Ско́рбь
Ско́рб іменник, ж.р.біль, мука, тягота, скорбота
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
ск0рбь
ско́рб |
ско́рбі |
| родовий |
ско́рби |
скорбeй
скорбе́й |
| давальний |
ск0рби
ско́рбі |
ск0рбемъ
ско́рбем
скорбeмъ
скорбе́м |
| знахідний |
ск0рбь
ско́рб |
ско́рби |
| орудний |
ск0рбію
ско́рбію |
скорбьми2
скорбми́ |
| місцевий |
ско́рбі |
ск0рбэхъ
ско́рбіх
ск0рбехъ
ско́рбех |
| кличний |
ск0рбе
ско́рбе |
скHрби
ско́рбі |
