Зухвалість тих, що ненавиділи образ Господній/ і безбожна влада нечестивих в Нікею прийшла,/ і посланці нелюдяно катували вдовицю,/ яка благочестиво шанувала ікону Богоматері,/ але вона вночі з сином ікону в море пустила,/ взиваючи: слава Тобі, Чиста,/ бо й непрохідне море плечі свої підставило,// слава праведному пришестю Твоєму, єдина Нетлінна.

Де́рзость ненави́дящих о́браз Госпо́день і держа́ва нечести́вих безбо́жно в Ніке́ю при́йде, і по́сланнії безчелові́чно вдови́цю, благоче́стно чту́щую іко́ну Богома́тере, істязу́ють. Но та́я но́щію с си́ном іко́ну в мо́ре пусти́, вопію́щи: сла́ва Тебі́, Чи́стая, я́ко непроходи́моє мо́ре плещі́ своя́ подаде́; сла́ва правоше́ствію Твоєму́, єди́на Нетлі́нная.

Від святої ікони Твоєї, о Владичице Богородице, сцілення і одужання подаються рясно тим, що з вірою і любов'ю приходять до неї; так і мою неміч відвідай, і душу мою помилуй, Благая, і тіло сціли благодаттю Твоєю, Пречистая.

От святи́я іко́ни Твоєя́, о Влади́чице Богоро́дице, ісціле́нія і цільби́ подаю́ться оби́льно, с ві́рою і любо́вію приходя́щим к ней; та́ко і мою́ не́мощ посіти́, і ду́шу мою́ поми́луй, Блага́я, і ті́ло ісціли́ благода́тію Твоє́ю, Пречи́стая.

Засяяло сьогодні разом зі Світлом Воскресіння/ світло чистої ікони Твоєї,/ їх разом весело святкуючи співаємо:// благодаттю збережи рабів Твоїх, Владичице.