Благосты́нѧ
Благости́ня іменник, ж.р.справедливість, чесність, порядність, 2. добро, повне благо
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина |
|---|---|
| називний |
благосты́ни
благости́ні |
| родовий |
благосты́ни
благости́ні |
| давальний |
благосты́ни
благости́ні |
| знахідний |
благосты́ню
благости́ню |
| місцевий |
благосты́ни
благости́ні |
| кличний |
благосты́ни
благости́ні |
