Горта́нъ
Горта́н іменник, ч.р.горло, з якого виходить голос
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина |
|---|---|
| називний |
горта́нь
горта́нь |
| знахідний |
горта́ни
горта́ні
горта́нь
горта́нь |
| орудний |
горта́немъ
горта́нем |
| місцевий |
горта́ни
горта́ні |
| кличний |
горта́ни
горта́ні |
