Священник, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки.

Священник: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, зі святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.

Поки священник проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священник і диякон, кожний на своєму місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:

Боже, милостивий будь до мене, грішного (тричі).

Коли священник простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує:

Диякон: Будьмо уважні.

Диякон входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує:

Священник: Святеє святим.

Хор: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Хор співає причасний (кінонік) дня або святого.

Диякон, ставши праворуч священника, промовляє:

Диякон: Розломи, владико, Святий Хліб.

Священник, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:

Священник: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.

Священник молиться:

Воньми́, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, от Свята́го жили́ща Твоєго́ і от престо́ла сла́ви ца́рствія Твоєго́, і прийди́ во є́же освяти́ти нас, І́же горі́ со Отце́м сідя́й і зді нам неви́димо спребива́яй; і сподо́би держа́вною Твоє́ю руко́ю препода́ти нам Пречи́стоє Ті́ло Твоє́ і Честну́ю Кров, і на́ми всім лю́дем.

Під час цієї молитви диякон, стоячи перед святими дверима, хрестоподібно опоясується орарем. Потім священник і диякон, кожен на своєму місці, вклоняються, тричі тихо промовляючи:

Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго, і поми́луй м'я.

Побачивши, що священник простягає руки й торкається Святого Хліба для святого піднесення, диякон виголошує:

Во́ньмем.

Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує:

Свята́я святи́м.

Хор: Єди́н Свят, / Єди́н Госпо́дь, / Ісу́с Христо́с, / во сла́ву Бо́га Отця́, / амі́нь.

Хор співає причасний дня. Диякон же входить до святого вівтаря, і, ставши праворуч священника, виголошує:

Раздроби́, влади́ко, святи́й Хліб.

З увагою та благоговінням священник розломлює Святий Хліб на чотири частини зі словами:

Раздробля́ється і разділя́ється А́гнець Бо́жий, раздробля́ємий і неразділя́ємий, всегда́ ядо́мий і нікогда́же іждива́ємий, но причаща́ющияся освяща́яй.