Беззако́нновати
Беззако́нновати дієслово, недок.жити беззаконно, у гріхах, божеволіти
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
аорист
| Особа | однина | двоїна | множина |
|---|---|---|---|
| 1-а особа |
беззако́нновахъ
беззако́нновах |
— |
беззако́нновахомъ
беззако́нновахом |
| 2-а особа | — | — | — |
| 3-я особа |
беззако́ннова
беззако́ннова |
— |
беззако́нноваша
беззако́нноваша |
