|
Глvа, г~і”
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
И$ бысть по дн~ехъ седми, и^ ё^снђхъ сно'мъ но'щїю,
|
І було після семи днів, я бачив уночі сон:
|
|
2
|
2
|
|
и^ с^е эT моря вњтръ въста'ше да смђти'тъ вс^и волны е^го”
|
ось, піднявся вітер з моря, щоб збурити всі хвилі його.
|
|
3
|
3
|
|
И$ ви'дњхъ и^ с^е възмога'ше тои чл~къ съ тысящми нбsными. и^ гдњ лице свое ѓ^браща'ше да въз#риT, трепетахђ вс^я и^же под ни'мъ видяхђся,
|
Я дивився, і ось, вийшов кріпкий муж з воїнством небесним, і куди б він не повертав лице своє, щоб глянути, все тремтіло, що виднілося під ним;
|
|
4
|
4
|
|
и^ гдњ колиже и^схожда'ше глsа эT ё%стъ е^го съжиза'хђся вс^и и^же слышахђ гла'съ е^го. ја%ко поваетъ земля` когда слы'ша ѓ%гнь”
|
і куди б не виходив голос з уст його, загорялися всі, які чули голос його, подібно до того, як тане віск, коли відчує вогонь.
|
|
5
|
5
|
|
И$ ви'дXњ посе'мъ и^ с^е събирашеся мно'жество людїи и%хже не бњ число` эT четырехъ вњтръ нбsныхъ. да възбранятъ чл~ка и^же и^з#ше'лъ эT мо'ря”
|
І після цього бачив я: ось, зібралася безліч людей, яким не було числа, від чотирьох вітрів небесних, щоб перебороти цього мужа, який піднявся з моря.
|
|
6
|
6
|
|
И$ ви'дXњ и^ се самъ себњ и^скопа'ше горђ великђ и^ летњ на ню`.
|
Бачив я, і ось, він виліпив собі велику гору і злетів на неї.
|
|
7
|
7
|
|
ја%же взыска'лъ ви'дњти странђ и^ли мњсто эTколњ и^звая'на бы'сть гора`, и^ не мого'хъ”
|
Я намагався побачити ту країну або місце, звідки виліплена була ця гора, але не міг.
|
|
8
|
8
|
|
И$ посе'м# ви'дњхъ и^ се вси` и^же събра'ни сђть къ немђ да поборTђ е^го и^ боя'хђся ѕњло, паче смњя'хђ погна'ти,
|
Після цього бачив я, що всі, які зібралися перемогти його, дуже злякалися й, однак же, насмілилися воювати.
|
|
9
|
9
|
|
и^ се ја%ко ви'дњхъ стремле'нїя мно'жество грядђщи ни въздви'же рђ'кђ свою, ни ѓ^рђ'жїе держа'ше, никоторого съсђда бра'ннаго, то'кмо ја%ко ви'дњхъ,
|
Він же, коли побачив поривання безлічі, яка йшла, не підняв руки своєї, ні списа не тримав, і ніякої зброї військової;
|
|
10
|
10
|
|
ја%ко эTпђсти эT ё%стъ свои^хъ, ја%ко дхнове'нїе ѓ^гня`, и^ эT ё'стъ е^го ја%ко дх~ъ пла'менъ, и^ эT ја^зы'ка е^го посылаше и%скры, и^ непостоя'нїе, и^ съе^дине'ни сђть вс^я вкђпњ сїа дъхнове'нїе ѓ^гня и^ дх~ъ пла'мы, и^ мно'жество непостоя'нїя,
|
але тільки, як я бачив, він випускав з уст своїх ніби подув вогню і з губ своїх — ніби подих полум’я і з язика свого пускав іскри і бурі, і все це змішалося разом: і подув вогню і подих полум’я і сильна буря.
|
|
11
|
11
|
|
порази мно'жество на ё^стремле'нїе и^же ё^гото'вана бысть ѓ^полча'тися, и^ пож#же всњхъ, і^ и^ско'рони. и^же неви'дњно бысть эT неі^счисленна мно'жества, а^ще то'кмо праX и^ дыма во'ня” И$ ви'дњхъ, и^ ё^страшихъся,
|
І стрімко напав він на цю безліч, яка приготувалася воювати, і спалив усіх, так що нічого не видно було з незліченної безлічі, крім пороху, і тільки був запах від диму; побачив я це, і настрашився.
|
|
12
|
12
|
|
и^ пото'мъ ви'дњхъ того чл~ка сходя'ща эT горы, и^ зовђща къ себњ мно'жество и^ное ми'рное,
|
Після цього я бачив того мужа, що сходив з гори і закликав до себе іншу безліч, мирну.
|
|
13
|
13
|
|
и^ пристђпа'ше к немђ лица члч~ески мно'ѕњ нњ'кимъ ра'дђющимъся, и^ нњ'кимъ скорбя'щимъ, нњ'кїи б^о привяза'ны нњ'кїи вњдђщи ѓ^ нихъ и^же приношахђся, і^ и^знемого'хъ эT мно'жества стра'ха, и^ възбђдихся и^ рекохъ,
|
І багато хто приступав до нього, деякі з лицями веселими, а деякі із сумними, деякі були зв’язані, деяких приносили, — і я знеміг від великого страху, прокинувся і сказав:
|
|
14
|
14
|
|
т^ы эT нача'ла показа'лъ е^си рабђ` твое^мђ чюдеса` сїа, и^ досто'ина м^я и^мlњ е^си да прїимеши мл~твђ мою.
|
Ти від початку показав рабові Твоєму чудеса ці і судив мене достойним, щоб прийняти молитву мою;
|
|
15
|
15
|
|
и^ нн~њ покажи мнњ е^ще толкова'нїе снђ` семђ
|
покажи ж мені і значення сну цього,
|
|
16
|
16
|
|
ја%ко б^о мню` в чюв#ствњ мое^мъ, го'ре и^же ѓ^ставле'ни бђдђтъ въ дн~и тїи, и^ наипа'че го'ре симъ и^же не сђть ѓ^ста'влени,
|
тому що, як я розумію розумом моїм, горе тим, які залишені будуть до тих днів, а ще більше горе тим, які не залишені.
|
|
17
|
17
|
|
и^же б^о нњ сђть ѓ^ста'влени скорби бя'хђ”
|
Бо ті, які не залишені, були сумні.
|
|
18
|
18
|
|
Разђмњ'ю нн~њ и^же сђть преставле'нна в послDњнњя дн~и, и^ ё^сря'щTђ и^хъ, н^о и^ тїи и^же ѓ^ста'влени сђть”
|
Тепер я розумію, що те, що відкладено на останні дні, зустріне їх, але і тих, які залишені.
|
|
19
|
19
|
|
Сего ради прїидо'ша б^о бњди вели'кїи эT потре'бныX мно'гиX, ја%ко пока'жђтъ со'нїя сїя.
|
Тому вони прийшли у великі небезпеки і великі утруднення, як показують ці сни.
|
|
20
|
20
|
|
и^б^о легъча'ише е^сть погиба'ющи прїити в сеM неже прїи^ти` всемъ ја%ко ѓ%бла'къ эT вњка, и^ нн~њ ви'дњти и^же слђчаTся в# послњдняя времена`” И$ эTвњща` къ мн^њ и^ рече,
|
Але легше тому, хто знаходиться у небезпеці, перетерпіти це, ніж перейти, подібно до хмари, із світу цього і не бачити того, що буде в останні часи. Він відповів мені і сказав:
|
|
21
|
21
|
|
и^ видњнїю толкова'нїе рекђ тебњ`. и^ ѓ^ кои'хъ гл~алъ е^си эTврьзђ т^и.
|
І значення видіння Я скажу тобі, і про що ти говорив, відкрию тобі.
|
|
22
|
22
|
|
ја^ко ѓ^ сихъ ре'клъ е^си. и^же ѓ^ста'влени сђть. с^е е^сть тол#кова'нїе
|
Оскільки ти говорив про тих, які залишені, то ось пояснення:
|
|
23
|
23
|
|
и^же эTи'метъ бњдђ` в то` вре'мя то'и ся съхрани` и^же в бњдђ` впадо'ша сїи сђть и^же и^мњ'ютъ дњла и^ вњрђ къ крњплњ'ишемђ”
|
хто витримає небезпеку у той час, той зберіг себе, а ті, які впадуть у небезпеку, це ті, які мають діла і віру у Всемогутнього.
|
|
24
|
24
|
|
Вњси б^о ја%ко бо'лши ё^блаже'ни сђть и^же ѓ^ста'влени паче тњхъ и^же меrтви сђть”
|
Отже, знай, що ті, які залишені, блаженніші за померлих.
|
|
25
|
25
|
|
Сїя толкова'нїя видњнїю. ја%же ви'дњлъ е^си мђжа въсходя'ща эT срDца мо'рьскаго.
|
Ось пояснення видіння: оскільки ти бачив мужа, який виходив із середини моря,
|
|
26
|
26
|
|
то'и е^сть е^гоже въздержа` вы'шнїи мно'га времена. и^же самъ себњ и^зба'витъ сътворе'нїе свое то'и раз#смотри'тъ и^же ѓ^ста'влени сђть”
|
це той, якого Всевишній зберігає багато часів, який самим собою визволить творіння Своє й управить тих, які залишені.
|
|
27
|
27
|
|
И$ ја%ко ви'дњл# е^си эT ё'стъ е^го и^сходи'ти ја%ко дх~ъ и^ ѓ'гнь и^ непостоя'нїе.
|
А що ти бачив ніби вітер, вогонь і бурю, які виходили із уст його,
|
|
28
|
28
|
|
и^ ја^ко не дръжа'ше ѓ^рђ'жїя и^ ни сосђда бра'ннаго нападетъ б^о стремле'нїе е^го мно'жество и^же прїидо'ша ѓ^полчи'ти е^го. се` е^сть толкова'нїе.
|
і що він не тримав ні списа і ніякої військової зброї, але спрямування його уразило безліч, яка прийшла, щоб перемогти його, то ось пояснення:
|
|
29
|
29
|
|
се` дни` прїидTђ къгда начнетъ вы'шнїи и^зба'вити и^хъ и^же на земли` сђть.
|
ось, настають дні, коли Всевишній почне спасати тих, які на землі,
|
|
30
|
30
|
|
и^ прїидет# въ ё'жасъ па'мяти на ни'хъ и^же ѓ^бита'ютъ зе'млю.
|
і приведе у здивування тих, що живуть на землі.
|
|
31
|
31
|
|
і^ и'ные и^нымъ помышля'ютъ възбрани'ти, граD гра'да и^ мњсто мњста. и^ ја^зы'цы на ја^зы'цњхъ и^ црsтво на црsтво”
|
І будуть починати війни одні проти одних, місто проти міста, одне місце проти іншого, народ проти народу, царство проти царства.
|
|
32
|
32
|
|
И$ бђдетъ е^гда сътвори'ти сїя и^ слђчатся зна'менїя и^же пре'жде показа'хъ т^и. и^ тогда` эTкры'ется сн~ъ мои е^гоже ви'дњлъ е^си ја%ко мђжа въсходяща”
|
Коли це буде і з’являться знамення, які Я показав тобі раніше, тоді відкриється Син Мій, Якого ти бачив, як мужа, який сходить.
|
|
33
|
33
|
|
И$ бђдетъ къгда ё^слы'шатъ вс^и ја^зы'цы гла'съ е^го. и^ ѓ^ста'витъ е^ді'нъ къждо же въ странњ` свое'и бра'нь свою что и%мать дрђгъ къ дрђгђ”
|
І коли всі народи почують голос Його, кожен облишить війну у своїй власній країні, яку вони мають між собою.
|
|
34
|
34
|
|
И$ събере'тся въ е^ді'но мно'жество без#числе'но. ја%ко хотя'щи прїити` и^ ѓ^плъча'ти е^го.
|
І збереться в одне зібрання безліч незліченна, ніби бажаючи йти і перемогти Його.
|
|
35
|
35
|
|
то'иже ста'нетъ на глави'цњ горы` сїѓ'на”
|
Він же стане на верху гори Сион.
|
|
36
|
36
|
|
Сїѓ'н же прїидеT и^ ја^ви'тся всњмъ ё^гото'вана і^ и^ създа'на ја%ко ви'дњлъ е^си горђ` и^скопа'ннђ без рђкђ
|
І Сион прийде і покажеться усім приготований і влаштований, як ти бачив гору, виліплену без рук.
|
|
37
|
37
|
|
то'иже сн~ъ мои ѓ^блачи'тъ. и^же наидо'ша ја^зы'цы нечестивыхъ сиX и^же и^скђси'лъ е^си, приближишася ради лђка'ва помышле'нїа и^хъ. и^ мђче'нїя и^х же начнђтъ мђчити
|
Син же Мій викриє нечестя, винайдені цими народами, які своїми злими помислами наблизили бурю і муки, якими вони почнуть мучитися,
|
|
38
|
38
|
|
и^же подобни сђть пла'мени и^згђбятъ и^хъ безъ трђдости. по зако'нђ и^же ѓ^гню` подобенъ е^сть,
|
і які подібні до вогню; і Він знищить їх без великих зусиль законом, який подібний до вогню.
|
|
39
|
39
|
|
и^ ја^ко ви'дњлъ е^си събира'ющи к себњ и%ное мно'жество ми'рное.
|
А що ти бачив, що Він збирав до себе іншу, мирну громаду:
|
|
40
|
40
|
|
сїи сђть десять колnњ иже плене'ни сътворе'ни бы'ша эT земли` своеа, въ дни и^ѓ^сїя цр~я е^гоже плњни велъсамланаза'ръ цр~ь а^сљ=рьскїи и^ приве'лъ и^хъ за рњкђ`. и^ преведени сђть в землю и%нђю.
|
це десять колін, які відведені були полоненими з землі своєї у дні царя Осії, якого відвів у полон Салманассар, цар Ассирійський, і перевів їх за ріку, і переведені були у землю іншу.
|
|
41
|
41
|
|
тїи же себњ да'ша совњтъ то'и да ѓ^ста'вяT мно'жество ја%зы'къ. и^ дабы` прошли` в да'лнюю странђ` гдњ` не бы'сть сњмя чл~чско”
|
Вони ж поклали у раді своїй, щоб залишити безліч язичників і вирушити у далеку країну, де ніколи не жив рід людський,
|
|
42
|
42
|
|
И$л^и тђ` сохранити закоnная своя и^же не бы'ша дръжа'ще въ странњ` свое'и.
|
щоб там дотримуватися законів своїх, яких вони не дотримувалися у країні своїй.
|
|
43
|
43
|
|
по вхо'дњ же тњснотъ рњки` и^е^фра'та внидо'ша.
|
Тісними входами підійшли вони до ріки Євфрату;
|
|
44
|
44
|
|
сътвори'лъ б^о и^мъ тогда` вы'шнїи зна'менїя и^ поста'вилъ жи'лы рњчныа доко'лњ про'идђтъ.
|
бо Всевишній створив тоді для них чудеса і зупинив жили ріки, доки вони проходили;
|
|
45
|
45
|
|
понеже странњ` бысть пђть мно'гъ пђтьствовати лњ'то е^ді'но и^ полъ, и^же страна` т^а зовется а^саре'џъ”
|
бо через цю країну йшли вони довго, півтора року; ця країна називається Арсареф.
|
|
46
|
46
|
|
Тогда` ѓ^бита'шA тамо даже до послњдняго вре'мени” И$ нн~њ па'ки начнђть прїти,
|
Там жили вони до останнього часу. І нині, коли вони почнуть приходити,
|
|
47
|
47
|
|
па'ки вы'шнїи поста'виT жи'лы рњчны'я, да могђтъ проити`, сїя ради ви'дlњ е^си мно'жество с ми'ромъ.
|
Всевишній знову зупинить жили ріки, щоб вони могли пройти; тому ти бачив безліч мирну.
|
|
48
|
48
|
|
н^о и^же ѓ^ста'влени сђть эT людїи твои^хъ сїи сђть и^же ѓ^бря'щђтся внђтри` предњлъ мои^хъ.
|
Але ті, які залишені від народу твого, це ті, які знаходяться всередині меж Моїх.
|
|
49
|
49
|
|
сътворе'но б^о бђдеT когда начнетъ погђби'ти мно'жество и^хъ и^же събрани сђть ја^зы'цы защити'тъ и^хъ и^же премого'ша людїи.
|
Бо, коли Він почне знищувати безліч народів, які зібралися разом, Він захистить народ Свій, який залишиться.
|
|
50
|
50
|
|
и^ тогда пока'жеT и^мъ велїе мно'жество чюде'съ,
|
І тоді покаже їм безліч чудес.
|
|
51
|
51
|
|
и^ реко'хъ а^зъ. влDко г~и с^е м^и покажи` чт^о ради ви'дњхъ мђжа въсходя'ща эT срDца мо'рьскаго. и^ рече мнњ.
|
Я сказав: Владико Господи! Поясни мені це, для чого бачив я мужа, який виходив із середини моря?
|
|
52
|
52
|
|
ја%ко не мо'жеши сїя и^спытати и^л^и зна'ти и^же сђть въ глђбинњ мо'ръстњи, та'ко не мо'жетъ кождо ви'дњти на земли` сн~а мое^го, и^л^и и^хъ и^же с ни'мъ сђть, то'кмо въ вре'мя днїи”
|
І Він сказав мені: як не можеш ти дослідити і пізнати того, що у глибині моря, так ніхто не може на землі бачити Сина Мого, ні тих, які з Ним, хіба тільки під час дня Його.
|
|
53
|
53
|
|
Сїя е^сть тлъкова'нїя сонїи и^же ви'дњлъ е^си. и^ чт^о ради просвњщенъ е^си здњ е^диn.
|
Ось тлумачення сну, який ти бачив і яким ти один тут просвічений.
|
|
54
|
54
|
|
ѓ^ста'вилъ б^о е^си твоя. и^ ѓ%крsтъ мене ё^празднилъ е^си за'конъ і^ и^ска'лъ е^си.
|
Ти залишив діла твої і вправлявся у законі Моєму, і знайшов його,
|
|
55
|
55
|
|
животъ б^отвои разъсмотри'лъ е^си въ премђдрости и^ чюvствотвое зва'лъ е^си мати.
|
бо життя твоє ти влаштував у мудрості і розсудливість назвав твоєю матір’ю.
|
|
56
|
56
|
|
и^ того ради показа'хъ тебњ мзды` предъ вы'шнимъ. бђдетъ б^о по и'нњхъ трехъ дн~ехъ к тебњ и%ная гл~ю. и^ распространю т^и тяжкая и^ ди'внаа
|
Тому Я показав тобі винагороди у Всевишнього: після трьох днів Я покажу тобі інше і відкрию тобі важливе і дивне.
|
|
57
|
57
|
|
і^ и^дохъ и^ прїидо'хъ на' поле мно'го славя'ще и^ хва'ляще вы'шняго ѓ^ ди'вныX и^же по временњхъ сътворя'ше
|
Тоді я пішов і вийшов у поле, багато славлячи і дякуючи Всевишньому за чудеса, які Він звершував часами,
|
|
58
|
58
|
|
и^ ја%ко съдръжиT с^е. і^ иже сђть въ временXњ сътворе'на и^ сњдо'хъ т^ђ три дн~и”
|
і що Він управляє теперішнім і тим, що відбудеться в часі, — і там я сидів три дні.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
