Завантаження...
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.

Порівняти:
⇄

Глава 23 з 36
Глvа, к~г”
Глава 23
1
1
Въ лњто же сеDмое, ё^крњпи'ся і^ѓ^да'и. прїятъ соTники и^ а^зарїю и^же е^сть сн~ъ і^ѓ^роа'мль, і^ и^зма'еля сн~а і^ѓ^на'ня, и^ а^за'рїю сн~а ѓ^ви'дова, и^ а^масїю сн~а а^даи^е^ва, і^ е^лисафа'на сн~а захарїина, и^ внїиде с ни'м# в до'мъ гн~ь”
Але в сьомий рік підбадьорився Іодай і прийняв у союз з собою начальників сотень: Азарію, сина Ієрохамового, й Ісмаїла, сина Ієгохананового, й Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаії, і Елишафата, сина Зихрі.
2
2
И$же ѓ^бходяще і^ё^де'ю собрахђ левљ=ты эT всњхъ гра'довъ и^ё'диныхъ, и^ нача'лницы ѓ^би'телеи і^и^л~евыX” И$ прїидоша въ і^ерsлиM,
І вони пройшли по Юдеї і зібрали левитів з усіх міст Юдеї і глав поколінь Ізраїлевих, і прийшли в Єрусалим.
3
3
и^ завњщаша вс^и събра'вшися, завњт# цр~ьскїи, в# домђ` бж~їи и^ показа и^мъ цр~я, рече же к нимъ і^ѓ^да'и, с^е сн~ъ цр~евъ да въцр~ится. ја^ко гл~алъ е^сть г~ь на домъ двд~въ.
І уклало все зібрання союз у домі Божому з царем. І сказав їм Іодай: ось син царя повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давидових.
4
4
и^ с^е е^сть слово е^же сътвори'сте нн~њ. тре'тїа часть эT васъ да и^зыидетъ въ сђбо'тђ сщ~ен#никовъ и^ левљ=товъ и^ въ вра'та вхоDныя.
Ось що ви зробіть: третина вас, що приходять у суботу, зі священиків і левитів, буде воротарями біля порогів,
5
5
и^ третїя часть къ домђ` цр~евђ, и^ тре'тїя ча'сть къ вра'томъ среDним. и^ вс^и прочїи лю'дїе да бђдTђ въ дворњхъ до'мђ гн~я”
і третина при домі царському, і третина біля воріт Ієсод, а весь народ на дворах дому Господнього.
6
6
Никтоже и%нъ да вни'детъ въ до'мъ гн~ь. Токмо сщ~ен#ницы и^ левљ=ти і^ и^же слђжаT эT левљ=тъ. тїи то'кмо вни'дђтъ ја%ко ѓ^сщ~ен#ни сђть, и^ вс^и про'чїи лю'дїе въздръжаT стра'жђ гн~ю”
І ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків і службовців з левитів. Вони можуть увійти, тому що освячені; весь же народ нехай стоїть на сторожі Господній.
7
7
Левљ=ти же ѓ^быидђтъ цр~я, и^мњющи е^ді'нъ ко'ждо ѓ^рђжїа своя въ рђкђ свое^ю`. и^ а'ще кт^о въходящъ бђдеT въ цр~ковъ да ё^бїется. и бђдђтъ же съ цр~емъ въходя'щеи і^ и^сходящеи с ниM
І нехай левити оточать царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, і хто буде входити в храм, нехай буде умертвлений. І будьте ви при царі, коли він буде входити і виходити.
8
8
сътвори'ша б^о левљ=ти и^ весь і^ё'да. по вс^я и^же повелњ і^ѓ^да'и жрецъ. и^ прїя'ша кождо мђ'жы и^же подъ ни'ми бњ'хђ. эT нача'ла сђботы, и^ до и^схода сђботы. зане не разори` и^ѓ^дае жреw слђ'жбы по вся` дн~и ё^чине'ное”
І зробили левити й усі юдеї, як наказав Іодай священик; і взяли кожен людей своїх, які приходять у суботу, з тими, що відходять у суботу, тому що не відпустив священик Іодай чергу, яка змінялася.
9
9
дасть і^ѓ^да'е сщ~енникъ со'тникомъ, по чи'нђ поста'вленымъ, ме'чи и^ щи'ты, и^ бро'ня цр~я дв~да ја%же ѓ^сщ~а в домђ` гн~и.
І роздав Іодай священик начальникам сотень списи і малі й великі щити царя Давида, що були в домі Божому;
10
10
и^ поста'ви же вс^и лю'ди дръжа'щїи ме'чи ѓ'стры эT десны'а страны` цр~кви, даже до лњ'выя страны` цр~кви ѓ^лтаря` и^ домђ цр~ева ѓ^крsтъ.
і поставив весь народ, кожного зі зброєю його в руці його, від правої сторони храму до лівої сторони храму, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
11
11
і^ и^зведо'ша сн~а цр~ева. и^ наложи'ша е^мђ дїадимђ и^ свњдњтельство зако'нђ и^ поста'виша е^го ц~реM и^ пома'за е^го і^ѓ^да'и жрецъ, и^ сн~ове е^го и^ возопи'ша е^мђ и^ реко'ша. живи` цр~ю.
І вивели сина царя, і поклали на нього вінець і прикраси, і поставили його царем; і помазали його Іодай і сини його і сказали: нехай живе цар!
12
12
и^же е^гда` ё^слы'ша гоџолїя глаs людїи текђщиX і^ и^сповњда'ющиX и^ хваля'щихъ цр~я. и^ вни'де къ цр~ю въ цр~квъ гн~ю.
І почула Гофолія голос народу, який біжить і проголошує про царя, і вийшла до народу в дім Господній,
13
13
і^ е^гда же ви'дњ цр~я стоа'ща на степе'ни е^го восхо'да, начаlницы же и^ народи ѓ'крsтъ е^го. вси` лю'дїе зеMстїи радђю^щися и^ звђча'хђ трђ'бы. и^ пою'щиX въ ѓ^рга'ны мђсикїю и^ хваля'щиX хва'лђ” Растерзаy ри'зы своа гоџолїа и^ възопї и^ рече. ловле'нїе ловленїе.
і побачила: і ось цар стоїть на підвищенні своєму при вході, і князі і труби біля царя, і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами, і співці з інструментами музичними і вправні у славослів’ї. І роздерла Гофолія одяг свій і закричала: змова! змова!
14
14
и^зыиде же і^ѓ^да'и а^рхїере'и къ сотникомъ и^ нача'лникомъ во'иномъ рече иM. и^зведњте ю& во'нъ цр~кви і^ и^зыидњте въ слDњ е^я`, и^ да ё^бїется внњ` мечемъ. повелњ б^о сщ~ен#никъ да не ё'мретъ в# домђ` гн~и.
І викликав Іодай священик начальників сотень, які начальствують над військом, і сказав їм: виведіть її геть [із храму], і хто піде за нею, той буде умертвлений мечем. Тому що священик сказав: не умертвляйте її в домі Господньому.
15
15
и^ да'ша е'й поко'и на мало до'ндеже вънидо'ша въ вра'та ко'нниk до'мђ цр~ева. ё^би'ша е^я` т^ђ”
І дали їй місце, і коли вона прийшла до входу кінських воріт царського дому, там умертвили її.
16
16
И$ завњща` и^ѓ^да'и завњтъ проме'жђ е^го всњхъ лю'дїи и^ цр~я. даб^ы бы'ли лю'дї гн~я”
І уклав Іодай завіт між собою і між усім народом і царем, щоб бути їм народом Господнім.
17
17
И$ внидо'ша же вс^и лю'дїе земля` в# до'мъ ваа'ловъ и^ разориша е^го, и^ ѓ^лта'ри е^го і^ и^до'лы е^го съкрђши'ша и^ матџа'на же жерца` ваа'лова ё^би'шA преD ѓ^лта'ремъ е^го”
І пішов весь народ у капище Ваала, і зруйнували його, і жертовники його й ідолів його розтрощили; і Матфана, жерця Ваалового, умертвили перед жертовниками.
18
18
И$ нача` і^ѓ^да'и жрецъ дњ'ла въ домђ` гн~и. поD рђ'кђ сщ~е'нниковъ и^ левљ=товъ. и^ поста'ви повся`дн~евное слђженїе жер#цевъ, и^ левљ=товъ. и%хже раздњли дв~дъ въ домђ` гн~и, и^ се'й принесе вс^ясъж#женїя гв~и. ја%ко пи'санно е^сть въ зако'нњ мољ=сїѓ'вњ” Въ ра'дости и^ пњнїи`, по расмотренїю двд~вђ.
І доручив Іодай справи дому Господнього священикам і левитам, [і відновив денні черги священиків і левитів,] як розподілив Давид у домі Господньому, для возношення всепалень Господу, як написано в законі Мойсеєвому, з радістю і співом, за уставом Давидовим.
19
19
и^ поста'виша же две'рники въ вра'тњхъ до'мђ гн~я. и^ да не вни'деT в ню` нечи'стъ въ вся'кои вещи”
І поставив він воротарів біля воріт дому Господнього, щоб не міг входити нечистий чого-небудь.
20
20
И$ прїя^ша же сотъники и^ крњпкїя мђж'а, и^ нача'лники людїи, и^ вси` лю'дїе земли`. и^ сътвори'ша сни'ти цр~ю эT до'мђ гн~я. и^ въни'де по'средњ вра'тъ внђтрънихъ въ до'мъ цр~евъ. и^ посади'ша е^го на прsтлњ цр~ьстњмъ”
І взяв начальників сотень, і вельмож, і начальників у народі, і весь народ землі, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через верхні ворота в дім царський, і посадили царя на царський престіл.
21
21
И$ възвесели'ша же ся вс^и лю'дїе земъстїи. и^ граD ё^поко'ися. и^ гоџолїя ё^бїена е^сть мече'мъ”
І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем.

Глава 23 з 36
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.