Ко́нь
Конькінь, 2. після, поруч
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
коне́цъ
коне́ць
конца̀
конця́
кончи́ны
кончи́ни
концы̀
конці́
концы̑
конці́
конє́цъ
коне́ць
кончи́нꙋ
кончи́ну
концє́въ
конце́в
конца́хъ
конця́х
кончи́нѣ
кончи́ні
ко́нь
конь
ко́ни
ко́ні
ко́нехъ
ко́нех
конце́й
конце́й
коно́бъ
коно́б
коне́чнѣ
коне́чні
концє́мъ
конце́м
коне́чнагѡ
коне́чнаго
конда́къ
кондак
концѣ́хъ
конці́х
коне́чномꙋ
коне́чному
конце́въ
конце́в
конца́
конця́
ко́нстѣй
ко́нстій
кончи́на
кончи́на
конча́ти
конча́ти
конѧ̀
коня́