|
Прпdбный ґнтHній вели1кій
|
Преподобний Антоній Великий
|
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ревни1телz и3лію2 нрaвы подражaz, / кrти1телю прaвыми стезsми послёдуz, / џтче ґнтHніе, / пустhни бhлъ є3си2 жи1тель, / и3 вселeнную ўтверди1лъ є3си2 мlтвами твои1ми: / тёмже моли2 хrтA бGа, // сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Ревнителя Іллю наслідуючи звичаями, / за Хрестителем ідучи правими стежками, отче Антоніє, / Ти був жителем пустелі / і вселенну утвердив Ти молитвами твоїми. / Тому моли Христа Бога, // щоб спаслися душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
|
Кондак, глас 2
|
|
Житє1йскіz молвы6 tри1нувъ, / безм0лвно житіE скончaлъ є3си2, / кrти1телz подражazй всsкимъ џбразомъ прпdбнэйшій: / съ ни1мъ ќбw тS почитaемъ, // nтцє1въ начaльниче ґнтHніе. |
Житейську метушню відкинувши, / тихо життя скінчив єси, / Хрестителя наслідуючи всяким чином, преподобний, / отож із ним тебе почитаємо, // начальнику отців Антоніє. |
