їерeй: Сhй бlгословeнъ хrт0съ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Ўтверди2 б9е, с™yю правослaвную вёру, правослaвныхъ хрістіaнъ, во вёкъ вёка. Їерeй: Прес™az бцdе, спаси2 нaсъ. Ли1къ: Честнёйшую херув‡мъ: Їерeй: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва, и3 нhнэ: Їерeй же, њбрати1всz њ с™hхъ дверeй на зaпадъ къ лю1демъ, глаг0летъ tпyстъ, и3 поминaетъ с™aго, є3мyже слyжба поeтсz: [Воскресhй и3з8 мeртвыхъ] хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, моли1твами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ, и3 с™aгw [и4м>къ, є3гHже є4сть хрaмъ, и3 є3гHже є4сть дeнь], с™hхъ прaведныхъ бGоoц7ъ їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ. И# ли1къ поeтъ многолётіе. Ѓще же є4сть м7-ца, и3ли2 и4нъ п0стъ, и3 Ґллилyіа пёто, глаг0ли тропари2, во глaсъ д7: Бцdе дв7о рaдуйсz: Тaже, ГDи поми1луй, м7. Слaва, и3 нhнэ: ЧCтнёйшую херув‡мъ: И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче. Сщ7eнникъ: Сhй бlгословeнъ хrт0съ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Нбcный цRю2, вёру ўтверди2: Посeмъ покл0ны вели6кіz три2, глаг0люще въ себЁ на к0емждо покл0нэ мlтву прпdбнагw є3фрeма. ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. Покл0нъ вели1кій. Д¦ъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE дaруй ми2 рабY твоемY. Покл0нъ вели1кій. Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. Покл0нъ вели1кій. Тaже мaлыхъ покл0нwвъ в7i, глаг0люще себЁ втaй на кjйждо покл0нъ: Б9е, њчи1сти мS грёшнаго. И# пaки, скончaвъ покл0ны, глаг0лемъ мlтву всю2 вышепи1санную: ГDи и3 вLко животA моегw2: И# покл0нъ є3ди1нъ вели1кій. Тaже, Трис™0е. По Џ§е нaшъ: Сщ7eнникъ: Ћкw твоE є4сть цrтво: И# мы2: Ґми1нь. ГDи поми1луй. [в7i.] Тaже мlтву: Всес™az трbце, є3диносyщнаz держaво: Посeмъ: Бyди и4мz гDне бlгословeно t нhнэ и3 до вёка. [Три1жды.] И# покл0ны G. Слaва, и3 нhнэ: Тaже pал0мъ lг: Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz: И# посeмъ: Премyдрость. Ли1къ: Дост0йно є4сть: Сщ7eнникъ: Прес™az бцdе, спаси2 нaсъ. Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ: Сщ7eнникъ: Слaва тебЁ хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва, и3 нhнэ: ГDи поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2. И# бывaетъ конeчный tпyстъ. Сі‰ же бывaютъ, є3гдA є4сть вели1кій п0стъ. Ѓще же є4сть и4нъ п0стъ, и3 пёто Ґллилyіа, по покл0нэхъ, и3 трис™0мъ, и3 по возглaсэ: Ћкw твоE є4сть цrтво: И# мы2: Ґми1нь. ГDи поми1луй. [в7i.] Слaва, и3 нhнэ: И# пaки, ГDи поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2. И# tпyстъ. |
І це хай буде тобі відомо, священику, і пам’ятай, щоб дотримувати пильно: єлею цього благословенного вдруге не благословляй, ні вина, ні пшениці ані хліба на іншій всенічній, але завжди нове. Єлеєм цим, що його благословив, помазуй людей, що цілують образ; можеш із їжею споживати; вино ж випий з побожністю, бо воно благословенне. Хліби, роздробивши, роздай або вдома на трапезі перед іншими стравами споживи. Правити ж службу Божу на цих хлібах або на вині не смій, згідно з правилами Номоканону про священнодійство. Пшеницю або посій, або з іншою змели і з подякою споживи. В інші ж дні, коли нема свята і літія не правиться, правиться повсякденна вечірня так: після великої єктенії кафизма чергова; після кафизми мала єктенія. І на Го́споди воззва́х, стихири. Сві́те ти́хий: і прокимен дня; або, Аллилу́я. Потім, Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей: І ектенія́: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу: І на стиховні стихири; і Ни́ні отпуща́єши; Трисвяте. І тропарі в належному за Уставом порядку. І після цього єктенія: Поми́луй нас, Бо́же: Після виголосу священник виголошує: Прему́дрость. Хор: Благослови́. Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Утверди́ Бо́же, святу́ю правосла́вную ві́ру, правосла́вних христия́н, во вік ві́ка. Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Хор: Честні́йшую Херуви́м: Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́. Хор: Слава, і нині: Священник, стоячи біля Царської брами, звертається на захід до народу і вимовляє відпуст, на якому поминає святого, якому присвячений храм і святого, якому звершується служба: [Воскреси́й із ме́ртвих] Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столов, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], святи́х пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець. І хор співає многоліття. У дні посту чи коли співається Аллилу́я промовляється тропар, глас 4: Богоро́дице Ді́во, ра́дуйся: Потім, Го́споди поми́луй, 40 разів. Сла́ва, і ни́ні: Честні́йшую Херуви́м; Іменем Госпо́днім благослови́, о́тче. Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Небе́сний Царю́, ві́ру утверди́: Священик вимовляє молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами: Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін великий] Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін великий] Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко Благослове́н єси́ во ві́ки віко́в, амі́нь. [Поклін великий] Також 12 малих поклонів із молитвою: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго. І знову всю молитву: Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́: І поклін один великий. Потім, Трисвяте. По Отче наш: Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [12 разів]. Потім моли́тву: Всесвята́я Тро́йце, Єдиносу́щная держа́во: Потім: Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но от ни́ні і до ві́ка. [Тричі]. І поклони три. Сла́ва, і ни́ні: Потім псалом 33: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я: І потім: Прему́дрость. Хор: Досто́йно єсть; Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Хор: Честні́йшую Херуви́м: Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́. Хор: Сла́ва, і ни́ні: Го́споди, поми́луй. [Тричі]. Благослови́. Священник виголошує кінцевий відпуст, якщо Великий Піст. Якщо інший піст і співається Аллилу́я, після поклонів, Трисвятого і виколосу: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [12 разів]. Слава, і нині: І знову, Го́споди поми́луй, [Тричі]. Благослови́. І відпуст. |
