Безꙋ́мїе
Безу́міє іменник, с.р.звеличування себе, пихатість; 2. божевілля, шаленство, сказ, лють, буяння
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина |
|---|---|
| називний |
безꙋ́мїе
безу́міє |
| родовий |
безꙋ́мїѧ
безу́мія |
| знахідний |
безꙋ́мїе
безу́міє
безꙋ́мїѧ
безу́мія |
| орудний |
безꙋ́мїемъ
безу́мієм |
