Священник: З цими блаженними Силами, Владико Чоловіколюбний, і ми виголошуємо і промовляємо: Святий єси і Пресвятий, Ти, і Єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий. Святий єси і Пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так полюбив, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Він, прийшовши і діло нашого спасіння виконавши, в ніч, як зраджено Його, а правдивіше, коли Він Сам Себе віддав за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши, дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав:

Виголос: Прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.

Хор: Амінь.

Коли священник промовляє виголос, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священником на святий дискос. Так само і коли священник виголошує: «Пийте з неї всі», — диякон показує разом із священником на святу чашу.

Священник: Так само і чашу після вечері, промовляючи:

Виголос: Пийте з неї всі — це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.

Хор: Амінь.

Священник: Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя.

Виголос: Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.

Одночасно, коли священник промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.

Хор: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.

Священник: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу і просимо, і молимо, і благаємо: пошли Духа Твого Святого на нас і на предложені Дари ці.

Диякон відкладає рипіду, яку тримав, і підходить до священника. Обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).

І промовляють:

Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.

Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного обнови в нутрі моєму.

Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.

Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.

Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.

Диякон, в клонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє:

Диякон: Благослови, владико, святий хліб.

Священник благословляє святий хліб, промовляючи:

Священник: І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого.

Диякон: Амінь. Благослови, владико, святу чашу.

Священник, благословляючи, промовляє:

Священник: А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого.

Диякон: Амінь.

І знову диякон, показуючи орарем на ті й другі святощі, промовляє:

Диякон: Благослови, владико, обоє.

Священник, благословляючи ті й другі святощі, промовляє:

Священник: Перетворивши Духом Твоїм Святим.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.

Усі священнослужителі вшановують істинне Тіло і Кров Христові земним поклоном.

Диякон, схиливши голову перед священником, промовляє:

Диякон: Пом’яни, владико святий, мене грішного.

Священник: Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Диякон, промовивши «Амінь», переходить на місце, де стояв перше. Священник молиться.

Священник: Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність із Святим Твоїм Духом, на осягнення Царства Небесного, на уповання на Тебе, не на суд або осуд.

Ще приносимо Тобі цю словесну службу за спочилих у вірі праотців, отців, патріархів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, сповідників, посників і за всяку душу праведну, у вірі спочилу.

І, взявши кадило, священник виголошує:

Священник: Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію.

І кадить перед святим престолом тричі по три. Потім диякон кадить навкруги святий престол і поминає живих і померлих.

Хор: Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богоро­дицю, Тебе величаємо.

Священник знову молиться.

Священник: За святого Іоана, пророка, Предтечу й Хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, святого (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і за всіх святих Твоїх, молитвами їх зглянься на нас, Боже. І пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне (поминає померлих), і упокой їх там, де сяє світло лиця Твого.

Ще молимось Тобі: пом’яни, Господи, всіх єпископів православних, що правдиво навчають слову Твоєї істини, все пресвітерство, у Христі дияконство і весь священний чин.

Ще приносимо Тобі словесну цю службу за всесвіт, за Святу Соборну і Апостольську Церкву, і за тих, що в чистоті і побожному житті перебувають, за Богом бережену Україну, за наш уряд і військо. Дай їм, Господи, спокійне правління, щоб і ми за їх спокоєм тихе й мирне життя провадили у всякому благочесті та чистоті.

Виголос: Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України (або: Владику і отця нашого (ім'я), Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України), і Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври священноархімандрита; і владику нашого (ім’я) преосвященнійшого єпископа (титул), і даруй їх святим Твоїм Церквам, щоб були вони у мирі бережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слову Твоєї істини.

Хор: І всіх, і все.

Священник молиться.

Пом’яни, Господи, місто це (село або монастир), в якому живемо, і всяке село, місто і країну, і тих, що по вірі живуть у них. Пом’яни, Господи, тих, що на морі, в дорозі, в повітрі, в недузі, в тяжкій праці, в полоні, і спаси їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари приносять і добро діють у святих Твоїх Церквах та пам’ятають за вбогих, і на всіх нас пошли милість Твою.

Тут поминають живих. Потім священник виголошує:

І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священник повертається до царських дверей і, благословляючи людей, виголошує:

Нехай же будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.

Хор: І з твоїм духом.

Диякон, вклонившись, обходить святий престіл, північними дверима виходить на солею і виголошує єктенію.

Священник молиться:

С си́ми і ми блаже́нними си́лами, Влади́ко Человіколю́бче, вопіє́м і глаго́лем: Свят єси́ і Пресвя́т, Ти і Єдиноро́дний Твой Син, і Дух Твой Святи́й. Свят єси́ і Пресвя́т, і великолі́пна сла́ва Твоя́, І́же мир Твой та́ко возлюби́л єси́, я́коже Си́на Твоєго́ Єдиноро́днаго да́ти, да всяк ві́руяй в Него́ не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний, І́же прише́д, і все є́же о нас смотре́ніє іспо́лнив, в нощ в ню́же предая́шеся, па́че же Сам Себе́ предая́ше, за мирськи́й живо́т, приє́м Хліб во святи́я Своя́ і пречи́стия і непоро́чния ру́ки, благодари́в і благослови́в, освяти́в, преломи́в, даде́ святи́м Свої́м ученико́м і Апо́столом, рек:

Виголос:

Приймі́те, яді́те, сіє́ єсть Ті́ло Моє́, є́же за ви ломи́моє во оставле́ніє гріхо́в.

Хор: Амі́нь.

Під час цих слів диякон указує священникові на святий дискос, тримаючи орар трьома пальцями правої руки. Так само, коли священник промовляє: Пи́йте от нея́ всі... диякон також указує на святу чашу.

Священник про себе:

Подо́бні і ча́шу по ве́чері, глаго́ля:

Виголос:

Пи́йте от нея́ всі, сія́ єсть Кров Моя́ Но́ваго Заві́та, я́же за ви і за мно́гі ізлива́ємая во оставле́ніє гріхо́в.

Хор: Амі́нь.

Священник молиться:

Помина́юще у́бо спаси́тельную сію́ за́повідь і вся, я́же о нас би́вшая: Крест, гроб, тридне́вноє воскресе́ніє, на Небеса́ восхожде́ніє, одесну́ю сіді́ніє, второ́є і сла́вноє па́ки прише́ствіє.

Виголос:

Твоя́ от Твої́х, Тебі́ принося́ще, о всіх і за вся.

Під час цих слів диякон схрещує руки, поклавши праву поверх лівої, підносить святий дискос і святу чашу та зворушено вклоняється.

Хор: Тебе́ поє́м, Тебе́ благослови́м, Тебі́ благодари́м, Го́споди, і мо́лим Ті ся, Бо́же наш.

Священник молиться:

Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ і безкро́вную слу́жбу, і про́сим, і мо́лим, і ми́лі ся ді́єм, низпосли́ Ду́ха Твоєго́ Свята́го на ни і на предлежа́щия Да́ри сія́.

[Диякон відкладає рипіду, яку тримав, і підходить до священника. Обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:

Священник: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха в тре́тій час апо́столом Твої́м низпосла́вий, Того́, Благи́й, не отими́ от нас, но обнови́ нас, моля́щих Ті ся.

Диякон стих: Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.

Знову: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха...

Стих: Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.

І знову: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха...]

Диякон, вклонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє:

Благослови́, влади́ко, святи́й хліб.

Священник благословляє святий хліб, промовляючи:

І сотвори́ у́бо хліб сей Честно́є Ті́ло Христа́ Твоєго́.

Диякон: Амі́нь.

І знову диякон: Благослови́, влади́ко, святу́ю ча́шу.

І священник благословляючи промовляє:

А є́же в ча́ші сей, Честну́ю Кров Христа́ Твоєго́.

Диякон: Амі́нь.

Диякон знову вказує орарем на обидві Святині зі словами:

Благослови́, влади́ко, обоя́.

Благословляючи обидві Святині, священник каже:

Преложи́в Ду́хом Твої́м Святи́м.

Диякон: Амі́нь, амі́нь, амі́нь.

Схиливши перед священником голову, диякон звертається до нього:

Пом'яни́ м'я, святи́й влади́ко, грі́шнаго.

Священник промовляє:

Да пом'яне́ть тя Госпо́дь Бог во Ца́рствії Своє́м всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Диякон відповідає: Амі́нь, і повертається на місце, де стояв раніше.

Священник же молиться:

Я́коже би́ти причаща́ющимся во трезві́ніє душі́, во оставле́ніє гріхо́в, в приобще́ніє Свята́го Твоєго́ Ду́ха, во ісполне́ніє Ца́рствія Небе́снаго, в дерзнове́ніє є́же к Тебі́, не в суд іли́ во осужде́ніє.

Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ слу́жбу, о і́же в ві́рі почи́вших, пра́отціх, отці́х, патріа́рсіх, проро́ціх, апо́століх, пропові́дниціх, євангели́стіх, му́чениціх, іспові́дниціх, возде́ржниціх і о вся́ком ду́сі пра́веднім в ві́рі сконча́вшемся.

І, взявши кадило, священник виголошує:

Ізря́дно о Пресвяті́й, Пречи́стій, Преблагослове́нній, Сла́вній Влади́чиці на́шей Богоро́диці і Присноді́ві Марі́ї.

І кадить перед святим престолом тричі. Далі диякон обкаджує престол навколо й поминає усопших і живих, кого бажає.

Хор: Досто́йно єсть я́ко воі́стину / блажи́ти Тя, Богоро́дицю, / Присноблаже́нную і Пренепоро́чную / і Ма́тер Бо́га на́шего. / Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Або задостойник.

Диякон поминає диптих, тобто пом'янник усопших.

Священник же молиться:

О святі́м Іоа́нні проро́ці, Предте́чі і Крести́телі, о святи́х сла́вних і всехва́льних апо́століх, о святі́м [ім'я], єго́же і па́м'ять соверша́єм, і о всіх святи́х Твої́х, ї́хже моли́твами посіти́ нас, Бо́же.

І пом'яни́ всіх усо́пших о наде́жді воскресе́нія жи́зні ві́чния. І поминає усопших поіменно.

І упоко́й їх, іді́же присіща́єть світ лиця́ Твоєго́.

Єще́ мо́лим Тя, пом'яни́, Го́споди, вся́коє єпи́скопство правосла́вних, пра́во пра́в'ящих сло́во Твоєя́ і́стини, вся́коє пресві́терство, во Христі́ дия́конство і вся́кий свяще́нничеський чин.

Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ слу́жбу о вселе́нній, о Святі́й Собо́рній і Апо́стольстій Це́ркві, о і́же в чистоті́ і честні́м жи́тельстві пребива́ющих; о богохрани́мій страні́ на́шей [Украї́ні], власте́х і во́їнстві єя́. Даждь їм, Го́споди, ми́рноє правле́ніє, да і ми в тишині́ їх ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.

І після співання стиха, священник виголошує:

В пе́рвих пом'яни́, Го́споди, господи́на і отця́ на́шего [ім'я], Блаже́ннійшаго Митрополи́та Ки́євськаго і всея́ Украї́ни [або: Святі́йшаго Архієпи́скопа Константино́поля, Но́ваго Ри́ма, і Вселе́нськаго Патріа́рха^*], і господи́на на́шего високопреосвяще́ннійшаго [ім'я], митрополи́та [або: архієпи́скопа, або: преосвяще́ннійшаго єпи́скопа] [назва кафедри], ї́хже да́руй святи́м Твої́м Це́рквам, в ми́рі ці́лих, честни́х, здра́вих, долгоде́нствующих, пра́во пра́в'ящих сло́во Твоєя́ і́стини.

Хор: І всіх, і вся.

Священник же молиться:

Пом'яни́, Го́споди, град сей, в не́мже живе́м [або: весь сію́, в не́йже живе́м, або: оби́тель сію́, в не́йже живе́м], і вся́кий град і страну́, і ві́рою живу́щих в них.

Пом'яни́, Го́споди, пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних, і спасе́ніє їх.

Пом'яни́, Го́споди, плодонося́щих, і добротворя́щих во святи́х Твої́х Це́рквах, і помина́ющих убо́гія, і на вся ни ми́лості Твоя́ низпосли́.

Тут поминають живих.

Потім священник виголошує:

І даждь нам єди́німи усти́ і єди́нім се́рдцем сла́вити і воспіва́ти пречестно́є і великолі́поє і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник повертається до Царських врат і, благословляючи людей, виголошує:

І да бу́дуть ми́лості вели́каго Бо́га і Спа́са на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми.

Хор: І со ду́хом твої́м.