|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
И съжали с^и і^ѓ'на жа'лобою вели'кою, и^ смяте'ся.
|
Іона сильно засмутився цим і був роздратований.
|
|
2
|
2
|
|
и^ моли'ся къ гв~и, и^ рече. ЭO г~и, не се' ли ё^бо словеса` моя бњша е^ще сђщђ м^и на земли` мое'и. сего ради вариX бњжати въ џарсиs, зане` раꙁђмXњ ја%ко млsтив# ты е^си и^ щедръ, и^ тер#пеливъ, и^ многомлsтив#, и^ раска'яися ѓ^ зло'баX чл~ческахъ.
|
І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя.
|
|
3
|
3
|
|
и^ н~нњ влDко г~и възми` дш~ђ мою эT мене`, ја%ко ё'не м^и ё^мрњти негли` жи'ти”
|
І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече г~ь къ і^ѓ'нњ, почт^о ѕњло ё^бо раз#жали с^и.
|
І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно?
|
|
5
|
5
|
|
і^ и^ꙁы'де і^ѓ'на и^ꙁ гра'да, и^ сњде пря'мо гра'дђ. и^ сътвори` себњ кђщђ и^ сњдя'ше поD нею в сњни дон#деже ви'дитъ чт^о бђдетъ гра'дђ.
|
І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом.
|
|
6
|
6
|
|
и^ повелᲇ г~ь б~ъ ты'квњ, и^ възни'че наD главо'ю і^ѓ'нњ, да бђдеᲄъ сњнь наD главо'ю е^мђ ѓ^сњни'ти и& эT ꙁазлњ'нїи е^го. и^ ѓ^бра'довася і^ѓ'на ѓ^ ты'квњ ра'достїю вели'кою.
|
І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині.
|
|
7
|
7
|
|
и^ повелњ` б~ъ чрь'ви ё'тренемђ наё'трїя, и^ поDяде` ты'квђ и^ ё^с#ше”
|
І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла.
|
|
8
|
8
|
|
И$ бы'сть е^гда възы'иде слн~це, повелњ` б~ъ вњтрђ ꙁно'инђ жегђщђ. и^ прирази` слн~це на главђ` і^ѓ'нинђ, и^ эTнемога'шеся. и^ эTчаява'шеся дш~а свое'я, и^ рече,
|
Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити.
|
|
9
|
9
|
|
ё'не м^и ё^мрњти негли жи'ти. и^ рече г~ь б~ъ къ і^ѓ'нњ, ѕњло л^и с^и жали'ши по ты'квњ. и^ рече і^ѓ'на, ѕњло с^и жалю` и^ до смр~ти.
|
І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти.
|
|
10
|
10
|
|
и^ рече г~ь, ты` ё^бо поскорбњ` по ты'квњ ѓ^ не'иже нњ'си ся трђди'лъ, ни въскорми'лъ ея`. быs ѓ^бнощъ, и^ поги'бе ѓ^бнощъ.
|
Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала:
|
|
11
|
11
|
|
а^ аZ л^и не пощажDю нинев#вїя гра'да вели'каh, в немже живђтъ мно'жае двоюна'десяте те'мъ чл~кь, и^же не позна'ша десницA своея ни шђи'ца иX, и^ ско'ти и^хъ мно'ѕи”
|
чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.