Бре́гъ
Брег іменник, ч.р.берег, скеля, стремнина, край землі
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина |
|---|---|
| давальний |
бре́гꙋ
бре́гу |
| місцевий |
бре́зѣ
бре́зі |
| кличний |
бре́гꙋ
бре́гу |
