|
Глvа, е~і”
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Се гл~и въ ё%ши лю'демъ моиM словеса` пррoчества. и^же даM въ ё^ста` твоя`, рече г~ь.
|
Говори, щоб чув народ Мій слова пророцтва, які вкладу Я у вуста твої, — говорить Господь;
|
|
2
|
2
|
|
и^ сътвори` ја%ко въ хартїи да напи'шђтся ја%ко вњ'рны і^ и'стинны сђть.
|
і зроби, щоб вони написані були на хартії, тому що вони вірні й істинні.
|
|
3
|
3
|
|
не бо'ися эT помысле'ныхъ на' тя, и^ ни смђтяT т^я невњ'рнїи рекђщи.
|
Не бійся, що будуть замишляти проти тебе, і нехай не бентежить тебе невір’я тих, які будуть говорити проти тебе,
|
|
4
|
4
|
|
ја%ко вся'къ невњренъ в невњ'рїи свое^мъ ё%мретъ.
|
бо всякий невіруючий у невір’ї своєму помре.
|
|
5
|
5
|
|
с^е а^зъ наведђ ре'че г~ь на селенїе земли` ѕла'я, ме'чь и^ глаD и^ смр~ть и^ погђбле'нїе,
|
Ось, Я наведу, — говорить Господь, — на коло земне біди: меч і голод, і смерть і пагубу
|
|
6
|
6
|
|
и^же поскверни'ша безако'нїемъ всю` зе'млю, и^ напо'лнена е^сть дњ'лъ и^хъ льсти'выхъ”
|
за те, що нечестя людей осквернило всю землю, і пагубні діла їхні переповнилися.
|
|
7
|
7
|
|
Сего ра'ди реq г~ь.
|
Тому говорить Господь:
|
|
8
|
8
|
|
ё^же не ё^молчю ѓ^ нечестїахъ и^хъ ја^же безако'нно съдњлова'ютъ. ни потерплю` и^мъ, и^же ѕлњ тво'рятъ” Се^ кро'вь непови'нна и^ ско'рбна въпїе'тъ къ мнњ`. и^ дш~а пра'веDныхъ въпїю'тъ беZпреста'ни.
|
Я вже не буду мовчати про беззаконня, які звершують вони нечестиво, і не буду терпіти у них того, що вони роблять злочинно: ось, кров невинна і праведна волає до Мене, і душі праведних взивають безперестанно.
|
|
9
|
9
|
|
эTм#ща'я эTм#щђ` и^мъ рече г~ь. и^ въспрїимђ вся'кђ кровь непови'ннђю эT тњ'хъ къ мнњ`”
|
Помщуся їм, — говорить Господь, — і візьму від них до Себе всяку кров невинну.
|
|
10
|
10
|
|
Се^ лю'ди моя` ја%ко ста'да къ заколе'нїю ведђтся. ё^же не терплю` того и^же ѓ^бита'ти и^мъ въ земли` е^гљ=пеTстњи.
|
Ось, народ Мій ведеться, як стадо на заколення; не потерплю більше, щоб він жив у Єгипті,
|
|
11
|
11
|
|
н^о и^зведђ я& рђко'ю си'лною и^ мы'шцею высо'кою” И$ поражђ` е^гљ=пеT ка'знїю ја%ко и^ пре'же, и растлю` всю` зе'млю е^го.
|
але виведу його рукою сильною і правицею високою, й уражу Єгипет карою, як колись, і погублю всю землю його.
|
|
12
|
12
|
|
поскорби'т# е^гљ=петъ, и^ ѓ^снова'нїя е^го ка'знїю и^збїе'на бђ'дђтъ” И$ наказа'нїе второ'е наведе'тъ и^мъ б~ъ.
|
Заплаче Єгипет і основи його, уражені стратою і помстою, яку наведе на нього Бог.
|
|
13
|
13
|
|
и^ въспла'чюT дњ'латели дњ'лающїи зе'млю. ја%ко ѓ^скђдњ'ютъ сњмена` иX эT ржа` и^ гра'да, и^ эT ѕвњзды стра'шныя”
|
Заплачуть хлібороби, які обробляють землю, бо занепаде у них насіння від іржі й від граду і від страшної зірки.
|
|
14
|
14
|
|
Го'ре свњтђ і^ и'же ѓ^бита'ютъ в не'мъ.
|
Горе віку і тим, які живуть у ньому,
|
|
15
|
15
|
|
и^же приближи'ся ѓ^рђж'їе и^ съкрђше'нїе и^хъ. И$ въста'нетъ ја%зыкъ къ бра'ни и^ меq в рђкђ и^хъ.
|
бо наблизився меч і знищення їх, і постане народ на народ для війни, і мечі у руках їх.
|
|
16
|
16
|
|
бђдетъ б^о въ непостоја^нїе чл~комъ. і^ и'ны и%нымъ възмага'ющи, и^ нерадя'тъ цр~я свое^го, и^ нача'лникъ пђти` дњлъ свои^хъ въ дњлесеX свои^хъ”
|
Люди зробляться непостійними і, одні одних долаючи, будуть недбалими до царя свого, і начальники — до ходу справ своїх у межах своєї влади.
|
|
17
|
17
|
|
Въсхо'щетъ б^о чл~къ въ' градъ и^ти` и^ не възмо'жетъ
|
Побажає людина йти у місто, і не зможе,
|
|
18
|
18
|
|
горды'ня б^о и^хъ ради гра'ды смђтяTся. и^ домы` съкрђша'тся, и^ чл~цы боя'тся.
|
бо, через їхню гордість, міста обуряться, доми будуть розорені, на людей нападе страх.
|
|
19
|
19
|
|
не ё^млsрди'тся чл~къ къ и%скренемђ свое^мђ, на разоре'нїе домо'въ и^хъ въ ѓ^рђжїе, и^ на расторже'нїе сђщества и^хъ. гла'да ради хлњбнаго и^ скорбњнїя мно'га.
|
Не зглянеться людина на ближнього свого, віддаючи доми їх на розорення зброєю, розкрадаючи майно їх з причини голоду і багатьох бід.
|
|
20
|
20
|
|
с^е а^зъ соберђ рече г~ь, вси цр~їе зе'м#стїи къ мн^њ ѓ^брати'ти, и^же сђть эT восто'ка и^ ю'га эT сњвера и^ лива'на къ ѓ^браще'нїю себњ. и^ възда'ти и^же възда'ша тњмъ.
|
Ось, Я скликаю, — говорить Бог, — усіх царів землі, від сходу і півдня, від півночі і Ливану, щоб благоговіли переді Мною і навернулися до себе самих, і щоб воздати їм, що вони робили тим.
|
|
21
|
21
|
|
ја%ко сътворя'ютъ даже до днесь и^збра'ннымъ мои^мъ. та'ко сътворю` и^ възда'мъ в ня'дра и^хъ. сїя рече г~ь б~ъ,
|
Як чинять вони навіть дотепер з обраними Моїми, так учиню з ними і воздам у надро їх, — говорить Господь Бог.
|
|
22
|
22
|
|
не прости'тъ десни'ца моя грњшникомъ. и^ не преста'нетъ мечъ на пролїя'ющиX кро'вь непови'ннђю на земли`”
|
Не пощадить правиця Моя грішників, і меч не перестане уражати тих, що проливають на землю невинну кров.
|
|
23
|
23
|
|
И$зы'иде ѓ%гнь эT гнњва е^го. и^ пожретъ ѓ^снова'нїя зе'м#сти, и^ грњшники ја%ко хвра'стїе заж#же'но.
|
Зійшов вогонь від гніву Його і знищив основи землі і грішників, як запалену солому.
|
|
24
|
24
|
|
го'ре си'мъ и^же съгрњша'ютъ и^ не въздержа'тъ за'повњдеи мои^хъ, рече г~ь,
|
Горе грішникам і тим, що не дотримуються заповідей Моїх! — говорить Господь.
|
|
25
|
25
|
|
не ѓ^прощђ` и^мъ. эTи^дњте эT мене сн~ове безако'нїя не мози'те ѓ^скверни'ти ст~ыни мое'я.
|
Не пощаджу їх. Відійдіть, сини відступників, не оскверняйте святині Моєї.
|
|
26
|
26
|
|
ја%ко совњ'сть г~ь всњх# и^же съгрњша'ютъ е^мђ. сего ради преда'лъ и^хъ въ смр~ть и^ в заколе'нїе
|
Господь знає всіх, які грішать проти Нього; тому віддав їх на смерть і на вбиття.
|
|
27
|
27
|
|
ё^же` б^о прїидо'ша на ѓ%крsтъ земли` лђка'выя. и^ пребђдете в ни'хъ, не и^зба'витъ б^о ва'съ б~ъ, и^же съгрњши'сте пред нимъ”
|
На коло земне прийшли вже біди, і ви перебуватимете у них. Бог не визволить вас, тому що ви згрішили проти Нього.
|
|
28
|
28
|
|
Се видњнїе гро'зное и^ лице е^го эT восто'ка.
|
Ось, видіння грізне, і лице його від сходу.
|
|
29
|
29
|
|
і^ и^зы'идђтъ рожде'нїе ѕмїевъ а^ра'вскихъ на колесни'цахъ мно'гихъ. ја%ко дыха'нїе вњтровъ число` и^хъ понесеTся на земли` да ё^боя'тся и^ трепе'щђт# вси`, и^же и^хъ ё^слы'шатъ
|
Виступлять породження драконів аравійських на багатьох колісницях і зі швидкістю вітру понесуться по землі, так що наведуть страх і трепет на всіх, які почують про них.
|
|
30
|
30
|
|
кармоньстїи преле'стницы въ гнњвњ. і^ и^зы'идђтъ ја%ко вепри` эT лђгъ. и^ прїидђтъ в си'лђ вели'кђ. и^ постоятъ въ бра'ни с ни'ми. и^ пленя'тъ ча'сть земли` а^сљ=рьскои`,
|
Вийдуть, як вепри з лісу, кармоняни, які шаленіють у люті, і прийдуть у великій силі, вступлять у боротьбу з ними і спустошать частину землі Ассирійської.
|
|
31
|
31
|
|
и^ посемъ и^знемо'гђтъ ѕмїеве въспомина'юще на рожденїе свое. и^ ѓ^братя'тся съвоздыха'ющи в си'лњ вели'цњ на постиза'нїе и^хъ.
|
Потім дракони, які пам’ятають походження своє, візьмуть гору і, володіючи великою силою, повернуться переслідувати тих.
|
|
32
|
32
|
|
с^и смђтя'тся и^ ё^млъча'тъ в си'лњ и^хъ. и^ ѓ^братя'тъ но'ѕњ свои` на бњжа'нїе
|
Ті збентежаться, замовкнуть перед силою їх і повернуть ноги свої на втечу.
|
|
33
|
33
|
|
эT ѓ'бласти а^сљ=рьскїя насе'лницы ѓ^бъстоа^тъ иX и^ сконча'етъ е^ді'наго эT нихъ. и^ бђдеT бо'язнь и^ стра'хъ въ плъце и^хъ застђпле'нъ, и^ котора'нїе въ цр~ехъ иX.
|
Але той, що знаходиться у засідці з боку ассиріян, оточить їх і умертвить одного з них; у війську їх виникнуть страх і трепет і ремство на царів їх.
|
|
34
|
34
|
|
с^е ѓ%блакъ эT восто'ка и^ сњвера до полђдне. и^ ѓ'бразы и^хъ гро'зны ѕњло по'лны гнњва и^ бђри.
|
Ось, хмари від сходу і від півночі до півдня, і вигляд їх дуже грізний, сповнений лютости і бурі.
|
|
35
|
35
|
|
и^ сразя'тся междђ собо'ю, и^ сразяT ѕвњздђ мно'гђ на земли` и^ звњздђ и^хъ. и^ бђдетъ кро'вь эT меча` даже до ё^тро'бы.
|
Вони зіштовхнуться між собою, і скинуть багато зірок на землю і зірку їх; і буде кров від меча до черева,
|
|
36
|
36
|
|
и^ гно'и чл~ческїи даже до седла вельблю'ждя. и^ бђдетъ бо'язнь и^ стра'хъ мно'гъ на земли`.
|
і послід людський — до сідла верблюда; страх і трепет великий буде на землі.
|
|
37
|
37
|
|
и^ ё^стра'шатся и^же ё'зря'ть гнњвъ се'и. и^ тре'пеT прїиметъ и^хъ.
|
Жахнуться всі, які побачать цю лютість, і затремтять.
|
|
38
|
38
|
|
и^ посемъ въздви'гнђтся бђрњ мно'зи эT полђдни и^ сњвера, и^ ча'сть и%на эT за'пада.
|
Після того багато разів будуть підніматися бурі від півдня і півночі і частково від заходу,
|
|
39
|
39
|
|
и^ премо'гђтъ вњтри эT восто'ка. и^ ѓ^тво'ри'тъ ѓ%блакъ е^гоже въздви'же въ гнњвњ. и^ ѕвњзда` на сотворе'нїе стра'ха эT восто'чна вњтра и^ за'пада подви'гнется.
|
і вітри сильні здіймуться від сходу і відкриють його і хмару, яку Я послав у гніві; а зірка, призначена для страху при східному і західному вітрі, пошкодиться.
|
|
40
|
40
|
|
и^ въздви'гнђтся ѓ%блацы ве'лїи ѕњлни и^ по'лни гнњва. и^ ѕвњзда` да ё^стра'шитъ всю зе'млю и^ ѓ^бита'ющихъ на неи. и^ възлњ'ютъ на всяко мњсто высо'ко. и^ въздви'гнђтъ ѕвњздђ` стра'шнђ
|
І піднімуться хмари, великі і сильні, повні лютости, і зірка, щоб настрашити всю землю і жителів її; і проллють на всяке місце, високе і піднесене, страшну зірку,
|
|
41
|
41
|
|
ѓ^гне'мъ и^ гра'домъ и^ мечемъ летя'щимъ. и^ во'ды мно'ги даже и^сполнятся вс^я по'ля. и^ вси` и^сто'чницы и^сполне'нїеM водъ мно'гъ.
|
вогонь і град, мечі, що літають, і багато вод, щоб наповнити всі поля і всі джерела безліччю вод.
|
|
42
|
42
|
|
и^ съкрђша'тся гра'ды и^ стњны. и^ го'ры и^ хлъми и^ ё^до'лїя и^ лњсъ дђбра'вныи, и^ сњна` лђжныя и^ ѓ^би'лїе и^хъ”
|
І затоплять місто, і стіни, і гори, і пагорби, і дерева у лісах, і траву на луках, і хлібні рослини їх;
|
|
43
|
43
|
|
И$ про'идђтъ непоколњбле'ми до вављ=ло'на, да съкрђшаT е^го.
|
і пройдуть, не спиняючись, до Вавилона і знищать його;
|
|
44
|
44
|
|
и^ сберђтся к не'мђ и^ ѓ^бы'идђт# е^го. і^ и^злїют#ъ ѕвњздђ и^ всю` ја%рость нань. и^ по'идетъ пра'хъ и^ дыM да'же до нб~си, и^ вси` и^же ѓ%крsтъ възрыда'юT е^го”
|
зберуться до нього й оточать його; проллють зірку і лють на нього. І підніметься пил і дим до самого неба, і всі навкруги будуть оплакувати його,
|
|
45
|
45
|
|
І$ и^же по немъ ѓ^ста'нђтъ послђжатъ е^мђ и^же ё^стра'ши и^хъ.
|
а ті, які залишаться підвладними йому, будуть служити тим, що навели страх.
|
|
46
|
46
|
|
и^ ты` а^сїя съгласна въ ё^пова'нїе вављ=ло'на и^ въ славђ подо'бїя е^го,
|
І ти, Асіє, співучаснице у надії Вавилона й у славі його:
|
|
47
|
47
|
|
го'ре тебњ бњднњи, и^ сего ра'ди и^же ё^подоби'ся е^мђ, и^ ё^краси'ла е^си дще'ри твоя въ дръзновенїи любодњянїи, къ ё^гожде'нїю и^ славле'нїю в любо'вныхъ твои^хъ, и^же с тобо'ю похотњша всегда` блђди'ти.
|
горе тобі, бідна, за те, що уподібнювалася йому і прикрашала дочок твоїх у блудодіянні, щоб вони подобалися і славилися у коханців твоїх, які бажали завжди блудодіяти з тобою.
|
|
48
|
48
|
|
ненавидњнїемъ наслDњствова'на е^си въ всњхъ дњлехъ е^го и^ в начина'нїи е^го
|
Ти наслідувала ненависного в усіх ділах і заходах його.
|
|
49
|
49
|
|
сего ради рече г~ь. послю` на тя ѕла'я, вдо'в#ство ё^бо'жество и^ глаD и^ мечь и^ гђби'тельство, на разоре'нїе домо'въ твои^хъ, эT порђше'нїя и^ смр~ть
|
За те, — говорить Бог, — пошлю на тебе біди: удівство, убогість, і голод, і меч, і моровицю, щоб спустошити доми твої насильством і смертю.
|
|
50
|
50
|
|
и^ славђ си'лы твое'я. ја^ко цвњтъ и^схне'тъ и^ е^гда` въста'нет# зно'и и^же по'сланъ е^сть на тя.
|
І слава могутности твоєї засохне, як квітка, коли настане спека, послана на тебе.
|
|
51
|
51
|
|
и^знемо'жеши ја^ко ё^бо'жеиша ја^зве'на и^ наказана эT женъ да не ё^дръжаT тебе си'лнїи и^ любо'вницы,
|
Ти знеможеш, як убога, побита і поранена жінками, щоб люди знатні і коханці не могли приймати тебе.
|
|
52
|
52
|
|
ни а%зъ та'ко възлю'блю т^я рече г~ь.
|
Чи став би Я так ненавидіти тебе, — говорить Господь, —
|
|
53
|
53
|
|
а^ще б^ы не закла'ла и^збра'нныхъ моиX въ вся'ко время, възвыша'ющи на пораже'нїе рђки`, и^ рекђщи на смр~ть и^хъ. е^гда` ё^пи'ся
|
якби ти не убивала обраних Моїх повсякчас, піднімаючи руки на поразку їх і глумлячись зі смерти їх, коли ти була у сп’янінні?
|
|
54
|
54
|
|
въскраси` лњпотђ` лицA твое^го.
|
Прикрашай твоє лице.
|
|
55
|
55
|
|
м#зда` блђже'нїя твое^го в ня'дра'хъ твои^хъ. сего ради възда'нїе прїимеши,
|
Мзда блудодіяння твого у надрі твоєму; за те й одержиш ти винагороду.
|
|
56
|
56
|
|
ја%ко сътвори'ши и^збра'ннымъ мои^мъ речетъ г~ь, та'ко сътвори'тъ тебњ б~ъ и^ предаs т^я въ ѕла'я,
|
Як чинила ти з обраними Моїми, — говорить Господь, — так з тобою вчинить Бог, і піддасть тебе бідам.
|
|
57
|
57
|
|
и^ сн~ове твои` гла'домъ поги'бнђтъ, ты' же мечеM паде'ши, и^ гра'ди твои` съкрђша'тся. и^ вс^и твои` в по'ли ѓ^рђжїемъ падђтъ,
|
Діти твої загинуть від голоду, ти впадеш від меча, міста твої будуть зруйновані, і всі твої впадуть у полі від меча.
|
|
58
|
58
|
|
і^ и^же сђть в гора'хъ гла'домъ поги'бнђтъ, и^ ја^сти бђдђтъ мя'са своа эT гла'да хлњба, и^ кро'вь пїютъ эT жа'жди воды”
|
А які на горах, ті загинуть від голоду, і будуть їсти плоть свою через нестачу хліба і пити кров через нестачу води.
|
|
59
|
59
|
|
Не бл~гополђчне по мо'ри прїидеши, и^ паки прїимеши ѕло'е.
|
У нещасті підеш по морях, — і там зустрінеш біди.
|
|
60
|
60
|
|
и^ въ и^сше'ствїи поразя'тъ гра'дъ сђ'етїемъ, і^ и^скорени'тъ нњкђю ча'сть земли` твое'я, и^ ча'сть сла'вы твое'я и^стреби'тъ, и^ па'ки къ вављ=ло'нђ превраще'нномђ навраща'ю тя
|
Під час переходів твоїх вони кинуться на спустошене місто, і знищать частину землі твоєї, і частину слави твоєї знищать.
|
|
61
|
61
|
|
и^ бђдеши и^мъ ја%ко хвра'стїе, и^ тїи бђдђтъ тебњ ја%ко ѓ%гнь,
|
Розорена, ти послужиш для них соломою, а вони для тебе будуть вогнем;
|
|
62
|
62
|
|
и^ пожре'т# тебе и^ гра'ди твои и^ зе'млю твою, и^ го'ры твои`, и^ вси` дђбра'вы твои` и^ лњсы` плодоно'сныи ѓ^гне'мъ пож#жTђ
|
і знищать тебе, і міста твої, землю твою, гори твої, усі ліси твої і дерева родючі спалять вогнем.
|
|
63
|
63
|
|
сн~ове твои` въ плене'нїе поведђтъ, и^ кинсонъ твои въ плњне'нїи и^мњюT и^ сла'вђ лица` твое^го и^стреби'тъ”
|
Синів твоїх поведуть у полон, майно твоє захоплять у здобич, і славу твою знищать.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
