Завантаження...

← До словника

Де́брь

Дебр іменник, ж.р.
Див. Дебріє

Форми слова

Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.

Відмінок однина множина
називний
де́брь
дебр
—
родовий
де́бри
де́брі
—
давальний
де́бри
де́брі
—
знахідний
де́брь
дебр
де́бри
де́брі
—
місцевий
де́бри
де́брі
де́брѣхъ
де́бріх
де́брехъ
де́брех
кличний
де́бри
де́брі
—