Ба́нъ
Бан іменник, ч.р.пан, господар, владика
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | — |
ба́ни
ба́ні |
| місцевий |
ба́нѣ
ба́ні |
— |
| кличний |
ба́не
Ба́не |
ба́ни
ба́ні |
