|
Трисвяте
|
Трис™0е
|
|
Хор співає: І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. І далі кондак. Диякон хреститься до горнього місця, цілує престіл і, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священника: Диякон: Благослови, владико, час Трисвятого. Священник благословляє його. Диякон, вийшовши на солію, виголошує: Господу помолимось. Хор: Господи, помилуй. Священник виголошує: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас. Диякон підходить до царських врат і, вказуючи орарем на образ Христа, потім на вірних, потім на образ Богородиці, виголошує: І на віки віків. Хор: Амінь. Співають Трисвяте за звичаєм: Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі). Слава… і нині… Святий Безсмертний, помилуй нас. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. Замість Трисвятого на Різдво Христове, на Богоявлення Господнє, у Лазареву суботу, на Пасху Христову, у всі дні Світлого Тижня, у неділю П’ятдесятниці співається: Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя (тричі). Слава… і нині… У Христа зодягнулися. Алилуя. Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя. Замість Трисвятого на Воздвиження Хреста співається: Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо (тричі). Слава… і нині… І святеє воскресіння Твоє славимо. Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо. Хор співає Трисвяте, а священник і диякон тричі проказують Трисвяте, вклоняючись перед святим престолом. Потім священник цілує Єванеліє і престіл, а диякон — престіл, і промовляє до священника: Диякон: Звели, владико. І йдуть до горнього місця. Священник, йдучи, промовляє: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Диякон: Благослови, владико, горній престіл. Священик: Благословен єси на Престолі слави Царства Твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Диякон: Амінь. Священикові належить стояти або сидіти збоку горнього місця, на південь від нього. |
Ѓще нёсть діaкона, ѓбіе по тропарёхъ глаг0летъ їерeй в0згласъ: Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Зри2 Ѓще є4сть діaконъ, є3гдA пэвцы6 пріи1дутъ на послёдній тропaрь, лобызaетъ с™yю трапeзу и3 глаг0летъ діaконъ ко їерeю, прикл0нь вкyпэ главY, и3 nрaрь въ руцЁ держS треми2 пє1рсты: Бlгослови2, владhко, врeмz трис™aгw. Їерeй же, знaменуетъ є3го2. Діaконъ и3сх0дитъ с™hми враты2 и3 скончaвшусz тропарю2 стaвъ бли1зъ с™hхъ дверeй глаг0летъ: ГDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи, поми1луй. Їерeй возглашaетъ: Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw. Діaконъ показyzй њрарeмъ, пeрвэе ќбw ко їкHнэ хrт0вэ глаг0летъ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz. Ли1къ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz. Діaконъ: И# ўслhши ны2. Ли1къ: И# ўслhши ны2. И# нав0дz њрарeмъ, глаг0летъ ко внЁ стоsщымъ велеглaснw: И# во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ же вх0дитъ с™hми враты2. Тaже трис™0е. Џба ли6ка, три1жды: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ. Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. С™hй безсмeртный поми1луй нaсъ. Пeрвый ли1къ вhшшимъ глaсомъ: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ. Пэвaему же трис™0му, глаг0лютъ и3 сaми, їерeй же и3 діaконъ, трис™0е, творsще вкyпэ и3 покл0ны три2 пред8 с™0ю трапeзою. Тaже глаг0летъ діaконъ ко їерeю: Повели2, вLко. И# tх0дzтъ къ г0рнему мёсту: и3 сщ7eнникъ tходS глаг0летъ: Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне. Діaконъ: Бlгослови2, владhко, г0рній пrт0лъ. Їерeй же: Бlгословeнъ є3си2 на пrт0лэ слaвы цrтвіz твоегw2, сэдsй на херувjмэхъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Вёдательно, ћкw сщ7eннику не подобaетъ на г0рнее мёсто восходи1ти, нижE сэдёти на нeмъ: но сэдёти во странЁ г0рнzгw пrт0ла, и3з8 ю4жныz страны2. |