Глас 8

Глас 8

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Взбра́нной Воєво́ді побіди́тельная, я́ко ізба́вльшеся от злих, благода́рственная воспису́єм Ті раби́ Твої́, Богоро́дице; но, я́ко іму́щая держа́ву непобіди́мую, от вся́ких нас бід свободи́, да зове́м Ті: Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

А́нгел предста́тель с небесе́ по́слан бисть, рещи́ Богоро́диці: "Ра́дуйся!" і, со безпло́тним гла́сом воплоща́єма Тя зря^*, Го́споди, ужаса́шеся і стоя́ше, зови́й к Ней такова́я:

Ра́дуйся, Є́юже ра́дость возсія́єть; ра́дуйся, Є́юже кля́тва ісче́знеть.

Ра́дуйся, па́дшаго Ада́ма воззва́ніє; ра́дуйся, слез Є́виних ізбавле́ніє.

Ра́дуйся, Висото́ неудобовосходи́мая челові́чеськими по́мисли; ра́дуйся, Глубино́ неудобозри́мая і а́нгельськима очи́ма.

Ра́дуйся, я́ко єси́ Царе́во Сіда́лище; ра́дуйся, я́ко но́сиши Нося́щаго вся.

Ра́дуйся, Звіздо́ явля́ющая Со́лнце; ра́дуйся, Утро́бо Боже́ственнаго воплоще́нія.

Ра́дуйся, Є́юже обновля́ється твар; ра́дуйся, Є́юже покланя́ємся Творцю́.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Знаючи Себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: «Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсіменне зачаття, взиваючи: Алилуя».

Ви́дящи Свята́я Себе́ в чистоті́, глаго́леть Гавриї́лу де́рзостно: "Пресла́вноє твоєго́ гла́са неудобоприя́тельно душі́ Моє́й явля́ється, безсі́меннаго бо зача́тія рождество́ ка́ко глаго́леши, зови́й: Аллилу́я".

Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: «Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені». Він же відповів Їй зі страхом, взиваючи:

Радуйся, незбагненної ради Божої Таємнице; радуйся, Віро для тих, хто потребує мовчання; радуйся, Початку чудес Христових; радуйся, повелінь Його Осново; радуйся, Ліствице небесна, що нею зійшов Бог; радуйся, Мосте, що провадить від землі до неба; радуйся, для Ангелів прехвальне Чудо; радуйся, для злих духів болюча Поразко; радуйся, бо Ти Світло породила невимовно; радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила; радуйся, що розумом перевищуєш мудреців; радуйся, що розуміння вірним освітлюєш.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Ра́зум недоразуміва́ємий разумі́ти Ді́ва і́щущи, возопи́ к служа́щему: "Із боку́ чи́сту, Си́ну ка́ко єсть роди́тися мо́щно, рци Мі?" К Не́йже он рече́ со стра́хом, оба́че зови́й си́це:

Ра́дуйся, сові́та неізрече́ннаго Таї́ннице; ра́дуйся, молча́нія прося́щих Ві́ро.

Ра́дуйся, чуде́с Христо́вих Нача́ло; ра́дуйся, велі́ній Єго́ Глави́зно.

Ра́дуйся, Лі́ствице Небе́сная, Є́юже сни́де Бог; ра́дуйся, Мо́сте, преводя́й су́щих от землі́ на Не́бо.

Ра́дуйся, А́нгелов многослову́щеє Чу́до; ра́дуйся, бісо́в многоплаче́вний Стру́пе.

Ра́дуйся, Світ неізрече́нно роди́вшая; ра́дуйся, є́же ка́ко, ні єди́нагоже научи́вшая.

Ра́дуйся, прему́дрих превосходя́щая ра́зум; ра́дуйся, ві́рних озаря́ющая сми́сли.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою Нетлінною і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя.

Си́ла Ви́шняго осіни́ тогда́ к зача́тію Браконеіску́сную, і благопло́дная Тоя́ ложесна́, я́ко село́ показа́ сла́дкоє, всім хотя́щим жа́ти спасе́ніє, внегда́ пі́ти си́це: Аллилу́я.

Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці:

Радуйся, Паросте нев’янучого віття; радуйся, плоду нетлінного Придбання; радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця; радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя; радуйся, Ниво, що вирощує многопліддя щедрот; радуйся, Трапезо, що носить достаток милостей; радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно; радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш; радуйся, приємне молитви Кадило; радуйся, всього світу очищення; радуйся, Благовоління Боже до смертних людей; радуйся, смертних до Бога Дерзновення.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Іму́щи Богоприя́тную Ді́ва утро́бу, востече́ ко Єлисаве́ті, младе́нець же о́ноя а́біє позна́в Сея́ цілова́ніє, ра́довашеся, і ігра́ньми, я́ко пі́сньми, вопія́ше к Богоро́диці:

Ра́дуйся, о́траслі неув'яда́ємия Розго́; ра́дуйся, Плода́ безсме́ртнаго Стяжа́ніє.

Ра́дуйся, Ді́лателя ді́лающая Человіколю́бця; ра́дуйся, Сади́теля Жи́зні на́шея ро́ждшая.

Ра́дуйся, Ни́во, растя́щая гобзова́ніє щедро́т; ра́дуйся, Трапе́зо, нося́щая оби́ліє очище́ній.

Ра́дуйся, я́ко рай пи́щний процвіта́єши; ра́дуйся, я́ко приста́нище душа́м гото́виши.

Ра́дуйся, прия́тноє моли́тви Кади́ло; ра́дуйся, всего́ ми́ра очище́ніє.

Ра́дуйся, Бо́жиє к сме́ртним Благоволе́ніє; ра́дуйся, сме́ртних к Бо́гу Дерзнове́ніє.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.

Бу́рю внутр імі́я помишле́ній сумни́тельних, цілому́дренний Іо́сиф см'яте́ся, к Тебі́ зря, небра́чній, і бракоокра́дованную помишля́я, Непоро́чная; уві́дів же Твоє́ зача́тіє от Ду́ха Свя́та, рече́: Аллилу́я.

Почули пастухи, як Ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як Агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали:

Радуйся, Мати Агнця і Пастиря; радуйся, Кошаро словесних овець; радуйся, Захисте від невидимих ворогів; радуйся, Відчинення райських дверей; радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним; радуйся, бо все земне радіє вкупі з небесним; радуйся, невмовкаючі Уста апостолів; радуйся, страстотерпців нездоланна Мужносте; радуйся, тверда Опоро віри; радуйся, ясне благодаті Пізнання; радуйся, бо Тобою спустошене пекло; радуйся, бо через Тебе ми сподобилися слави.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Сли́шаша па́стиріє А́нгелов, пою́щих плотсько́є Христо́во прише́ствіє, і те́кше, я́ко к Па́стирю, ви́дять Сего́, я́ко а́гнця непоро́чна, во чре́ві Марі́їні упа́сшася, Ю́же, пою́ще, рі́ша:

Ра́дуйся, А́гнця і Па́стиря Ма́ти; ра́дуйся, Дво́ре слове́сних ове́ць.

Ра́дуйся, неви́димих враго́в Муче́ніє; ра́дуйся, ра́йських две́рей Отверзе́ніє.

Ра́дуйся, я́ко Небе́сная сра́дуються земни́м; ра́дуйся, я́ко земна́я сликовству́ють Небе́сним.

Ра́дуйся, апо́столов немо́лчная Уста́; ра́дуйся, страстоте́рпцев непобіди́мая Де́рзосте.

Ра́дуйся, тве́рдоє ві́ри утвержде́ніє; ра́дуйся, сві́тлоє благода́ті Позна́ніє.

Ра́дуйся, Є́юже обнажи́ся ад; ра́дуйся, Є́юже облеко́хомся сла́вою.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя, і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя.

Боготе́чную звізду́ узрі́вше волсви́, тоя́ послі́доваша зарі́; і, я́ко світи́льник держа́ще ю, то́ю іспита́ху крі́пкаго Царя́; і, дости́гше Непостижи́маго, возра́довашася, Єму́ вопію́ще: Аллилу́я.

Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його Владикою, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці:

Радуйся, Мати Зорі незаходимої; радуйся, Зоре таємничого дня; радуйся, бо Ти піч омани вгасила; радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш; радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства; радуйся, бо Ти Господа Чоловіколюбного Христа показала; радуйся, бо Ти від служіння ідолохвального позбавляєш; радуйся, бо Ти від лихих вчинків відхиляєш; радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила; радуйся, бо поклоніння вогненні Ти припинила; радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш; радуйся, Наставнице цноти; радуйся, всьому роду Радосте.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Ви́діша о́троци Халде́йстії на руку́ Діви́чу, созда́вшаго рука́ма челові́ки, і Влади́ку разуміва́юще Єго́, а́ще і ра́бій прия́т зрак, потща́шася дарми́ послужи́ти Єму́ і возопи́ти Благослове́нній:

Ра́дуйся, Звізди́ незаходи́мия Ма́ти; ра́дуйся, Заре́ та́їнственнаго дне.

Ра́дуйся, пре́лести пещ угаси́вшая; ра́дуйся, Тро́йці таї́нники просвіща́ющая.

Ра́дуйся, мучи́теля безчелові́чнаго ізмета́ющая от нача́льства; ра́дуйся, Го́спода Человіколю́бця показа́вшая Христа́.

Ра́дуйся, ва́рварськаго ізбавля́ющая служе́нія; ра́дуйся, тимі́нія^* ізима́ющая діл.

Ра́дуйся, огня́ поклоне́ніє угаси́вшая; ра́дуйся, пла́мене страсте́й ізміня́ющая.

Ра́дуйся, ві́рних Наста́внице цілому́дрія; ра́дуйся, всіх родо́в Весе́ліє.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Проповідниками Богоносними волхви повернулися до Вавилону, як сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім про Тебе, Христа, проминувши Ірода, як безумного, нездатного співати: Алилуя.

Пропові́дници Богоно́снії би́вше волсви́, возврати́шася в Вавило́н, сконча́вше Твоє́ проро́чество; і пропові́давше Тя, Христа́, всім, оста́виша І́рода, я́ко буєсло́в'яща, не ві́дуща пі́ти: Аллилу́я.

Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці:

Радуйся, Оновлення людей; радуйся, Поразко демонів; радуйся, бо Ти оману неправди знищила; радуйся, бо Ти ідольську облесливість виявила; радуйся, Море, що потопило фараона мисленого; радуйся, Каменю, що напоїв спраглих до життя; радуйся, Стовпе вогненний, що направляєш перебуваючи в темряві; радуйся, Покрове світу, ширший від хмари; радуйся, Поживо, насліднице манни; радуйся, насолоди святої Служнице; радуйся, Земле обітована; радуйся, бо з Тебе тече мед і молоко.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Возсія́вий во Єги́пті просвіще́ніє і́стини, отгна́л єси́ лжі тьму; і́доли бо єго́, Спа́се, не терп'я́ще Твоєя́ крі́пости, падо́ша. Сих же ізба́вльшіїся вопія́ху к Богоро́диці:

Ра́дуйся, ісправле́ніє челові́ков; ра́дуйся, Низпаде́ніє бісо́в.

Ра́дуйся, пре́лести держа́ву попра́вшая; ра́дуйся, і́дольськую лесть обличи́вшая.

Ра́дуйся, Мо́ре, потопи́вшеє фарао́на ми́сленнаго; ра́дуйся, Ка́меню, напої́вший жа́ждущия жи́зні.

Ра́дуйся, о́гненний Сто́лпе, наставля́яй су́щия во тьмі; ра́дуйся, Покро́ве ми́ру, ши́рший о́блака.

Ра́дуйся, Пи́ще, ма́нни Приє́мнице; ра́дуйся, сла́дости святи́я Служи́тельнице.

Ра́дуйся, Земле́ обітова́нія; ра́дуйся, із Нея́же тече́ть мед і млеко́.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому, як немовлятко, але він пізнав Тебе, як Бога Найсвятішого. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя.

Хотя́щу Симео́ну от ни́нішняго ві́ка преста́витися преле́стнаго, вда́лся єси́, я́ко младе́нець, тому́; но позна́лся єси́ єму́ і Бог Соверше́нний. Ті́мже удиви́ся Твоє́й неізрече́нній прему́дрості, зови́й: Аллилу́я.

Нову істоту показав Творець, коли з’явився до нас, що від Нього походимо, народившись із безсіменної утроби й зберігши Її такою, якою вона й була, нетлінною, щоб ми бачили чудо і прославляли Її, взиваючи:

Радуйся, Квітко нетлінності; радуйся, Вінче стримання; радуйся, бо Ти засяяла подобою воскресіння; радуйся, бо життя Ангельське Ти показала; радуйся, Дерево світлоплодовите, що його плоди споживають вірні; радуйся, Дерево ряснолисте, що багатьох покриває затінком; радуйся, бо Ти носила в утробі Учителя заблуканих; радуйся, бо Ти породила Визволителя поневолених; радуйся, Судді Праведного Ублагання; радуйся, гріхів великих Прощення; радуйся, Одеже сміливості для нагих; радуйся, Любове, що всяке бажання перемагає.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Но́вую показа́ твар, я́влься Зижди́тель нам от Него́ би́вшим, із безсі́менния прозя́б утро́би, і сохрани́в Ю, я́коже бі, нетлі́нну. Да чу́до ви́дяще, воспої́м Ю, вопію́ще:

Ра́дуйся, Цві́те нетлі́нія; ра́дуйся, Ві́нче воздержа́нія.

Ра́дуйся, воскресе́нія о́браз облиста́ющая; ра́дуйся, А́нгельськоє житіє́ явля́ющая.

Ра́дуйся, Дре́во світлоплодови́тоє, от него́же пита́ються ві́рнії; ра́дуйся, Дре́во благосінноли́ственноє, і́мже покрива́ються мно́зі.

Ра́дуйся, во чре́ві нося́щая Ізба́вителя пліне́нним; ра́дуйся, ро́ждшая наста́вника заблу́ждшим.

Ра́дуйся, Судії́ Пра́веднаго Умоле́ніє; ра́дуйся, мно́гих согріше́ній проще́ніє.

Ра́дуйся, оде́ждо наги́х дерзнове́нія; ра́дуйся, Люби́, вся́коє жела́ніє побіжда́ющая.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небо, бо задля цього величний Бог на землі з’явився, як смиренна людина, бажаючи навернути до височин тих, що співають Йому: Алилуя.

Стра́нноє рождество́ ви́дівше, устрані́мся ми́ра, ум на Небеса́ прело́жше; сего́ бо ра́ди висо́кий Бог, на землі́ яви́ся смире́нний челові́к, хотя́й привлещи́ к висоті́, Тому́ вопію́щия: Аллилу́я.

Увесь був на землі і неба не покидав Бог, Слово неописане, бо то був Божий прихід, а не зміна місця, коли було Різдво від Діви, що прийняла Бога, слухаючи таку похвалу:

Радуйся, Оселе Бога неосяжного; радуйся, Двері дивної таємниці; радуйся, для невірних сумнівне Диво; радуйся, для вірних несумнівна Похвало; радуйся, Коліснице пресвята для Того, Хто перебуває на Херувимах; радуйся, Світлице преславна для Того, Хто живе на Серафимах; радуйся, бо Ти супротивників до згоди привела; радуйся, бо Ти дівоцтво і різдво сполучила; радуйся, бо Тобою знищено злочин; радуйся, бо Тобою відчинено рай; радуйся, Ключе до Царства Христового; радуйся, Надіє на блага вічні.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Весь бі в ни́жніх, і ви́шніх ніка́коже отступи́ неопи́санноє Сло́во; снизхожде́ніє бо Боже́ственноє, не прехожде́ніє же мі́стноє бисть, і Рождество́ от Ді́ви Богоприя́тния, сли́шащия сія́:

Ра́дуйся, Бо́га невмісти́маго Вмісти́лище; ра́дуйся, честна́го та́їнства две́рі.

Ра́дуйся, неві́рних сумни́тельноє сли́шаніє; ра́дуйся, ві́рних ізві́стная Похвало́.

Ра́дуйся, Колесни́це Пресвята́я Су́щаго на Херуви́міх; ра́дуйся, Селе́ніє пресла́вноє Су́щаго на Серафи́міх.

Ра́дуйся, проти́вная в то́жде собра́вшая; ра́дуйся, ді́вство і рождество́ сочета́вшая.

Ра́дуйся, Є́юже разріши́ся преступле́ніє; ра́дуйся, Є́юже отве́рзеся рай.

Ра́дуйся, ключу́ Ца́рствія Христо́ва; ра́дуйся, Наде́ждо благ ві́чних.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Все єство Ангельське здивувалося великому ділу Твого вочоловічення, Господи, бо побачило неприступного Бога, як приступну для всіх людину, що з нами перебуває і чує від усіх: Алилуя.

Вся́коє єстество́ А́нгельськоє удиви́ся вели́кому Твоєго́ вочелові́ченія ді́лу; непристу́пнаго бо я́ко Бо́га, зря́ше всім присту́пнаго Челові́ка, нам у́бо спребива́юща, сли́шаща же от всіх: Аллилу́я.

Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо вони неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, змогла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо:

Радуйся, премудрості Божої Вмістилище; радуйся, провидіння Його Скарбнице; радуйся, бо Ти мудрих виявляєш як немудрих; радуйся, бо хитромовних показуєш, як німих; радуйся, бо люті дослідники розум втратили; радуйся, бо зів’яли байкотворці; радуйся, бо афінейські хитрі плутаниці Ти роздираєш; радуйся, бо рибальські мережі наповнюєш; радуйся, бо з глибини невідання виводиш; радуйся, бо розум багатьох просвіщаєш; радуйся, Кораблю тих, хто хоче спастися; радуйся, Пристановище тих, хто плаває по морю життя.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Віті́я многовіща́нния, я́ко ри́би безгла́сния, ви́дим о Тебі́, Богоро́дице; недоуміва́ють бо глаго́лати, є́же ка́ко, і Ді́ва пребива́єши, і роди́ти возмогла́ єси́; ми же, та́їнству див'я́щеся, ві́рно вопіє́м:

Ра́дуйся, прему́дрости Бо́жия Прия́телище; ра́дуйся, промишле́нія Єго́ Сокро́вище.

Ра́дуйся, любому́дрия нему́дрия явля́ющая; ра́дуйся, хитрослове́сния безслове́сния облича́ющая.

Ра́дуйся, я́ко обуя́ша лю́тії взиска́теле; ра́дуйся, я́ко ув'ядо́ша баснотво́рці.

Ра́дуйся, афіне́йськая плете́нія растерза́ющая; ра́дуйся, ри́барськія мре́жі ісполня́ющая.

Ра́дуйся, із глубини́ неві́дінія ізвлача́ющая; ра́дуйся, мно́гі в ра́зумі просвіща́ющая.

Ра́дуйся, Кораблю́ хотя́щих спасти́ся; ра́дуйся, Приста́нище жите́йських пла́ваній.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Бажаючи спасти світ, всього Прикраситель до нього Самообітуваним прийшов і був Пастирем як Бог, ради нас став чоловіком, щоб подобою подібне призвати і почути як Бог: Алилуя.

Спасти́ хотя́ мир, І́же всіх Украси́тель, к сему́ самообітова́н при́йде, і Па́стир сий я́ко Бог, нас ра́ди яви́ся по нам челові́к; подо́бним бо подо́бноє призва́в, я́ко Бог сли́шить: Аллилу́я.

Ти є стіною дівам, Богородице Діво, і всім, хто до Тебе припадає; бо Творець неба і землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись в утробі Твоїй, і навчив всіх взивати до Тебе:

Радуйся, Стовпе дівоцтва; радуйся, Двері спасіння; радуйся, Начальнице духовного відродження; радуйся, Подателько Божої ласки; радуйся, бо Ти відродила тих, що зародились у соромі; радуйся, бо Ти навчила окрадених розумом; радуйся, бо Ти розтлителя розуму знищуєш; радуйся, бо Ти Сівача чистоти народила; радуйся, Світлице безсіменного уневіщення; радуйся, бо Ти вірних із Господом поєднала; радуйся, добра Вихователько дів; радуйся, бо Ти невістоприкрасителька душ святих.

Радуйся, невісто Неневісная.

Стіна́ єси́ ді́вам, Богоро́дице Ді́во, і всім к Тебі́ прибіга́ющим; і́бо небесе́ і землі́ Творе́ць устро́ї Тя, Пречи́стая, все́лься во утро́бі Твоє́й, і вся приглаша́ти Тебі́ научи́в:

Ра́дуйся, Сто́лпе ді́вства; ра́дуйся, Двер спасе́нія.

Ра́дуйся, Нача́льнице ми́сленнаго назда́нія; ра́дуйся, Пода́тельнице Бо́же́ственния бла́гости.

Ра́дуйся, Ти бо обнови́ла єси́ зача́тия сту́дно; ра́дуйся, Ти бо наказа́ла єси́ окра́денния умо́м.

Ра́дуйся, тли́теля сми́слов упражня́ющая; ра́дуйся, Сі́ятеля чистоти́ ро́ждшая.

Ра́дуйся, Черто́же безсі́меннаго уневі́щенія; ра́дуйся, ві́рних Го́сподеві сочета́вшая.

Ра́дуйся, до́брая Младопита́тельнице ді́вам; ра́дуйся, невістокраси́тельнице душ святи́х.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Перемагається всяке оспівування, що намагається доторкнутися до безлічі щедрот Твоїх, Господи, бо коли б ми принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску на березі моря, то нічого не зробили б відповідного тому, що Ти дав нам, що співаємо Тобі: Алилуя.

Пі́ніє вся́коє побіжда́ється, спростре́тися тща́щеєся ко мно́жеству мно́гих щедро́т Твої́х; равночи́сленния бо піска́ пі́сні а́ще прино́сим Ті, Царю́ Святи́й, нічто́же соверша́єм досто́йно, я́же дал єси́ нам, Тебі́ вопію́щим: Аллилу́я.

Ми дивимось на Пречисту Діву, як на світлоносну свічку, що з’явилась нам, сущим в темряві, бо, засвічуючи духовне світло, Вона приводить всіх до пізнання Бога, а вшановується такою хвалою:

Радуйся, Променю Сонця духовного; радуйся, Світило не- згасаючого Світла; радуйся, Блискавко, що освітлює душі; радуйся, Громе, що страшить ворогів; радуйся, що вельми світлою сяєш просвітою; радуйся, бо Ти повноводною розливаєшся рікою; радуйся, Образе живоносної купелі; радуйся, бо Ти знищуєш грішну нечистоту; радуйся, Купеле, що омиває совість; радуйся, Чаше, що подає радість; радуйся, Пахощі Христового благоухання; радуйся, Життя, повне таємничої радості.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Світоприє́мную свіщу́, су́щим во тьмі я́вльшуюся, зрим Святу́ю Ді́ву; невеще́ственний бо вжига́ющи огнь, наставля́єть к ра́зуму Бо́же́ственному вся, заре́ю ум просвіща́ющая, зва́нієм же почита́ємая, си́ми:

Ра́дуйся, Луче́ у́мнаго Со́лнця; ра́дуйся, Світи́ло незаходи́маго Сві́та.

Ра́дуйся, Мо́лніє, ду́ші просвіща́ющая; ра́дуйся, я́ко гром, враги́ устраша́ющая.

Ра́дуйся, я́ко многосві́тлоє возсіява́єши просвіще́ніє; ра́дуйся, я́ко многотеку́щую істоча́єши ріку́.

Ра́дуйся, купі́лі живопису́ющая о́браз; ра́дуйся, гріхо́вную от'є́млющая скве́рну.

Ра́дуйся, Ба́не, омива́ющая со́вість; ра́дуйся, Ча́ше, че́рплющая ра́дость.

Ра́дуйся, Обоня́ніє Христо́ва благоуха́нія; ра́дуйся, Животе́ та́йнаго весе́лія.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Благозволивши подати людям благодать прощення гріхів, Той, Хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, що відійшли від Його ласки, й, розірвавши рукописання, чує від усіх: Алилуя.

Благода́ть да́ти восхоті́в долго́в дре́вніх, всіх долго́в Ріши́тель челові́ком, при́йде Собо́ю ко отше́дшим Того́ благода́ті; і, раздра́в рукописа́ніє, сли́шить от всіх си́це: Аллилу́я.

Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати:

Радуйся, Скиніє Бога Слова; радуйся, Свята над святими; радуйся, Ковчеже, позолочений Духом; радуйся, Скарбнице життя невичерпна; радуйся, дорогоцінний Вінче володарів побожних; радуйся, чесна Похвало ієреїв боголюбивих; радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима Стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого Зцілення; радуйся, душі моєї Спасіння.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Пою́ще Твоє́ Рождество́, хва́лим Тя всі, я́ко одушевле́нний храм, Богоро́дице; во Твоє́й бо всели́вся утро́бі, содержа́й вся руко́ю Госпо́дь, освяти́, просла́ви, научи́ вопи́ти Тебі́ всіх:

Ра́дуйся, Селе́ніє Бо́га і Сло́ва; ра́дуйся, Свята́я святи́х бо́льшая.

Ра́дуйся, Ковче́же позлаще́нний Ду́хом; ра́дуйся, Сокро́вище живота́ неістощи́моє.

Ра́дуйся, честни́й ві́нче люде́й благочести́вих; ра́дуйся, честна́я Похвало́ ієре́єв благогові́йних.

Ра́дуйся, Це́ркве непоколеби́мий Сто́лпе; ра́дуйся, ца́рствія неруши́мая Стіно́.

Ра́дуйся, Є́юже воздви́жуться побі́ди; ра́дуйся, Є́юже низпа́дають вразі́.

Ра́дуйся, ті́ла моєго́ врачева́ніє; ра́дуйся, душі́ Моєя́ спасе́ніє.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

О Прехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прийми нині наше приношення й від усякої позбав напасті всіх, і від майбутньої муки врятуй тих, що співають Тобі: Алилуя.

(Цей кондак читається тричі)

О Всепі́тая Ма́ти, ро́ждшая всіх святи́х Святі́йшеє Сло́во, ни́нішнєє приє́мши приноше́ніє, от вся́кия ізба́ви напа́сти всіх, і бу́дущия ізми́ му́ки, Тебі́ вопію́щих: Аллилу́я.

Цей кондак читається тричі, потім 1-й ікос і 1-й кондак.

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

А́нгел предста́тель с небесе́ по́слан бисть, рещи́ Богоро́диці: "Ра́дуйся!" і, со безпло́тним гла́сом воплоща́єма Тя зря, Го́споди, ужаса́шеся і стоя́ше, зови́й к Ней такова́я:

Ра́дуйся, Є́юже ра́дость возсія́єть; ра́дуйся, Є́юже кля́тва ісче́знеть.

Ра́дуйся, па́дшаго Ада́ма воззва́ніє; ра́дуйся, слез Є́виних ізбавле́ніє.

Ра́дуйся, Висото́ неудобовосходи́мая челові́чеськими по́мисли; ра́дуйся, Глубино́ неудобозри́мая і а́нгельськима очи́ма.

Ра́дуйся, я́ко єси́ Царе́во Сіда́лище; ра́дуйся, я́ко но́сиши Нося́щаго вся.

Ра́дуйся, Звіздо́ явля́ющая Со́лнце; ра́дуйся, Утро́бо Боже́ственнаго воплоще́нія.

Ра́дуйся, Є́юже обновля́ється твар; ра́дуйся, Є́юже покланя́ємся Творцю́.

Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Взбра́нной Воєво́ді побіди́тельная, я́ко ізба́вльшеся от злих, благода́рственная воспису́єм Ті раби́ Твої́, Богоро́дице; но, я́ко іму́щая держа́ву непобіди́мую, от вся́ких нас бід свободи́, да зове́м Ті: Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

Прийми, о могутня на все добре, Пречиста Владичице Богородице, у дар від нас, негідних слуг Твоїх, цю величальну пісню, що Тобі єдиній належить, бо Тебе вибрано з усього людського роду, Ти вища понад усі створіння небесні й земні. Бо через Тебе був з нами Господь сил, через Тебе пізнали ми Сина Божого й удостоїлися Святого Тіла і Пречистої Крови Його. Тому блаженна Ти з роду в рід, Ти світліша від херувимів і чесніша від серафимів. І нині, Всехвальна і Пресвята Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних слуг Твоїх, щоб ми встереглися від усякої омани лукавого та від усякого лиха, щоб вийшли цілими з-посеред убивчих диявольських спокус. До кінця життя нашого молитвами Твоїми зберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь у Святій Тройці Єдиному Богові і Творцеві всього сотворіння, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.