Безслове́сный

Безслове́сний прикметник

божевільний, безглуздий, недуховний, 2. нерозумний, 3. безсловесний, позбавлений дару мови.

Форми слова

Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.

Відмінок	однина	множина
називний	безслове́снѡ безслове́сно	безслове́снїи безслове́снії
родовий	безслове́снагѡ безслове́снаго	безслове́сныхъ безслове́сних
знахідний	безслове́снагѡ безслове́снаго безслове́снѡ безслове́сно	безслове́сныѧ безслове́сния
орудний	безслове́сною безслове́сною	безслове́сными безслове́сними
місцевий	безслове́снѣмъ безслове́снім	безслове́сныхъ безслове́сних