|
А$мо'съ пррoкъ
|
Книга пророка Амоса
|
|
Глvа, а~”
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Словеса` а^мо'сова ја%же бы'ша въ карїа'џїаримњ эT џекђе, ја%же видњ до і^ерsли'ма въ дн~и і^ѓ^ѕїи^ны цр~я і^ё'дина, и^ въ дн~и і^еровоа'мля і^ѓ^а^сова цр~я і^ил~ева, прежде двњма лњтомA трђса”
|
Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.
|
|
2
|
2
|
|
и^ рече г~ь эT сїѓ^на въз#гл~а, і^ и^зъ і^ерsли'ма да'сть гла'съ свои. и^ сњтова'ша па'жити па'ствиныя, и^пос#ше ве'рхъ карми'ль”
|
І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила.
|
|
3
|
3
|
|
И$ рече г~ь на три` бесчестїя дама'ска, и^ на четы'ри не эTвращђся и^хъ, поне'же растер#ша пи'лами желњꙁными и^мђщая въ ё^тробᲇ галаа^ди'теныня”
|
Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами.
|
|
4
|
4
|
|
И$ послю` ѓ%гнь въ до'мъ а^ꙁаи'ль, и^ пож#жетᲆ ко'ренїе сн~а а^де'рева.
|
І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада.
|
|
5
|
5
|
|
и^ съкрђшђ засо'вы дама'ска, и^ потреблю` живђщая с# поля ѓ%н#нова, и^ посњкђ племя эT мђж# хлор#рань, и^ плњняTся лю'дїе сљ=р#стїи нарочнїи, гл~тᲆ г~ь”
|
І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь.
|
|
6
|
6
|
|
Се гл~ет# г~ь, на три` бесчесᲄїа га'ꙁы, и^ на четы'ри не эTвращђся и^хъ, плњненїя и^хъ ра'ди плњн#ники соло'моня въгна'ти во и'дђмею.
|
Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому.
|
|
7
|
7
|
|
и^ послю` ѓ%гнь на забра'ла газїи^на, и^ поя'сть ко'ренїе е^я`.
|
І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її.
|
|
8
|
8
|
|
и^ потреблю` живђщая иZ а^зота, і^ и^звер#жется племя и^зъ а^скалона. и^ въꙁведђ рђ'кђ свою на а^каронA и^ поги'бнђтъ ѓ^ста'точнїи и^ноплеме'н#никъ, гл~етъ г~ь”
|
І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог.
|
|
9
|
9
|
|
Се гл~етъ г~ь на три` бесчестїа тљ=рова, и^ до четы'рь не эTвращђся е^го. поне'же ꙁатвори'ша плњнники соло'моня во і^дђмеи` и^ не помянђша завњта бра'тня.
|
Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу.
|
|
10
|
10
|
|
и^ послю` ѓ%гнь на ꙁабра'ла тљ=рова, и^ поја%сть ко'ренїе е^го”
|
Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його.
|
|
11
|
11
|
|
Се гл~етъ г~ь, на три` бесчестїя и^дђме'иска, и^ на четы'ри не эTвращђся е^я`. поне'же прогна` бра'та свое^го съ ѓ^рђжїемъ, и^ расыпа ё^тро'бђ на' землю. и^ вᲆсхити въ свњдњнїе грозђ себњ`, и^ ё^сᲄремленїе е^го снабдњ на побы'ть.
|
Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою.
|
|
12
|
12
|
|
и^ послю` ѓ%гнь въ џема'нъ, и^ поја%сть ко'ренїя гра'да ея`”
|
І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора.
|
|
13
|
13
|
|
Се гл~етъ г~ь, на три` бесчестїя сн~овъ а^м#монь, и^ на четы'ри не эTвращђся и^хъ. поне'же распарахђ и^мђщая въ ё^тробњ галаа^ди'теныня, ја%ко да рас#ширятᲆ предњлы своя`”
|
Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої.
|
|
14
|
14
|
|
и^ раждегђ ѓ%гнь на забрала рав#ва, и^ поја%сть ко'ренїе е^я` сᲆ во'племъ въ дн~ь ра'тныи, и^ потрясеTся въ дн~ь сконча'нїя е^я`.
|
І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі.
|
|
15
|
15
|
|
и^ эTи^детъ въ плњн#ники мельхи'мъ, и^ жерцы и^ кня'ѕи и^хъ въкђпњ, гл~етъ г~ь”
|
І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь.
|
|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Се^ гл~етъ г~ь, на три` бес#честїя моа'вля, и^ на четы'ри не эTвращђся е^го. поне'же и^ж#жегоша ко'сти цр~я и^дђме'иска въ пе'пелъ.
|
Так говорить Господь: за три злочини Моава і за чотири не пощаджу його, тому що він перепалив кістки царя Едомського на вапно.
|
|
2
|
2
|
|
и^ послю` ѓ%гнь на моа'ва, и^ поја%сть ко'ренїя граD е^го, и^ ё'мретъ съ си'лою моа'въ съ во'племъ и^ гла'сомъ трђбы`.
|
І пошлю вогонь на Моава, і пожере палаци Кериофа, і загине Моав серед розгрому із шумом, при звуці труби.
|
|
3
|
3
|
|
и^ потреблю сђдїя и^ꙁ него`, и^ вс^я кн~ѕя е^го и^ꙁбїю с ни'мъ, гл~етъ г~ь”
|
Знищу суддю із середовища його й умертвлю всіх князів його разом з ним, — говорить Господь.
|
|
4
|
4
|
|
Се^ гл~етъ г~ь, на три` бесчестїя сн~овъ і^ё'динъ, и^ на четы'ри не эTвращђся и^хъ. поне'же эTринђша закон# гн~ь, и^ повеленїя е^го не снабдњша. и^ прельсти'ша я& сђ'яа иX ја^же сътвори'ша, и%мже въслњдова'ша эTц~ы и^хᲆ въ слDњ и^хъ.
|
Так говорить Господь: за три злочини Іуди і за чотири не пощаджу його, тому що відкинули закон Господній і постанов Його не зберегли, й ідоли їхні, слідом яких ходили батьки їхні, звабили їх з путі.
|
|
5
|
5
|
|
и^ послю` ѓ^гнь на і^ёдђ, и^ поја%сть ко'ренїя і^ерsли'мђ”
|
І пошлю вогонь на Іуду, і пожере палаци Єрусалима.
|
|
6
|
6
|
|
Се гл~етъ г~ь, на три` бесчестїя і^и^л~я, и^ на четы'ри не эTвращђся е^го. поне'же прода'ша правдђ на сребрњ`, и^ ё^бога'го на сапоѕњхъ,
|
Так говорить Господь: за три злочини Ізраїля і за чотири не пощаджу його, тому що продають правого за срібло і бідного — за пару сандаліїв.
|
|
7
|
7
|
|
ходя'щихъ на пра'сњ земльнњмᲆ и^ потыкахђся на главы ё^богихъ, и^ пђть смире'ныX съвраща'хђ. и^ сн~ъ и^ эTц~ъ в#лажа'ста къ е^ді'нои рабњ`, ја%ко да ѓ^сквернавя'тъ и^мя бо'га и^хъ.
|
Жадають, щоб порох земний був на голові бідних, і путь лагідних перекручують; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб знеславити святе ім’я Моє.
|
|
8
|
8
|
|
и^ ри'ꙁы и^хъ вяꙁаю^ще ё%жи ꙁавњсы творя'хђ дръжа'щася тре'бника. и^ вино эT ѓ^бло'гъ пїа'хђ въ домђ` бо'га и^хъ”
|
На одежах, узятих у заставу, лежать біля всякого жертовника, і вино, стягнене зі звинувачених, п’ють у домі богів своїх.
|
|
9
|
9
|
|
А/з же эTвръгохъ а^море'я эT лица и^хъ, е^гоже б^њ высота ја%ко и^ высота ке'дрова, и^ крњпокъ бя'ше ја%ко и^ дђбъ. и^ съвръгохъ плоD е^го съ верха, и^ ко'ренїя е^го и^з ни'зђ”
|
А Я знищив перед лицем їх Аморрея, якого висота була як висота кедра і який був міцний як дуб; Я знищив плід його вгорі і корені його внизу.
|
|
10
|
10
|
|
А/з же и^ꙁведохъ в^ы и^ꙁ# земля' е^гљ=пет#ски, и^ водихъ в^ы въ пђсты'ни, м~ лњтъ, ја^ко прїа'ти землю а^море'искђ.
|
Вас же Я вивів із землі Єгипетської і водив вас у пустелі сорок років, щоб вам успадкувати землю Аморрейську.
|
|
11
|
11
|
|
и^ поя'хъ эT сн~овъ ва'шихъ въ пррoки, и^ эT ю'нотᲆ ва'шиX въ ѓ^сщ~енїе. е^да` нњсть с^е сн~ве і^и^л~ви гл~етъ г~ь.
|
Із синів ваших Я обирав у пророки і з юнаків ваших — у назореї; чи не так це, сини Ізраїля? — говорить Господь.
|
|
12
|
12
|
|
и^ напая'сте ѓ^сщ~енныя вино'мъ, и^ пррoкомъ заповњ'дасте гл~юще, не прорече'те”
|
А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, говорячи: «не пророкуйте».
|
|
13
|
13
|
|
Сего ра'ди с^е а^зъ повалю поD ва'ми ја^коже ва'ляTся ко'ла пол#на тростїя.
|
Ось, Я придавлю вас, як давить колісниця, навантажена снопами, —
|
|
14
|
14
|
|
и^ поги'бнеT ё^бњжа'нїе эT текђщаго, и^ крњп#кїи не ё^держитъ крњпости свое'я,
|
і в моторного не стане сили бігти, і міцний не втримає міці своєї, і хоробрий не врятує свого життя,
|
|
15
|
15
|
|
и^ храбрыи не стерпи'тъ. и^ бы'стрыи нога'ма свои^ма не ё^цњлњетъ, и^ ко'н#никъ не сп~сетъ дш~а свое'я,
|
ні стрілець з лука не встоїть, ні скороход не втече, ні той, що сидить на коні, не врятує свого життя.
|
|
16
|
16
|
|
и^ крњпкїи не ѓ^бря'щетъ срDца свое^го. въ си'лахъ нагїи побњгнетъ в то'и дн~ь гл~етъ г~ь”
|
І найвідважніший з хоробрих втече нагим у той день, — говорить Господь.
|
|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Слы'шите сло'во с^е е^же гл~а г~ь на' вы до'ме і^и^л~евъ, и^ на все` племя` е^же и^зведохъ и^ꙁъ зеMля е^гљ=пет#скы, рекїи,
|
Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
в^ы то'чїю поꙁна'хъ эT всњх# племенъ на земли`. сего ради м#щђ на ва'съ вс^я грњхи ва'ша”
|
тільки вас визнав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші.
|
|
3
|
3
|
|
А/ще по'идете дв^а въкђпњ и^ бех#ма не съзна'етеся.
|
Чи підуть двоє разом, не змовившись між собою?
|
|
4
|
4
|
|
и^л^и възреветъ ле'въ и^з дђбравы свое'а лови'твы не и^мы'и. и^ли испђститъ гла'съ сво'и л#вичищ# и^ꙁ ло'жа свое^го бе'хма а^ще не въстор#гнетъ ничесо'же.
|
Чи реве лев у лісі, коли немає перед ним здобичі? чи подає свій голос левеня з лігва свого, коли воно нічого не впіймало?
|
|
5
|
5
|
|
и^л^и падетъ пти'ца беZ и^ме'лы. и^л^и прђжиTся прђгло а^ще не и^метъ ничесоже.
|
Чи потрапить птах у петлю на землі, коли сильця немає для нього? Чи підніметься з землі петля, коли нічого не потрапило у неї?
|
|
6
|
6
|
|
и^л^и воꙁ#гласитъ трђба въ' градњ, и^ не въꙁ#бояTся лю'дїе. и^л^и бђдеT ѕло'ба въ градњ е^я'же г~ь не сътвори`.
|
Чи сурмить у місті труба, — і народ не злякався б? Чи буває у місті біда, яку не Господь попустив би?
|
|
7
|
7
|
|
поне'же не съᲄворитъ г~ь б~ъ дњтели, а^ще не ја^вит# наказанїя свое^го къ рабо'мъ свои^мъ пррoкомъ.
|
Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам.
|
|
8
|
8
|
|
ле'въ въꙁревеT, и^ кт^о ся не ё^бои'тъ. г~ь б~ъ гл~а, и^ кт^о не проречетъ”
|
Лев почав рикати, — хто не здригнеться? Господь Бог сказав, — хто не буде пророкувати?
|
|
9
|
9
|
|
Повњди'те странамᲆ въ а^сљ=рїихъ, и въ странахъ ја%же въ ꙁемли е^гљпет#стеи, и^ рцњте, сᲆберњтеся къ горњ` самарїистеи, и^ гл~ите чюде'сна мно'га средњ е^я`, и^ по си'лњ е'й.
|
Проголосіть на покрівлях у Азоті і на покрівлях у землі Єгипетській і скажіть: зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утиски серед неї.
|
|
10
|
10
|
|
и^ не разђмњ е^же бђдетъ сᲆпроти'вное, гл~етъ г~ь, и^мњ'ющеи непра'вдђ и^ стра'сть в селехъ иX”
|
Вони не вміють чинити справедливо, — говорить Господь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої.
|
|
11
|
11
|
|
Сего ра'ди с^е гл~етъ г~ь б~ъ, тљ=ре, ѓ%крsт# земля` твоа` ѓ^пђстњ'етᲆ, и^ эTведеT эT тебе крњпость твою`, и^ разграбяTся се'ла твоа`”
|
Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані будуть палаци твої.
|
|
12
|
12
|
|
Се гл~етъ г~ь, ја^коy и^ пастђхъ е^гда` и^стор#гнеT эT ё^стъ львовъ дв^њ голени, и^л^и ѓ^бъё^шїе ё%ха. та'коже и^стор#гнђтся и^ сн~ве і^и^л~еви живђщїи въ самарїи средњ племене, и^ въ дама'сцњ словђщїиM”
|
Так говорить Господь: як іноді пастух вириває з пащі левиної дві гомілки або частину вуха, так врятовані будуть сини Ізраїлеві, які сидять у Самарії в кутку постелі й у Дамаску на ложі.
|
|
13
|
13
|
|
Жръцы послђ'шаите і^ и^ꙁвњстите до'мђ і^а'ковлю, гл~етъ г~ь б~ъ вседрᲆжи'тель.
|
Слухайте і засвідчіть дому Якова, — говорить Господь Бог, Бог Саваоф.
|
|
14
|
14
|
|
поне'же въ дн~ь е^гда` м#щђ безъчестїя і^и^л~ева на немᲆ, и^ м#щђ на тре'бницехъ веџи'лихъ. и^ раꙁоряTся главы` требникђ, и^ падђтся на' землю.
|
Бо у той день, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну і за жертовники у Вефилі, і відсічені будуть роги вівтаря, і впадуть на землю.
|
|
15
|
15
|
|
и^ съкрђшђ и^ побїю храмъ съ преклњты и^ до хра'ма лњтняго, и^ поги'бнђтъ до'мове костянїи, и^ потребяTся и^ дрђѕїи до'мове мно'ѕи, гл~етъ г~ь”
|
Й уражу дім зимовий разом з домом літнім, і зникнуть доми з прикрасами зі слонової кістки, і не стане багатьох домів, — говорить Господь.
|
|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Слы'шите сло'во с^е ю'ница васанитид#скы ја%же въ горњ` самарїистњ, ја^же преѓ^бидђютъ ё^бо'гїя, и^ попира'ю^щая ни'щая. гл~ющая господемъ свои^мъ, подади'те нам# ја%ко да пїемъ”
|
Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите убогих, говорите господарям своїм: «подавай, і ми будемо пити!»
|
|
2
|
2
|
|
Клятся г~ь ст~ыми свои^ми, ја%ко с^е дн~їе градђтъ на' вы и^ во'ꙁмђтъ в^ы въ ѓ^рђжїи, і^ и^же с ва'ми въвръгђтъ в коно'бъ поDгнњща'е^мыи ѓ'гньни расы'пателе.
|
Клявся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших вудками.
|
|
3
|
3
|
|
і^ и^змTђ в^ы на'гы жена` и^ мђжъ пря'мо себњ сама`, и^ эTврьжетеся въ горђ` а^рма'нA гл~етъ г~ь”
|
І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, — говорить Господь.
|
|
4
|
4
|
|
Внидо'сте въ веџи'ль, и^ беꙁако'нновасте въ гал#га'лњ, и^ ё^мно'жисте беꙁъчествова'ти. и^ принесо'сте ꙁаё'тра тре'бы ва'ша въ тредн~ьны і^ и^збра'нная ва'ша.
|
Ідіть у Вефиль — і грішіть, у Галгал — і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ранку, десятини ваші хоч через кожні три дні.
|
|
5
|
5
|
|
и^ почто'ша внњш'нїи зако'нъ, и^ призва'ша и^сповњда'нїе. съвњсти'те, ја^ко с^е възлюби'ша жръцы` і^и^л~еви, гл~етъ г~ь б~ъ”
|
Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, — говорить Господь Бог.
|
|
6
|
6
|
|
А$ꙁ же да'мъ ва'мъ ѓ^чище'нїе ꙁђбомъ въ всњхъ гра'дњх# вашихъ, и^ недоста'токъ хлњба въ всњхъ мњстехъ ва'шихъ. и^ не ѓ^брати'стеся къ мн^њ, гл~етъ г~ь.
|
За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
|
|
7
|
7
|
|
и^ а^ꙁъ ё^ста'вихъ дожDъ эT ва'съ прежDе треми мsцы жа'твы. и^ надождђ на е^ді'нъ грDа, а^ на дрђгїи е^ді'нъ не надождђ. ча'сть е^ді'на надожDится, и^ ча'сть на ню'же не надожDђ пос#хнеT.
|
І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала.
|
|
8
|
8
|
|
и^ съберђтся дв^а и^ три грады въ граD е^ді'нъ пити во'дђ, и^ не насы'тяTся. и^ не ѓ^брати'стеся къ мн^њ, гл~етъ г~ь.
|
І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але і тоді ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
|
|
9
|
9
|
|
поби'хъ в^ы раждеже'нїемъ и^ златени'цею, и^ ё^мно'жисте беще'ствовати ја%коже, ё^мно'жисте ѓ^гра'ды ва'ша и^ виногра'ды ва'ша. и^ смокви'нїе ваше и^ масличїе ва'ше поја^до'ша гђсе'ница, и^ та'кожде не ѓ^брати'стеся къ мн^њ, гл~етъ г~ь”
|
Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
|
|
10
|
10
|
|
Посла'хъ на' вы смр~ть на пђти` е^гљ=пет#стњ, и^ꙁби'хъ ѓ^рђжїемъ ю'ноша ваша плᲇномъ ко'ньство и^хъ, і^ и^зведо'хъ ѓ^гнемъ плъки ваша въ гнњвњ своеM и^ та'кожде не ѓ^брати'стеся къ мн^њ гл~етъ г~ь.
|
Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
|
|
11
|
11
|
|
раꙁори'хъ в^ы ја^коже раꙁори` б~ъ содо'мђ и^ гоморђ, и^ бы'ста ја%ко главня` и^стръжена и^ꙁъ ѓ^гня`. и^ такожде не ѓ^брати'стеся къ мн^њ, гл~еT г~ь”
|
Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
|
|
12
|
12
|
|
Сего ра'ди си'це сътворю т^и і^и^л~ю. ѓ^ба'че ја^ко си'це сътворю т^и, ё^готовися призыва'ти б~а твое^го і^и^л~ю.
|
Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю,
|
|
13
|
13
|
|
поне'же ё^твержа'етъ гроM, и^ съграждаеT вњтръ, и^ съвњстђа вᲆ чл~цех# по зако'ны е^го, сᲆтворя'ай ё^треню и^ м#глђ`, и^ вᲆсходя` на высо'кїя земля, г~ь б~ъ вседръжи'тель и'мя е^мђ”
|
бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф — ім’я Йому.
|
|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
Слы'шите слово с^е гн~е, а^ꙁъ прїемлю на' вы пла'чь. дом# і^ил~евъ паде'ся, и^ не прило'житъ въста'ти.
|
Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів.
|
|
2
|
2
|
|
дв~ца і^ил~я съблаꙁни'ся на ꙁемли` свое'и, нњсть и^збавля'ющаго ю&”
|
Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її.
|
|
3
|
3
|
|
Понеже с^е гл~етъ г~ь, и^з# гра'да и^ꙁ негоже и^схожда'ше ты'сящи, ѓ^ста'нетъ в немъ ст^о. і^ и^ꙁ негоже и^схожда'ше ст^о, ѓ^ста'нетъ в немъ і~ до'мђ і^ил~евђ”
|
Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля.
|
|
4
|
4
|
|
Понеже с^е гл~етъ г~ь къ до'мђ і^и^л~евђ, възыщњте мене` да поживете`.
|
Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі.
|
|
5
|
5
|
|
а^ не в#зыска'ите веџи'ля, и^ въ галга'лђ не входи'те, и^ ё^ кла'деѕя кля'твы не минђ'ите. ја%ко гал#гала плњня'ема плњни'тся, и^ веџи'ль бђдетъ а^ки не бы'въ”
|
Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо.
|
|
6
|
6
|
|
възыщњте г~а, да поживете`. ја%ко да не просвњтится ја%ко ѓ'гнь до'мъ і^ил~евъ, и^ поја%стъ и&, и^ не бђдетъ ё^гаша'ющаго домђ і^и^л~я.
|
Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі.
|
|
7
|
7
|
|
г~ь творя'и въ высотђ` сђдъ, и^ пра'вдђ на земли` положи`”
|
О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю!
|
|
8
|
8
|
|
Творя'и вс^е и^ претворя'яй. и^ эTвраща'яй в# заё'трїа сњнь смр~тнђю, и^ дн~ь в но'щь эTмьнᲇва'я. приꙁыва'яй во'дђ морьскђю, и^ разлива'я ю& на лице` ꙁемли`.
|
Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому!
|
|
9
|
9
|
|
г~ь б~ъ вседръжи'тель и'мя е^мђ. разлђча'яй съкрђше'нїе на крњпость, и^ стра'стна ё^тверди'ти”
|
Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення.
|
|
10
|
10
|
|
Въꙁненави'дњша ё^ вра'тъ накаꙁа'ющаго, и^ сло'во препра'ведно ѓ^гнђси'ша”
|
А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду.
|
|
11
|
11
|
|
сего ради понеже пресђжда'ете ё^бо'гаго, и^ м#ꙁдђ` и^збо'рнђ прїясте эT него. домы` ё^краше'ны съгради'сте, и^ не всели'теся в ни'хъ. виногра'ды въсхотњны насади'сте, и^ нњсть в^ы пи'ти вина` эT нихъ”
|
Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити.
|
|
12
|
12
|
|
ЈА/ко ви'дњхъ мно'га беще'стїя ва'ша, и^ крњпцы грњси ваши. попира'юще правDи'ваго прїемлюще премњны, и^ ё^бо'гїя ё^ вра'тъ ё^кланя'юще”
|
Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних.
|
|
13
|
13
|
|
сего ра'ди смысля'и в тои го'дъ премлъчитъ, ја%ко гоD зо'лъ е^сть”
|
Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий.
|
|
14
|
14
|
|
Въꙁыщᲇте добра` а^ не зла` ја^ко да живете`, и^ бђдет# та'ко с ва'ми г~ь б~ъ вседръжи'тель. ја%коже рњсте,
|
Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите.
|
|
15
|
15
|
|
възненави'дњхомъ зл^о и^ възлюби'хомъ добро`. и^ ё^стави'те ё^ вра'тъ сђдъ, ја%ко да поми'лђетъ г~ь б~ъ вседръжи'тель ѓ^ста'вшая і^ѓ'сифовы”
|
Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів.
|
|
16
|
16
|
|
Сего ради с^е гл~еT г~ь б~ъ вседръжи'тель. на всњхъ стогна'хъ бђдетъ пла'чь, и^ на всњхъ пђтехъ речется, ёO лю'те, ёO люте. призове'тся ра'таи на пла'чь, и^ на рыда'нїе вся` вњдђщая пла'чь.
|
Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати,
|
|
17
|
17
|
|
и^ на всњхъ пђте'хъ плачь, и'м#же проидђ` средњ тебе, рече г~ь”
|
й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь.
|
|
18
|
18
|
|
ОуO лю'те помышля'ющимъ дн~ь гн~ь. въскђ'ю же вамъ сїи дн~ь гн~ь, се бо е^сть тма` а^ не свњтъ.
|
Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло,
|
|
19
|
19
|
|
ја^коже а^ще ё^бњжи'тъ чл~къ эT лица львђ`, и^ преDста'нетъ е^мђ меч#ка. и^ въм#кне'тся въ до'мъ и^ в#вержетъ рђцњ свои` къ стенњ`, и^ ё^хо'питъ и& ѕмїя.
|
те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його.
|
|
20
|
20
|
|
нњсть л^и дн~ь гн~ь тма` а^ не свњтъ, и^ м#гла` не и^мђщи свњта свое^го”
|
Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва.
|
|
21
|
21
|
|
Възненави'дњхъ и^ эTврьго'хъ пра'ꙁнDики ва'ша, и^ не ѓ^боня'ю въ со'нмXњ ва'шихъ.
|
Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших.
|
|
22
|
22
|
|
ꙁане` а^ще принесете м^и всесъж#же'нїа, и^ тре'бъ ва'шихъ не прїимђ`, и^ сп~сенаго просвњще'нїя ва'шего не призрю`.
|
Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших.
|
|
23
|
23
|
|
эTста'ви эT мене гласъ пњснїи твои^хъ, и^ пњсни пища'лїи твои^хъ не послђшаю”
|
Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати.
|
|
24
|
24
|
|
И$ пова'лится ја%ко и^ вода` сђдъ, и^ пра'вда ја%коже и^ водотечи бес прехо'да.
|
Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік!
|
|
25
|
25
|
|
е^да` заколе'нїя и^л^и тре'бы принесо'сте м^и въ пђсты'ни лњтъ м~, до'ме і^ил~въ
|
Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів?
|
|
26
|
26
|
|
И$ въздви'гнђсте хра'мъ моло'ховъ, и^ звњздђ` бо'га вашего рем#фа'на, ѓ%браꙁы ја%же сътвори'сте себњ.
|
Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе.
|
|
27
|
27
|
|
и^ преселю` в^ы ѓ^б онъ по'лъ дама'ска, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
|
За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому!
|
|
Глvа, ѕ~”
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Люте хђля'щимъ сїѓ'на, и^ ё^пова'ющимъ го'рою самарїискою. ѓ^бᲆи^ма'ша вла'сти стран#ски, и^ внидо'ша себњ домъ і^ил~евъ.
|
Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля!
|
|
2
|
2
|
|
и^ минњте вс^и, и^ внидњте в# халанђ`, и^ проидњте тђдђ въ и^маџь маџи'ровђ вели'кђю, и^ снидњте эTтђдђ въ ге'џь и^ноплеме'нник#, крњпњ'ише эT всњхъ црsтвїи. а^ще бо'лши сђть предњли си'хъ предњлъ ва'шихъ”
|
Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші?
|
|
3
|
3
|
|
приходя'щихъ въ дн~ь золъ, приближа'ющеся и^ прикаса'ющеи сђботахъ л#жи'хъ.
|
Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, —
|
|
4
|
4
|
|
спя'щеи на ѓ'дрњхъ костяныхъ, и^ боя'щеся на посте'ляхъ свои^хъ. ја^дђщеи ко'злища эT пасᲄв# и^ телца эT среды сᲄа'дъ галатїискь.
|
ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища,
|
|
5
|
5
|
|
пле'щђщеи проти'вђ гла'сђ пища'лїи, ја%ко стоя'ща мнњша и^ не ја%ко бњжа'ща.
|
співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид,
|
|
6
|
6
|
|
пїющеи цњжDеное вино`, и^ старњ'ишими вонями ма'жђщеися, и^ не страда'хђ ничесо'же вᲆ сокрђше'нїе і^ѓ'сифово”
|
п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа!
|
|
7
|
7
|
|
Сего раd нн~њ плњн#ницы бђдђтъ вла'сти си'лныхъ, и^ эTи^меTся р#за'нїе ко'ньско эT е^фрема”
|
За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених.
|
|
8
|
8
|
|
ЈА/ко кля'ся г~ь собо'ю, гл~я г~ь б~ъ си'лъ, и^мже гнђша'юся а^ꙁъ всея ё^кори'зны і^и^л~я, се'ла е^го възненави'дњх# и^ раꙁвер#гђ граD съ всњми живђщими в немъ”
|
Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бђдетъ а^ще ѓ^ста'нет# десять мђжъ въ е^ді'номъ домђ`, ё^мрђтъ. и^ ѓ^ста'нђтъ ѓ^ста'точнїи,
|
І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони,
|
|
10
|
10
|
|
и^ во'ꙁмђтъ сво'и и^мъ, и^ понђдятся и^знести ко'сти иX и^з домђ. и^ речетъ строя'щимъ домъ, а^ще е^ще е^сть ё^ тебе. и^ речет#, млъчи, не вᲆмњне'нїа ра'ди и%мене гн~я”
|
і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього.
|
|
11
|
11
|
|
Понеy с^е г~ь ꙁаповњда'етъ, и^ побїетъ храM вели'кїи столче'нїемъ, и^ хра'мъ малы'и рас#сњде'нїемъ”
|
Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами.
|
|
12
|
12
|
|
А$ще поженTђ въ ка'менїи кони, и^ а^ще ё^млъкнTђ въ жен#стњ по'лђ. ја%ко ѓ^брати'сте на гнњвъ сђдъ, и^ пло'дъ пра'вды на го'ресть.
|
Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту;
|
|
13
|
13
|
|
веселђ'ющеися ни е^ді'нњм# же сло'воM бл~гоM. гл~ющеи, не крњпостїю л^и м^ы свое^ю и'мамы вла'сть.
|
ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?»
|
|
14
|
14
|
|
тMњже с^е а^ꙁъ въста'влю на' вы до'ме і^и^л~въ, гл~етъ г~ь б~ъ, вою'юща и^хъ странђ` и^ стђжа'тъ вамъ ја%ко не вни'ти въ е^ма'џь и^ до водоте'чи ꙁахода”
|
Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі.
|
|
Глvа, з~”
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Си'це покаꙁа м^и г~ь. и^ с^е приплоD прђжїи и^ды'и ꙁаё%трьнїи, и^ с^е м#ши'ца и^мже го'гъ цр~ь.
|
Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці.
|
|
2
|
2
|
|
и^ бђ'детъ а^ще скон#ча'етᲆ ја^ды'и травђ зе'мнђю. и^ рњ'хъ, г~и г~и млsтивъ бђ'ди. кт^о въста'виT і^а'кова, ја%ко ма'лъ е^сть,
|
І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий.
|
|
3
|
3
|
|
раска'ися ѓ^ семъ г~и. с^е да не бђ'деT, гл~етъ г~ь”
|
І пошкодував Господь про те; «не буде цього», — сказав Господь.
|
|
4
|
4
|
|
Си'це показа м^и г~ь. и^ с^е въꙁва прю въ ѓ^гни г~ь б~ъ, и^ поја%сть безDнђ мно'гђ, и^ поја%сть часть.
|
Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, — і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.
|
|
5
|
5
|
|
и^ рњхъ, г~и г~и ё^ста'ви ё^бо. кт^о въста'витъ і^а'кова, ја%ко ма'лъ еs,
|
І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий.
|
|
6
|
6
|
|
раска'ися ѓ^ семъ г~и. и^ с^е не бђ'детᲆ, гл~етъ г~ь”
|
І пошкодував Господь про те; «і цього не буде», — сказав Господь Бог.
|
|
7
|
7
|
|
Си'це показа м^и г~ь. и^ с^е мђж'ъ стоя` на гра'дњ а^дама'н#тини, и^ в рђцњ е^го а^дамаs”
|
Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.
|
|
8
|
8
|
|
и^ рече г~ь къ мнњ, чт^о т^ы ви'диши а^мо'се. и^ рњхъ, а^дама'съ” и^ рече г~ь къ мнњ, с^е а^ꙁъ ё^чиню а^дама'са средњ людїи мои^хъ і^и^л~я, к#семђ не приложђ минђти е^го.
|
І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому.
|
|
9
|
9
|
|
и^ потребяTся тре'бища смњш#ная, и^ тре'бы і^и^л~евы ѓ^пђстњ'ютъ, и^ въста'нђтъ на доM і^е^ровоа'мль съ ѓ^рђж'їемъ”
|
І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового.
|
|
10
|
10
|
|
И$ посла` а^масе'я жре'ць веџи'левъ къ цр~ю і^е^ровоа'мђ і^и^л~евђ, гл~я. съвраты тво'риT на' тя а^мо'съ средњ до'мђ і^и^л~ева, не въꙁмо'жетъ ꙁемля` поDја%ти всXњ словесъ е^го.
|
І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Ізраїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його.
|
|
11
|
11
|
|
понеже с^е гл~етъ а^моs, ѓ^рђжїемъ скон#ча'ется і^е^ровоа'мъ, и^ і^ил~ь плњненъ эTведе'тся эT земля` свое^я”
|
Бо так говорить Амос: «від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї».
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече а^масе'а къ а^мо'сови, видя'и гряди и^ эTи^ди т^ы на ꙁемлю і^ё'динђ, и^ та'мо живи, и^ та'мо да прорица'еши.
|
І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй,
|
|
13
|
13
|
|
а^ въ веџи'ли посе'мъ не приложи` прорица'тися, ја%ко ѓ^сщ~енїе цр~я е^сть, и^ до'мъ е^сть црsтва”
|
а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський.
|
|
14
|
14
|
|
И$ эTвњща а^мо'съ, и^ рече къ а^масе'ю, не бњ'хъ пррoкъ а%ꙁъ, н^и сн~ъ пррoчь е^смь, н^о пасты'ръ бњ'хъ ја%годичїе древя'ное градя`.
|
І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.
|
|
15
|
15
|
|
и^ поя м^я г~ь эT ѓ^вець, и^ рече къ мнњ`. и^ди`, и^ прорцы` на люди моя і^и^л~я.
|
Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: «іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля».
|
|
16
|
16
|
|
и^ нн~њ слы'ши сло'во гн~е, ты же гл~еши, не прорица'и на і^и^л~я, и^ не сᲄђжа'и до'мђ і^а'ковлю”
|
Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: «не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків».
|
|
17
|
17
|
|
сего ради с^е гл~етъ г~ь, жена` твоя въ гра'дњ съблђ'дитᲆ, сн~ове же твои и^ дще'ри ѓ^рђ'жїемъ падђтъ, и^ ꙁемля твоя ё%жем# ся и^змњ'ритъ. и^ т^ы на земли нечsтњ скон#ча'ешися, и^ і^ил~ь же плњне'нъ эTведе'тся эT ꙁемля` свое^я”
|
За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї.
|
|
Глvа, и~
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
Си'це покаꙁа м^и г~ь. и^ с^е съсDђ и^ме'лника.
|
Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами.
|
|
2
|
2
|
|
и^ рече г~ь, чт^о т^ы ви'диши а^мо'се. и^ рXњ, съсDђ и^ме'лника. и^ рече г~ь къ мнњ`, приспњ конецъ на лю'ди моя і^и^л~я, не приложђ к#семђ минђти е^го.
|
І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому.
|
|
3
|
3
|
|
и^ въꙁᲆпїю'тъ во'плеве хра'ма в то'и дн~ь, гл~етᲆ г~ь. мо'ѕи паDше въ всемᲆ мњ'сте наве'ргђ молча'нїе”
|
Пісні чертога у той день обернуться на ридання, — говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки.
|
|
4
|
4
|
|
Слы'шите с^е стђжа'ющеи и^ꙁ# ё%тра ё^бо'гомђ, и^ насильствђющеи ни'щаго съ ꙁемли`.
|
Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, —
|
|
5
|
5
|
|
гл~ющеи, коли мине'тъ мsць да продам#, и^ коли преи^дђтъ сђбо'ты, да эTвръꙁемъ и^мњ'нїа наша ја%ко сътвори'ти мњ'рђ ма'лђ, и^ вели'чити мњ'ры, и^ сътвори'ти превњ'сня непра'вды,
|
ви, які говорите: «колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами,
|
|
6
|
6
|
|
ја%ко притяжа'ти ё^бо'гїя сре'бромъ, и^ ни'щаго в сапо'гъ мњ'сто, и^ эT всего кђпа въꙁвитїи^мъ”
|
щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати».
|
|
7
|
7
|
|
Клене'тся г~ь на преꙁо'рство і^а"ковле, а^ще ꙁабђдTђся вс^я дњ'ла ваша на ѓ^долњ'нїе.
|
Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх!
|
|
8
|
8
|
|
и^ ѓ^ сиX не въꙁмяте'тся вс^я ꙁемля`. и^ въспла'чется вся'къ живя'и на не'и. и^ въꙁы'идеT ја%ко пово'нь поги'бель е^я`, и^ сни'детъ ја%ко рњка е^гљ=пет#ска”
|
Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бђдетъ в то'и дн~ь гл~етъ г~ь, ꙁа'идетъ слн~це полђдне, и^ помер#кнеT въ дн~ь свњтъ.
|
І буде у той день, — говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня.
|
|
10
|
10
|
|
и^ превращђ празDники ваша въ же'лю, и^ вс^я пњ'сни ваша въ пла'чь. и^ въꙁложђ на вся'къ хребеT врњтище, и^ на вся'кђ главђ` плњш#. и^ положђ и& ја%ко же'лю лю'бимаго, и^ сђщая с ни'мъ ја%ко дн~ь болњ'зньныи”
|
І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде — як гіркий день.
|
|
11
|
11
|
|
Се^ дн~їе и^дђтъ гл~етъ г~ь, послю` глDа на' ꙁемлю. не глDа хлњ'ба ни жа'жды воды`, н^о глDа слы'шанїа сло'ва бж~їа.
|
Ось настають дні, — говорить Господь Бог, — коли Я пошлю на землю голод, — не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх.
|
|
12
|
12
|
|
и^ поколњ'блюTся во'ды эT мо'ря до мо'ря, и^ эT сњвера до востокъ. ѓ^бътекђтᲆ и%щђще сло'ва бж~їя, и^ не ѓ^бря'щTђ”
|
І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його.
|
|
13
|
13
|
|
Въ тои дн~ь ѓ^скђдњюT дв~ы до'брыя, и ю'ноша в недоста'токъ.
|
У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки,
|
|
14
|
14
|
|
кленђщеися ѓ^чище'нїемъ самарїискомъ, и^ гл~ющеи, жи'въ бо'гъ твои да'нъ, и^ жи'въ бо'гъ твои вер#савее. и^ падTђся и^ не въста'нђтъ пото'мъ”
|
які клянуться гріхом самарійським і говорять: «живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!» — Вони впадуть і вже не встануть.
|
|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
Видњхъ г~а стоа'ща ё^ тре'бника, и^ рече, пораѕи ѓ^цыщенїе и^ поколњ'блются преDдверїя. и^ пресњцы въ гла'вы всњхъ, и^ ѓ^ста'вшая иX ѓ^рђжїемᲆ и^збїи. и^ бњжа'щїи иX не ё%бњжиT, и^ не ё^цњлњ'етъ эT ниX ё^цњлᲇвая'й.
|
Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися.
|
|
2
|
2
|
|
а^ще погребTђся въ земли, т^о и^ эTтђдђ рђка` моа` и^стрьгнеT я&. и^ а'ще възлњзTђ на' нб~о, т^о и^ эTтђдђ свџргђ я&.
|
Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх.
|
|
3
|
3
|
|
и^ а'ще ся съкрыюT на версњ карми'лђ, т^о и^ эTтђдђ вᲆзы'щђ и^ пои^мђ я&. и^ а'ще ся ё^тая'тъ эT ѓ'чїю мое'ю въ глђби'наX мор#скиX, т^о и^ тђ` повелю ѕмїеви и^ поли'жет# я&.
|
І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх.
|
|
4
|
4
|
|
и^ а'ще по'идђтъ плњнени преD лицеM вра'гъ своиX, т^о и^ тђ` повелю ѓ^рђжїю і^ и^збїеT и^хъ. и^ ё^твержђ ѓ%чи свои` на ня на' зло а^ не на добро`”
|
І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо.
|
|
5
|
5
|
|
И$ г~ь б~ъ вседръжи'тель прикасаа'йся земли`, и^ колњбля ею`. и^ въжделњюT вс^и живђщїи на земли`. и^ в#зыидеT ја%ко рњка` скон#ча'нїе ея`, и^ снидеT ја^ко рᲇка` е^гљ=пеTска”
|
Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська.
|
|
6
|
6
|
|
Сътворяа'й на' нб~о въсхоD е^го, и^ ѓ^бᲇща'нїе е^го на земли` ё^твержа'я. призывая'й во'дђ мор#скђю, и^ пролива'я ю& на лице земли`. г~ь б~ъ вс^едръжи'тель и^мя е^мђ”
|
Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому.
|
|
7
|
7
|
|
Не ја%коже сн~ве мђр#стїи бђдете в^ы мнњ сн~ове і^и^л~ви, гл~етъ г~ь. не і^и^л~я л^и ё^бо и^зведохᲆ иZ ꙁемля е^гљ=пеTски, і^ и^ноплеме'нникї і^с кападокїа, и^ сљ=р#ры эT во'џра.
|
Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира?
|
|
8
|
8
|
|
с^е ѓ%чи г~а б~а на црsтво грњшное, и^ эTве'ргђ е& с# лица земли`. ѓ^баче бы'хоM не эTв'ергђ до'мђ і^и^л~ева, гл~етᲆ г~ь.
|
Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь.
|
|
9
|
9
|
|
поне'же с^е аZ заповњ'де и^ развњю доM і^и^л~евъ во вс^я страны` ја%коже вњеTся на то'цᲇ, и^ не падеT сътренїе на зеMли`.
|
Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю.
|
|
10
|
10
|
|
ѓ^рђжїеM скон#чаюTся вс^и грᲇшнїи лю'дїи моиX гл~щеи не приближиTся н^и прїидеT на наs ѕл^о”
|
Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!»
|
|
11
|
11
|
|
В тои дн~ь вᲆставлю` храM дв~двъ паDшїися, и^ воZграждђ паDшаяся е^го, и^ раскопа'ное е^го въставлю и^ въз#граждђ, ја%коже и^ дн~е вњка.
|
У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні,
|
|
12
|
12
|
|
ја%ко да в#зы'щTђ мене ѓ^сᲄа'вшїи чл~цы, и^ вс^я сᲄраны` в ниX же приꙁвася и^мя мое` в них# гл~тъ г~ь творя'и с^е вс^е”
|
щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це.
|
|
13
|
13
|
|
Се дн~їе прихо'дяT, гл~етᲆ г~ь, и^ пости'гнеT ва'ше и^манїе виногра'да, и^ сᲆꙁрњеT гро'ꙁдїе въ жа'твђ. и^ прока'плюT го'ры наслажDе'нїе, и^ вс^и хо'лми ѓ^брастTђ.
|
Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть.
|
|
14
|
14
|
|
и^ вᲆꙁвращђ плᲇн#ники людїи моиX і^и^л~я, и^ воZградяT гра'ды раꙁоре'ныя, и^ ё^селяTся и^ насадяT виногра'ды, і^ и^спїюT вино иX. и^ сътворяT ѓ^гра'ды, и^ поја^дяT плоды и^хъ.
|
І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них.
|
|
15
|
15
|
|
и^ насажDђ я& въ земли иX, и^ не и^стор#гнђтся ксемђ` эT земля` иX ю^же дахъ и^мъ, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
|
І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.