Рождеcтво́ Твоє́, Христе́ Бо́же наш, / возсія́ ми́рові світ ра́зума, / в нем бо звізда́м служа́щії / звіздо́ю уча́хуся / Тебі́ кла́нятися, Солнцю пра́вди, / і Тебе́ ві́діти с висоти́ восто́ка; // Го́споди, сла́ва Тебі́.

Різдво Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуміння,  бо в ньому ті, що звіздам кланялися, від звізди навчилися Тобі — Сонцю Правди покланятися і визнавати, що Ти Схід з Неба. Господи, слава Тобі.

Ді́ва днесь Пресу́щественнаго ражда́єть, / і земля́ верте́п Непристу́пному прино́сить. / А́нгели с па́стирми славосло́в'ять, / волсви́ же со звіздо́ю путеше́ствують; / нас бо ра́ди роди́ся // Отроча́ мла́до, Преві́чний Бог.

Діва сьогодні Предвічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастухами прославляють, а волхви із звіздою подорожують, бо ради нас народилось Дитятко мале — Надвічний Бог.