Преблагословенная Владичице, Приснодіво Богородице, Бога Слова більше за всяке слово на спасіння наше породила, і благодать Його більше за всіх сповна прийняла, море з’явила Божественних дарів і чудес, Ти є вічнотекуча річко, що виливає благість всім, які з вірою до Тебе звертаються! До чудотворної Твоєї ікони припадаючи, молимось Тобі, всещедрій Матері чоловіколюбного Владики, вилий на нас велику милість Твою і прохання наші, що приносимо Тобі, Скоропослушниці, швидко до виконання всі приведи, щоб на користь та втіху і на спасіння кожному були. Відвідай, Преблагая, рабів Твоїх благодаттю Твоєю, подай немічним зцілення і здоров’я, тих хто хвилюється – тишу, ув’язненим – волю, і всіх, що від різноманітних хвороб страждають – заспокій. Визволи, Всемилостива Владичице, всяке місто і країну від голоду, пошесті згубної, землетрусу, потопу, вогню, меча та іншої кари тимчасової й вічної, материнською Твоєю сміливістю відвертаючи гнів Божий. Також від душевного розслаблення, пристрастей і гріхопадіння визволи рабів Твоїх, щоб без першкод у всякому благочесті проживши у цьому житті земному, в майбутньому вічних благ сподобились благодаттю і чоловіколюбством Сина Твого і Бога, йому ж подобає всяка слава, честь і поклоніння з Безначальним Його Отцем і Пресвятим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь!

Преблагослове́нная Влади́чице, Присноді́во Богоро́дице, Бо́га Сло́ва па́че вся́каго сло́ва на спасе́ніє на́ше ро́ждшая, і благода́ть Єго́ преізоби́льно па́че всіх прия́вшая, мо́ре неісчерпа́ємоє Боже́ственних дарова́ній я́вльшаяся і чуде́с приснотеку́щая ріка́, ізлива́ющая благода́ть всім с ві́рою к Тебі́ прибіга́ющим! Чудотво́рному Твоєму́ о́бразу припа́дающе, мо́лимся Тебі́, всеще́дрій Ма́тері Человіколюби́ваго Влади́ки: удиви́ на нас пребога́тия ми́лості Твоя́, і проше́нія на́ша, приноси́мая Тебі́, Скоропослу́шнице, іспо́лнити ускори́, вся я́же на по́льзу, во утіше́ніє і спасе́ніє коєму́ждо устроя́ющи. Посіти́, Преблага́я, раби́ Твоя́ благода́тію Твоє́ю, і пода́ждь неду́гующим цільбу́ і соверше́нноє здра́віє, обурева́ємим тишину́, пліне́нним свобо́ду, і разли́чними о́брази стра́ждущия уті́ши. Ізба́ви, всеми́лостивая Госпоже́, всяк град і страну́ от гла́да, я́зви, тру́са, пото́па, огня́, меча́ і іни́я ка́зні вре́менния і ві́чния, Ма́терним Твої́м дерзнове́нієм гнів Бо́жий от нас отвраща́ющи; тако́жде і от душе́внаго разслабле́нія, обурева́нія страсте́й і гріхопаде́ній свободи́ раби́ Твоя́, я́ко да непреткнове́нно во вся́ком благоче́стії пожи́вше в сем ві́ці, і в бу́дущем ві́чних благ сподо́бимся, благода́тію і человіколю́бієм Си́на Твоєго́ і Бо́га, Єму́же подоба́єть вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, со Безнача́льним Єго́ Отце́м і Пресвяти́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.