|
Відпуст
|
Tпустъ
|
|
Священник благословляє народ, виголошуючи: Священник: Благословення Господнє на вас Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Хор: Амінь. Священник (обернувшись до престолу): Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі. Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (тричі). Благослови. Священник (з хрестом у руках): Христос (у неділю — що воскрес із мертвих), Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Іоана, архиєпископа Константинопольського, Золотоустого, і святого (ім’я святого, що його храм), і святого (ім’я святого, що його пам’ять у той день), святих і праведних Богоотців Іоакима і Анни, і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбний. Хор: Амінь. Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України (або: владику і отця нашого (ім'я), Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України), і владику нашого (ім’я), єпископа (назва єпархії), Богом бережену Україну нашу, владу і військо її, парафіян святого храму з цього і всіх православних християн збережи, Господи, на многії літа! Після відпусту священник роздає вірним антидор (просфори від проскомидії) і одночасно дає їм цілувати святий хрест. Коли священник повернеться у вівтар, то закриваються царські двері і завіса, а священник проказує молитви подяки після Святого Причастя. |
Сщ7eнникъ же и3зшeдъ, даeтъ лю1демъ ґнтjдwръ. По скончaніи же pалмA, и3 раздаsніи ґнтjдwра, глаг0летъ: Бlгословeніе гDне на вaсъ, тогw2 бlгодaтію и3 чlвэколю1біемъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Сщ7eнникъ: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. ГDи поми1луй [три1жды]. Бlгослови2. Сщ7eнникъ глаг0летъ tпyстъ: Ѓще недёлz: Воскресhй и3з8 мeртвыхъ: Ѓще же ни2: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, и4же во с™hхъ nц7A нaшегw їwaнна, ґрхіепcкпа кwнстантjнz грaда, златоyстагw: и3 с™aгw [и4м>къ] [є3гHже є4сть хрaмъ и3 є3гHже є4сть дeнь], и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 сп7сeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. Ли1къ же поeтъ многолётіе: Господи1на и3 nтцA нaшегw [и4м>къ], бlжeннэйшаго митрополjта кjевскаго и3 всеS ўкраи1ны [и3ли2: с™ёйшаго ґрхіепjскопа константин0полz, н0вагw ри1ма, и3 вселeнскаго патріaрха*], / и3 господи1на нaшегw высокопреwсщ7eннэйшаго [и4м>къ], митрополjта [и3ли2: ґрхіепcкпа, и3ли2: преwсщ7eннэйшаго є3пcкпа] [є3гHже є4сть џбласть], / бGохрани1мую странY нaшу ўкраи1ну, влaсти и3 в0инство є3S, / настоsтелz, брaтію и3 прих0жанъ с™aгw хрaма сегw2, / и3 вс‰ правослaвныz хrтіaны, // гDи, сохрани2 и5хъ на мн0гаz лBта. Сщ7eнникъ же, вшeдъ во с™hй nлтaрь, глаг0летъ бlгод†рныz мlтвы. Потреби1вшу же діaкону с™†z со всsцэмъ nпасeніемъ, ћкw ничемY t ѕэлw2 др0бнэйшихъ пaсти крупи1цъ, и3ли2 њстaтисz, наліsвъ во с™yю чaшу t вінA и3 воды2, и3 потреби1въ, и3 сопрsтавъ гyбою всю2 мокротY. Тaже слагaетъ с™ы6z сосyды вкyпэ, и3 њбвzзaвъ и4хъ, полагaетъ на nбhчномъ мёстэ, глаг0лz: Нhнэ tпущaеши рабA твоего2, вLко, по глаг0лу твоемY съ ми1ромъ: ћкw ви1дэста џчи мои2 сп7сeніе твоE, є4же є3си2 ўгот0валъ пред8 лицeмъ всёхъ людeй, свётъ во tкровeніе kзhкwвъ, и3 слaву людeй твои1хъ ї}лz. И# пр0чаz, ћкоже и3 сщ7eнникъ. И# њмывaетъ рyки на nбhчномъ мёстэ, и3 поклони1всz вкyпэ со сщ7eнникомъ, творsтъ tпyстъ, и3 бlгодарsще бGа њ всёхъ и3сх0дzтъ. Конeцъ бжcтвенныz літургjи с™aгw їwaнна златоyстагw. |