Кyрскаz-Кореннaz їкHна Б9іz М™ре
Септeмбрій, въ }-й дeнь.
Курська-Корінна ікона Божої Матері «Знамення» є однією із найдавніших і найшанованіших ікон на Русі.
За церковним переданням, ікона була знайдена 8 вересня 1295 року поблизу спустошеного після монгольської навали Курська. Мисливець, який проходив лісом, побачив біля коріння дерева невелику ікону, що лежала образом до землі. Піднявши її, він упізнав у ній образ Божої Матері типу «Знамення».
Передання розповідає, що тієї ж миті на місці, де лежала ікона, забило джерело чистої води. Вважаючи це знаменням Божим, мисливець спорудив неподалік невелику дерев’яну каплицю й помістив у ній знайдений образ.
Звістка про святиню швидко поширилася околицями. До місця явлення почали приходити мешканці сусіднього Рильська та інших поселень. Згодом ікону перенесли до Рильська й поставили в храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Однак, як оповідає церковне передання, образ невдовзі зник із храму й знову був знайдений там, де його вперше побачив мисливець. Так повторювалося кілька разів, і це було сприйнято як указання на особливе значення місця явлення ікони.
Згодом тут виникла Корінна пустинь, назва якої походить від переказу про знайдення образа біля коріння дерева.
Із XVII століття особливе місце в шануванні Курської-Корінної ікони посів урочистий хресний хід. Його традицію пов’язують із 1618 роком та поверненням святині з Москви до Курська. У наступні століття в п’ятницю дев’ятої седмиці після Пасхи ікону переносили із курського Знаменського собору до Корінної пустині. Там вона перебувала до вересня, після чого її урочисто повертали до Курська.
Бурхливі події початку XX століття змінили долю святині. Восени 1919 року, під час Громадянської війни, ікону вивезли з Курська разом із відступом антибільшовицьких сил. У 1920 році вона опинилася в Сербії, ненадовго була повернута до Криму, а після остаточної евакуації військ генерала Петра Врангеля знову залишила колишню Російську імперію. У наступні десятиліття святиня перебувала в Сербії, Німеччині та інших країнах разом із російською церковною еміграцією.
1951 року ікону перевезли до Сполучених Штатів. Спочатку вона перебувала в Новій Корінній пустині поблизу Нью-Йорка, заснованій емігрантами на згадку про давню Корінну пустинь. Згодом її постійним місцем перебування став Синодальний собор ікони Божої Матері «Знамення» при резиденції Руської Православної Церкви Закордоном у Нью-Йорку.
За церковним переданням, ікона була знайдена 8 вересня 1295 року поблизу спустошеного після монгольської навали Курська. Мисливець, який проходив лісом, побачив біля коріння дерева невелику ікону, що лежала образом до землі. Піднявши її, він упізнав у ній образ Божої Матері типу «Знамення».
Передання розповідає, що тієї ж миті на місці, де лежала ікона, забило джерело чистої води. Вважаючи це знаменням Божим, мисливець спорудив неподалік невелику дерев’яну каплицю й помістив у ній знайдений образ.
Звістка про святиню швидко поширилася околицями. До місця явлення почали приходити мешканці сусіднього Рильська та інших поселень. Згодом ікону перенесли до Рильська й поставили в храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Однак, як оповідає церковне передання, образ невдовзі зник із храму й знову був знайдений там, де його вперше побачив мисливець. Так повторювалося кілька разів, і це було сприйнято як указання на особливе значення місця явлення ікони.
Згодом тут виникла Корінна пустинь, назва якої походить від переказу про знайдення образа біля коріння дерева.
Із XVII століття особливе місце в шануванні Курської-Корінної ікони посів урочистий хресний хід. Його традицію пов’язують із 1618 роком та поверненням святині з Москви до Курська. У наступні століття в п’ятницю дев’ятої седмиці після Пасхи ікону переносили із курського Знаменського собору до Корінної пустині. Там вона перебувала до вересня, після чого її урочисто повертали до Курська.
Бурхливі події початку XX століття змінили долю святині. Восени 1919 року, під час Громадянської війни, ікону вивезли з Курська разом із відступом антибільшовицьких сил. У 1920 році вона опинилася в Сербії, ненадовго була повернута до Криму, а після остаточної евакуації військ генерала Петра Врангеля знову залишила колишню Російську імперію. У наступні десятиліття святиня перебувала в Сербії, Німеччині та інших країнах разом із російською церковною еміграцією.
1951 року ікону перевезли до Сполучених Штатів. Спочатку вона перебувала в Новій Корінній пустині поблизу Нью-Йорка, заснованій емігрантами на згадку про давню Корінну пустинь. Згодом її постійним місцем перебування став Синодальний собор ікони Божої Матері «Знамення» при резиденції Руської Православної Церкви Закордоном у Нью-Йорку.
Тропaрь, глaсъ д7:
Ћкw неwбори1мую стёну и3 и3ст0чникъ чудeсъ, / стzжaвше тS раби2 твои2, / бцdе пречcтаz, / сопроти1вныхъ њполчє1ніz низлагaемъ, / тёмже м0лимъ тS: / ми1ръ nтeчеству нaшему дaруй // и3 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.
Кондaкъ, глaсъ д7:
Пріиди1те, вёрніи, свётлw да прaзднуемъ всечcтнaгw џбраза бGом™ре чyдное kвлeніе и3, t тогw2 бlгодaть почерпaюще, первоoбрaзнэй ўми1льнw возопіи1мъ: рaдуйсz, мRjе бцdе, м™и б9іz, бlгословeннаz.
