|
Глvа, л~в”
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
|
И$ по словесе'хъ сиX, и^ и^стин#нњ се'и. прїи'де сенахериM цр~ь а^сљ=рїи'скїи и^ вни'де въ і^у^де'ю ѓ^б#стоя` гра'ды запа'систы хотя'щи възяти и^хъ”
|
Після таких діл і вірности, прийшов Сеннахирим, цар Ассирійський, і вступив у Юдею, і обложив укріплені міста, і думав відторгнути їх собі.
|
|
2
|
2
|
|
Є$гда' же ви'дњ і^е^зекїа и^же прихо'диT сенахери'мъ. проти'вђ лица` е^го вое^ва'ти на і^ерsли'мъ”
|
Коли Єзекія побачив, що прийшов Сеннахирим з наміром воювати проти Єрусалима,
|
|
3
|
3
|
|
НачаT съ кня'ѕи е^го совњтъ, и^ мђж'и же крњпча'ишими. да запира'ютъ главы` и^сто'чникомъ и^же бњша вн^њ гра'да” И$ быs совњтъ е^го бл~гъ.
|
тоді вирішив із князями своїми і з військовими людьми своїми засипати джерела води, що поза містом, і ті допомогли йому.
|
|
4
|
4
|
|
и^ собра` мно'го мно'жество людїи. и^ запроша вс^и и^сто'чницы воDныя и^ пото'къ и^же лїашеся по'средњ града гл~ющи. да не прїидеT цр~ь а^сљ=рїискїи ѓ^бря'щетъ воD мно'го и^ ё^крњпиTся”
|
І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що протікав по країні, говорячи: нехай не знайдуть царі ассирійські, прийшовши сюди, багато води [і нехай не укріпляться].
|
|
5
|
5
|
|
И$ ё^крњпи'ся е^зекїа, и^ созда` вс^я стњны и^же бы'ша рассы'паны. и^ столпы` на не'и, і^ и^зъ внђ` и%нђю стњ'нђ” Въздви'же же разрђшеная въ' градњ двд~вњ. поправи` и^ сътвори` ѓ^рђжїи` мно'го и^ щи'тоv”
|
І підбадьорився він, і відновив усю стіну, що обвалилася, і підняв її до вежі, і ззовні побудував іншу стіну, і укріпив Милло в місті Давидовому, і приготував багато зброї і щитів.
|
|
6
|
6
|
|
И$ постави же нача'лники бра'немъ наD лю'дми въ во'ю. и^ созва` всњхъ на пло'щадь до вра'тъ дебри`. и^ гл~алъ е^сть въ срDца иX гл~ющи
|
І поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на площу біля міських воріт, і говорив до серця їх, і сказав:
|
|
7
|
7
|
|
мђжественњ дњ'лаите и^ ё^крњпи'теся, не ё^страша'итеся ни ё^жаса'итеся эT лица` цр~я а^сљ=рїиска. и^ всего` мно'жества ли'цъ и^же сђть с ни'мъ” ЈА/ко мно'го множа'е с на'ми сђть не'же с тњмъ.
|
будьте твердими і мужніми, не бійтеся і не страшіться царя Ассирійського і всієї безлічі, яка з ним, тому що з нами більше, ніж з ним;
|
|
8
|
8
|
|
с тњмъ б^о е^сть мы'ш#ца пло'тьная. с на'ми же г~ь б~ъ на'шъ помо'щникъ на'шъ. и^ ѓ^полчи'тъ же ся за на'съ” Оу^крњплени' же сђть лю'ди словесы` і^е^зекїя цр~я і^ё'дина”
|
з ним м’язи плотські, а з нами Господь Бог наш, щоб допомагати нам і боротися у битвах наших. І укріпився народ словами Єзекії, царя Юдейського.
|
|
9
|
9
|
|
И$ посе'мъ посла` сенахери'мъ цр~ь а^сљ=рїискїи рабы` своя` въ і^ерsли'мъ. и^ самъ съ всњми` во'и ѓ^бъстоа'ше лахи'съ. и^ посла` къ і^е^зекїи` цр~ю і^ё'динђ, и^ къ всњмъ людеM и^же бњхђ въ і^ерsлимњ гл~щи”
|
Після цього послав Сеннахирим, цар Ассирійський, рабів своїх в Єрусалим, — сам він стояв навпроти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Єзекії, царя Юдейського, і до всіх юдеїв, які в Єрусалимі, сказати:
|
|
10
|
10
|
|
Сїя гл~етъ сенахериM цр~ь а^сљ=рїскїи. въ чемъ в^ы ё^поваете сњдя'ще въ ѓbстоа'нїи і^ерsли'мовњ.
|
так говорить Сеннахирим, цар Ассирійський: на що ви сподіваєтеся і сидите в фортеці в Єрусалимі?
|
|
11
|
11
|
|
не' ли і^е^зекїя прельща'етъ васъ да преда'сть в^ы въ смр~ть, въ глаD и^ жа'ждђ. ё^крњпля'ющи и^же г~ь б~ъ ва'шъ и^зба'виT васъ эT рђкђ цр~я а^сљ=рїиска”
|
Чи не зваблює вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду і спраги, говорячи: Господь Бог наш врятує нас від руки царя Ассирійського?
|
|
12
|
12
|
|
Не се л^и се'й е^сть і^езекїя и^же разори` вы'шъняя ѓ^лта'ри е^го. и^ повелњ і^ё'дњ і^ и^ерsлимђ гл~ющи. преD ѓ^лта'ремъ сиM покланя'итеся. и^ в немъ сожига'ите џемїа'мъ”
|
чи не цей Єзекія зруйнував висоти Його і жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: перед жертовником єдиним поклоняйтеся і на ньому звершуйте куріння?
|
|
13
|
13
|
|
Ни ли` в^ы не вњ'сте чт^о а%зъ сътвори'хъ и^ эTц~ы мои` всњмъ зем#скымъ людемъ. и^ не премого'шA вс^и бо'ѕи ја^зы'ковъ и^зба'вити странђ` свою` эT рђкђ мое'ю.
|
Хіба ви не знаєте, що зробив я і батьки мої з усіма народами земель? Чи могли боги народів земних урятувати землю свою від руки моєї?
|
|
14
|
14
|
|
кт^о е^сть эT въсњхъ бо'говъ ја^зы'къ си'хъ. и^хже и^скорениша эTц~ы мои`. не мо'глъ н^и е^ді'нъ и^зба'вити лю'ди своя` эT рђ'кђ мое'ю. да ја^ко мо'жетъ па'ки б~ъ ваj и^зба'вити васъ эT рђки` мое'я.
|
Хто з усіх богів народів, знищених батьками моїми, міг врятувати народ свій від руки моєї? Як же зможе ваш Бог врятувати вас від руки моєї?
|
|
15
|
15
|
|
и^ нн~њ васъ да не прельсти'тъ і^е^зекїя да не ё^пова'ти ваs сътвориT посемђ`, и^ не вњ'рђите е^мђ” А/ще б^о ни е^ді'нъ мо'глъ б~ъ всњхъ стра'нъ и^зба'вити лю'ди своя` эT рђкђ мое'ю, и^ эT рђ'кђ эTц~ъ мои^хъ. н^и б^о б~ъ ва'шъ възъмо'жет# и^зба'вити ваs эT рђки` мое'я.
|
І нині нехай не зваблює вас Єзекія і не відхиляє вас у такий спосіб; не вірте йому: якщо не в силах був жоден бог жодного народу і царства врятувати народ свій від руки моєї і від руки батьків моїх, то і ваш Бог не врятує вас від руки моєї.
|
|
16
|
16
|
|
н^о і^ и'на мно'га гл~али сђть раби` е^го проти'вђ г~а б~а, и^ проти'вђ і^е^зекїя раба` е^го.
|
І ще багато чого говорили раби його проти Господа Бога і проти Єзекії, раба Його.
|
|
17
|
17
|
|
и^ посла'нїя же писа` поношая г~а б~а і^и^л~ева. и^ гл~алъ е^сть на'нь рекїи” ЈА/ко бо'ѕи ја^зы'къ прочїихъ не мого'ша и^зба'вити людїи свои^хъ эT рђ'кђ мое'ю. та'ко и^ б~ъ і^е^зекїинъ и^зба'вити не мо'жетъ людїи е^го эT рђки` мое^я”
|
І листи писав він, у яких ганьбив Господа Бога Ізраїлевого і говорив проти Нього такі слова: як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
|
|
18
|
18
|
|
И$ на'ипаче възопи` во'племъ вели'кимъ ја^зы'комъ і^ё^де'искиM проти'вђ людїи, и^же сњдя'хђ на стњнаX і^ерsли'ма да ё^страшиT и^хъ и^ во'зметъ гра'дъ”
|
І кричали гучним голосом юдейською мовою до народу єрусалимського, який був на стіні, щоб устрашити його і налякати його, і взяти місто.
|
|
19
|
19
|
|
И$ гл~алъ же е^сть проти'вђ б~а і^и^л~ева. ја%ко сђпроти'вђ бого'въ людїи зе'мъскихъ, дњ'ла рђкъ чл~ческиX”
|
І говорили про Бога Єрусалима, як про богів народів землі, — вироби рук людських.
|
|
20
|
20
|
|
И$ моли'ша же ся сего` ра'ди поношенїя, і^е^зекїя цр~ь і^ и^саїя сн~ъ а^м#мосовъ прoркъ. и^ възопи'ша да'же до нб~си”
|
І помолився цар Єзекія й Ісая, син Амосів, пророк, і воззвали до неба.
|
|
21
|
21
|
|
И$ посла` г~ь а^гг~ла свое^го. и^же порази` всњхъ мђже'и хра'брыхъ и^ бра'нниковъ. и^ нача'лники во'емъ, въ по'лцехъ цр~я а^сљ=рїиска. и^ възврати` лице е^го с поноше'нїемъ на' землю свою`” Є$гда же въшелъ е^сть в до'мъ б~а свое^го. сн~ове и^же и^зошли` бњша эT чре'ва е^го погђби'ша е^го мечеM.
|
І послав Господь ангела, і він знищив усіх хоробрих і головнокомандувача і начальників у війську царя Ассирійського. І повернувся він зі соромом у землю свою; і коли прийшов у дім бога свого, — ті, що вийшли зі стегон його, вразили його там мечем.
|
|
22
|
22
|
|
сп~се же б~ъ і^е^зекїю и^ ѓ^бита'ющихъ і^ерsли'мђ эT рђ'кђ сенахерима цр~я а^сљ=рїиска и^ эT рђ'кђ всXњ, и^ пода'сть и^мъ поко'и по ѓ%крsтъ”
|
Так врятував Господь Єзекію і жителів Єрусалима від руки Сеннахирима, царя Ассирійського, і від руки всіх і оберігав їх звідусюди.
|
|
23
|
23
|
|
И$ мно'ѕи приноша'хђ жрътвы г~ђ въ і^ерsлимњ, и^ дары і^езекїи цр~ю і^ё'динђ и^же възвышенъ е^сть по си'хъ предъ всњми ја^зы'ки”
|
Тоді багато хто приносив дари Господу в Єрусалим і коштовні речі Єзекії, царю Юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.
|
|
24
|
24
|
|
И$ потомъ по' дн~ех# тњх# и^знемо'же і^е^зекїа даже смр~ти и^ помоли'ся г~ђ. и^ ё^слы'ша же и^ дасть е^мђ зна'менїе,
|
У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господу, і Він почув його і дав йому знамення.
|
|
25
|
25
|
|
и^ не по добродњтели, и^же даде е^мђ” Възда'сть і^е^зекїи, и^ въздви'жено е^сть срDце е^го. и^ сотворе'нъ бысть проти'вђ е^го гнњ'въ и^ проти'вђ і^ё'ды і^ и^ерsлима.
|
Але не воздав Єзекія за зроблені йому благодіяння, тому що загордилося серце його. І був на нього гнів Божий і на Юдею, і на Єрусалим.
|
|
26
|
26
|
|
и^ смире'нъ бысть по си'хъ” Того ради е^же възвыше'но бысть срDце е^го. тако ѓ'нъ ја%ко и^ живђщеи` въ і^ерsлі'мњ. не прїиде на ниX ја%рость гн~я во дн~и і^е^зекїины”
|
Але оскільки смирився Єзекія в гордості серця свого, — сам і жителі Єрусалима, то не прийшов на них гнів Господній у дні Єзекії.
|
|
27
|
27
|
|
И$ бысть же і^е^зекїеви бога'тъство и^ сла'ва мно'га ѕњло. и^ сокро'вища себњ` мно'ги собра` сребра` и^ зла'та. и^ ка'менїя чsтнаго, и^ а^рома'ты, и^ ѓ^рђжїа храни'лницы. и^ всњхъ разныхъ сосђдовъ вели'къ чи'нъ.
|
І було в Єзекії багатства і слави дуже багато, і сховище він зробив у себе для срібла і золота, і каменів коштовних, і для пахощів і щитів, і для всяких коштовних сосудів;
|
|
28
|
28
|
|
и^ житници жиT пшени'цы и^ вина` и^ е^ле'я. и^ ја^сли всMњ скотом#, и^ ста'н# же ста'домъ
|
і комори для плодів землі, для хліба, вина й олії, і стійла для всякого роду худоби, і двори для стад.
|
|
29
|
29
|
|
и^ загра'ды ѓ'вцаM. и^ поса'довъ, ѕ~, созда`” И$мя'ше б^о ста'да ѓ^ве'цъ и^ скотовъ безчи'слена” Того ради чт^о да'сть е^мђ г~ь и^ собра'нїя мно'го ѕњло.
|
І міста побудував собі. І стад дрібної і великої худоби було в нього безліч, тому що дав йому Бог дуже велике майно.
|
|
30
|
30
|
|
то'й е^сть і^е^зекїя, и^же завре вы'шнїи клю'чъ воDныи сїѓ'на” И$ ѓ^брати и^хъ съ до'лђ к# полђ'дню града двд~ва. въ всњхъ дњлехъ свои^хъ сътвори` преспњва'я и^же въсхотњ`”
|
Він же, Єзекія, замкнув верхню протоку вод Геона і провів їх униз до західної сторони міста Давидового. І діяв успішно Єзекія в усякій справі своїй.
|
|
31
|
31
|
|
И$ се'й въ посла'нїи княѕе'и вављ=лон#скихъ, и^же посла'ни бя'хђ к не'мђ да вопросяT е^го ѓ^ чюдеси` и^же слђчи'ся на земли`” И$ ѓ^ста'ви е^го г~ь да и^скђси'тъ е^го ви'дњти и^же бњша въ срDци е^го”
|
Тільки при послах царів вавилонських, які надсилали до нього запитати про знамення, що було на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його і відкрити все, що у нього на серці.
|
|
32
|
32
|
|
И$ про'чая же словесъ і^е^зекїа и^ щедроты е^го и^ пи'сана сђть въ видњнїи` і^саїя проро'ка сн~а а^м#мосова. и^ въ кни'ѕњ цр~ьствъ і^ё'ды і^ и^и~ля”
|
Інші діяння Єзекії і чесноти його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
|
33
|
33
|
|
И$ ё^спе же і^е^зекїя съ эTц~ы свои^ми, и^ погребо'ша е^го наD гро'бы сн~овъ двд~выхъ. и^ сла'вђ и^ честь даша е^мђ въ смр~ти е^го ве'сь і^ё'да. и^ вс^и и^же ѓ^бита'хђ въ і^ерsлимњ. и^ црsтвова же манасїя сн~ъ е^го в него` мњсто”
|
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його над гробницями синів Давидових, і почесті віддали йому після смерти його всі юдеї і жителі Єрусалима. І став царем Манассія, син його, замість нього.
|