|
Вечірня
|
Послёдованіе вечeрни.
|
|
Увійшовши у святий храм, СВЯЩЕНИК накладає на себе єпитрахиль, стає перед Царськими вратами і виголошує: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
ЧИТЕЦЬ: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імени Твого ради. Господи, помилуй (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Читець: Амінь. Господи помилуй (12 разів). Слава… і нині… Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого. СВЯЩЕНИК: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. ЧИТЕЦЬ: Амінь. Господи, помилуй (12 разів). «Слава: І нині». Прийдіть, поклонімось (тричі). І правиться Дев’ятий час. Після нього відпусту не буває, але священик облачається у фелонь і перед Царськими вратами виголошує початок вечірні. СВЯЩЕНИК: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. ЧИТЕЦЬ: Амінь. Прийдіть, поклонімось: І псалом 103: Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій: А СВЯЩЕНИК, стоячи перед Царськими вратами з непокритою головою, читає тихо МОЛИТВИ світильничні. |
Пришeдъ їерeй во хрaмъ с™hй, и3 наложи1въ на себE є3пітрахи1ль, стоS пред8 цrкими враты2, глаг0летъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. И# ўчинeнный чтeцъ глаг0летъ: Ґми1нь. Слaва тебЁ, б9е нaшъ, слaва тебЁ. ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Возглaсъ:Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Чтeцъ: Ґми1нь. ГDи поми1луй, в7i. Слaва, и3 нhнэ: Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды. И# pалмы2 f7-гw часA. По нeмъ же tпyста не бывaетъ, но глаг0летъ їерeй начaло: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: И# чтeцъ: Ґми1нь. Пріиди1те, поклони1мсz: И# pал0мъ Rг: Бlгослови2 душE моS гDа, гDи б9е м0й: [На бдёніи всен0щномъ діaконъ: Востaните! Ли1къ: ГDи бlгослови2. Предстоsтель возглашaетъ си1це: Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй, и3 животворsщей, и3 нераздёльнэй трbцэ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. И# начинaетъ предстоsтель, спою1щей и3 пр0чей брaтіи: Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды. Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ є3мY. Ли1къ: Бlгослови2 душE моS гDа: Бlгословeнъ є3си2 гDи:] Їерeй же, пред8 с™hми двeрьми стaвъ tкровeнною глав0ю, глаг0летъ мlтвы свэти6льничныz. |
|
Молитви світильничні
|
Мlтвы свэти6льничныz
|
|
Молитва перша:
|
Мlтва пeрваz:
|
|
Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву нашу і уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на благо; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імени Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти Сильний у милості і Благий в кріпості, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ГDи щeдрый и3 ми1лостивый, долготерпэли1ве и3 многоми1лостиве, внуши2 моли1тву нaшу, и3 вонми2 глaсу молeніz нaшегw: сотвори2 съ нaми знaменіе во блaго, настaви нaсъ на пyть тв0й, є4же ходи1ти во и4стинэ твоeй, возвесели2 сердцA н†ша, во є4же боsтисz и4мене твоегw2 с™aгw. занE вeлій є3си2 ты2, и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ, и3 нёсть под0бенъ тебЁ въ б0зэхъ гDи: си1ленъ въ ми1лости, и3 бlгъ въ крёпости, во є4же помогaти, и3 ўтэшaти, и3 спасaти вс‰ ўповaющыz во и4мz с™0е твоE. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва друга:
|
Мlтва вторaz:
|
|
Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю і Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами Святої Богородиці і всіх святих. Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши нaсъ, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши нaсъ: но сотвори2 съ нaми по ми1лости твоeй, врачY и3 и3сцэли1телю дyшъ нaшихъ. Настaви нaсъ ко пристaнищу хотёніz твоегw2, просвэти2 џчи сердeцъ нaшихъ въ познaніе твоеS и4стины, и3 дaруй нaмъ пр0чее настоsщагw днE ми1рное и3 безгрёшное, и3 всE врeмz животA нaшегw моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ. Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва третя:
|
Мlтва трeтіz:
|
|
Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити у всьому волю Твою. Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ГDи б9е нaшъ, помzни2 нaсъ грёшныхъ и3 непотрeбныхъ р†бъ твои1хъ, внегдA призывaти нaмъ с™0е и4мz твоE, и3 не посрами2 нaсъ t чazніz ми1лости твоеS: но дaруй нaмъ, гDи, вс‰ ±же ко спасeнію прошє1ніz, и3 спод0би нaсъ люби1ти, и3 боsтисz тебE t всегw2 сeрдца нaшегw, и3 твори1ти во всёхъ в0лю твою2. Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва четверта:
|
Мlтва четвeртаz:
|
|
Ти, в невмовкних піснях і безупинних славословленнях святими Силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє; і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами Святої Богородиці і всіх святих Твоїх. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Нем0лчными пёсньми и3 непрестaнными славословлeньми t с™hхъ си1лъ воспэвaемый, и3сп0лни ўстA н†ша хвалeніz твоегw2, є4же подaти вели1чествіе и4мени твоемY с™0му: и3 дaждь нaмъ ўчaстіе и3 наслёдіе со всёми боsщимисz тебE и4стиною, и3 хранsщими зaпwвэди тво‰, моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва п'ята:
|
Мlтва пsтаz:
|
|
Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас благість Твою, і дай нам благодаттю Твоєю і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус. Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ГDи, гDи, пречи1стою твоeю длaнію содержaй всsчєскаz, долготерпsй на всёхъ нaсъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ нaшихъ, помzни2 щедрHты тво‰, и3 ми1лость твою2: посэти1 ны твоeю бlгостію и3 дaждь нaмъ и3збэжaти и3 пр0чее настоsщагw днE, твоeю бlгодaтію, t разли1чныхъ к0зней лукaвагw, и3 ненавётну жи1знь нaшу соблюди2 бlгодaтію всес™aгw твоегw2 д¦а. Ми1лостію и3 чlвэколю1біемъ є3динор0днагw твоегw2 сн7а, съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, со всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва шоста:
|
Мlтва шестaz:
|
|
Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, — дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Благого й Чоловіколюбного Бога нашого. Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Б9е вели1кій и3 ди1вный, неисповэди1мою бlгостію и3 богaтымъ пр0мысломъ ўправлszй всsчєскаz, и3 мірск†z нaмъ благ†z даровaвый, и3 поручи1вый нaмъ њбэщaнное цrтво, њбэщaнными бlги1ми путесотвори1вый нaмъ и3 днE прешeдшую чaсть t всsкагw ўклони1тисz ѕлA: дaруй нaмъ и3 пр0чее непор0чнw соверши1ти, пред8 с™0ю слaвою твоeю, пёти тS є3ди1наго бlгaго и3 чlвэколюби1ваго бGа нaшего. Ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Молитва сьома:
|
Мlтва седмaz:
|
|
Боже Великий і Вишній, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, — Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі — ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослів’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбний Господи, вчини молитву нашу наче кадило перед Тобою і як пахощі прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських мрій. Так, Владико всього, всіх благ Подателю, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись повчаннями Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами Святої Богородиці. Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Після ж 103 псалма диякон (якщо є) або священник виходить північними дверима і на середині амвона виголошує єктенію велику. Священнослужителі для виголошення єктенії завжди виходять із вівтаря північними дверима і входять в вівтар по виголошенні південними. |
Б9е вели1кій и3 вhшній, є3ди1нъ и3мёzй безсмeртіе, во свётэ живhй непристyпнэмъ, всю2 твaрь премyдростію создaвый, раздэли1вый междY свётомъ и3 междY тм0ю, и3 с0лнце положи1вый во џбласть днE, лунy же и3 ѕвёзды во џбласть н0щи, спод0бивый нaсъ грёшныхъ и3 въ настоsщій чaсъ предвари1ти лицE твоE и3сповёданіемъ, и3 вечeрнее тебЁ славосл0віе принести2: сaмъ чlвэколю1бче, и3спрaви моли1тву нaшу ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, и3 пріими2 ю5 въ воню2 благоухaніz, подaждь же нaмъ настоsщій вeчеръ, и3 приходsщую н0щь ми1рну: њблецh ны во nрyжіе свёта, и3збaви ны2 t стрaха нощнaгw и3 всsкіz вeщи, во тмЁ преходsщіz, и3 дaждь с0нъ, є3г0же во ўпокоeніе нeмощи нaшей даровaлъ є3си2, всsкагw мечтaніz діaволz tчуждeнный. Е$й вLко, бlги1хъ подaтелю, да и3 на л0жахъ нaшихъ ўмилsющесz, поминaемъ въ нощи2 и4мz твоE, и3 поучeніемъ твои1хъ зaповэдей просвэщaеми, въ рaдости душeвнэй востaнемъ къ славосл0вію твоеS бlгости, молє1ніz и3 моли6твы твоемY благоутр0бію приносsще, њ свои1хъ согрэшeніихъ и3 всёхъ людeй твои1хъ, ±же моли1твами с™hz бцdы, ми1лостію посэти2. Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. И#сп0лншусz же предначинaтельному pалмY, глаг0летъ сщ7eнникъ и3ли2 діaконъ, ѓще є4сть, и3зшeдъ сёверною стран0ю и3 стaвъ на nбhчномъ мёстэ ґмвHна, є3ктенію2 сію2: |
|
Велика єктенія
|
Е#ктеніS сугyбаz
|
|
В мирі Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України, і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За Богом бережену Україну нашу, владу і військо її Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За місто наше (село наше або святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. СПІВЦІ: Господи, помилуй. Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо. СПІВЦІ: Тобі, Господи. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь. Потім кафизма чергова і, вийшовши північними дверима, диякон виголошує малу єктенію. Ще і ще в мирі Господу помолимось. СПІВЦІ: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. СПІВЦІ: Господи, помилуй. Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо. СПІВЦІ: Тобі, Господи. Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. СПІВЦІ: Амінь. І співаємо «Господи, взиваю до Тебе» на глас стихири. «Слава і нині». Богородичний. Під час співу стихир диякон кадить вівтар, іконостас і людей, а коли починають співати богородичний, диякон відкриває Царські врата, отримує благословення в ієрея і з кадилом йде поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши св. престіл, йде слідом за дияконом і тихо читає молитву входу. |
Ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ [вели1комъ] господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсщ7eннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепjскопэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], честнёмъ пресвЂтерствэ, во хrтЁ діaконствэ, њ всeмъ при1чтэ и3 лю1дехъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ богохрани1мэй странЁ нaшей [ўкраи1нэ], властёхъ и3 в0инствэ є3S, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ грaдэ сeмъ, [и3ли2: њ вeси сeй, и3ли2: с™ёй nби1тели сeй], всsкомъ грaдэ, странЁ, и3 вёрою живyщихъ въ ни1хъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ бlгорастворeніи воздyхwвъ, њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ, и3 врeменэхъ ми1рныхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ плaвающихъ, путешeствующихъ, недyгующихъ, стрaждущихъ, плэнeнныхъ, и3 њ спасeніи и4хъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ и3збaвитисz нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглашeніе: Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть, и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже каfjсму, Бlжeнъ мyжъ: И# по каfjсмэ и3зшeдъ діaконъ сёверною двeрію, глаг0летъ мaлую є3ктенію2: Пaки и3 пaки ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Тaже, ГDи воззвaхъ: поeтсz на глaсъ стіхи1ръ. Тaже стіхи6ры. Слaва, и3 нhнэ: |
|
Молитва входу
|
Мlтва вх0да:
|
|
Ввечері і вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо й молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи; направ молитву нашу наче кадило перед Тобою, і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш. |
Вeчеръ, и3 заyтра, и3 полyдне, хвaлимъ, бlгослови1мъ, бlгодари1мъ и3 м0лимсz тебЁ, вLко всёхъ: и3спрaви моли1тву нaшу ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, и3 не ўклони2 сердeцъ нaшихъ въ словесA и3ли2 въ помышлє1ніz лукaвства: но и3збaви нaсъ t всёхъ ловsщихъ дyшы нaшz, ћкw къ тебЁ, гDи, гDи, џчи нaши, и3 на тS ўповaхомъ, не посрами2 нaсъ б9е нaшъ. |
|
Виголос:
|
Возглашeніе:
|
|
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Священник благословляє вхід
|
Тaже бlгословлsетъ вх0дъ.
|
|
ДИЯКОН стає в Царських вратах праворуч, тримає кадило лівою рукою, а правою з орарем показує священикові в напрямку св. престолу і півголосом каже: Благослови, владико, святий вхід. СВЯЩЕННИК стиха благословляє вхід: Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. ДИЯКОН: Амінь. Підносячи кадило правою рукою вгору, виголошує ДИЯКОН: Премудрість. Станьмо побожно. Диякон входить у вівтар і кадить тільки св. престіл. За ним у вівтар входить священик, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують престіл, йдуть на Горне місце і стають там лицем до людей, диякон ліворуч від священика. СПІВЦІ в цей час співають «Світе тихий». СПІВЦІ: Світе тихий святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе! Прийшовши на захід сонця, бачивши світло вечірнє, оспівуєм Отця, Сина і Святого Духа — Бога. Достойний єси в усі часи оспіваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тому світ Тебе славить. Після входу, стоячи на Горнім місці, ДИЯКОН: Будьмо уважні. СВЯЩЕНИК: Мир усім. ДИЯКОН: Премудрість. І виголошує прокимен дня зі стихами, а СПІВЦІ повторюють тільки прокимен. |
Мlтвэ же скончaвшейсz, діaконъ глаг0летъ ко сщ7eннику, показyzй къ вост0ку десни1цею, держS вкyпэ и3 nрaрь треми2 пє1рсты: Бlгослови2, владhко, с™hй вх0дъ. И# сщ7eнникъ, бlгословлsz, глаг0летъ: Бlгословeнъ вх0дъ с™hхъ твои1хъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Діaконъ возглашaетъ: Премyдрость, пр0сти. Ли1къ же: Свёте ти1хій с™hz слaвы, / безсмeртнагw, nц7A нбcнагw, / с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE, / пришeдше на зaпадъ с0лнца, / ви1дэвше свётъ вечeрній, / поeмъ nц7A, сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа. / Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA / пётъ бhти глaсы препод0бными, / сн7е б9ій, жив0тъ даsй: / тёмже мjръ тS слaвитъ. По вх0дэ же, положи1въ nбhчный покл0нъ ўчинeнный монaхъ, и3ли2 чтeцъ, поeтъ прокjменъ днE. |
|
Прокимини на вечірні
|
Прокjмны
|
|
В неділю ввечері, глас 8:
|
Въ недёлю вeчера, глaсъ }:
|
|
Прославляйте нині Господа, всі раби Господні. Стих: Що стоїте в домі Господньому, у дворах дому Бога нашого. |
СE нhнэ бlгослови1те гDа / вси2 раби2 гDни. Стjхъ: Стоsщіи во хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw. |
|
В понеділок ввечері, глас 4:
|
Въ понедёльникъ вeчера, глaсъ д7:
|
|
Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього. Стих: Коли взиваю я, почує мене Бог правди моєї. |
ГDь ўслhшитъ мS, / внегдA воззвaти ми2 къ немY. Стjхъ: ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS. |
|
У вівторок ввечері, глас 1:
|
Во вт0рникъ вeчера, глaсъ №:
|
|
Милість Твоя, Господи, нехай провадить мене по всі дні життя мого. Стих: Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме. На місці плодючім, там Він оселив мене. |
Ми1лость твоS, гDи, / поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2. Стjхъ: ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ, на мёстэ ѕлaчнэ тaмw всели1 мz. |
|
В середу ввечері, глас 5:
|
Въ срeду вeчера, глaсъ є7:
|
|
Боже, в ім’я Твоє спаси мене і в силі Твоїй суди мене. Стих: Вислухай, Боже, голос моління мого, коли буду молитись до Тебе. |
Б9е, во и4мz твоE спаси1 мz, / и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми. Стjхъ: Б9е, ўслhши моли1тву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ. |
|
В четвер ввечері, глас 6:
|
Въ четверт0къ вeчера, глaсъ ѕ7:
|
|
Поміч моя від Господа, що створив небо й землю. Стих: Я підніс очі мої в гори, звідки прийде поміч моя. |
П0мощь моS t гDа / сотв0ршагw нб7о и3 зeмлю. Стjхъ: Возвед0хъ џчи мои2 въ г0ры, tню1дуже пріи1детъ п0мощь моS. |
|
В п'ятницю ввечері, глас 7:
|
Въ пzт0къ вeчера, глaсъ з7:
|
|
Боже, Ти Захисник мій, і милість Твоя попередить мене. Стих: Врятуй мене від ворогів моїх, Боже, і від напасників моїх визволь мене. |
Б9е, застyпникъ м0й є3си2 ты2, / и3 ми1лость твоS предвари1тъ мS. Стjхъ: И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS. |
|
В суботу ввечері, глас 6:
|
Въ суббHту вeчера, глaсъ ѕ7:
|
|
Господь воцарився, у красу зодягнувся. Стих: Зодягнувся Господь у силу і опоясався. Стих: Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. Стих: Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні. |
ГDь воцRи1сz, / въ лёпоту њблечeсz. Стjхъ: Њблечeсz гDь въ си1лу, и3 препоsсасz. Стjхъ: И$бо ўтверди2 вселeнную, ±же не подви1житсz. Стjхъ: Д0му твоемY подобaетъ с™hнz гDи, въ долготY днjй. Подобaетъ вёдати, ћкw ѓще прилучи1тсz м7-ца, и3ли2 Ґллилyіа, вмёстw прокjменwвъ седми1цы, поeмъ сі‰. |
