Гора̀
Гора́ іменник, ж.р.гора
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
гора̀
гора́ |
го́ры
го́ри |
| родовий |
горы̀
гори́ |
го́ръ
гор |
| давальний |
горѣ̀
горі́ |
гора́мъ
гора́м |
| знахідний |
го́рꙋ
го́ру |
го́ры
го́ри |
| орудний |
горо́ю
горо́ю |
— |
| місцевий |
горѣ̀
горі́ |
гора́хъ
гора́х |
| кличний |
горо̀
Горо́ |
— |
| — |
горѣ́ти
горі́ти
го́рбъ
горб
горди́хсѧ
горди́хся
горѧ́щꙋ
горя́щу
го́рницꙋ
го́рницю
горѧ́
горя́
горꙋ́шно
гору́шно
горды̑ни
горди́ні
горча́йшꙋ
горча́йшу
го́рсти
го́рсти
горта́немъ
горта́нем
го́рлица
го́рлиця
го́рькꙋ
го́рку
горди́тисѧ
горди́тися |
— |
