Беззако́нный

Беззако́нний прикметник

не має закону, не підзаконний

Форми слова

Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.

Відмінок	однина	множина
називний	беззако́нный беззако́нний беззако́нное беззако́нноє	—
родовий	беззако́ннаго беззако́ннаго	беззако́нныхъ беззако́нних
знахідний	беззако́нный беззако́нний беззако́нное беззако́нноє беззако́ннаго беззако́ннаго	беззако́нныхъ беззако́нних
орудний	—	беззако́нньми беззако́нньми
місцевий	—	беззако́нныхъ беззако́нних