|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
Видњхъ г~а стоа'ща ё^ тре'бника, и^ рече, пораѕи ѓ^цыщенїе и^ поколњ'блются преDдверїя. и^ пресњцы въ гла'вы всњхъ, и^ ѓ^ста'вшая иX ѓ^рђжїемᲆ и^збїи. и^ бњжа'щїи иX не ё%бњжиT, и^ не ё^цњлњ'етъ эT ниX ё^цњлᲇвая'й.
|
Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися.
|
|
2
|
2
|
|
а^ще погребTђся въ земли, т^о и^ эTтђдђ рђка` моа` и^стрьгнеT я&. и^ а'ще възлњзTђ на' нб~о, т^о и^ эTтђдђ свџргђ я&.
|
Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх.
|
|
3
|
3
|
|
и^ а'ще ся съкрыюT на версњ карми'лђ, т^о и^ эTтђдђ вᲆзы'щђ и^ пои^мђ я&. и^ а'ще ся ё^тая'тъ эT ѓ'чїю мое'ю въ глђби'наX мор#скиX, т^о и^ тђ` повелю ѕмїеви и^ поли'жет# я&.
|
І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх.
|
|
4
|
4
|
|
и^ а'ще по'идђтъ плњнени преD лицеM вра'гъ своиX, т^о и^ тђ` повелю ѓ^рђжїю і^ и^збїеT и^хъ. и^ ё^твержђ ѓ%чи свои` на ня на' зло а^ не на добро`”
|
І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо.
|
|
5
|
5
|
|
И$ г~ь б~ъ вседръжи'тель прикасаа'йся земли`, и^ колњбля ею`. и^ въжделњюT вс^и живђщїи на земли`. и^ в#зыидеT ја%ко рњка` скон#ча'нїе ея`, и^ снидеT ја^ко рᲇка` е^гљ=пеTска”
|
Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська.
|
|
6
|
6
|
|
Сътворяа'й на' нб~о въсхоD е^го, и^ ѓ^бᲇща'нїе е^го на земли` ё^твержа'я. призывая'й во'дђ мор#скђю, и^ пролива'я ю& на лице земли`. г~ь б~ъ вс^едръжи'тель и^мя е^мђ”
|
Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому.
|
|
7
|
7
|
|
Не ја%коже сн~ве мђр#стїи бђдете в^ы мнњ сн~ове і^и^л~ви, гл~етъ г~ь. не і^и^л~я л^и ё^бо и^зведохᲆ иZ ꙁемля е^гљ=пеTски, і^ и^ноплеме'нникї і^с кападокїа, и^ сљ=р#ры эT во'џра.
|
Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира?
|
|
8
|
8
|
|
с^е ѓ%чи г~а б~а на црsтво грњшное, и^ эTве'ргђ е& с# лица земли`. ѓ^баче бы'хоM не эTв'ергђ до'мђ і^и^л~ева, гл~етᲆ г~ь.
|
Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь.
|
|
9
|
9
|
|
поне'же с^е аZ заповњ'де и^ развњю доM і^и^л~евъ во вс^я страны` ја%коже вњеTся на то'цᲇ, и^ не падеT сътренїе на зеMли`.
|
Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю.
|
|
10
|
10
|
|
ѓ^рђжїеM скон#чаюTся вс^и грᲇшнїи лю'дїи моиX гл~щеи не приближиTся н^и прїидеT на наs ѕл^о”
|
Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!»
|
|
11
|
11
|
|
В тои дн~ь вᲆставлю` храM дв~двъ паDшїися, и^ воZграждђ паDшаяся е^го, и^ раскопа'ное е^го въставлю и^ въз#граждђ, ја%коже и^ дн~е вњка.
|
У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні,
|
|
12
|
12
|
|
ја%ко да в#зы'щTђ мене ѓ^сᲄа'вшїи чл~цы, и^ вс^я сᲄраны` в ниX же приꙁвася и^мя мое` в них# гл~тъ г~ь творя'и с^е вс^е”
|
щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це.
|
|
13
|
13
|
|
Се дн~їе прихо'дяT, гл~етᲆ г~ь, и^ пости'гнеT ва'ше и^манїе виногра'да, и^ сᲆꙁрњеT гро'ꙁдїе въ жа'твђ. и^ прока'плюT го'ры наслажDе'нїе, и^ вс^и хо'лми ѓ^брастTђ.
|
Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть.
|
|
14
|
14
|
|
и^ вᲆꙁвращђ плᲇн#ники людїи моиX і^и^л~я, и^ воZградяT гра'ды раꙁоре'ныя, и^ ё^селяTся и^ насадяT виногра'ды, і^ и^спїюT вино иX. и^ сътворяT ѓ^гра'ды, и^ поја^дяT плоды и^хъ.
|
І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них.
|
|
15
|
15
|
|
и^ насажDђ я& въ земли иX, и^ не и^стор#гнђтся ксемђ` эT земля` иX ю^же дахъ и^мъ, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
|
І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.