Завантаження...
Старий Заповіт

•  •  •  • 

Новий Заповіт

Порівняти:

Глава 8
Глава 8
1
1
Сше́дшу же Єму́ съ горы́, вслѣ́дъ Єго́ идя́ху наро́ди мно́зи. Сше́дшу же Єму́ с гори́, вслід Єго́ ідя́ху наро́ди мно́зі.
2
2
И се́, прокаже́нъ прише́дъ кла́няшеся Єму́, глаго́ля: Го́споди, а́ще хо́щеши, мо́жеши мя́ очи́стити. І се, прокаже́н прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля: Го́споди, а́ще хо́щеши, мо́жеши м'я очи́стити.
3
3
И просте́ръ ру́ку Іису́съ, косну́ся єму́, глаго́ля: хощу́, очи́стися. И а́біє очи́стися єму́ прока́за. І просте́р ру́ку Ісу́с, косну́ся єму́, глаго́ля: хощу́, очи́стися. І а́біє очи́стися єму́ прока́за.
4
4
И глаго́ла єму́ Іису́съ: ви́ждь, ни кому́же повѣ́ждь: но ше́дъ покажи́ся ієре́ови и принеси́ да́ръ, єго́же повелѣ́ [въ зако́нѣ] Моисе́й, во свидѣ́телство и́мъ. І глаго́ла єму́ Ісу́с: виждь, ні кому́же пові́ждь, но шед покажи́ся ієре́йові і принеси́ дар, єго́же повелі́ (в зако́ні) Моїсе́й, во свиді́тельство їм.
5
5
Вше́дшу же Єму́ въ Капернау́мъ, приступи́ къ Нему́ со́тникъ, моля́ Єго́ (Зач. 25) Вше́дшу же Єму́ в Капернау́м, приступи́ к Нему́ со́тник, моля́ Єго́
6
6
и глаго́ля: Го́споди, о́трокъ мо́й лежи́тъ въ дому́ разсла́бленъ, лю́тѣ стражда́. і глаго́ля: Го́споди, о́трок мой лежи́ть в дому́ разсла́блен, лю́ті стражда́.
7
7
И глаго́ла єму́ Іису́съ: А́зъ прише́дъ исцѣлю́ єго́. І глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз прише́д ісцілю́ єго́.
8
8
И отвѣща́въ со́тникъ, рече́ [Єму́]: Го́споди, нѣ́смь досто́инъ, да подъ кро́въ мо́й вни́деши: но то́кмо рцы́ сло́во, и исцѣлѣ́етъ о́трокъ мо́й: І отвіща́в со́тник, рече́ (Єму́): Го́споди, нісьм досто́їн, да под кров мой вни́деши; но то́кмо рци сло́во, і ісцілі́єть о́трок мой;
9
9
и́бо а́зъ человѣ́къ є́смь подъ вла́стію, имы́й подъ собо́ю во́ины: и глаго́лю сему́: иди́, и и́детъ: и друго́му: пріиди́, и прихо́дитъ: и рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, и сотвори́тъ. і́бо аз челові́к єсьм под вла́стію, іми́й под собо́ю во́їни, і глаго́лю сему́: іди́, і і́деть; і друго́му: прийди́, і прихо́дить; і рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, і сотвори́ть.
10
10
Слы́шавъ же Іису́съ, удиви́ся, и рече́ гряду́щымъ по Не́мъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ: ни во Изра́или толи́ки вѣ́ры обрѣто́хъ. Сли́шав же Ісу́с, удиви́ся і рече́ гряду́щим по Нем: амі́нь глаго́лю вам: ні во Ізра́їлі толи́ки ві́ри обріто́х.
11
11
Глаго́лю же ва́мъ, я́ко мно́зи от восто́къ и за́падъ пріи́дутъ и возля́гутъ со Авраа́момъ и Ісаа́комъ и Іа́ковомъ во Ца́рствіи Небе́снѣмъ: Глаго́лю же вам, я́ко мно́зі от восто́к і за́пад при́йдуть і возля́гуть со Авраа́мом, і Ісаа́ком, і Іа́ковом во Ца́рствії Небе́снім;
12
12
сы́нове же ца́рствія изгна́ни бу́дутъ во тму́ кромѣ́шнюю: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ. си́нове же ца́рствія ізгна́ні бу́дуть во тьму кромі́шнюю: ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
13
13
И рече́ Іису́съ со́тнику: иди́, и я́коже вѣ́ровалъ єси́, бу́ди тебѣ́. И исцѣлѣ́ о́трокъ єго́ въ то́й ча́съ. І рече́ Ісу́с со́тнику: іди́, і я́коже ві́ровал єси́, бу́ди тебі́. І ісцілі́ о́трок єго́ в той час.
14
14
И прише́дъ Іису́съ въ до́мъ Петро́въ, ви́дѣ те́щу єго́ лежа́щу и огне́мъ жего́му, (Зач. 26) І прише́д Ісу́с в дом Петро́в, ви́ді те́щу єго́ лежа́щу і огне́м жего́му,
15
15
и прикосну́ся руцѣ́ єя́, и оста́ви ю́ о́гнь: и воста́ и служа́ше єму́. і прикосну́ся руці́ єя́, і оста́ви ю огнь; і воста́ і служа́ше Єму́.
16
16
По́здѣ же бы́вшу, приведо́ша къ Нему́ бѣ́сны мно́ги: и изгна́ ду́хи сло́вомъ и вся́ боля́щыя исцѣли́: По́зді же би́вшу, приведо́ша к Нему́ бі́сни мно́гі; і ізгна́ ду́хи сло́вом і вся боля́щия ісціли́;
17
17
да сбу́дется рѣче́нноє Іса́іємъ проро́комъ, глаго́лющимъ: То́й неду́ги на́шя прія́тъ и болѣ́зни понесе́. да сбу́деться річе́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: Той неду́ги на́ша прия́т і болі́зні понесе́.
18
18
Ви́дѣвъ же Іису́съ мно́ги наро́ды о́крестъ Себе́, повелѣ́ [ученико́мъ] ити́ на о́нъ по́лъ. Ви́дів же Ісу́с мно́гі наро́ди о́крест Себе́, повелі́ (ученико́м) іти́ на он пол.
19
19
И присту́пль єди́нъ кни́жникъ, рече́ Єму́: Учи́телю, иду́ по Тебѣ́, а́може а́ще и́деши. І присту́пль єди́н кни́жник, рече́ Єму́: учи́телю, іду́ по Тебі́, а́може а́ще і́деши.
20
20
Глаго́ла єму́ Іису́съ: ли́си я́звины и́мутъ, и пти́цы небе́сныя гнѣ́зда: Сы́нъ же Человѣ́ческій не и́мать гдѣ́ главы́ подклони́ти. Глаго́ла єму́ Ісу́с: ли́си я́звини і́муть, і пти́ці небе́сния — гні́зда, Син же челові́чеський не і́мать гді глави́ подклони́ти.
21
21
Другі́й же от учени́къ Єго́ рече́ Єму́: Го́споди, повели́ ми пре́жде ити́ и погребсти́ отца́ моєго́. Други́й же от учени́к Єго́ рече́ Єму́: Го́споди, повели́ мі пре́жде іти́ і погребсти́ отця́ моєго́.
22
22
Іису́съ же рече́ єму́: гряди́ по Мнѣ́ и оста́ви ме́ртвыхъ погребсти́ своя́ мертвецы́. Ісу́с же рече́ єму́: гряди́ по Мні і оста́ви ме́ртвих погребсти́ своя́ мертвеці́.
23
23
И влѣ́зшу Єму́ въ кора́бль, по Не́мъ идо́ша ученицы́ Єго́. (Зач. 27) І влі́зшу Єму́ в кора́бль, по Нем ідо́ша ученици́ Єго́.
24
24
И се́, тру́съ вели́къ бы́сть въ мо́ри, я́коже кораблю́ покрыва́тися волна́ми: То́й же спа́ше. І се, трус вели́к бисть в мо́рі, я́коже кораблю́ покрива́тися волна́ми; Той же спа́ше.
25
25
И прише́дше ученицы́ Єго́ возбуди́ша Єго́, глаго́люще: Го́споди, спаси́ ны, погиба́ємъ. І прише́дше ученици́ Єго́ возбуди́ша Єго́, глаго́люще: Го́споди, спаси́ ни, погиба́єм.
26
26
И глаго́ла и́мъ: что́ страшли́ви єсте́, маловѣ́ри? Тогда́ воста́въ запрети́ вѣ́тромъ и мо́рю, и бы́сть тишина́ ве́лія. І глаго́ла їм: что страшли́ві єсте́, малові́ри? Тогда́ воста́в запрети́ ві́тром і мо́рю, і бисть тишина́ ве́лія.
27
27
Человѣ́цы же чуди́шася, глаго́люще: кто́ є́сть Се́й, я́ко и вѣ́три и мо́ре послу́шаютъ Єго́? Челові́ци же чуди́шася, глаго́люще: Кто єсть Сей, я́ко і ві́три і мо́ре послу́шають Єго́?
28
28
И прише́дшу Єму́ на о́нъ по́лъ, въ страну́ Гергеси́нскую, срѣто́ста Єго́ два́ бѣ́сна от гро́бъ исходя́ща, лю́та зѣло́, я́ко не мощи́ никому́ мину́ти путе́мъ тѣ́мъ. (Зач. 28) І прише́дшу Єму́ на он пол, в страну́ Гергеси́нськую, сріто́ста Єго́ два бі́сна от гроб ісходя́ща, лю́та зіло́, я́ко не мощи́ нікому́ мину́ти путе́м тім.
29
29
И се́, возопи́ста глаго́люща: что́ на́ма и Тебѣ́, Іису́се Сы́не Бо́жій? Прише́лъ єси́ сѣ́мо пре́жде вре́мене му́чити на́съ. І се, возопи́ста глаго́люща: что на́ма і Тебі́, Ісу́се Си́не Бо́жий? прише́л єси́ сі́мо пре́жде вре́мене му́чити нас.
30
30
Бя́ше же дале́че от нею́ ста́до свині́й мно́го пасо́мо. Бя́ше же дале́че от нею́ ста́до свині́й мно́го пасо́мо.
31
31
Бѣ́си же моля́ху Єго́, глаго́люще: а́ще изго́ниши ны́, повели́ на́мъ ити́ въ ста́до свино́є. Бі́си же моля́ху Єго́, глаго́люще: а́ще ізго́ниши ни, повели́ нам іти́ в ста́до свино́є.
32
32
И рече́ и́мъ: иди́те. Они́ же изше́дше идо́ша въ ста́до свино́є: и се́, [а́біє] устреми́ся ста́до все́ по бре́гу въ мо́ре, и утопо́ша въ вода́хъ. І рече́ їм: іді́те. Они́ же ізше́дше ідо́ша в ста́до свино́є; і се, (а́біє) устреми́ся ста́до все по бре́гу в мо́ре, і утопо́ша в вода́х.
33
33
Пасу́щіи же бѣжа́ша, и ше́дше во гра́дъ, возвѣсти́ша вся́, и о бѣсно́ю. Пасу́щії же біжа́ша, і ше́дше во град, возвісти́ша вся, і о бісно́ю.
34
34
И се́, ве́сь гра́дъ изы́де въ срѣ́теніє Іису́сови: и ви́дѣвше Єго́, моли́ша, я́ко дабы́ преше́лъ от предѣ́лъ и́хъ. І се, весь град ізи́де в срі́теніє Ісу́сові; і ви́дівше Єго́, моли́ша, я́ко даби́ преше́л от преді́л їх.

Старий Заповіт

•  •  •  • 

Новий Заповіт