|
Глvа, а~”
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Сло'во гн~е е^же бы'сть кᲆ і^ѓ^и^лю ваџђи'левђ”
|
Слово Господнє, яке було до Іоїля, сина Вафуїла.
|
|
2
|
2
|
|
Слы'шите с^е ста'рцы, и^ внђша'ите вс^и живђщїи на ꙁемли`. а^ще е^сть бы'ло си'це въ дн~и вашA, или въ дн~и эTц~ь вашихъ.
|
Слухайте це, старці, і прислухайтесь, усі жителі землі цієї: чи бувало таке у дні ваші або у дні батьків ваших?
|
|
3
|
3
|
|
ѓ^ ни'хъ ча'домъ свои^мъ и^сповњдите, а^ ча'да ва'ша ча'домъ и^хъ, а^ ча'да и^хъ ро'дђ дрђго'мђ.
|
Передайте про це дітям вашим; а діти ваші нехай скажуть своїм дітям, а їхні діти наступному роду:
|
|
4
|
4
|
|
ѓ^ста'нокᲆ гђсњниць поја%до'ша прђ'ꙁи, и^ ѓ^ста'нокъ прђжїи поја^до'ша м#ши'ца, и^ ѓ^ста'нокъ м#ши'ць поја^до'ша си'плеве”
|
те, що залишилося від гусені, їла сарана, що залишилося від сарани, їла черва, а що залишилося від черви, доїли жуки.
|
|
5
|
5
|
|
Оу^треꙁвитеся пїя'нїи эT вина` свое^го и^ пла'читеся, рыда'ите вс^и пїющеи вино` до пїан#ства, ја%ко и^ꙁя'ся эT ё%стъ ва'шихъ весе'лїе и^ ра'дость.
|
Пробудіться, п’яниці, всі, хто п’є вино, плачте і ридайте за виноградним соком, бо він віднятий від уст ваших!
|
|
6
|
6
|
|
ја%ко ја^ꙁыk въꙁы'иде на' ꙁемлю мою крњ'покъ и^ без# числа`, ꙁђ'бы е^го ја%ко и^ ꙁђ'бы льво'вы, и^ чрњновиTцы е^го ја%ко и^ льви'чищђ.
|
Бо прийшов на землю Мою народ сильний і незліченний; зуби у нього — зуби левині, і щелепи у нього — як у левиці.
|
|
7
|
7
|
|
положи винограD мои въ погђбленїе, и^ смоквинїе мое въ сломле'нїе. в#зыска'я ѓ^бъи^ска и& и^ съврьже, ѓ^бњли ло'ꙁїе е^го.
|
Спустошив він виноградну лозу Мою, і смоковницю Мою обламав, обдер її догола, і кинув; зробилися білими гілки її.
|
|
8
|
8
|
|
въспла'чется къ мнњ паче невњ'сты препоя'саны въ врњтище по мђжи е^я` дв~ьственнMњ”
|
Ридай, як молода дружина, підперезавшись веретищем, за чоловіком юности своєї!
|
|
9
|
9
|
|
И$з#връжеся тре'ба и^ въꙁлїя'нїе и^з до'мђ гн~я. пла'читеся жръцы слђжа'щеи тре'бникђ,
|
Припинилося хлібне приношення й узливання у домі Господньому; плачуть священики, служителі Господні.
|
|
10
|
10
|
|
ја%ко пострада'ша поля'ны. пла'чися ꙁемле ја%ко пострада п#шени'ца, и^ пресше вино`, ё^мни'ся ма'сло древя'ное,
|
Спустошене поле, ремствує земля; бо знищено хліб, висох виноградний сік, зав’яла маслина.
|
|
11
|
11
|
|
ѓ^срами'шася дњлателе. пла'читеся се'ла по пшени'цы, и^ по ја^чме'ни, ја%ко и^ погибо'шA и^манїя съ ни'вы.
|
Червонійте від сорому, хлібороби, ридайте, виноградарі, за пшеницею та ячменем, тому що загинуло жниво у полі,
|
|
12
|
12
|
|
винограD пос#ше, и^ смокви'нїе, ѓ^малњ ши'пчїе. и^ фини'ћ, и^ ја%блонь, и^ вс^е дре'во пол#ское и^сше, ја%ко срами'ша ра'дость сн~ове чл~чи.
|
засохла виноградна лоза і смоковниця зав’яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, всі дерева у полі посохли; тому і веселощі у синів людських зникли.
|
|
13
|
13
|
|
препояши'теся и^ пїите жръцы плачитеся слђжа'щеи тре'бникђ, внидњте ё^сплњте на врњтищехъ слђжа'щеи б~ђ, ја%ко эTја%ся эT до'мђ б~а вашего тре'ба и^ въꙁлїя'нїе.
|
Підпережіться веретищем і плачте, священики! ридайте, служителі вівтаря! ввійдіть, ночуйте у веретищах, служителі Бога мого! бо не стало у домі Бога вашого хлібного приношення й узливання.
|
|
14
|
14
|
|
ѓ^ст~ите а^л#ка'нїе, проповњди'те цњ'лбђ” съберњте ста'рца и^ вся живђщая на ꙁемли` въ доM б~а вашего. и^ възовњте къ г~ђ продолжа'юще.
|
Призначте піст, оголосіть урочисте зібрання, скличте старців і всіх жителів країни цієї у дім Господа Бога вашого, і взивайте до Господа.
|
|
15
|
15
|
|
ёO лю'те мнњ`, ёO лю'те мнњ вᲆ дн~ь, ја^ко бли'ꙁъ е^сть дн~ь гн~ь, и^ ја%ко стрsть эT стрsти прїидетъ.
|
О, який день! бо день Господній близько; як спустошення від Всемогутнього прийде він.
|
|
16
|
16
|
|
ја%ко преD ѓ^чи'ма вашима пи'ща вꙁя'шася, и^ эT до'мђ б~а вашего весе'лїе и^ ра'дость.
|
Чи не перед нашими очима віднімається їжа, від дому Бога нашого — веселощі і радість?
|
|
17
|
17
|
|
въскопыснђша ю%ница ё^ ја^сли и^хъ, и^ съплњснивњша жи'тница эT лњплњнїя и^хъ, погибо'ша и^мњ'нїя и^хъ, раскопа'шася тњсцы ја%ко посше пшени'ца.
|
Зотліли зерна під брилами своїми, спорожніли житниці, зруйновані комори, бо не стало хліба.
|
|
18
|
18
|
|
чт^о положимъ себњ`. вᲆспла'кашася ста'да волђя ја%ко не бњ` па'жити и^мъ, и^ па'ствы ѓ%вчая погибо'ша.
|
Як стогне худоба! похмуро ходять стада волів, бо немає для них пасовища; знемагають і отари овець.
|
|
19
|
19
|
|
к тебњ г~и възᲆпїю, ја%ко ѓ%гнь потреби предњ'лы пђсты'ня, и^ пла'мень пож#же вс^е дре'во по'льское.
|
До Тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер рясні пасовища пустелі, і полум’я попалило всі дерева у полі.
|
|
20
|
20
|
|
и^ ско'ти по'льстїи въꙁрњша к тебњ, ја%ко посхо'ша и^сто'чницы воDнїи, и^ ѓ'гнь поја%сть предњ'лы пђсты'ня”
|
Навіть і тварини на полі взивають до Тебе, тому що засохли потоки вод, і вогонь знищив пасовища пустелі.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.