|
Глvа, л~ѕ”
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
|
И$ възя'ша лю'дїе земля` і^ѓ^а'хаза сн~а і^ѓ^сїина и^ пома'зAша е^го. и^ поста'виша е^го цр~я въ мњ'сто эTц~а е^го въ і^ерsлимњ.
|
І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, [і помазали його] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.
|
|
2
|
2
|
|
к~г, лњта бысть і^ѓ^а'хазъ е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ тр^и мsцы црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го а^мита'ль, дще'рь і^е^римїё& эT ло'вны, и^ сътвори` лђкавое преD гм~ъ, по всемђ` ја%же сътвори'ша эTц~ы иX” И$ плњни` и^ѓ^а^ха'за и^ ѓ^кова` е^го, фараѓ'нъ неѓ^ха'и въ девла'џе, въ земли` е^џа'мли, е^же не црsтвовати е^мђ въ і^ерsли'мњ”
|
Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його — Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]
|
|
3
|
3
|
|
И$ преведе е^го цр~ь въ е^гљ=петъ. и^ возложи` да'нь на землю і^и^л~евђ, р~, тала'н#тъ сребра`, и^ тала'нтъ зла'та.
|
І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.
|
|
4
|
4
|
|
и^ поста'ви фараѓ'нъ неѓ^хаи в# него` мњ'сто цр~я е^лїа^ки'ма бра'та е^го наD і^ё^де'ею і^ерsли'момъ. и^ преврати` и%мя е^го і^ѓ^а^киM, і^ѓ^а^ха'за же преDнего цр~я бра'та і^ѓ^а^ки'мова взя'тъ фараѓ'нъ неѓ^ха'и, и^ въведе е^го въ е^гљ=петъ и^ ё'мре т^ђ. сре'бро же и^ зла'то дава'хђ е^мђ” Тогда` нача` земля` дава'ти да'нь. е^же дава'ти сребро` во ё^ста` фараѓ'нова, и^ ко'ждо по си'лњ даа'хђ сребро`, и^ зла'то эT людїи земля фараѓ'нђ неѓ^ха'ю”
|
І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].
|
|
5
|
5
|
|
И$ к~е, лњтъ бысть і^ѓ^а'киM е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лTњ, црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го зехо'ра дщи` нирїё& эT ра'мы. сътвори' же лђка'вое преD гм~ъ по всемђ` е^ли'ко сътвори'ша эTц~ы е^го” И$ въ дн~и же е^го прїиде навъходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи на' землю, и^ б^њ и^ е^мђ слђжа тр^и лњта и^ эTстђпи` эT него” И$ посла` г~ь на ни'хъ по'я^сники хал#де'искїя, и^ по'ясники сљ=рьскїя, и^ по'я^сники моа'витьскїя, и^ сн~овъ а^м#моновыхъ, и^ самарїискиX. и^ не сътвори'ша ничто'же по словеси` гн~и, е^же гл~а ё^сты` прoркъ е^го. ѓ^ба'че же ја%рость гн~я б^њ на і^ё'дњ е^же эTринђти е^го эT лица` е^го, грњхъ ради манасїи^ныX въ все'мъ ја%же сътвори`. и^ въ кро'ви неви'ннњи е^же и^злїя і^ѓ^а^ки'мъ. и^ напо'лни і^ерsлимъ кро'ви неви'н#ныя. н^отогда` не восхотњ` е^ще` и^скорени'ти и^хъ”
|
Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Рами]. І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили батьки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбійників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим, — за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].
|
|
6
|
6
|
|
И$ посе'мъ възы'иде навъходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи. и^ ѓ^кова е^го ѓ^ковами мњ'дяными, и^ приведе е^го въ вављ=лонъ,
|
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.
|
|
7
|
7
|
|
и^ ча'сть сосђ'дов# до'мђ гн~я пренесе` въ вављ=лонъ. и^ поста'ви я& въ цр~кви свое'и въ вављ=лонњ”
|
І частину сосудів дому Господнього переніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
|
|
8
|
8
|
|
И$ про'чая же слове'съ і^ѓ^а^ки'мовыхъ, и^ вс^я ја%же содњла'лъ е^сть. се сїя пи'сана съдръжа'тся въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныхъ” И$ ё'мре і^ѓ^а^кимъ съ эTц^ы свои'ми. и погребе'нъ бы'сть въ ганозо'ни, со эTц~ы е^го” И$ црsтвоваy і^е^хонїя сн~ъ е^го в него` мњ'сто,
|
Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став царем Ієхонія, син його, замість нього.
|
|
9
|
9
|
|
и~і, лњтъ. бы'сть і^е^хо'нїя е^гда` црsтвова'ти нача`. г~, мsцы, и^ і~, дн~їи црsтвова` въ і^ерsлимњ, и^ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ”
|
Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.
|
|
10
|
10
|
|
Є$гда же лњтђ крhђ вратя'шеся. посла` навъходоносо'ръ цр~ь, и^же и^зведо'ша е^го въ вављ=лонъ въкђпњ со предра'гими сосђды до'мђ гн~я” И$ цр~еM поста'ви седекїю ё%я е^го наD і^ё'дою і^ерsлимомъ.
|
Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.
|
|
11
|
11
|
|
к~а, лњто бы'сть седекїи` е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лњтъ црsтвова` въ і^ерsлимњ”
|
Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,
|
|
12
|
12
|
|
И$ сътвори лђка'вое въ ѓ%чїю г~а б~а свое^го. и^ н^и ё^срами'ся лица і^е^ремїи прoрка гл~ющаго к немђ эT ё'стъ гн~ихъ.
|
і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єремією пророком, який пророкував від уст Господніх,
|
|
13
|
13
|
|
эT цр~я же навходоносо'ра эTи^де и^же закля` е^го по' бѕ~њ, и^ ѓ^жести` вы'ю свою` и^ срDце ё^крњпи` да не ѓ^брати'тся къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ.
|
і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ям Бога, — і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.
|
|
14
|
14
|
|
н^о и^ вс^и нача'лницы і^ё'дины и^ сщ~ен#никоM и^ лю'ди земля` престђпи'ша безако'н#но по всњхъ поноше'нїихъ ја^зы'коM. и^ ѓ^сквръниша до'мъ гн~ь и^же ѓ^ст~и себњ` въ і^ерsлимњ”
|
Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.
|
|
15
|
15
|
|
И$ посыла'ше г~ь б~ъ эTц~ъ и^хъ к ни'мъ ё^сты` прoркъ е^го ё^треню'юще, и^ посла` вњстники е^го” Того ради да прости'тъ лю'ди и^ жили'ще свое`. и^ тїи поноша'хђ посло'мъ бж~їимъ.
|
І посилав до них Господь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жалів Свій народ і Свою оселю.
|
|
16
|
16
|
|
и^ ё^ничижахђ словеса` е^го” І$ и^грахђ прoрки е^го дондеже сни'детъ гнњ'въ гн~ь на лю'ди е^го” И$ бысть ни е^ді'но помне'нїе,
|
Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йому порятунку.
|
|
17
|
17
|
|
и^ наведе` на ни'хъ цр~я халде'иска” И$ поби` младе'нца и^хъ мечемъ, въ домђ` ст~ня е^го. не пощадњ седекїа ю'ныX, и^ дв~ц# не поми'лова, и^ ста'рца иX и^зведе`. и^ всњхъ преда'сть въ рђки иX”
|
І Він навів на них царя Халдейського, — і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Бог у руку його.
|
|
18
|
18
|
|
И$ вс^я сосђды до'мђ гн~я ја%ко бо'лшая та'ко и^ ме'ншая, и^ сокровища цр~кви и^ вс^я сокро'вища цр~ева. и^ началъство, вс^я приведе` въ вављ=лонъ”
|
І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.
|
|
19
|
19
|
|
И$ зажъго'ша до'мъ бж~їи. и^ разори'ша стњнђ` і^ерsлимђ. и^ вс^и столпы` и^хъ съжго'ша” И$ чт^о предра'го бысть, и^с#тни'ли сђть сосђдовъ.
|
І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.
|
|
20
|
20
|
|
и^ пресели` про'чая въ вављ=лонъ, и^ бњша е^мђ и^ сн~оM е^го въ рабы`, да'же до црsтва миDскаго”
|
І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,
|
|
21
|
21
|
|
да съвръшиTся слово гн~е эT ё'стъ і^е^ремїинъ. до'ндеже праZнова` земля` сђбо'ты своя`. е%же събот#ствова'ти вс^я дн~и запђстњнїя е^я`. сђботъствова же до съвръше'нїя, сеDмьдесяT лњтъ”
|
доки, на виконання слова Господнього, сказаного вустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.
|
|
22
|
22
|
|
А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:
|
|
|
23
|
23
|
|
так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас — з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде.
|
|
|
24
|
24
|
Моли'тва манасїя цр~я і^ё^де'иска. е^гда` плњненъ дръжашеся въ вављ=ло'нњ”Ги~ вс^едръжи'телю, б~е эTц~ъ на'шихъ, а^враа'мовъ, і^ и^саа'ковъ, і^ и^а'ковль, и^ сњмени иX правеDнаго, сътвори'выи нб~о и^ зе'млю, со всею` лњпото'ю и^хъ” И$ сопныи мо'ре сло'воM повелњнїа твое^го, затворивыи беZднђ и^ запечатлњвъ ю& стра'шнымъ и^ сла'внымъ и'менемъ твои^мъ, е^гоy вс^я боя'тся и^ трепещђтъ эT лица` сла'вы твое'а. ја^ко непостоа'нна велелњпота` сла'вы твое'я, и^ не сътрьпиM гнњвъ, е^же на грњшникы преще'нїя твое^го, бесчи'слена же и^ неи^слњдованна ми'лость ѓ^бњща'нїа твое^го. ты` б^о е^си г~ь вы'шнїи млsрдъ, долготръпели'въ и^ мно'гомлsтив#, и^ ка'ася ѓ^ ѕло'бахъ чл~чьскыхъ. т^ы г~и по мно'жествђ ми'лости твое'я ѓ^бњща` покаа'нїемъ ѓ^ставленїе съгрњши'вшимъ к тебњ, и^ мно'жествомъ щедротъ твои^хъ нарече` покаа'нїе грњшникомъ въ сп~сенїе” Ты ё^бо г~и б~е праведныхъ, нњ'си положи'л# покаа'нїе праведнымъ твои^мъ, а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ и^а'ковђ, не съгрњши'вшиM преD тобо'ю, н^о положиl е^си покаа'нїе мнњ` грњшномђ, зане съгрњшиX т^и паче числа` пњска` моrска'го ё^мно'жишася безаконїя моа г~и ё^мно'жишася, и^ нњсмь достоиn възрњти, и^ ви'дњти высотђ нбsнђю эT мно'жества непра'вд# моиX свя'занъ е^смь мно'гими ю%зами желњзъными, ја%ко не възвњсти` ми главы` моея`, и^ нњсть м^и въсклоне'нїя, зане прогнњвахъ ја%рость твою, лђка'вое преD тобою сътвори'въ, и^ не сътворихъ во'ля твое^я, и^ не съхранихъ повелњнїи твои^хъ. и^ нн~њ покланя'ю колњнњ срDца мое^го, молю` ю%же эT тебе блsгть. съгрњшихъ г~и съгрњшихъ, и^ безако'нїя моа аZ съвњмъ. н^о прошђ` и^ молюся тебњ эTра'ди ми г~и эTра'ди м^и, и^ не погђби` мене` съ безако'ньми мои'ми, ниже въ вњкъ враждовавъ съблюде'ши ѕоl мои^хъ, и^ не ѓ^сђди` мене` въ преи^споDнихъ земли, зане т^ы е^си б~е б~ъ ка'ющихся, да и^ на мнњ` ја^ви'ши вс^ю блгsть твою, ја%ко недостои'на сђща сп~се'ши м^я, по мно'ѕњи млsти твое'и. и^ восхвалю` т^я всегда` вс^я дн~и живота` мое^го. ја%котебе` поюT вс^я си'лы нбsныа и^ твоа` е^сть сла'ва во' вњки, а^ми'нь” |
МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ*Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова, і сімені їх праведного [а], що створив небо і землю з усією красою їх, що зв’язав море словом повеління Твого, що поклав безодню і запечатав її страшним і славним ім’ям Твоїм, Якого усі бояться, і тремтять від лиця сили Твоєї, тому що ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів [б] покарання Твого на грішників [в]! Але безмірна і недослідима милість обітування Твого [г], тому що Ти Господь вишній, благий, довготерпеливий і многомилостивий і каєшся про злоби людські. Ти, Господи, за множеством Твоєї благості, обіцяв покаяння [д] і відпущення тим, що згрішили перед Тобою, і множеством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Отже, Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним [е] Аврааму й Ісааку та Якову, які не згрішили перед Тобою, але поклав покаяння мені грішнику, тому що я згрішив більше за кількість піску морського [є]. Численні беззаконня мої, Господи, численні беззаконня мої, і я недостойний дивитися на висоту небесну від безлічі неправд моїх. Я зігнутий багатьма залізними кайданами [ж], так що не можу підняти голови моєї, і немає мені відпочинку, тому що прогнівив Тебе і зробив перед Тобою лихе [з]: не виконав волі Твоєї, не зберіг повелінь Твоїх, поставив мерзоти і примножив спокуси. І нині схиляю коліна серця мого, благаючи Тебе про благість [и]. Згрішив я, Господи, згрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, молячись Тобі: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не згуби мене з беззаконнями моїми і не засуди мене в пекло. Тому що Ти Бог, Бог тих, хто кається, і на мені вияви всю благість Твою, спасши мене недостойного з великої милости Твоєї, і буду прославляти Тебе в усі дні життя мого [і], тому що Тебе славлять усі сили небесні, і Твоя слава повіки. Амінь.(а) Вих. 3, 6, 15–16. (б) Іов. 23, 13. (в) Пс. 129, 3. (г) Пс. 102, 17. Еф. 4, 32. (д) Єз. 18, 23, 32. (е) Мф. 9, 12–13. Лк. 15, 7. (є) Лк. 18, 13. (ж) 2 Пар. 33, 11. (з) 4 Цар. 21, 2. 2 Пар. 33, 2. (и) Еф. 3, 14. Притч. 28, 13. 1 Ін. 1, 9. (і) Пс. 6, 6. Іс. 38, 18. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
