Мечта
Мечтамрія, 2. у давнину – язичницька ворожба, ворожіння
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
ме́чь
меч
меча̀
меча́
мече́мъ
мече́м
мечта́нїѧ
мечта́нія
ме́чное
ме́чноє
Ме́чь
Мечь
мечта́нїй
мечта́ній
мечꙋ̀
Мечу́
мечта́нїе
мечта́ніє
мечьмѝ
мечми́
мечи̑
мечі́
