Ми́лость
Ми́лость іменник, ж.р.
Варіанти написання:
млⷭ҇ть
Млⷭ҇ть
милість, 2. милостивий дар
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний |
ми1лость
ми́лость |
ми1лwсти
ми́лості |
| родовий |
ми́лости |
млcтей
ми́лостей |
| давальний |
ми́лості |
млcтемъ
ми́лостем |
| знахідний |
ми1лость
ми́лость |
ми́лості |
| орудний |
ми1лостію
ми́лостію |
ми1лостьми
ми́лостьми |
| місцевий |
ми́лості |
ми1лостехъ
ми́лостех |
| кличний |
млcте
ми́лосте |
ми1лwсти
ми́лості |
Приклади вживання
знахідний твоѧ̑ ми́лѡсти и҆ твоѧ̑ щедрѡ́ты призыва́юще
прикликаючи Твої милості й Твої щедроти
Мл҃тва пѧ́таѧ:
